2. Искусство на исходе второго тысячелетия. – М.: Художественный журнал, 2003. – 214 с., иллюстр.
Дисципліна: Етика
Викладач: Воропай Тетяна Степанівна, професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.
Тема заняття: Етика автентичності
Форма заняття: лекція з елементами бесіди
Анотація: Що значить віднайти себе, бути собою, зберегти себе? Чи розкриває людина те, що в ній закладено природою, чи створює себе, власний авто-проект своєї особистості на власний розсуд? У якій мірі ми вільні в цій діяльності? Як існуюча масова культура допомагає нам і як вона нами маніпулює? Які ідеали пов’язані з специфікою модерної і постмодерної людини? Відштовхуючись від концепції автентичності Ч. Тейлора, лекція має на меті висвітлити і проінтерпретувати витоки автентичності європейської людини та її метаморфози в сучасному світі.
Рекомендована література:
1. Тейлор Ч. Етика автентичності. К.: Дух и Літера, 2002.
2. Джерела себе. Творення новочасної ідентичності. К.: Дух і Літера, 2005.
Дисципліна: Логіка
Лектор: Кулікова Тетяна Миколаївна, викладач кафедри теоретичної і практичної філософії, кандидат філософських наук.
Тема заняття: Предмет та значення логіки. Основні закони логіки та їх порушення.
Форма заняття: Лекція
Анотація: Логіка – наука про закони та форми правильного мислення. Місце логіки в колі філософських дисциплін та її зв’язок з сучасними науками. Як логіка досліджує мислення; логіка та мова, мова логіки. Форми мислення: поняття, судження, умовивід. Основні закони логіки: закон тотожності, закон (не)протиріччя, закон виключеного третього, закон достатньої підстави; зміст та вимоги законів. В чому полягають порушення основних законів логіки. Софізми та паралогізми. Що таке парадокси та чи можна їх подолати.
Рекомендована література:
Логика –М., Айрис пресс, 2005.2. Краьткий словарь по логике. –М., Просвещение, 1991.
3. Маковельский А. О. История логики–М., 2004.
Дисципліна: Основи риторики та теорії аргументації
Викладач: Попова Наталія Валеріївна, кандидат філософських наук, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії.
Тема заняття: «Психологія доведення правоти. Види мовленнєвих «хитрощів» в ораторському мистецтві. Урахування ситуації й аудиторії під час проведення мовленнєвої діяльності. Особливості й можливі перешкоди для вдалої комунікації».
Форма заняття: лекція
Анотація: Як побудувати переконливу аргументацію? Як ефективно розкритикувати точку зору опонента? Як грамотно застосовувати різноманітні прийоми впливу і розпізнавати типові маніпулятивні тактики, спрямовані проти Вас? Саме ці питання вивчає риторика.
Метою вивчення риторики і є придбання знань та засобів обґрунтування, спростування переконань, залежності цих засобів від аудиторії та проблеми, що обговорюються; своєрідність обґрунтування в різних галузях мислення та діяльності як у природних та гуманітарних науках, так і в ідеології, пропаганді, мистецтві і т. ін. Внаслідок вивчення програмного матеріалу з дисципліни «Основи риторики та теорії аргументації» студент повинен: бути ознайомленим з основами переконання, різними типами аргументації і їх методологічним значенням. Знати найтиповіші проблемні ситуації та методи їх розв’язання. Мати уявлення про некоректну аргументацію та засоби її подолання. Володіння мистецтвом спору, вміти обґрунтовувати свою думку та переконувати у своїй правоті інших.
Рекомендована література:
1. Основы теории аргументации: Учебник. – М,1997.
2. Спор: О теории и практике спора. http://www. koob. ru/povarnin_sergei/
3. Савкова 3. В. Искусство оратора http://www. koob. ru/savkova
Практичне заняття.
Семінар-диспут на тему: «Співвідношення тілесного та духовного у людині»
Рекомендовані джерела для підготовки:
1. Платон. Федон // Платон. Собрание сочинений в 3-х томах - М.: Мысль, 1970, С. 40-49.
2. Оружие христианского воина // Философские произведения - М.: Мысль, 1986, С. 111-117, 122-126.
3. Ламетри. Человек-машина // Ламетри. Сочинения -М.: Мысль, 1976, С. 198-208.
Питання для обговорення: як співвідноситься духовна природа людини із тілесною і навпаки? Якої думки Ви дотримуєтесь: душа помирає разом із тілом чи переселяється у інше абощо? Чи може тіло існувати без душі, а душа – без тіла? Душа: яка вона – незмінна, мінлива, безсмертна, існуюча само по собі? Спробуйте пояснити взаємозв’язок душі і тіла. Чи можна тіло назвати видимим та змінним, а душу – невидимою та незмінною? Коли душа і тіло поєднані, то природа повеліває тілу підкорюватися і бути рабом чи тілесні пристрасті прагнуть бути господинею душі («хто тримає вовка за вуха»)? Чи можна сказати, що душа пізнається лише розумом, а тіло чуттями? Що Ви можете сказати про душу «жадаючу», «пристрасну» та «мудру»?
