Робоча програма навчальної дисципліни «Політологія» (стр. 1 )

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО – НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

Кафедра гуманітарних та соціально – економічних дисциплін

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор НАВС

з навчально-методичної та

наукової роботи

генерал-майор міліції

________________ єй

“_____”____________2013 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«Політологія»

напряму підготовки 6.030401 «Правознавство»

навчально-науковий інститут права та психології

Київ – 2013

Робоча програма з навчальної дисципліни «Політологія» для студентів за напрямом підготовки «Право», спеціальністю «Правознавство». „30” серпня 2013 року - 24 с.

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ:

Професор кафедри гуманітарних та соціально – економічних дисциплін ННІПП, кандидат історичних наук, доцент Буймістер А. І.

Доцент кафедри гуманітарних та соціально – економічних дисциплін ННІПП, кандидат історичних наук, доцент

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри гуманітарних та соціально - економічних дисциплін ННІПП

Протокол від “30” серпня 2013 року № 1.

Завідувач кафедри гуманітарних

та соціально - економічних дисциплін ННІПП

30 серпня 2013 року.

Схвалено науково – методичною радою НАВС

Протокол від «___»________2013 року №_____

«____»___________ 2013 року Голова _________________ єй

1. Опис навчальної дисципліни

Реалізація в сфері вищої освіти України цілей Болонського процесу передбачає впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, що враховує засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) і ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання, залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) та модульно-рейтингової системи контролю.

Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Політологія» розраховані на студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр і складаються з робочої навчальної програми, планів семінарських занять, завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Робоча навчальна програма спрямована на реалізацію вимог освітньо-професійної програми і характеристики, складається з опису предмета, мети та основних завдань навчальної дисципліни, модульного тематичного плану (структури залікового кредиту), змісту програми, методики здійснення модульного контролю та визначення підсумкового рейтингу, переліку літератури.

Курс: підготовка спеціалістів	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
1	2	3
Кількість кредитів ECTS: 3 Змістових модулів:3 Загальна кількість годин:108 Тижневих годин: 6	6.0601 6.060102 Юридична освіта, Бакалавр 6.0301 6.030102 Психологія Бакалавр	Обов’язкова: Студенти: 2курс – 4семестр – Правознавство 2курс – 3семестр – Психологія Лекції (теоретична підготовка): 20 годин Семінари: 28 годин Самостійна робота: 48 годин Індивідуальна робота: 6 годин Вид контролю: іспит

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета:

- знання про становлення і розвиток політології як науки, процеси суспільного життя, закони функціонування і розвитку суспільства та його складових компонентів;

- вміння оперувати термінологією політологічної науки, аналізувати на емпіричному та науковому рівні процеси, що відбуваються в політичному житті, використовувати в професійній діяльності основні теоретичні і практичні положення політології.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

словесні, наочні, практичні; евристичний, частково-пошуковий, дослідницький, метод проблемного викладання; метод проекту; методи колективної розумової діяльності; методи самостійної роботи.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:

вхідний контроль, оперативний контроль, поточний контроль, підсумковий контроль.

Події, що відбуваються в Україні із здобуттям незалежності, які пов'язані зі зміною суспільного ладу розбудовою державотворчих процесів, привернули увагу вчених, які працюють в різних галузях знань. Особливо значний інтерес викликали зміни в політичному житті. Необхідність осмислення цих процесів призвела до інтенсивного розвитку наукового політичного знання, інституціоналізації в Україні відносно нової наукової дисципліни – політології (науки про політику).

Розвиток політології в Україні має свої особливості, адже процес переходу до нових державних відносин в країні надзвичайно складний. Нині надзвичайної ваги набуває пошук форм і засобів стимулювання політичної активності українського народу, передусім молоді, сприяння духовному оновленню суспільства, здійснення глибинних державотворчих процесів, зокрема, шляхів формування політично визначеної верстви – духовної та політичної еліти. Для цього необхідно розробити систему ціннісних орієнтацій суспільства. І концептуальним ядром її повинна стати державна національна ідея, яка була б сформована на таких ціннісних орієнтаціях, як мова, культура, що відбивають традиційне світосприйняття народу, його національний менталітет.

У курсі “Політологія” відображений розвиток світової та української політичної думки, розкриваються поняття політичної системи, політичної влади, політичного режиму, держави, партії та партійних систем, парламентаризму, політичних процесів та політичної культури. Студенти повинні орієнтуватися в питаннях політичних еліт та лідерства, розуміти проблеми етнополітики, державного управління, міжнародних відносин і зовнішньої політики України та країн світу.

