Робоча програма навчальної дисципліни риторика (стр. 6 )

1 графа – поточна успішність, тобто кількість балів, набраних за семестр (0-50 балів);

2 графа – сумарна кількість балів, набраних на заліку і протягом семестру (0-100);

3 графа – оцінка за шкалою у системі ECTS, позначена буквою (A, B, C, D, E, Fx, F);

4 графа – оцінка за п’ятибальною національною шкалою;

5 графа – оцінка за національною шкалою, позначена словом (відмінно, дуже добре, добре, задовільно, незадовільно або не з’явився).

Якщо успішність студента оцінена загалом як незадовільна, то у відомість виставляється відмітка «Fх» і студент скеровується на повторну здачу заліку. Якщо знання, показані студентом при здачі предмету «Риторика» комісії незадовільні, у відомість виставляється «F» і студент повинен виконати додаткові завдання, тоді скеровується на повторну здачу заліку.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Історія ораторського мистецтва

1.  Ораторське мистецтво стародавнього світу

2.  Оратори Давньої Греції: загальна характеристика риторичного ідеалу

3.  Оратори Гомерівської Греції

4.  Ораторське мистецтво Перікла

5.  Риторична майстерність Лісія

6.  Ораторське мистецтво Демосфена

7.  Ораторська спадщина Сократа

8.  Платон про предмет красномовства

9.  Внесок Аристотеля в теорії красномовства

10.  Риторика Стародавнього Риму

11.  Канон як оратор

12.  Марк Антоній

13.  Цицерон – великий римський оратор

14.  Ораторське мистецтво в епоху імперії Квінтіліана

15.  Загальна характеристика ораторського мистецтва в період Середньовічча

16.  Українські майстри ораторського мистецтва: спільне та особливе

17.  Риторика Київської держави

18.  Мовотворчість Івана Вишенського

19.  Мовна спадщина Грирогія Сковороди

20.  Риторика в Києво-Могилянській академії (Інокентій Гізель, Лазар Баранович, Іоаникій Галятовський, Антоній Радивиловський, Стефан Яворський)

21.  Теорія красномовства Феофана Прокоповича

22.  Соціальне значення мистецтва красномовства

23.  Риторика як наука і навчальна дисципліна

24.  Основні розділи класичної риторики

25.  Види красномовства

Інвенція

26.  Промова як дослідження

27.  Типи промов за знаковим оформленням та закріпленням

28.  Концепція промови: предмет, тема і теза промови, її мета і завдання

29.  Аналіз аудиторії

30.  Стратегія і тактика

Диспозиція

31.  Виклад: моделі та методи викладу

32.  Збір матеріалу та складання плану-конспекту

33.  Розгортання теми і тези промови: топіка та аргументи

34.  Моделі впорядкування матеріалу в топосі промови: переваги та недоліки

35.  Методи розгортання повідомлення: хронологічний та дедуктивний, індуктивний, аналогічний, стадійний, концентричний

36.  Аргумент: поняття та види

37.  Логічні аргументи – силогізми. Закони логіки

38.  Аналогічна аргументація. Принципи рефлективності, симетричності і транзитивності

39.  Логічна і паралогічна демонстрація

40.  Психологічні докази оратором своєї правоти: Психологічна налаштованість аудиторії; Бажання та сподівання людей; Логічна та психологічна мотивація

41.  Логічні помилки: 1) неточності у визначенні предмета і поділу понять; 2) помилки в структурі силогізму

42.  Різновиди висновків: підсумкові висновки, типологічні висновки та апелювальні висновки

Елокуція та елоквенція

43.  Художньо-словесний образ і закони його створення; спеціальні засоби посилення виразності: тропи та фігури

44.  Звуковий рівень тексту (алітерація, асонанс)

45.  Лексичний рівень тексту, стилістична цілісність промови, типові помилки

46.  Слова з прямим значенням – «автологічна лексика». Типи помилок (просторіччя, канцеляризми, діалектизми, жаргонізми, вульгаризми, неологізми, архаїзми, варваризми, солецизми)