Чи можна вважати усі пристрасті пороками (хворобами) душі або ж існують «благородні» душевні (тілесні) пристрасті? Як Ви розумієте приказку: «у здоровому тілі – здорові дух»? Що Ви можете розказати про вплив «тілесності» на «духовність» людини? Чи можуть різні стани душі відповідати аналогічним станам тіла і навпаки? Про які схильності душі, Ви може розказати? Вони вроджені чи набуті? Поясніть тріаду: «дух», «душа», «духовність».
Дисципліна: Релігієзнавство
Викладач: Панков Георгій Дмитрович, професор кафедри теорії культури і філософії науки, доктор філософських наук.
Тема заняття: "Курс релігієзнавства на філософському факультеті"
Форма заняття: лекція
Анотація: Що значить гасло "звернемося до релігії"? З яких частин складається релігієзнавство, що вивчається на філософському факультеті, та які ключові проблеми воно охоплює? Яким чином студенти філософського факультету осмислюють релігійну культуру? Що релігієзнавство може сказати про Бога та фінальні релігійні цінності? Ось коло питань, що розв'язуються на даній лекції з метою ознайомлення слухачів з особливістю викладання курсу релігієзнавства на філософському факультеті в Харківському національному університеті ім. іна.
Рекомендована література:
1. Академічне релігієзнавство: Підручник (За ред. А. Колодного). - К., 2000.
2. Религиоведение: Уч. Пособие (Под ред. ). - СПб.- М-Краснодар, 2004.
Дисципліна: Політологія
Викладач: івна, доцент кафедри політології, кандидат філософських наук.
Тема заняття: «Філософія політики – політика – політологія».
Форма заняття: лекція
Анотація: Поняття політики. Політологічна проблема як проблема цілісного підходу до аналізу політичних явищ. Специфіка політологічного підходу до аналізу політики, його відмінність від підходів інших наук. Політологія як інтегративне та цілісне вчення, що вивчає закономірності, логіку, специфіку існування та розвитку політики. Політологія та суміжні дисципліни. Витоки політологічного знання у філософії політики. Філософія політики і політика. Філософія політики та політична філософія. Структура сучасного політологічного знання (теоретичний, історичний та прикладний рівні). Теоретична і прикладна політологія. Політичні технології. Традиційні напрямки політологічних досліджень.
Рекомендована література:
1. Политология : [учеб. пособ. для вузов] / ред. и сост. Н.И. Сазонов. – Харьков : Фолио, 2001. – 831 с.
2. Введение в политическую науку / Ф. Бенетон ; [пер. с фр.]. – М. : Издательство «Весь мир», 2002. – 368 с.
Дисципліна: Філософська антропологія
Викладач: Загурська Наталія Віталіївна, доцент кафедри теоретичної і практичної філософії, кандидат філософських наук.
Тема заняття: «Любов як філософська проблема».
Форма заняття: лекція.
Анотація: Любов до мудрості як сутнісна ознака філософії. Сенс любові. Бажання, потяг, кохання, любов. Різновиди любові. Еротика, культура та цивілізація. Еротологія та еротографія: багатоманітність мов любові. Спокуса як філософська проблема. Різноманіття філософських концепцій любові. Мету заняття становить привертання уваги слухачів до філософського підходу до почуттів, ознайомити з основними концепціями любові та формами її проявів.
Рекомендована література:
1. Философия любви. В 2-х чч. М., 1990.
2. Барт Р. Фрагменти речи влюбленного. М., 1999.
Викладач: Бусова Ніна Андріївна, професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.
Тема заняття: «Екзистенціалізм».
Форма заняття: лекція
Анотація: Жодна філософська течія не викликала таких суперечок, як екзистенціалізм. Одні звинувачували його у песимізмі, інші стверджували, що він пропагує свавілля, водночас знаменитий австрійський психолог Віктор Франкл розробив на основі філософських ідей екзистенціалізму логотерапію - вчення, яке допомогло багатьом людям віднайти сенс життя. Як людині, що живе у абсурдному, позбавленому смислу світі, віднайти сенс життя? Чому «людина приречена бути вільною» і які виверти вона вигадує, аби втекти від свободи? Що значить «людина є проектом самої себе» і чому «обираючи себе, ми обираємо усіх людей»? З пошуком відповіді на ці питання знайомить ця лекція.
Рекомендована література:
1. -П. Экзистенциализм - это гуманизм // Сумерки богов. - М., 1989. - С. 319-344.
2. Соловьёв (историко-критический очерк) // Соловьёв толкует нас : (Очерки по истории философии и культуры). - М.; 1991. - С. 286-345.
Дисципліна: Соціальна філософія
Викладач: , професор кафедри теоретичної і практичної філософії, доктор філософських наук.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 |


