Проект
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Основи законодавства України
про опіку та піклування над повнолітніми недієздатними особами
та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціальний захист
Цей Закон визначає основні правові, соціальні та організаційні засади і гарантії державної політики у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
1) близькі родичі – син, дочка, батько, мати, вітчим, мачуха, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, внук, внучка;
2) опіка – форма забезпечення фізичною чи юридичною особою особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які визнані недієздатними;
3) опіка над майном – форма забезпечення збереження майна повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, опіку або піклування над якими здійснює орган опіки та піклування або спеціальний заклад;
4) опікун – фізична особа, уповноважена в установленому законодавством порядку на здійснення опіки над повнолітньою недієздатною особою;
5) підопічний – повнолітня недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, опіку або піклування над якою здійснює опікун чи піклувальник або спеціальний заклад, або орган опіки та піклування;
6) піклувальник – фізична особа, уповноважена в установленому законодавством порядку на здійснення піклування над повнолітньою особою, дієздатність якої обмежена;
7) піклування – форма забезпечення фізичною чи юридичною особою особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, дієздатність яких обмежена;
8) повнолітня недієздатна особа – особа, яка досягла 18 років та визнана недієздатною;
9) повнолітня особа, дієздатність якої обмежена, – особа, яка досягла 18 років та обмежена у дієздатності;
10) потенційний опікун/піклувальник – фізична особа, яка відповідає установленим законодавством вимогам до особи, що може бути опікуном або піклувальником;
11) спеціальні заклади – заклади або установи сфери соціального захисту населення, охорони здоров’я та виконання кримінальних покарань, до яких поміщаються особи, що потребують опіки та піклування, у встановленому законодавством порядку;
12) члени сім’ї – чоловік, дружина, син, дочка, батьки, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Стаття 2. Законодавство України з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена,
їх соціального захисту
1. Законодавство України з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, законів України
„Про психіатричну допомогу”, „Про місцеві державні адміністрації”, „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про міжнародне приватне право”, цього Закону та інших нормативно-правових актів і міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
2. Дія цього Закону поширюється на громадян України. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, мають право на опіку та піклування нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
3. Якщо міжнародними договорами України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, установлено інші правила, ніж ті, що передбачено національним законодавством, застосовуються правила міжнародних договорів.
Стаття 3. Основні принципи опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту
1. Основними принципами опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту є:
1) відповідальність – фізичні та юридичні особи, винні в порушенні прав повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, несуть відповідальність відповідно до законодавства України;
2) гарантованість прав та свобод – забезпечення здійснення прав та свобод повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, системою правових, економічних, соціальних та організаційних гарантій;
3) гуманізм – забезпечення поваги до особливостей повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, і прийняття їх як компонента людської різноманітності та частини людства;
4) демократизм – участь повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, в організації опіки та піклування над ними, їх соціального захисту;
5) доступність – відсутність ментальних, фізичних та інформаційних бар’єрів у середовищі, що заважають повнолітнім недієздатним особам та особам, дієздатність яких обмежена, користуватися своїми правами та свободами;
6) інноваційність заходів у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту – запровадження новітніх технологій практичної реалізації заходів у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту;
7) недискримінація – забезпечення участі повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, у суспільному житті без будь-якої різниці, виключення або обмеження із причин недієздатності та обмеженої дієздатності за винятком обмежень, установлених законодавством України;
8) презумпція дієздатності особи – кожна особа вважається такою, що є дієздатною, доки її не буде визнано недієздатною чи дієздатність якої не буде обмежена на підставах та в порядку, передбачених законодавством України;
9) реалістичність – орієнтація опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту на пріоритетні питання у відповідній сфері та постановка реально досяжних цілей;
10) участь та включення – залучення повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, до широкого спектру життя суспільства та у процес прийняття рішень, які матимуть наслідки для них, заохочення їх до активного способу життя у громаді.
Стаття 4. Завдання опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту
1. Завданнями опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту
є забезпечення, охорона та захист особистих немайнових і майнових прав та інтересів і задоволення потреб таких осіб.
Стаття 5. Суб’єкти правовідносин у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту
1. Суб’єктами правовідносин у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту, є:
1) органи державної влади;
2) органи місцевого самоврядування;
3) спеціальні заклади;
4) фізичні особи (повнолітні особи, які потребують опіки або піклування, члени їх сімей, близькі родичі, опікуни, піклувальники);
5) громадські об’єднання;
6) інші фізичні та юридичні особи.
Стаття 6. Державне управління сферою опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту
1. Державне управління сферою опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту в межах компетенції здійснюють Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, охорони здоров’я, захисту прав і свобод людини та громадянина від злочинних посягань, державної житлової та правової політики, інші центральні органи виконавчої влади, які в межах повноважень здійснюють формування та реалізацію державної політики у відповідній сфері з метою забезпечення вирішення питань щодо:
1) установлення опіки та піклування і створення інших передбачених законодавством умов для реалізації, охорони та захисту прав повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, і задоволення потреб таких осіб;
2) запровадження правових, економічних, соціальних та організаційних механізмів ефективної діяльності суб’єктів правовідносин у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту;
3) міжнародного співробітництва з питань опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена,
їх соціального захисту;
4) інших аспектів у сфері опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, їх соціального захисту.
Стаття 7. Інформаційне забезпечення опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена
1. Інформаційне забезпечення сфери опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, дієздатність яких обмежена, здійснюється шляхом ведення централізованого банку даних з проблем інвалідності, що містить дані, у тому числі, про дату набуття і втрати особами статусу недієздатної особи та особи, дієздатність якої обмежена, суб’єктів здійснення опіки та піклування над такими особами, майно повнолітніх недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена.
2. Формування, підтримання та користування централізованим банком даних з проблем інвалідності здійснюється у встановленому законодавством порядку.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 |
