МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

УДК 618.11-006.5-053.81/.82-08:618.179(043.3)

Яцків Оксана Стефанівна

Ендометріоз яєчників у жінок репродуктивного віку

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра

Науковий керівник:

кандидат медичних наук, доцент

кафедри акушерства та гінекології

Сміян Світлана Анатоліївна

СУМИ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ....................................................................3

ВСТУП......................................................................................................................4

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ............................................................................................6

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.......................................................14

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ........................................................................ 16

ВИСНОВКИ...........................................................................................................29

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ………………………………………...………31

ДОДАТОК……………………………………………………………………….32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................33

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КЗСОРОКПЦ- комунальний заклад Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр"

МЦ-менструальний цикл

СА(CancerEmbrionicantigen)-125 - раковий ембріональний антиген

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

УЗД - ультразвукове дослідження

КОК-комбіновані оральні контрацептиви

а-ГРГ-агоністи гонадотропін-рилізинг гормонів

ЛНГ - левоноргестрел

ВСТУП

Актуальність: Питання збереження репродуктивного здоров'я жінок є однією з пріоритетних проблем і основних стратегій Всесвітньої організації охорони здоров'я [1]. Ендометріоз є одним з найбільш поширених захворювань органів репродуктивної системи у жінок 20-40 років [1,55]. В загальній популяції жінок частота ендометріозу коливається від 15% до 50%, при безплідді - від 30% до 40% і навіть до 80% , при хронічних тазових болях - від 33 до 74%, при дисменореї - в 40-60% випадків [2,15]. Він зустрічається у 6-44% жінок, які перенесли лапаротомію [17]. Після запальних захворювань геніталій і лейоміоми матки ендометріоз займає третє місце в структурі гінекологічних захворювань [1,12].

Основну частину складає генітальний ендометріоз (92-94%), рідше екстрагенітальний (6-8%). Проте незалежно від локалізації ендометріоз є не місцевим, а загальним захворюванням з визначеними нейроендокринними порушеннями [12].

Протягом останніх десятиліть пильну увагу приділяється вивченню питань патогенезу, діагностики та лікування ендометріоза, проте, і в даний час ці проблеми залишаються предметом дискусій і наукових досліджень [2,33,42]. Сучасні уявлення про етіологію захворювання неоднозначні, часом суперечливі настільки, що ендометріоз трактується і як "хвороба теорій" і як "нова хвороба цивілізації" [6,11]. Однак неповнота трактування патогенезу ендометріозу є однією з причин недостатньої ефективності використовуваних методів лікування[1].
У зв'язку з цим з практичної точки зору важливим є вивчення напрямків морфогенезу та еволюції вже виниклих вогнищ, за рахунок яких підтримується ріст і розвиток ендометріоїдних гетеротопій, а також патогенетичних механізмів прогресування хвороби [43]. Вирішення цих питань є необхідним для пошуку ефективних способів діагностики і патогенетичного лікування ендометріозу вцілому, що має особливе значення для жінок репродуктивного віку [10].
Недостатність ефективного лікування, втрата часткової працездатності і невротизація хворих, а також безпліддя дозволяє розглядати ендометріоз яєчників, не тільки проблему гінекології, але і як соціальну та державну проблему [1,18,53].

Важливим є також знання даної патології лікарями спеціалістами загального профілю, оскільки клінічні її симптоми можуть бути схожими з іншими захворюваннями [2].

Мета наукової роботи: виявлення частоти порушень репродуктивної функції у жінок з ендометріозом яєчників на основі вивчення клінічних, лабораторних, гістологічних та лапароскопічних аспектів перебігу.

Завдання:

1.Вивчити перебіг захворювання на організм жінок Сумщини.

2. Дослідити поширеність ендометріозу у жінок репродуктивного віку Сумщини.

3.Визначити основні фактори, які сприяють виникненню ендометріозу.

4.Дослідити гістологічну картину при ендометріозі яєчників.

5.Дослідити рівень СА-125, симптоми та характер перебігу захворювання взалежності від гістологічної будови ендометріоїдних кіст яєчників.

6.Отимізувати лікування хворих на геніальний ендометріоз.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Ендометріоз залишається однією з найпоширеніших гінекологічних патологій, частота її складає від 2 до 80% у різних категорій хворих репродуктивного віку [6,12]. В останні роки проблема ендометріозу набуває особливої актуальності, що обумовлено зростанням частоти даної патології, а також впровадженням в практику сучасних методів діагностики і лікування [17].

Ендометріоз (ендометріоїдні гетеротопії) - це патологічний процес, при якому в міометрії чи інших органах статевої системи і поза нею виникають включення (вогнища), структура яких характеризується наявністю епітеліальних і стромальних елементів, властивих ендометрію. В тканинах, уражених ендометріозом, відбуваються зміни відповідно до фази менструального циклу (МЦ) [12] .

