Комплекс навчально-методичних матеріалів для слухачів Малого філософського факультету (стр. 5 )

Тема заняття: «Суспільство учора, сьогодні, завтра».

Форма заняття: лекція.

Анотація: Коли розпочинається суспільство? Суспільство з класами й державою і без них. Система і мережа як основні засоби уявлення суспільства. Архаїчні, традиційні і європейське суспільства. Теорії суспільного договору. Ліберали і соціал-демократи. Що таке глобалізація? Яке сьогодні суспільство: інформаційне, постіндустріальне чи ще якесь інше? Чи є сьогодні в розвинутих країнах приватна власність, експлуатація, капіталізм? Чи може існувати суспільство без людини, а людина - без суспільства? Метою заняття є ознайомлення слухачів з базовими проблемами соціальної філософії.

Рекомендована література:

1. Третья волна. - М., 2002.

2. Гл. 3. Социальная философия; гл. 4. Политическая философия; гл. 5, VI. Маркузе и польза отрицания // О философии. - М, 1996. - С. 97-176; 211-220.

Дисципліна: Релігійні вчення Сходу і Заходу

Викладач: Білецький Ігор Павлович, доцент кафедри теорії культури і філософії науки, кандидат філософських наук.

Тема заняття: «Концепція спектру свідомості К. Уілбера».

Форма заняття: лекція

Анотація: Існує багато різних варіантів психоаналізу (класичний фройдівський, аналітична психологія , психосинтез Асаджіолі тощо), й усі вони намагаються привести людину до стану гармонії із самою собою. Але це ж саме намагаються також зробити й чисельні духовно-релігійні практики (сповідь у християнстві, медитація в буддизмі чи індуїзмі, молитва, піст і т. п.). Чи можлива теорія, яка дозволила б звести це все до єдиного знаменника. На роль такої теорії може претендувати концепція спектру свідомості сучасного американського філософа і психолога Кена Уілбера. Розглядові цієї теорії і присвячена лекція.

Рекомендована література:

1.  Wilber Ken. The Spectrum of Consciousness. – Madras, India, 1993.

2.  Уилбер Кен. Краткая история всего. – М., 2006.

Дисципліна: Класична та сучасна психоаналітична теорія

Викладач: Романов Ігор Юрієвич, доцент кафедри теоретичної та практичної філософії, кандидат філософських наук.

Тема заняття: Предметна сфера психоаналізу.

Форма заняття: лекція

Анотація: Свідомість – ще не вся психіка, і навіть не сама велика її частина. Поза межами свідомості знаходиться величезний і могутній психічний апарат, діяльність якого в звичайних умовах недоступна самоспостереженню. Саме в цій частині психіки приховані глибинні витоки наших відчуттів і бажань, кошмарних сновидінь і творчих натхнень, саме тут зустрічаються наша душа і наше тіло. Для розуміння цієї, позасвідомої області психічного життя як ніде потрібні спеціальні знання, пошуком яких зайнята відповідна наука – психоаналіз. Метою заняття є ознайомлення з психологічним, методологічним й філософським змістом психоаналітичної теорії.

Рекомендована література:

1.  Психоанализ: культурная практика и терапевтический смысл. М., 1994.

2.  Лейбин В. М. Фрейд, психоанализ и современная западная философия. М.: Политиздат, 1990.

3.  Психопатология обыденной жизни // Психология бессознательного. М.: Просвещение, 1989.

ДОДАТКИ

ПРОГРАМА КУРСУ „ЛЮДИНА І СВІТ”

РОЗДІЛ I. ФЕНОМЕН ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ

Феномен людини: особлива тілесна організація, наявність душі, свідомість, суспільний характер існування, діяльність. Основні тлумачення походження людини: міфологічна освіченість, релігійне пояснення, еволюційна та космічні гіпотези, філософське переживання і розуміння.

Поняття середовища. Що таке природне середовище. Історичність середовища. Поняття спадковості. Вплив спадковості і середовища на походження і життя людини. Людина і Бог.

Природне начало в людині. Соціальна природа людини. Душевність людини. Поняття „індивід”. Поняття особистості.

Поняття сутності. Міфологічний, релігійний, науковий і філософський вимір сутності людини. Поняття сенсу людського життя. Особистість і практика визначення сенсу життя. Чи можливе життя людини поза сенсом?

Поняття цінності. Структура цінності. Цінність людського життя. Людина як найвища цінність. Поняття смерті. Поняття безсмертя. Життя після смерті: чи можливе воно?

Феноменальність творчості. Сутність творчості. Різновиди творчої діяльності. Творчість – шлях до свободи. Творчість та волюнтаризм і фаталізм.

Здоров’я і здоровий спосіб життя. Поняття рівня, життя і рівня наповненості життя. Щастя – найвищий рівень наповненості життя. Міфологічне, релігійне, наукове та філософське бачення щастя.

РОЗДІЛ II.СВІТ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ІСНУВАННЯ

Світ і поняття світу. Історичний розвиток уявлень про світ (міфологічний, релігійний, науковий і філософський підхід). Багатовимірність поняття світ.

Проблема впорядкованості світу. Світ як Космос. Світ як Всесвіт. Світ Землі як особливе явище.

Проблема субстанції. Історичний розвиток поняття матерії. Філософське визначення поняття матерії. Матеріальне та ідеальне.

