Робоча програма навчальної дисципліни «Політологія» (стр. 3 )

«Моралізація влади». Моральне регулювання. Політична етика. Етика парламентської поведінки. Електоральна етика.

Політика і мораль як система. Моральна і аморальна політика. Політичний цинізм. Політична доцільність. «Мак'явеллізм». Позиції на політику і мораль представників політичної думки: Аристотель, І. Кант, Е. Фромм, Дж. Хакслі, Г. Гегель, Л. Гумильович, Шан Ян.

Тема 6: Системний вимір політики

Сутність і значення системного аналізу. Концепції політичної системи Д. Істона і Г. Алмонда. Структура і функції політичної системи суспільства (політичного цілепокладання, владно-політичної інтеграції суспільства, регулятивна). Типологія політичних систем.

Політична система і структурний функціоналізм: Толкотт Парсонс, Девід Істон, Габріель Алмонд. Мікроскопічний та макроскопічний підходи до аналізу системного вмиміру політики. Функції входу і функції. Політичні інститути. Підсистеми політичної системи суспільства: інституціональна, функціональна, комунікативна, духовно-ідеологічна.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

Інституціолізовані форми політики. Персоналізовані аспекти політики

Тема 7: Політична система суспільства

Місце і роль політичної системи в життєдіяльності суспільства. Структурні компоненти політичної системи: політичні відносини, політичні інститути, політична свідомість, політична культура. Лінійна типологізація політичних систем. Багатоманітні лінійні типології політичних систем. Марксистська типологія за формаційним критерієм. Веберівська типологія за характером панування та легітимності. Типологія за соціально-культурним середовищем (Г. Алмонд). Поділ політичних систем на представницькі, модерністські та постмодерністські. Типологія Ч. Ендрейна – народні (племінні), бюрократичні авторитарні, узгоджувальні та мобілізаційні системи. Адмініст ративно-командна, змагальна та соціопримирлива політичні системи. Типологія за системою державного правління та устрою, партійними та виборчими системами тощо. Біполярні, лінійні типології політичних систем: за характером взаємодії з оточенням, за орієнтацією до незмінності або змін. Типологія “демократичні-деспотичні” політичні системи (Г. Ласуел та А. Каплан). Біполярна типологія “демократичні-авторитарні” системи (Г. Алмонд та Б. Пауел). Поділ політичних систем на демократичні, авторитарні та тоталітарні. Парна координатна типологізація політичних систем: типології Р. Даля, А. Лейпхарта, С. Ліпсета.

Множинна координатна типологізація політичних систем. Типологія Ж. Блонделя. Типологія «базис влади – спосіб володарювання – реалізація інтересів». Типологія перехідних політичних систем.

Поняття й суть політичної системи. Ознаки політичної системи. Елементи політичної системи. Політичні відносини, політична ідеологія, політичні й правові норми. Функції політичних систем. Типологія політичних систем. Англо-американський тип політичної системи. Континентально-європейський тип політичної системи. Політичні режими як характеристики функціонування політичної системи. Тоталітарний тип політичної системи. Демократичний тип політичної системи. Авторитарний тип політичної системи. Основні тенденції розвитку політичних систем.

Структура політичної системи: держава, партії, громадські організації та рухи. Держава як основний елемент політичної системи. Генезис держави, її сутність. Форми державного правління: монархія і республіка, парламентська монархія, президентська і парламентська республіки. Президентсько-парламентська республіка. Еволюція і зміна форм правління у країнах Східної Європи. Форми державного устрою: унітарна, федеративна, конфедеративна.

Генезис і типологія політичних партій, їх функції в політичних системах сучасного суспільства. Одно - і багатопартійні політичні системи, особливості їх існування. Місце і роль громадських організацій, рухів у політичній системі, їх типи і функції. Місце й роль кооперативних організацій, творчих спілок, науково-технічних, культурно-освітніх та інших добровільних організацій у політичній системі суспільства. Сутність і зміст політичного життя суспільства. Специфіка масових демократичних рухів (економічні, антивоєнні, на захист прав людини тощо), їх роль у політичному житті суспільства.

Тема 8: Політичні режими

Сутність політичного режиму та його типи. Політичний режим як метод здійснення державної влади. Демократичні і антидемократичні політичні режими, їх різновиди, Демократичні принципи і процедури, характерні для сучасного світу. Системні та фрагментарні підходи до типологізації політичних режимів. Чинники диференціації та основні критерії виділення політичних режимів. Багатокомпонентна лінійна класифікація політичних режимів за В. Якушеком із доданням мобілізаційно-конфронтаційного та узгоджувально-консенсусного типів політичного режиму. Поділ політичних режимів на демократичні, авторитарні та тоталітарні. Ознаки демократичного, авторитарного та тоталітарного політичних режимів. Типологія за схемою: авторитарні, автократичні, диктаторські, тоталітарні, анархістські, охлократичні тощо. Поділ політичних режимів на традиційні, мобілізаційні та автономні. Клієнтистський, конституційний, силовий, узгоджувальний, електоральний та інші типи політичних режимів багатокомпонентної лінійної класифікації (за В. Якушеком, за В. Моргуновим і т. д.). Біполярні лінійні типології політичних режимів: «ліберальні-терористичні», «світські-теократичні», «реформістські-контрреформістські». Біполярні уявлення демократичного політичного режиму: деспотична (тоталітарна) демократія та конституційна демократія. Перехідні (гібридні) політичні режими: демократура, диктократія, іммобілізм.