Згідно освітньо-професійної програми «Політологія» є нормативною навчальною дисципліною і вивчається протягом одного семестру. Загальний бюджет часу відповідно до ECTS становить 3 кредити, що дорівнює 108 годинам. Структурно навчальна дисципліна складається з 3 змістовних модулів, рівень засвоєння яких визначається за результатами 3 поточних модульних тестових контролів.

З метою якісного виконання завдань навчального курсу застосовується проблемно-діяльнісна технологія навчання, яка передбачає обов’язкову проблемно-пошукову спрямованість усіх видів занять, а також значне збільшення часу і завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

Основними видами занять під керівництвом викладача є лекції, семінари, , самостійних занять під керівництвом викладача та повторних модульних контролів.

З метою оцінки рівня оволодіння студентами навчальним матеріалом і стимулювання самостійної роботи здійснюється поточний і підсумковий контроль. Поточний контроль проводиться під час семінарських занять та модульних контролів. Підсумковий контроль здійснюється у вигляді іспиту.

3. Програма навчальної дисципліни

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

Становлення та розвиток політичних ідей. Політика як соціальне явище

Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна

Політологія як наука. Місце та роль політології у системі навчальних дисциплін соціально-гуманітарного напряму, її зв’язок із суспільними науками. Закономірності та категорії політології як науки. Функції політології. Методи дослідження науки про політику. Політичні категорії як відображення специфіки політичних явищ. Класифікація категорій у політології. Зростання ролі політичних знань у житті сучасного суспільства. Формування нової системи політичної освіти в Україні. Сучасні центри і школи політичних знань у світі.

Історія політичної думки і історія політичної науки, розвиток європейської і світової політичної думки, етапи історії політичної думки. Перші спроби пояснення суспільно-політичних порядків у період розкладу общинного устрою та виникнення класового суспільства. Патріархально-патерналістська концепція держави у Стародавньому Китаї. Політичні ідеї Сократа, Платона й Арістотеля. Політична думка Середньовіччя та Відродження. Християнська доктрина держави. Ф. Аквінський про суспільство, державу і право. тПолітична думка епохи Відродження. Н. Макіавеллі про суть політичної влади, цілі й засоби політичної діяльності, мистецтво державного управління. Політичні вчення в епоху становлення буржуазних відносин: про суспільство, державу, право, про сутність та цілі політичної діяльності, мистецтво управління, про правову державу і громадянське суспільство. Т. Гоббс про походження і завдання державної влади. Д. Локк і зародження політичної ідеології лібералізму. Ідея суспільного договору та народного суверенітету Ж.-Ж. Руссо. Ш. Монтеск’є про розподіл влади. І. Кант і Г. Гегель про громадянське суспільство та правову державу. Політичні теорії ХХ ст. М. Вебер про три типи влади у суспільстві. «Теорія еліт» В. Парето і Г. Моска. Ідеї класика політичного біхевіорізму Г. Лассуела. Теорія плюралістичної демократії. Концепція плюралістичної еліти Р. Даля.

Тема 2. Історія і розвиток української політичної думки.

Періодизація розвитку української політичної думки. Зародження політичних ідей у прадавніх та ранньослов’янських спільностях. Політичні ідеї мислителів Київської Русі. . Походження держави, шляхів виникнення правлячої династії. Єдність та суверенність політичної влади, організація найбільш доцільних форм правління, законність і реалізація вищих владних повноважень, відносини між державою і церквою, формування політичної термінології.

Перші історико-політичні пам’ятки писемності «Слово про закон і благодать» Київського митрополита Іларіона, літопис Нестора «Повість врем’яних літ»: ідеї об’єднання, самостійності і незалежності. Суспільно-політичні ідеї в «Русскій Правді». Суспільно-політичні погляди Я. Мудрого. Розвиток політично-державної думки в «Слові о полку Ігореві». Політична програма В. Мономаха. «Повчання Володимира Мономаха». Моральний ідеал, етичні основи князівської влади і їх утілення. Політична доктрина в Гальцько-Волинській державі: вплив Візантії і Риму. Суспільно-політичні погляди князів Романа Мстиславовича і Данила Галицького. Вплив християнської церкви на політичну думку періоду Київської Русі.