Тема: Радіаційні ураження. Клінічна характеристика іонізуючих випромінювань. Патогенез, клінічна класифікація радіаційних уражень. Надання медичної допомоги на етапах медичної евакуації (війсково - польова терапія) (стр. 1 )

ТЕМА: Радіаційні ураження. Клінічна характеристика іонізуючих випромінювань. Патогенез, клінічна класифікація радіаційних уражень. Надання медичної допомоги на етапах медичної евакуації (війсково - польова терапія).

(2 години)

Місце

Навчальна кімната, терапевтичне відділення.

Мета

Знати:

·  Види іонізуючих випромінювань, одиниці їх виміру і дозиметрії. Основні ланки біологічної дії іонізуючих випромінювань та патогенезу основних клінічних форм радіаційних уражень, клінічну класифікацію, клініку, діагностику та принципи лікування променевої хвороби, поняття про променеву травму та особливості уражень мирного часу, організацію медичної допомоги на етапах медичної евакуації.

·  Вміти:

Діагностувати різні види радіаційних уражень, гострої променевої хвороби, включаючи її кишкову, токсемічну та церебральну форми), надавати медичну допомогу на різних етапах медичної евакуації, прогнозувати перебіг та складати діагностично - лікувальний план при різних видах радіаційного ураження.

Професійна орієнтація студентів.

Ядерна зброя є найпотужнішим засобом масового ураженя, що потенційно може бути застосовано в сучасних бойових діях. Вона володіє не тільки значною руйнівною потіжністтю, але й можливосттю радіаційного ураження особового складу. Під час дій військ у зоні радіоактивного забруднення – на сліді радіоактивної хмари радіаційне ураження складає значну частину санітарних втрат. При застосуванні боєприпасів середнього калибру санітарні втрати від радіоактивних уражень можуть складати 10-15% від всіх уражених, а малих і надмалих калібрів, нейтроних боєприпасів процент може зрости до 80% та більше. Джерелом іонізуючого опромінення, безперечно, можуть бути аварії на ядерних реакторах з викидом в атмосферу великої кількості радіоактивних речовин. У бойових умовах радіаційні ураження мають різноманітний , часто, різко нерівномірний або комбінований, характер. Війсковий лікар в сучасних умовах має бути обізнаним про вражаючу дію радіаційних факторів ядерного вибуху та радіонуклідів, що потрапляють ядерних енергетичних об’єктів, розуміти сутність патологічних процесів в організмі при різних видах опромінення, вміти діагностувати їх та надавати адекватну медичну допомогу. Слід читко уявляти, що потенційно небезпечними з як масових так і індивідуальніх променевих уражень є ряд виробничих процесів (атомна енергетика, добуток та переробка уранових руд, медична та наукова діяльність, при яких використовуються джерела ІВ).

Перелік теоретичних питань, які розглядаються на занятті:

1.  Поняття про радіаційні ураження, їх класифікація.

2.  Механізми впливу іонізуючого випромінювання на біологічні структури. Поняття про радіочутливість тканин. Стохастичні і не стохастичні ефекти впливу ІВ.

3.  Види іонізуючих випромінювань, їх одиниці виміру, поняття про дозиметрію.

4.  Патогенез розвитку найважливіших клінічних синдромів радіаційного пошкодження.

5.  Класифікація та особливості перебігу гострої променевої хвороби в залежності від виду опромінення.

6.  Форми гострої променевої хвороби (типова або кістково-мозкова, кишкова, токсемічна, церебральна), діагностика та принципи лікування.

7.  Особливості гострого променевого ураження при локальному опроміненні.

8.  Класифікація, клінічні прояви хронічної променевої хвороби, принципи діагностики та лікування.

9.  Уявлення про організацію медичної допомоги на різних етапах евакуації при радіаційних ураженнях.

10.  Особливості радіаційних уражень в мирний час.

Базовий рівень знань та вмінь

№	Дисципліна	Знати	Уміти
1.	Медична біологія, анатомія, цитологія, гістологія	Будова та функція органів кровотворення, імунної системи та інших органів і систем	Диференціювати радіочутливі системи, особливості їх функціонування при радіаційному ураженні
2.  од	Фізіологія	Механізми гемопоезу. Показники гемограми в нормі.	Трактувати гемограму.
3.	Біоорганічна хімія, біофізика	Уявлення про метаболізм нуклеінових кислот, білків, вуглеводів, ліпідів, ферментні системи, дію вільних радикалів	Дати патогенетичне пояснення механізмів пошкодження при іонізуючому опроміненні
4.	Патофізіологія	Патофізиологічні зміни органів та систем при радіаційному ураженні від зовнішнього, локального та комбінованого впливу ІВ.	Інтерпритація показників загального аналізу крові, б/хімічних показників при різних фазах ГПХ, та різних ступенях ХПХ
5.	Фізика	Основні джерела іонізуючого опромінення, уявлення по заряджені частки та нуклеарні реакції, одиниці вимірювання іонізуючого опромінення	Оцінка доз опромінення
6	Пропедевтика внутрішніх хвороб, основи терапії	Семіотика основних клінічних синдромів при радіаційному ураженні	Збір скарг, особливості анамнезу, оцінка клінічних, лабораторних та методів дослідження при різних видах радіаційних уражень. Особливості прогнозу.

