Детальний план території житлового масиву «Полянський»в межах м. Обухів Київської області (стр. 2 )

- уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації;

- формування принципів планувальної організації забудови;

- встановлення червоних ліній та ліній регулювання забудови;

- виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території;

- визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами;

- визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок;

- визначення містобудівних умов та обмежень;

- обґрунтування потреб формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, зображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання;

- визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, місць їх розташування;

- забезпечення комплексності забудови території;

- визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо;

- попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території.

1.  СТИСЛИЙ ОПИС ПРИРОДНИХ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ І МІСТОБУДІВНИХ УМОВ

Місто Обухів розташоване у центральній частині України - 45 км автошляхом на південь від міста Києва (залізницею – 35 км) і належить до групи інвестиційно-привабливих міст України. Найближчі залізничні станції – «Трипілля-Дніпровське» та «Нові Безрадичі» (відстань біля 10 км).

Відповідно архітектурно-будівельного кліматичного районування, згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Будівельна кліматологія, територія відноситься до І району - Північно-західний.

Клімат помірно континентальний, м’який – зима помірно тепла, літо жарке, середньорічна температура повітря +7˚, середньорічна температура теплого місяця +19.7˚, найбільш холодного – -6,1˚. Максимальна температура +38˚, мінімальна - -36˚, середній розмір безморозного періоду –167-170 днів, період опалювального сезону – 176 днів;

Найхолоднішим місяцем є січень, середня температура якого становить мінус 5,8˚ С, а найтеплішим — липень з середньою температурою 19,6˚ С.

Тривалість вегетаційного періоду складає 207 днів.

Перші заморозки в середньому спостерігаються в середині жовтня, останні — у кінці другої декади квітня. Тривалість без-морозного періоду в днях становить: середня — 180, найменша — 146, найбільша — 215.

Дати першого і останнього заморозків та тривалість без-морозного періоду наведені в таблицях 2 і 3.

Строки появи та сходу снігового покриву в значній мірі залежать від погодних умов і з року в рік можуть дуже варіювати та відрізнятися від середніх багаторічних величин.

Стійкий сніговий покрив в середньому утворюється на початку третьої декади грудня. Середнє число днів зі сніговим покривом становить 102.

Відсутність стійкого снігового покриву в окремі зими викликається тривалими та інтенсивними відлигами.

Абсолютна середньорічна вологість повітря дорівнює 8,8 мб, відносна — 76%, дефіцит насиченості — 4,2 мб.

Середня багаторічна кількість опадів становить 657 мм.

Близько 65% річної суми опадів випадає в теплий період року (квітень, жовтень).

По території м. Обухів протікає р. Стугна та її притока р. Кобрин. Річка Стугна – права притока р. Дніпро. В межах міста довжина річки 1.2 км.

Річка Кобрин – права притока р. Стугна протікає з південного заходу на північний схід. Протяжність річки в межах міста – близько 10 км.

В геологічному відношенні територія м. Обухів приурочена до тераси р. Дніпро. Рельєф міста пересічений. Відмітки змінюються від 95.0 м до 186.0 м (Балтійської системи). Ухил поверхні в районах яро-утворень досягає місцями 20% та більше.

Місто Обухів має вигідне географічне положення, як в межах адміністративного району, так і в межах області. Значний вплив на напрямок розвитку населеного пункту має його безпосередня близькість до Києва.

Місто Обухів – є адміністративним і промисловим центром, який отримав статус міста в 1979 році від 2010 року місто Обухів віднесено до категорії міст обласного значення.

Обухів займає територію площею 24,2 км2.

Кількість населення міста становить 33637 мешканців (станом на 01.01.2014 року). Густота населення досить висока у порівнянні із районними, обласними та загальноукраїнськими показниками і становить 1389,9 осіб на 1 км2.

Сучасний Обухів – місто обласного значення із стабільним соціальним та економічним розвитком, потужною промисловістю, будівельною і транспортною базою, житлово-комунальним господарством, фінансово-кредитними установами, розвинутою мережею підприємств торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування.

Місто має потужний промисловий потенціал. Він характеризується високим рівнем розвитку целюлозно-паперового виробництва, хімічної та нафтохімічної промисловості, виробництва інших неметалевих мінеральних виробів.

У місті стабільно розвивається малий та середній бізнес. Спостерігається стійка тенденція зростання кількості малих підприємств на 10000 населення, а також середньорічної кількості найманих працівників (осіб) у секторі малих підприємств. Розвиток малого та середнього бізнесу впливає на зростання надходжень до міського бюджету.

На території міста функціонують 6 дитячих дошкільних закладів, 5 загальноосвітніх шкіл, дитяча школа мистецтв, 5 бібліотек, 2 музеї, 4 заклади культури, районна лікарня, медична амбулаторія, заклади ресторанного типу, 4 православні церкви, 1 костел, 1 монастир та 6 релігійних конфесій, 2 телестудії, 2 спортивних комплекси, 3 стадіони (центральний на 2000 місць).

