Комплекс навчально-методичних матеріалів для слухачів Малого філософського факультету (стр. 2 )

Рекомендована література:

1. Занимательная Греция. М. 2004

2. Греческая философия. В 2-х т. Под ред. М. Канто-Спербер. Т.2, стр.866-919.

3. Ф. Лекции по истории философии, кн.1. Введение.

Дисципліна: Філософія Середніх віків

Викладач: Шильман Михайло Євгенович, викладач кафедри теоретичної і практичної філософії, кандидат філософських наук

Тема заняття: Філософське значення вчення Томи Аквінського

Форма заняття: Лекція

Анотація: Тематичні пріоритети філософії середньовіччя. Схоластична християнізація філософії Аристотеля. Рішення фундаментального питання взаємин розуму та віри. Проблема «подвійності істини». Раціональна філософія в вірі. Розмежування сфер компетенції філософії та теології. Система доказів існування Бога. Метою заняття є ознайомлення слухачів з загальними характеристиками та тенденціями середньовічної філософії на прикладі вчення Томи Аквінського.

Рекомендована література:

1.  Реале Дж., Западная философия от истоков до наших дней. –СПб., 1996. – Т. 2.

2.  Соколов В. В. Средневековая философия. –М., 1979.

3.  Об исходных понятиях доктрины Фомы Аквинского \\ Фома Аквинский. Онтология и теория познания. –М., 2001.

Дисципліна: Філософія доби Відродження

Викладач: Шильман Михайло Євгенович, викладач кафедри теоретичної і практичної філософії, кандидат філософських наук

Тема заняття: Гуманістична філософія у пошуку «універсальної людини»

Форма заняття: Лекція

Анотація: Італійський гуманізм в філософській атмосфері XIV століття. Реактуалізація античної філософської спадщини. Антропоцентризм як домінуючий світогляд. Гуманізм як стиль мислення, мода та ідеологія. Філологічні та моральні аспекти гуманістичного руху. Неуніверситетська «гуманітарна освіта» як стратегія створення цілісної людини-митця, «універсальної людини». Роль само-конструювання, самоосвіти та самовиховання людини. Синтез християнських чеснот та філософсько-філологічної ученості. Соціальна орієнтованість гуманістичної освіти. Критика філософами-гуманістами схоластики та неуцтва. Гуманістична інтерпретація концептів платонівської та епікурейської філософії.

Рекомендована література:

1.  Реале Дж., Западная философия от истоков до наших дней. –СПб., 1996. – Т. 2, 3.

2.  Итальянский гуманизм. Этические учения XIV-XV веков. –М., 1977.

3.  Сочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения (XV век). Под ред. . –М., 1985.

Викладач: Кривуля Олександр Михайлович - професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.

Тема заняття: «Філософія Нового часу: Від Бекона до Юма».

Форма заняття: лекція

Анотація: Виникнення нового типу філософування на тлі розвитку наук. Методології та гносеологія під увагою філософів. Емпіризм і раціоналізм. Бекон і Декарт - перші філософи Нового часу: за яким методом краще розширювати наше істинне знання про світ? Ідея природного стану людей та суспільного договору у Гоббса та Локка. Спіноза: що не може бути заборонено, те необхідно повинно бути допущене. Ляйбниць: витоки світової гармонії та порядку. Чому так важко спростовувати деякі «божевільні» філософські ідеї (на прикладі Берклі). Чому Юм радив палити всі книжки, у яких немає математики?

Рекомендована література:

1. Рассуждение о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках // Сочинения в двух томах. Т. 1. - М.: Мысль, 1989. - С. 250-268.

2. Думки // Філософська думка, 2008, №5. - С. 101-118.

3. История западной философии и её связи с политическими и социальными условиями от античности до наших дней. В 3-х книгах. - Новосибирск, 1999. - C.492-624.

4. Реале Дж., Западная философия от истоков до наших дней. Т.3. От Леонардо до Канта. - СПб., 1996. - С. 43-451.

Викладач: Кривуля Олександр Михайлович - професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.

Тема заняття: «Німецька класична філософія».

Форма заняття: лекція

Анотація: “Коперніканський переворот” у філософії, вчинений Кантом. Як можливе наукове знання і чи можлива філософія у якості науки? Розсудок і розум, теоретичний і практичний розум. Обґрунтування моралі. Як слід вчиняти в житті, аби бути моральною і законослухняною людиною?

Чому Гегель вважається одним із найскладніших філософів? Філософська система Гегеля та стежки до її розуміння. Що таке «абсолютна ідея»? Вчення про «дух». “Філософія права” Гегеля: право і мораль, мораль і моральність, громадянське суспільство й держава. Гегелівська філософія історії. За що критикували Гегеля такі видатні мислителі як Маркс і Поппер?