План проведення практичного заняття

№	Елементи практичних занять	Час (хвилин)
1.	Перевірка присутніх	5
2.	Вхідний контроль та його аналіз	15
3.	Розподіл клінічних карт-задач	5
4.	Вивчення учбової історії хвороби	15
5.	Обговорення одержаних даних, формулювання попереднього діагнозу, визначення методів додаткового обстеження хворого, трактування їх результатів, формулювання заключного діагнозу і плану лікування, прогноз	20
6.	Вихідний контроль знань та його оцінка	15
7.	Підсумки та підсумкова оцінка знань та умінь студентів та завдання до самостійної підготовки до наступного заняття	5

Методика проведення практичного заняття.

На першому занятті викладач проводе інструктаж з техніки безпеки (якщо є такі умови), що відзначається у журналі викладача підписом студента.

Після перевірки присутніх викладач проводе письмовий вхідний контроль базових знань (додається набір з 15 тестів згідно кількості студентів: на десяток, підгрупу, групу). (Додаток 1 до методичної розробки та трафарети для перевірки вірних відповідей).

Далі викладач проводе розподіл студентів для курації хворих або розгляду клінічних карт-задач та визначає їх завдання.

Викладач працює згідно з планом організації заняття, наприкінці проводе вихідний контроль знань. Набір матеріалів для вихідного контролю додається (ситуаційні та клінічні задачі, гемограми, імунограми, тести та ін.). (Додаток 2 з еталонами вірних відповідей).

Перед закінченням заняття викладач підводе його підсумки з оцінкою кожного студента та оголошує тему наступного заняття.

Ілюстративний матеріал

1.  Таблиці та слайди, що ілюструють класифікацію ГПХ, ХПХ, уражень від місцевої дії ІВ.

2.  Набори гемограм, мієлограм, імунограм.

3.  Набори контрольних тестів і ситуаційних задач з еталонами відповідей. Форми і методи самоконтролю.

Тестові завдання

1.  При інкорпорованому опроміненні в яких органах переважно накопичується радіоактивний стронций?

A Печінка

B Кістки *

C Легені

D Нирки

E Кишечник

2.  Постраждалий отримав локальне гама-опромінення шкіри верхніх кінцівок. Болісна гіперемія, що виникла в перші часи, змінилась появою набряку синюшно-багрового кольору та формуванням пухирів наповнених непрозорою, місцями –геморагічною рідиною, на місці яких через декілька днів з’явились глибокі виразки з пласкими краями та вкриті щільним сірого кольору. Який вид ураження діагностовано у постраждалого?

A Променеві опіки верхніх кінцівок І ступеня

B Променеві опіки верхніх кінцівок ІІ ступеня

C Променеві опіки верхніх кінцівок ІІІ ступеня *

D Променеві опіки верхніх кінцівок ІV ступеня

Ситуаційні задачі

1. Дефектоскопіст В., стаж роботи 12 років. Скарги на загальну слабкість, швидку втомлюваність, приступи запаморочення, головний біль, кровоточивість ясен, задишку при помірній фізичній напрузі. Вважає себе хворим декілька місяців. При об’єктивному огляді: сухість шкіри, гіпергідроз долоней, ламкість нігтів, ясна рихлі з синюватим відтінком. Акроцианоз. На шкірі живота та внітрішній поверхні стегон – петехіальні крововиливи. Серцеві тони приглушені. Короткий систолічний шум на верхівці. АТ 100/50 мм рт. ст. Живіт м’який, чутливий у правому підребер’ї. ЕКГ – дифузні зміни міокарду. В крови: Ер.-3,5х10*12/л, гемоглобін - 95г/л, Тромб.- 100 х 10*9/л, Лейк.- 2,5 10*9/л, п – 1%, с/я-30 %, л – 56%, е – 5%, м – 8%. ШОЕ 40 мм/год.

Ваш попередній діагноз? Які додаткові дослідження треба призначити? Ваша тактика лікування хворого?

2. Хворий, 36 р., знаходився під впливом імпульсного нерівномірного гамма-нейтронного опромінення в сумарній дозі 5-7,4 Гр. Передбачається, що доза опромінення ділянок правої ступні та правої кисті складає від 50 до 110 Гр, у момент впливу іонізуючого випромінювання відчував тепло у цих ділянках. Погіршення загального стану, запаморочення, повторну рвоту відмічає через 1,5 години. Був госпіталізований через 3 години після впливу ІВ. Стан важкий, постраждалий гіподинамічний, скарги на значну загальну слабкість, нудоту. Гіперемія, щільний набряк правої стопи, гомілки, правої кисті та передпліччя, правої половини грудної стінки, шиї та лиця. . Дихання жорстке, хрипів немає. Серчеві тони послаблені, ритмічні. АТ 85/50 мм рт. ст Живіт болісний при пальпації в епігастрії, печінка та селезінка не збільшені.