13 січня 2012 року, п’ятниця №53 (стр. 6 )

Є тут і готові костюми, розміщені на манекенах по центру зали. У них на кін виходили знані актори Лариса Кадочникова, Ольга Сумська, Лариса Хоролець у виставах столичної Російської драми імені Лесі Українки «Дама без камелій», «Крокодил», та «Росмерсгольм» – Театру імені І. Франка.

Виставка триватиме до 23 січня.

Тетяна Кроп

Український фотограф отримав престижну ФОТО ПРЕМІЮ

Український художник і фотограф Борис Михайлов отримав ганноверівську премію "Спектрум".

Він став восьмим лауреатом премії, яка дається доволі рідко, пише artukraine. .

До Михайлова, премію отримали: Бахман Джалали, Іран (2009), Хелен Левіт, США (2008), Марта Рослер, США (2005), Софі Каль, Франція (2002), Джон Балдессарі, США (1999), Томас Штрут, Німеччина (1997) та Роберт Адамс, США (1994).

Премія присуджується Фондом Нижньої Саксонії і Музеєм Шпренгеля у Ганновері за видатні досягнення в галузі фотографії. Грошова частина премії складає 15 тис. євро.

Геній соціальної документальної фотографії Борис Михайлов визнаний не тільки на пострадянському просторі, а і всюди у світі, зокрема у Німеччині, де він довгий час живе та працює.

Лувр визнали найпопулярнішим музеєм світу

У 2011 році, за даними адміністрації Лувру, музей відвідали 8,8 мільйона осіб, що робить цей культурний заклад найбільш відвідуваним у світі. У 2008-2010 паризький музей щорічно приймав 8,5 мільйона чоловік. 66% відвідувачів Лувру склали туристи із зарубіжних країн, в першу чергу з США, а також з Бразилії, Італії, Австралії та Китаю. "Ми з радістю констатуємо повернення інтересу до нашого музею з боку американців, а також збільшення числа туристів з країн, що розвиваються", – йдеться в заяві адміністрації. Лувр протягом останніх кількох років очолює список найбільш відвідуваних музеїв світу, який складає впливовий британський щомісячний журнал The Art Newspaper (TAN). Друге місце після Лувру в рейтингу TAN за 2010 рік обіймав Британський музей - 5,8 мільйона відвідувачів за рік, на третьому місці розташовувався нью-йоркський музей Метрополітен з 5,2 мільйона відвідувачів.

Культурна політика

Хто нагрів руки на Музеї Шевченка?

Заступник голови Верховної Ради Микола ТОМЕНКО направив звернення генеральному прокурору Віктору ПШОНЦІ з проханням здійснити перевірку ефективності використання державних бюджетних коштів при здійсненні реконструкції музею Тараса Шевченка в Каневі в період 2010-2011 років.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі М. ТОМЕНКА.

У своєму зверненні віце-спікер нагадав, що реконструкція та реставрація об’єктів Шевченківського національного заповідника у Каневі була розпочата у зв’язку з підготовкою до відзначення в 2011 році 150-річчя з дня перепоховання Тараса Шевченка в Україні та у 2014 році – 200-річчя від дня його народження, а фінансування будівництва вказаного меморіального комплексу здійснювалося переважно коштами державного бюджету України.

Окрім того, за словами М. ТОМЕНКА, історія з реконструкцією оновленого будинку-музею Тараса Шевченка в Шевченківському національному заповіднику дає підстави говорити про те, що «якщо у свій час Тарас Шевченко мріяв збудувати собі справжню українську хату на батьківщині і навіть намалював її план, то в Каневі для нього збудували швидше бізнес-офіс». Віце-спікер нагадав, що реконструкція музею до визначеної дати відбувалася в авральному режимі без дотримання елементарних будівельних чи мистецьких норм та стандартів. Це, за словами політика, призвело до того, що уже сьогодні є негативні наслідки. Так, сама місцева влада інформує про проблеми з мармуровим покриттям. За оцінками фахівців та експертів, в приміщенні музею повністю відсутня гідроізоляція будівлі. «Якщо взяти до уваги, що з моменту урочистого відкриття музею пройшло трохи більше року, дані факти наводять на думку про можливе нецільове та неефективне використання коштів, виділених на реконструкцію музею та допущені у зв’язку з цим зловживання на заключній стадії робіт», - наголосив віце-спікер.

Враховуючи значення та високий статус Шевченківського національного заповідника у Каневі, та те, що в 2014 році Україна святкуватиме 200-річний ювілей від дня народження видатного українця, М. ТОМЕНКА попросив генпрокурора здійснити перевірку ефективності використання державних бюджетних коштів при здійсненні реконструкції музею Тараса Шевченка в Каневі в період 2010-2011 років.

Як повідомляв УНІАН, 25 грудня голова Черкаської облдержадміністрації Сергій ТУЛУБ на робочій нараді в Каневі піддав критиці посадових осіб за зволікання з введенням об`єктів Шевченківського національного заповідника і за брак, допущений при виконанні робіт на території заповідника. Зокрема, пасажирський термінал комплексу "Авто-ріка" досі не зданий в експлуатацію, в мармурових плитах, якими вимощено підніжжя Тарасової гори, вже утворилися тріщини.

Губернатор вказав на неприпустимість подібних прорахунків і пообіцяв, що винні будуть притягнуті до відповідальності.