Поняття руху. Форми руху. Поняття спокою. Рух і розвиток. Поняття прогресу і регресу.

Поняття форм і способів існування світу. Поняття простору. Основні властивості простору. Поняття часу. Основні властивості часу. Єдність простору і часу.

Поняття єдності. Розуміння відмінності. Матеріальність світу. ідеальність світу. Особливість місця людини у світі.

РОЗДІЛ III. ДУХОВНІСТЬ ЛЮДИНИ

Поняття духу. Поняття духовності. Сутність взаємозв’язку духу, душі, духовності. Поняття духовного. Поняття тілесного.

Що таке почуття? Поняття інтелекту. Феномен волі. Поняття ідеалу. Різновид ідеалів.

Поняття честі. Поняття совісті. Поняття гідності. Духовний вимір інтелігентності. Порядність як прояв духовності.

Поняття істини. Що таке правда? Хиба як прояв духовності. Поняття прихильності. Види прихильності.

Віра: міфологічний, релігійний, науковий і філософський вимір поняття. Поняття надії. Любов як прояв духовності. Органічна єдність віри, надії і любові.

Поняття краси і прекрасного. Прекрасне і естетичне. Функції прекрасного. Поняття потворного. Потворне як прекрасне і прекрасне як потворне.

Поняття добра. Що таке зло? Взаємозв’язок добра і зла в житті людини і суспільство. Добро і зло – вінець духовності.

РОЗДІЛ IV. СВІДОМІСТЬ І ПІЗНАННЯ

Походження свідомості. Сутність свідомості. Основні аспекти свідомості. Визначення поняття свідомості. Основні функції свідомості.

Багато вимірність структури свідомості. Поняття мислення. Пам’ять і воля. Буденна і теоретична свідомість. Свідоме і несвідоме.

Поняття праці. Види праці. Поняття спілкування. Мова та її сутність. Роль праці, спілкування і мови у виникненні свідомості.

Поняття суспільного буття. Суспільна свідомість. Рівні суспільної свідомості. Форми суспільної свідомості. Багатовимірність структури суспільної свідомості.

Поняття пізнання. Визначення поняття „знання”. Чуттєве пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Логічне (раціональне) пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання, характер їх взаємодії.

Поняття істини. Об’єктивність істини. Абсолютність і відносність істини. Конкретність істини. Проблема критеріїв істини. Практика – основа, ціль пізнання та критерій істини.

Поняття методу. Класифікація методів. Поняття методології. Закон і закономірність. Загальність і конкретність закономірностей. Закони діалектики і антидіалектики.

РОЗДІЛ V. ЛЮДИНА І ПРИРОДА

Поняття природи. Природа як довкілля. Природа і штучне середовище. Природа і духовне життя людини.

Міфологічні погляди на природу. Релігійне тлумачення природи. Наука і природа. Філософське тлумачення природи.

Поняття біосфери. Еволюція біосфери. Поняття ноосфери. Утопічність ноосферного розуміння світу.

Ідея визначальної ролі природних умов у житті суспільства. Що таке географічний детермінізм? Роль природи в розвитку соціальної сфери суспільства. Характерні риси впливу суспільства на природу.

Знання і природа. Знання і конструктивний характер природи. Новітні технології освоєння природи як результат пізнання.

Поняття „виживання”. Що таке кризове явище? Передумови кризи у відношенні людини і природи. Стратегія виживання.

РОЗДІЛ VI. СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

Особливості формування поняття „суспільство”. Поняття „суспільне”, „соціальне”. Соціум як особливий прояв суспільства. Суспільство як самоорганізована система.

Поняття соціальної структури. Соціальна група. Класи як особлива соціальна група. Касти і соціальні верстви. Поняття „страти”.

Сім’я як мала соціальна група. Історичність сім’ї. Сучасна сім’я: проблеми формування і розвитку.

Що таке етнос? Поняття „рід”, „плем’я”. Народність і нація. Сучасне тлумачення поняття „нація”.

Поняття менталітету. Що таке ментальність? Особливості української ментальності.

Виникнення українського етносу. Основні етапи етноісторичного розвитку України. Формування і розвиток української нації.

Поняття суспільного прогресу. Ідея заперечення суспільного процесу. „Формаційна” періодизація суспільного розвитку. Цивілізаційний підхід до проблеми періодизації суспільного розвитку.

РОЗДІЛ VII. ПОЛІТИЧНІ ЗАСАДИ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ

Походження поняття „політика”. Політика як явище суспільного життя. Основні структурні елементи політики. Поняття влади. Влада і політика, їх співвідношення.

Поняття політичної системи. Що таке політичний режим? Тоталітаризм і авторитаризм. Демократичний ідеал.

Поняття політичної демократії. Демократія як форма устрою. Демократія як форма правління.

Поняття держави. Що таке громадянське суспільство? Правова держава. Соціально справедлива держава.

Поняття „громадські рухи”. Поняття „громадська організація”. Феномен політичної партії. Політичні партії і влади.

Поняття „ідеологія”. Політична ідеологія. Ідеологізація і деідеологізація.

Що таке еліта? Феномен політичної еліти. Взаємодія політичної еліти і народу.

РОЗДІЛ VIII. ЛЮДИНА І КУЛЬТУРА