Рекомендована література:

1. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка зможе виступати як наука. – Мюнхен: Український вільний університет, 2004. – 324 с.

2. Гегель. Кто мыслит абстрактно? // Гегель. Работы разных лет. Т. 1. - М.: Мысль, 1972. - С. 387-394.

3. Гаєр, Манфред. Світ Канта: Біографія / З нім. пер. Л. Харченко. – К.: Юніверс, 2007. – 336 с.

4. Жизнь и учение Ката. - СПб.: Университетская книга, 1997. – 447 с.

5. В. Нариси з історії німецької філософії Нового часу. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 572 с.

Викладач: , доцент кафедри теоретичної і практичної філософії, кандидат філософських наук

Дисципліна: Некласична філософія другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

.Тема заняття: «Волюнтаризм в некласичній філософії»

Форма заняття: лекція

Анотація: Некласична філософія характеризується особливим розумінням волі. Концепт «воля» стає головним в онтології А. Шопенгауера і Ф. Ніцше. Лекція присвячена розгляду особливостей тлумачення волі цими філософами та які наслідки це має щодо розуміння гносеології, етики, естетики, історії та людського життя загалом. Трансформація розуміння волі від Шопенгауера до Ніцше допомагає проаналізувати перехід від класичного філософування до сучасного, від філософії Єдиного до філософії множинностей, від метафізики основ до номадичного буття. Метою заняття є ознайомлення слухачів з загальною характеристикою та тенденцією некласичної філософії.

Рекомендована література:

1. Делез Ж. Ницше и философия. М., 2005.

2. Ницше .Ф. Воля к власти. М., 1994.

3. Хайдеггер М. Европейский нигилизм // Время и бытие. - М., 1993.

4. Мир как воля и представление. Т. 1-2. М, 1993.

Дисципліна: Сучасна філософія

Викладач: Азарова Юлія Олегівна, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії, кандидат філософських наук

Тема заняття: Основні напрямки, течії та школи в сучасній філософії.

Форма заняття: лекція

Анотація: Філософія ХХ ст. – це величезна царина знання, яка містить безліч течій, шкіл, напрямків, проблем і концепцій. Що таке «феноменологія»? Чи здатна людина пізнавати світ речей? Як речі предстають у нашої свідомості? Чому можливість безпосереднього доступу до світу речей спирається на ті елементи нашої свідомості, за допомогою яких ми сприймаємо реальність? Що таке „герменевтика”? Як саме людина пізнає та описує світ? Чому пізнання речей ґрунтується на мові та здійснюється в понятті? Як людина розуміє філософські та літературні тексти? Чи можливе об’єктивне розуміння текстів стародавніх епох? Як треба тлумачити текст, щоб знайти його справжній смисл? Що таке „екзистенціалізм”? В чому смисл людського існування? Що таке „свобода”, „совість”, „відповідальність”? Чи може людина бути вільною від обставин? Що таке „прозріння”? Чому людина намагається знайти „сенс буття”? Саме ці питання є ключовими для сучасного філософування. Мета заняття – ознайомлення слухачів з основними напрямками, течіями та школами сучасної філософії, висвітлення її головних проблем.

Рекомендована література:

1.  Современная западная философия: Учебник. – М.: Высшая школа, 2001. – 784 с.

2.  Основы современной философии: Учебник. / Под ред. . – СПб.: Лань, 2002. – 388 с.

3.  Лук’янець В., Філософський постмодерн. – К.: Абрис, 1998. – 351 с.

Дисципліна: Історія української філософії

Викладач: Корабльова Надія Степанівна, професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.

Тема заняття: Національна визначеність філософії в сучасному філософському дискурсі.

Форма заняття: лекція.

Анотація: В атмосфері посиленої уваги до національної та культурної самоідентичності, що особливо загострилась в ситуації постмодерну, глобалізації та суспільстві ризику, актуалізується проблема національної визначеності філософії загалом і української зокрема. Що значить існування філософії у національному форматі? У чому суть зацікавленості національною філософією як поняттям і як феноменом певної культури? Універсалістські претензії філософського мислення як вираз єдності людського роду й культури і залучення до нього людей різних країн і культур, щоб не бути полишеними «філософським духом» (Гегель).

Мета лекції – ознайомлення слухачів з основними етапами і базовими цінностями національної філософії як такої і української, зокрема.

Рекомендована література:

1.  Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992.

2.  Традиции отечественной философии. Ч.1,2. Гродно, 1991

3.  Культурно-исторические типы или единство историко-философского процесса. // Вопросы философии. – 1995.- 2