Перший морфологічний опис про ендометріоз в медичній літературі описав V. Rokitansky (1860), який назвав патологічне утворення, знайдене ним в малому тазі аденоміомою. Термін "ендометріоз" в клінічній практиці запропонував J. Sampson в 1925р. [39].

Діапазон тяжкості захворювання варіює від безсимптомних варіантів до стану втрати працездатності, з чим пов’язано третє місце серед причин госпіталізацїі та перше місце серед причин гістеректомії [1,13,29].

У жінок, які страждали на ендометріоз частіше зустрічаються запальні аутоімунні та інші хронічні захворювання порівняно з загальною популяцією. Серед найбільш типових нозологій, які поєднуються з ендометріозом: гіпотіреоз (9.6% жінок, що не народжували та 1,5% жінок, що народжували), мастопатія (5.9% та 3,4%), синдром хронічної стомленості (4,6% та 0,03%), алергічні захворювання (61% та 18%) та ін. [ 2,12,42].

Етіологія і патогенез ендометріозу до теперішнього часу не ясні і жодна з більш, ніж десяти запропонованих теорій його походження, не може пояснити всього різноманіття форм і проявів [3,43]. Це не дозволяє розробляти заходи профілактики та ранньої діагностики, ефективні методи лікування та запобігання ускладнень ендометріозу [ 2].

До основних чинників, що сприяють формуванню ендометріозу, відносяться несприятливий преморбідний фон, високий інфекційний індекс в дитинстві, множинні внутрішньоматкові втручання (аборти), часті хірургічні втручання (діатермохірургічні, кесарський розтин), травми пологових шляхів, запальні захворювання геніталій, порушення ендокринного та імунного статусу, спадкова схильність.
Велике значення у виникненні та прогресуванні ендометріозу мають соціальні чинники: погіршення екології, стресові ситуації, зростання емансипованості сучасних жінок [24].

Встановлено, що хвилеподібний перебіг ендометріозу з типовими напрямами морфогенезу, що характеризуються поєднанням процесів прогресії і регресії, визначає хронізацію захворювання [12]. Питання клініко-морфологічної оцінки, особливостей морфогенезу і еволюції ендометріозу яєчників залишаються невивченими, що вимагає порівняльного дослідження цих форм ендометріозу з уточненням їх клінічного та морфофункціонального подібності та відмінностей в умовах органної локалізації.

Незважаючи на те, що перші повідомлення про ендометріоз з'явилися  більше 140 років тому, етіологія, патогенез та методи лікування захворювання є предметом дискусій та наукових досліджень [2].

Усе це безпосередньо чи опосередковано впливає на епідеміологію та перебіг ендометріозу, який, на думку багатьох науковців, частіше зустрічається у мешканок міст, тобто є захворюванням цивілізації та мегаполісу[11].
Пріоритетними залишаються наступні основні теорії виникнення ендометріозу [2,12,14,31,43,56]:

- імплантаційна теорія, яка базується на можливості перенесення ендометрію з порожнини матки через маткові труби в черевну порожнину, описана в 1921 р. JA Sampson. Існує вірогідність також транслокації ендометрію при хірургічних втручаннях на матці та дисемінації ендометріальних клітин гематогенним або лімфогенним шляхом. Саме гематогенний шлях "метастазування" призводить до розвитку рідкісних форм ендометріозу з ураженням легень, шкіри, м'язів;

- метапластична теорія, що пояснює появу ендометріоїдної тканини метаплазією мезотелію очеревини і плеври, ендотелію лімфатичних судин, епітелію канальців нирок і ряду інших тканин;

- дизонтогенетична теорія, яка грунтується на можливості порушення ембріогенезу та розвитку ендометріоїдної тканини з аномально розташованих зачатків Мюллерова каналу;

- ендометріоз, як генетично зумовлена патологія - одна з новітніх концепцій, в основі якої лежить наявність сімейних форм захворювання, часте поєднання ендометріозу з вадами розвитку урогенітального тракту та інших органів, а також особливості перебігу ендометріозу (ранній початок, важкий перебіг, рецидиви, резистентність до лікування) при спадкових формах захворювання. Вона включає різні гени метаболізма (детоксикації), гени, які відповідають за іммунний статус, ендокринні функції, гени міжклітинних взаємодій, проонкогени. Патологічні еффекти мутованих варіантів цих генів в значній степені провокуються дією неблагоприємних факторів зовнішнього середовища. Вивчається роль генів GSTT1, GSTM1, CYP19, р53 в розвитку генітального ендометріоза;

- гормональна теорія - ендометріоїдні структури залежать від гормонального статуса, порушення вмісту і співвідношення стероїдних гормонів. Для виникнення ендометріоза в першу чергу має значення особливості діяльності гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. При ендометріоїдних кістах яєчників спостерігається хаотичне пікоподібне викидання гормонів ФСГ та ЛГ, а внаслідок дисфункції щитовидної залози, спостерігається синдром неовуляторного фолікула, а також незначно підвищується онкомаркер СА-125 (Cancer Embrionic

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5