47.  Слова з переносним значенням – «тропи». Порівняння та епітет. Метафора, уособлення, персоніфікація, алегорія, символ, метонімія, синекдоха, гіпербола, літота, перифраз, евфемізм, амфіболія)

48.  Синтаксична варіація (полісендитон, асиндетон, зевгма, синтаксичний паралелізм, хіазм, симплока)

49.  Стилістичне оформлення тексту (риторичні вигуки, риторичні звертання, риторичні питання, антитеза, іронія, каламбур, парадокс, епістрофа, діафора, анафора, епіфора, анадиплолзис, інверсія, обрив, апасіопеза, еліпс, паралепсис, алюзія, ремінісценція, аномінація, градація (клімакс, антиклімакс)

50.  Техніка виразного мовлення, її складові

51.  Правильне дихання

52.  Голос, його властивості та гігієнічні вимоги

53.  Дикція, орфоепія (артикуляційна гімнастика для губів, вправи для язика, вправи для нижньої щелепи)

54.  Структурно-інтонаційна організація тексту як основа виразності мовлення

55.  Інтонаційна виразність

56.  Партитура тексту

Акція

57.  Зовнішній вигляд оратора

58.  Вихід до слухачів

59.  Погляд

60.  Міміка та жести

61.  Місце промови та постава (позиція) оратора

62.  Адаптація виступу до особливостей приміщення

63.  Робота з освітлювальними приладами

64.  Особливості виступу оратора перед об’єктивом відеокамери

65.  Особливості аудіозапису промови; робота з мікрофоном

66.  Робота з допоміжними технічними засобами

Діалогічне мовлення

67.  Принципи ведення словесної суперечки. «Оксфордські» дебати

68.  Прийоми протидії словесній маніпуляції

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ПІДРУЧНИКІВ, МЕТОДИЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ

1.  , Чікарькова : Навч. пос. – Львів, 2001.

2.  Азбука делового общения. Встречи. Переговоры. – М., 1991.

3.  Александров . М., 1999.

4.  , Макарова искусство в суде. – Л., 1989.

5.  , Гимпельсон деловая риторика. – М., Воронеж, 2002.

6.  Античные риторики. – М., 1978.

7.  Апресян искусство. – М., 1978.

8.  Бабич культури мовлення. – Львів, 1990.

9.  Бельчиков ясно и просто. – М., 1980.

10.  Беркли- Забытое искусство слушать. – С.-Петербург, 1997.

11.  Бєзменова по теории и истории риторики. – М., 1991.

12.  Бондаренко промова. – Львів, 1972.

13.  Вагакова в интеллектуальных играх и тренингах. – М., 1999.

14.  Вандашев : екскурс в історію вчень і понять: Навч. посібник. – К., 2003.

15.  Васильев культуры речи. – М., 1990.

16.  , Павлова и искусство речи. – М., 1995.

17.  Виклади давньослов'янських легенд, або міфологія, укладена . – К., 1991.

18.  Волков риторики. – М., 2003.

19.  Вомперский риторики ХУІІ-ХУІІІ вв. – М., 1988.

20.  Гиндин и проблемы структуры текста // Общая риторика. – М., 1986.

21.  , Надеина речевой коммуникации. – М., 1997.

22.  , Розенталь хорошей речи. – М., 1993.

23.  Горелов ли вы общаться. – М., 1991.

24.  , Миськевич и практика русского красноречия. – М., 1989.

25.  , Погоріло В. Ф., Герман риторики. – К., 1988.

26.  Гуревич риторики. – К., 1988.

27.  Практикум по риторике. – М., 1996.

28.  Демосфен. Речи. – М., 1994.

29.  Гроссмейстер общения. – Луганськ, 1998.

30.  Златоструй. Древняя Русь Х-ХІІІ векав. – М., 1990.

31.  Золотослов. Поетичний космос Давньої Русі. – К., 1988.

32.  Иванова диалога или беседы о риторике. – Пермь, 1992.

33.  Иванова к современной риторики. – М., 1990. – Ч. 1, 2.