Універсальні характеристики авторитаризму. Різновиди авторитарного режиму. Поділ авторитарних політичних режимів на однопартійні режими, військові режими, режими особистої влади (абсолютистські династичні режими), бюрократично-олігархічні (бюрократично-авторитарні), популістські режими. Характерні особливості реформаційного, стабілізаційного, деструктивного авторитаризму, «авторитаризму розвитку» та «нового авторитаризму». Поділ авторитарних режимів на автократичні, диктаторські, анархічні, охлократичні, тоталітарні. Влада де Голля як приклад поєднання авторитаризму з демократією. Чинники ослаблення авторитаризму. Витоки тоталітарних поглядів та виникнення канонічної теорії тоталітаризму. Основні типи тоталітаризму. Релігійний тоталітаризм. Різновиди політичного тоталітаризму. Передумови та причини виникнення тоталітаризму: тенденція до зростання раціоналізму та суспільної організації, розвиток засобів та методів контролю, мобілізаційний потенціал тощо. Питання про сучасні прояви тоталітаризму та неототалітаризм. Програмування свідомості та «інформаційний» тоталітаризм. Економічна та політична влада в неототалітарній системі. Ілюзорна демократія. «Кастовість» неототалітарного суспільства. Внутрішні та зовнішні загрози добробуту тоталітаризму.

Прояви тоталітарного режиму з в історії ХХ ст. Умови виникнення тоталітаризму. Оновні риси та різновиди тоталітаризму. Анархічний режим. Фашизм. Комунізм. Теократія. Персональні тиранії. Охлократичний режим. Класократичний режим. Націонал-соціалізм. «змішаний» політичний режим. Султанізм. Абсолютні монархії. Поняття та основні концепції демократії. Історичні типи та форми демократії. Теорії демократії: колективістські концепції безпосередньої демократії та репрезентативної, елітарної.

Характеристика політичного режиму сучасної України.

Тема 9: Групи інтересів

Сутність поняття «лобізм». Історія інституціоналізації лобізму. Характер взаємовідносин між державою та групами інтересів. Сутність груп інтересів, їх різноманітність та поліфункціональність. Політичний торг. Плюралістична модель та її представники. Корпораційна модель відносин між державою та групами інтересу. Чинники, що вплинули на формуванні даної моделі взаємовідносин. Сутність «спільної відповідальності».

Корпоративізм – багатоманітність підходів та його історичні форми. Інституційна концепція корпоративізму. Стратегія корпоративізму як відповідь на існування гострих соціальних конфліктів між групами працедавців та найманих працівників. Основні властивості корпоративного типу політики. Аналіз конкретної ситуації в Австрії, Німеччині, Швеції. Головні характеристики корпораційногопроцесу прийняття рішень. «Сильний», «поміркований» та «слабкий» корпоративізм. Чинники, що впливають на рівень корпоративізму в країні.

Тема 10: Політичні еліти

Сутність політичного елітизму і генеза цього поняття. Класичні теорії еліт (В. Парето, Г. Моска, Р. Міхельс). Обгрунтування явища політичної еліти у спадщині українських політичних мислителів. Концепція «національної аристократії» В. Липинського. Сучасні концепції еліт: макіавеллістська школа, ціннісні теорії, теорії демократичного елітизму, концепціїїї плюралізму еліт, ліволіберальні концепції, партократична теорія. Чинники елітарності суспільства: біологічні, психологічні, ірраціональні, функціональні та ін. Соціальне представництво еліти.

Політична еліта в структурі влади. Система рекрутування еліт. Номенклатура системи та її наслідки. Державна бюрократія як складова політичної еліти. Політична еліта і демократія: дилема поєднання. Еліта і контреліта. Функції політичної еліти. Класифікація еліт. «Відкрита» і «закрита» еліта. Джерела формування еліти. Правляча еліта. «Національна аристократія». Істеблішмент. Система гільдії. Антрепренерська система. «Залізний закон олігархії» Р. Міхельса. Легітимна та нелегітимна еліти. Шляхи та ресурси формування та змін політичних еліт.

Історія становлення української політичної еліти. Характеристика основних рис сучасної політичної еліти України. Специфіка політичних еліт періоду демократичної трансформації в Україні.

Тема 11: Політичне лідерство

Поняття й сутність політичного лідерства. Теорії політичного лідерства. Античні уявлення про політичне лідерство, середньовічні уявлення про політичне лідерство. Н. Макіавеллі, Ф. Ніцше, З. Фрейд, Г. Гард, Г. Гегель, марксисти про політичне лідерство. Сучасні уявлення про політичне лідерство.

Класифікація політичного лідерства за М. Вебером, Г. Лассуеллом, Р. Такером та В. Хагеманом, Є. Вятром, марксистами, Херманном, В. Ільїним, І. Павловим.. Політичний лідер, сфери його діяльності: теоретична, аналітична, ідеологічна, організаторська, виконавча, стратегічна, тактична. Вимоги до політичного лідера: професійна придатність, компетентність, популярність, демократизм, відповідальність, висока політична культура і моральність. Ознаки політичного лідерства.