У місті створені та функціонують сучасні засоби зв’язку, місцеве телебачення, кабельне телебачення.

На сьогоднішній день м. Обухів має чітко виражену планувальну структуру. Існуюча містобудівна ситуація міста визначає функціональне зонування його території і включає два планувальні елементи – промислову зону і громадську забудову. Планувальною віссю цих елементів є автомагістраль Київ-Дніпропетровськ, що розділяє промислову зону в північно-східній частині міста (долина річки Стугна) та селитебну зону що складається із декількох районів багатоповерхової забудови, районів нової малоповерхової забудови та малоповерхової забудови історичної частини міста. Промисловий вузол в долині річки Стугна територіально з'єднав промислові площадки двох сусідніх міст Обухова і Українки і є місцем працевлаштування для значної частини місцевого населення обох міст.

Житлово-громадська забудова історичної частини міста включає розташування на своїй території невеликих промислово-комунальних об’єктів.

Характерною особливістю м. Обухів є розчленованість його території природними ландшафтами – урочищами, балками та горбами. Природне середовище органічно ув’язане з існуючою планувальною структурою міста. Існуюча планувальна структура міста сформована навколо головних його вулиць: Київська, Каштанова, Жовтнева, Малишка які є основними транспортними артеріями, що зв’язують місто з сусідніми населеними пунктами. Головний принцип архітектурно-просторової композиції структури міста – це контрастне поєднання урбанізованої та природного середовища. Забудова нових мікрорайонів продовжує природне поєднання лісових та паркових зон із урбанізованою територією. Домінуюча роль в формуванні життєвого середовища відведена зеленим насадженням.

2.  СТИСЛА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

З історичних джерел назви місцевості, де знаходиться сучасне місто Обухів, можна знайти такі назви як Лукавиця, Юршин, Кухмістрівщина.

З 1580-х років поселення набуло назви – Обухів, яке не змінюється до теперішнього часу. В 1979 році Обухів набув рангу міста. Чисельність його населення на 01.01.80 р. складала 13,2 тис. чоловік.

Навколо Обухова виявлено поселення трипільської культури (ІІІ-ІІ тисячоліття до н. е.), скіфського часу, зарубинецької і черняхівської культур, давньоруське поселення (ХІ-ХІІІ ст.), знайдено срібні і бронзові монети (ІІ-V ст. н. е. з Греції, Риму, Візантії, скарб ювелірних речей (ХІ-ХІІІ ст.). На початку нинішнього століття в Обухівському довкіллі знаходилося 28 курганів.

3.  ОЦІНКА ІСНУЮЧОЇ СИТУАЦІЇ

Територія, на котрій ведеться проектування, розташована в межах м. Обухів на західній його околиці. Рельєф території – спокійний та має невеликий ухил в східному напрямку. Територія знаходиться на підвищенні. Ухили поверхні не перевищують 10%. Площа території житлового масиву «Полянськй» - 11 га. Вона безпосередньо межує з територіями існуючої індивідуальної житлової забудови та територією масиву житлової забудови «Полянськй-2».

Згідно з Генеральним планом м. Обухів територія житлового масиву визначена, як територія перспективної житлової садибної забудови.

Територія житлового масиву «Полянський» межує з північного боку із проектною садибною забудовою житлового масиву «Полянськй-2». Із західного боку території, за межею міста Обухів, розташовані землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Південною стороною територія житлового масиву межує з існуючою садибною забудовою по вул. Яворівська та провулку Полянський.

На даний час територія розподілена на земельні ділянки індивідуальних землевласників з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, площею по 0,1 га. Загальна кількість земельних ділянок - 75. Ділянки переважно вільні від забудови та використовуються власниками для городництва і садівництва.

Ділянка розташування житлового масиву «Полянський» на південному сході частково потрапляє в санітарну зону кладовища. Діючими “Державними санітарними правилами планування та забудо­ви населених місць. ДСП № 000-96” (п. 5.6 додаток № 4), “Державними санітарними правилами та нормами. Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України. ДСанПіН 2.2.2.028-99” (пп. 3.5, 3.12) санітарно-захисна зона (СЗЗ) для діючих кладовищ встановлена розміром в 300 м.

В той же час, відповідно до п. 3.12 ДСанПіН 2.2.2.028-99 “Державні санітарні правила та норми. Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України”, нормативна СЗЗ для закритого кладовища традиційного поховання (по закінченню кладовищного періоду) може бути встановлена: в міських поселеннях до 50 м, у сільських поселеннях до 100 м. При цьому, в умовах міської та сільської забудови, яка склалася, рішення щодо реконструкції і капітального ремонту житлових та громадських будинків, розміщення нових об'єктів у зонах, що примикають до закритих кладовищ, приймаються за погодженням з місцевими органами державного санітарного нагляду залежно від природних умов (рельєф місцевості, гідрологія тощо) і ступеня інженерного обладнання території.