13 січня 2012 року, п’ятниця №53 (стр. 1 )

13 січня 2012 року, п’ятниця №53

Культура

Українське незалежне інформаційне агентство новин (УНІАН). Засновано в березні 1993 року.

Генеральний директор Олег НАЛИВАЙКО. Головний редактор Олександр ХАРЧЕНКО.

Редактор випуску Оксана Климончук..

Видається українською мовою. При використанні посилання на УНІАН обов’язкове.

Адреса редакції: 01001, Київ-1, вул. Хрещатик, 4. Телефон: [phone] , факс [phone], http://www. .

Відділ маркетингу: 3690,279-3158, ,279-3320, E-mail: *****@***net

Технічна підтримка: , E-mail: *****@***net

13 січня 2012 року, п’ятниця №53

Інтерв’ю.. 1

Фоззі: Завжди всім бажаю: викорінюйте зі своїх голів радянську Україну. 1

Література. 4

"Вікіпедії" виповниться 11 років. 4

У Польщі вийшла антологія перекладів сучасної української поезії 4

Акунін зізнався, що писав ще під двома псевдонімами.. 5

Елтон Джон напише книгу. 5

Книжки, за якими можна буде згадувати 2011 рік. 5

КіноТеатр. 7

Під прицілом дівчини-дракона. 7

У Львові накрили підпільний кінотеатр. 8

Ліндсі Лохан запропонували зіграти Елізабет Тейлор. 9

Американці обрали ікону кіно року. 9

Арнольду Шварценеггеру запропонували роль у фільмі Могила. 10

Оприлюднено повну конкурсну програму Берлінале. 10

Музика. 10

МАРИНА ВЛАДІ: ФІЛЬМ ПРО ВИСОЦЬКОГО ОБРАЖАЄ ЙОГО ПАМ'ЯТЬ. 10

У КИЄВІ СТВОРИЛИ ДЖАЗОВИЙ БІГ-БЕНД. 11

У Німеччині знайшли унікальний лист Бетховена. 11

Новий альбом Мадонни вийде в березні 2012 року. 12

Тарас Чубай, Росава і „Дивні” заспівають колядки.. 12

Нью-йоркський оркестр перервав виступ через дзвінок мобільного.. 12

Мистецтво. 13

Новорічно-різдвяні виставки: подорож у казку. 13

Український фотограф отримав престижну ФОТО ПРЕМІЮ... 14

Лувр визнали найпопулярнішим музеєм світу. 14

Культурна політика. 15

Хто нагрів руки на Музеї Шевченка?. 15

У Рівному вирішили викупити пам'ятник Нілу Хасевичу. 15

Триває конкурс на кращий логотип Києва. 16

Історія. 16

Колядки і щедрівки, які перемогли програму «Время». 16

Туризм.. 17

Подорож до Литви: як зі Сталіних і Леніних зробити туристичний бренд. 17

Інтерв’ю

Фоззі: Завжди всім бажаю: викорінюйте зі своїх голів радянську Україну

Фагот і Фоззі з ТНМК — про свій шлях із російськомовного Харкова в українську музику.

Упродовж останніх років «Танок на Майдані Конго» впевнено тримається в десятці найкращих українських рок-команд. Ватага багато працює, дещо експериментує. Зрештою, самі Фагот і Фоззі («в миру» — Олег Михайлюта та Олександр Сидоренко) стали зрілими, що не могло не позначитися на музиці й текстах. (Переважно перший відповідає за музику, другий — за тексти.) На запитання, хто з них лідер, Фагот відмовчується, Фоззі ж киває в його бік. Авжеж вони — різні. Тим і взаємодоповнюються. А проекти кожного (чи то Фаготове озвучення фільмів, зокрема Джонні Деппа у «Піратах Карибського моря», зйомки в рекламі відомих брендів чи «сольник» Фоззі MetaMoreFozey, його книжки «Ели воду из-под крана» та «WinterSport»...) породжують ще більше зацікавлення.

Нещодавно ФАГОТ і ФОЗЗІ були гостями «Дня».

Фагот: «Танок на Майдані Конго» — це, певною мірою, відбиток того, що з нами відбувається. Напевно, було б дивно, якби ми у свої тридцять із чимось грали ту ж музику, що й у двадцять п’ять. Тож природно, що з «дорослішанням» гурту аудиторія, можна сказати, стала більш різноманітною. Між іншим, молодих так само багато, як колись.

Фоззі: Якось Пола Маккартні запитали: "Ну, як ваша публіка — їй теж уже за шістдесят?". "Моя публіка не змінюється, — відповів він. — "Це все ж ті дівчата п’ятнадцяти років. Просто вони тепер виглядають більш дорослими".

— До речі, цікава ваша співпраця з грузинською командою Mgzavrebi. Як вона розпочалася?

Фоззі: Ми — рекордсмени щодо дуетів: Ніна Матвієнко, Софія Ротару, Міхей, ВІА Гра... А це вже двадцять перший. Навіть платівку видаємо. Називається «Dоuble Trouble». Незабаром вийде.

Фагот: Спершу з Mgzavrebi познайомилась одна наша знайома. Вона й напосіла, щоб записали з ними спільну пісню. «Пресувала» майже весь минулий рік. Врешті грузини надіслали свої кілька композицій. Як результат, на Новий рік я полетів у Грузію. Із аеропорту хлопці відразу повезли в ресторан — традиційна грузинська гостинність. Чача, шашлик, хінкалі, хачапурі... Все було вирішено (сміється). І за певний час від Гігі (вокаліста гурту. — Ред.) прийшла «Qari Qris».