***19 вересня в Каневі за участю віце-прем`єр-міністра України - міністра інфраструктури Україні Бориса КОЛЕСНИКОВА були урочисто відкриті вертолітний майданчик, автомобільний і річковий вокзали. Комплекс "Авто-Ріка" - це двоповерхова окремо розташована будівля - пересадковий пункт з автотранспорту на річковий транспорт і навпаки. Кошторисна вартість об`єкта 47 млн. 624 тис. грн.

У Рівному вирішили викупити пам'ятник Нілу Хасевичу

Рівненська міськрада вирішила викупити у Рівненського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом пам’ятник художнику, активному громадському і політичному діячеві, члену Організації українських націоналістів і Української головної визвольної Ради Нілу Хасевичу.

Як передає кореспондент УНІАН, таке рішення ухвалили на сесії депутати Рівненської міської ради.

Напередодні сесії обласна організація Української народної партії звернулася до міського голови Рівного Володимира ХОМКА з пропозицією викупити пам’ятник у МАУП, відреставрувати і встановити на вулиці імені Н. Хасевича або поруч з нею у сквері біля залізничного вокзалу.

«Існування у Рівному пам’ятника відомому борцю за незалежність України опинилося під загрозою. Монумент, який свого часу був виготовлений коштом Міжрегіональної академії управління персоналом і коштував близько 70 тис. грн., нині «завис» між власниками (МАУП) та потенційними покупцями», - зазначалося у заяві обласної організації УНП.

Проблема з монументом виникла у зв’язку з майновими питаннями, пов’язаними з припиненням з 25 листопада 2011 року існування Рівненського інституту МАУП.

Депутати Рівнеради вирішили передбачити кошти на викуп пам’ятника та створили комісію, яка визначить місце його встановлення.

Триває конкурс на кращий логотип Києва

Завершився перший етап конкурсу “Логотип та стиль міста Києва”.

Як повідомляє газета “Хрещатик” (№ 1 від 5 січня), організаційний комітет з питань підготовки та проведення конкурсу зі 130 отриманих робіт затвердив 10 фінальних конкурсних робіт, які були попередньо відібрані членами ради дизайнерів та ради художників.

Серед проектів, що надійшли на конкурс, є роботи професіоналів і просто ініціативних киян, яким небайдужа доля міста.

“Серед них дуже багато талановитих дитячих робіт. Майже всі пропозиції щодо логотипу та стилю столиці дуже цікаві і заслуговують на увагу, є багато свіжих та непересічних ідей, неординарних рішень. Проте професійні дизайнери та художники відзначили й обрали саме 10 ідей, які, на їхню думку, найбільш вдалі за формою, змістом, стилістикою, кольоровим наповненням і відповідають духу сучасного Києва”, – зауважила начальник ГУ з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Марина ХОНДА.

Водночас зазначається, що обрані роботи потребують певного доопрацювання і приведення їх у відповідність до технічних вимог конкурсу.

“Для участі у фіналі ми відбирали роботи, де були цікаві ідеї та графічні рішення, якщо ж у них були якісь недоліки, то до кожної роботи для автора ми надавали письмові рекомендації, що потрібно доопрацювати, аби робота відповідала усім вимогам”, - зауважив дизайнер Юрко ГУЦУЛЯК.

Удосконалити власні роботи автори мають до кінця січня. Після чого долучитися до обрання логотипу та стилю столиці зможуть кияни - саме вони й оберуть переможця.

Як повідомляв УНІАН, конкурс на кращий логотип і гасло Києва розпочався наприкінці вересня 2011 року.

Логотип і слоган буде використано у рекламних, комунікаційних та інших заходах для формування позитивного іміджу української столиці за кордоном, збільшення її привабливості на міжнародній туристичній арені. Логотип передбачатиме графічні елементи, образи, шрифти, кольорові рішення, а гасло – ключову ідею.

Переможцем стане той, хто набере найбільше балів за підсумками другого і третього етапів, він отримає премію у розмірі 50 тис. грн.

Історія

Колядки і щедрівки, які перемогли програму «Время»

Невдовзі після війни, у 1947 році радянський радіоефір раптом завмер. Люди пам‘ятали, що таке могло статися хіба на початку війни. Усе виявилося простіше: на середині передачі хтось із ЦК партії зупинив трансляцію українських різдвяних колядок у виконанні Івана Козловського.

Тоді ж з магазинів по всьому СРСР були вилучені й знищені його платівки. Але рукописи не горять…

Після такої історії в СРСР вижив би мало хто. Однак, стратити всесвітньовідомого співака означало додати аргумент щодо кровожерливості радянського режиму під час Холодної війни, що якраз починалася.  Тим більше, що Козловський незадовго перед тим виступав перед лідерами СРСР, США і Великої Британії на конференції у Потсдамі й удостоївся численних компліментів.

У 1973  році «фокус» з платівками повторився. Козловський ще раз спробував видати свої колядки окремою платівкою, але невдовзі їх теж було вилучено з магазинів і знищено. 

І для сталінського, і для лібералізованого «совка» українські колядки виявилися немалою загрозою.

Адже колядки, як мало що інше, підкреслювали естетичну неповноцінність «совка». Почувши їх (на тлі радянських «Огоньков» і «піонерських зорьок») людина могла відчути, де правда, а де ні. Протиставити цьому радянська влада просто не мала чого. «У меня для вас других писателей нет», як казав один радянський диктатор.