34.  Иванова публичной речи. – М., 1978.

35.  Ивин правильно мыслить. – М., 1986.

36.  Ивин . – М., 2000.

37.  Как выробатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публічно. – М., 1994.

38.  Києво-Печерський патерик. – К., 1991.

39.  Клюев : Учеб. пособие для вузов. – М., 2001.

40.  Кони лекторам. Искусство речи на суде // Избр. соч. в 2 т. – М., 1959.

41.  , Із скарбниці античної мудрості. – К., 1988.

42.  Кохтев . – М., 1994.

43.  Специфика публичной речи. – М., 1978.

44.  Кошачевськйй іка мови. – К., 1963.

45.  Умение выступать на публике для „чайников”: Пер. с англ.. – М., 2006.

46.  Лабунская общение: соціально-перцептивный поход. – Ростов н/Д, 1986.

47.  Искусство быть другим. – М., 1986.

48.  Тренировка памяти. – М., 1979.

49.  Леммерман X. Учебник риторики. Тренировка речи с упражнениями. – М., 1997.

50.  Лисовский на морально-этические темы. – М., 1988.

51.  Логика и риторика. Хрестоматия. – Минск, 1997.

52.  Львов . – М., 1995.

53.  Язык эффективного общения. – М., 2005.

54.  Макарова речи. – М., 1993.

55.  Максимов и выразительность слова. – Л., 1968.

56.  І., Мацько : Навч. посібник. – К., 2003.

57.  Минеева іка – диспут – дискуссия. – М., 1990.

58.  Михайличенко риторики. – М., 1994.

59.  , Одинцов судебного оратора. – М., 1981.

60.  Ключ розуміння. – К., 1990.

61.  Перші кроки до майстерності. – К., 1982.

62.  Мудрик поисков и решений, или старшеклассникам о них. – М., 1990.

63.  Мурашов педагогической риторики. – М., 1996.

64.  Мурашов . Хрестоматія-практикум. – М., 1999.

65.  Найдорожчі скарб. Слово про рідну мову. Поезії, вислови. – К., 1990.

66.  Об ораторском искусстве. – М., 1980.

67.  Одинцов текста. – М., 1980.

68.  Ораторы Греции. – М., 1985.

69.  Основы ораторского майстерства. – М., 1980.

70.  Павлова , дискуссия, полемика. – М., 1991.

71.  Петровская в общении. Социально-психологический тренинг. – М., 1989.

72.  Петровский мы знаем и чего не знаем о себе? – М., 1988.

73.  Язык жестов. Что могут расказать о характере и мыслях человека его жесты. – Воронеж, 1992.

74.  Плутарх. Порівняльні життєписи. – К., 1991.

75.  Прокопович Феофан. Філософські твори. – Т. 1. – К., 1979.

76.  Прошунин такое полемика? – М., 1985.

77.  теорія риторики. – М., 1997.

78.  Рувинский личности. – М., 1984.

79.  Савкова и его голос. – М., 1972.

80.  Савкова звучащего слова. – М., 1988.

81.  Сагач слово полеміста. – К., 1991.

82.  Сагач слів. – К., 1993.

83.  Сагач . – К., 2000.

84.  Сковорода Григорій. Сад пісень. – К., 1983.

85.  , Васильков спора. – Минск, 1990.

86.  Основы искусства речи. – М., 1992.

87.  Таранов риторики. – М., 2001.

88.  Томан І. Мистецтво говорити. – К., 1989.

89.  Українські прислів'я та приказки. – К., 1984.

90.  Утченко и его время. – М., 1972.

91.  Формановская этикет и культура общения. – М., 1989.

92.  , Лобанов . – Ростов н/Дону, 2004.

93.  , Пахомов : игры и упражнения. – М., 1988.

94.  Цицерон. Три трактата об ораторском искусстве. – М., 1972.

95.  Шведов убеждать: Беседы о современном красноречии. – К., 1986.

96.  Шейнов убеждать. – М., 2001.

97.  Шепель личного общения. – М., 1994.

Програму украв:

доцент кафедри теорії та історії політичної науки