Фоззі: Наприкінці березня грузини мали концерт у Києві, де й відбулась прем’єра пісні. Після чого зробили кліп. Потім вони приїжджали сюди, щоб разом заспівати вже на нашому. Наступного ж дня всі летіли до Тбілісі — на виступ Mgzavrebi. Одним словом, Гігі частіше бачу за багатьох інших друзів. До співпраці додалася ще його бурхлива історія кохання з українкою, тож тепер він тут частий гість.

— Як працювалося з легендарною Нані Брегвадзе, яка знімалась у вашому кліпі?

Фоззі: До речі, це в неї вдома відзнято. Я побоювався. Казав — не піду. Залишусь на вулиці.

Нані Брегвадзе... У неї генетично багато що закладено. Складно пояснити свої відчуття, що виникали під час спілкування з нею. Мабуть, усвідомлював, — от вона — шляхетність.

Сидимо, а співачка показує свої раритети. Наприклад, килим, що належав Романовим. А поруч із ним сиджу я — хлопець з Московського базару міста Харкова...

А коли Вахтанг Кікабідзе, прочитавши мою першу книжку, захотів познайомитися, — не повірив. Думав, розіграш. Зустрівшись, подарував йому ще й другу, про наш українсько-грузинський проект розповів. Потім він запрошував на відкриття пам’ятника героям фільму «Міміно», та ситуація складалася так, що довелося приїхати в Тбілісі за тиждень до події й потім знову — через тиждень після неї.

— Усі говорять про зміни, які відбулися в Грузії. Що кажуть про реформи ваші грузинські колеги?

Фагот: Очевидно, там треба певний час пожити, щоб на собі відчути зміни. Однак і без того зрозуміло, що Саакашвілі вдалося знищити корупцію на побутовому рівні. Сьогодні, наприклад, щоб отримати закордонного паспорта, не треба, зібравши всі потрібні й непотрібні довідки, вистоювати в чергах або ж давати хабарі, щоб у них не стояти. Коли його дія закінчилася, він поштою надсилається у відповідне відомство, а через тиждень звідтіля надходить новий. Водійські права, як в інших цивілізованих країнах, отримують теж поштою. Оформлюючи авто, замовляєш номер, який одержуєш вже на виїзді з реєстраційного офісу. Якщо зараз немає грошей на номер, що сподобався, можна забронювати. Із нотаріусом спілкування відбувається по Skype. Тобто все для людей. Заздрість бере, що грузини змогли втілити реформи, а в нас навіть ніхто не намагається це зробити.

Адже й за радянських часів грузини намагалися залишатися собою, а не стати радянським народом.

Фоззі: Коли мене просять щось побажати наприкінці якогось інтерв’ю, кажу: «Викорінюйте зі своїх голів радянську Україну!»

— Розповідають, що грузинський шоу-бізнес у порівняні з вітчизняним, так би мовити, — в зародковому стані. І переважає в ньому фольклор, а рок майже не представлено. Тому ви й просуваєте Mgzavrebi тут?

Фагот: У Грузії 80 відсотків концертів організовує держава. Отже, вона обирає артистів, із якими працює. Серед них і Mgzavrebi. Очевидно, нам цікаво пограти там. Однак це не буде комерційною діяльністю. Швидше для наших грузинських колег Україна стане комерційно вигідною.

— Цей рік, певною мірою, ювілейний: ВВ — 25 років, Тартаку — 15, С. К.А. Й. — 10. ТНМК прийшов привітати «вевешників» і «скаїв». Це з відчуття єднання чи жест ввічливості?

Фоззі: Я от зараз надумав писати статтю про те, що все-таки треба було мати українську музичну профспілку, яка захищала б наші інтереси. Всі давно зрозуміли, що ми перебуваємо в одній із найгірших ситуацій світового шоу-бізнесу, маючи під боком такого сусіда, який вважає наш музичний ринок — своїм.

Фагот: Ми не стали б вітати гурти, не близькі нам за духом. До того ж, хоч як там крути, ВВ — легенда.

Фоззі: Можна вважати, що «вевешна» пісня «Весна» «пробила» формат вітчизняних ЗМІ. До того у форматі була естрада, почав з’являтися якийсь попс.

Фагот: Отож наша поява на ювілейному концерті Воплів Відоплясова — вияв пошани, а на виступі С. К.А. Й. — підтримки.

Фоззі: Чим більше наших гуртів, тим менше їхніх.

— Концерт-триб’ют Сергія Кузьмінського, пам’ятна дошка Ігореві Пелиху, встановлена коштом музикантів. Назвіть ще приклади об’єднання чи взаємодопомоги.

Фагот: От зараз я поїду привітати Наталку Гордієнко, переможницю шоу «Голос країни», яка підписує контракт із російською філією Universal. Фоззі ж залишається «в заручниках» (сміється). Як міг, її підтримував — мені якраз потрібна була бек-вокалістка. Вона переживала складні часи. Навіть хотіла музику кинути й піти працювати офіс-менеджером.

— Фоззі, якось ви сказали, що можна людину вивести з Харкова, але Харків із людини — ні. Тож що є специфічно харківським? Як воно проявляється?

Фоззі: Це такий перифраз.

Одеситів не сплутати ні з ким іншим. Останнім часом донецьких — теж. Так і харків’ян. Передусім — за говіркою. Наприклад, вішак ми називаємо «тремпелем». До речі, кажуть, є словник харківських слів, виданий в Ізраїлі.

Я люблю потягом приїхати в Харків. Потім сісти в метро. Усміхаюсь на кожній станції: пригадую: там — мене заарештували, а тут — у нас були репетиції, далі — я торгував на Московському базарі.