Етіотропна корекція анаеробного піхвового дисбіозу у підготовці до планового кесаревого розтину і профілактиці гнійно-септичних ускладнень (стр. 2 )

Автором проведений патентний пошук з даної теми, визначено групи досліджуваних. Особисто проведене клінічне, інструментально-лабораторне обстеження 116 вагітних жінок з подальшою інтерпретацією даних. Складено науковий огляд літератури з діагностики, профілактики і принципів лікування бактеріального вагінозу у вагітних, а також можливих гнійно-септичних ускладнень при абдомінальному розродженні. Автором самостійно виконаний фрагмент роботи по дослідженню якісної і кількісної характеристик мікробного спектру піхвового вмісту, що дозволило виявити стан піхвового дисбіозу як фактора інфекційного ризику при абдомінальному розродженні і визначити принципи етіотропної його корекції. Самостійно проведені статистична обробка та аналіз отриманих результатів, описані результати дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації та результати роботи були представлені на засіданні наукового товариства Дніпропетровської Асоціації акушер-гінекологів (2015) та науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання репродуктивної медицини» (м. Дніпропетровськ, 2015), на Пленумі асоціації акушерів-гінекологів України (Київ, 2014).

Апробація дисертаційної роботи пройшла на засіданні кафедри акушерства та гінекології ДЗ «Дніпропетровська медична академія» МОЗ України.

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 9 наукових праць, з них 5 статтей в фахових виданнях, 2 - у зарубіжних наукових виданнях, 2 - в матеріалах науково-практичних конференцій, отриманий патент на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 119 сторінках машинописного тексту і включає в себе вступ, огляд літературних даних, методи дослідження, розділи власних досліджень, аналіз результатів та їх обговорення, висновки, практичні рекомендації, ілюстрована 10 таблицями, 10 малюнками. Бібліографія містить 184 джерел, з них 119 країн СНД та 65 зарубіжних авторів (19 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Нами проведено клініко-лабораторне обстеження 116 вагітних, з яких 86 склали досліджувану групу і були розродженi шляхом планового кесаревого розтину і 30 вагітних – групу контролю.

Досліджувану групу склали 86 вагітних з анаеробним вагінальним дисбіозом (ВД), з них впершенароджуючі – 24 (27,9 %), повторнонароджуючі – 62 (72,1 %).

Середній вік вагітних досліджуваної групи склав 30,02 ± 0,48 (24 – 42) років.

За віком впершенароджуючі вагітні розподілилися так: від 20 до 25 років – 10 (41,7 %), від 26 до 30 – 8 (33,3 %); від 31 до 35 – 3 (12,5 %); від 36 до 40 – 1 (4,2 %); старше 40 – 2 (8,3 %). Розподіл повторнонароджуючих: від 20 до 25 років – 4 (6,5 %); від 26 до 30 – 26 (41,9 %); від 31 до 35 – 19 (30,6 %); від 36 до 40 – 12 (19,4 %); старше 40 – 1 (1,6 %).

Обтяжений гінекологічний анамнез був виявлений у 58 (67,4 %) вагітних досліджуваної групи: ендоцервікоз шийки матки – у 27 (31,4 %), хронічний сальпінгоофорит – у 11 (12,8 %), артіфіціальні аборти – у 29 (33,7 %), завмерла вагітність – у 3 (3,5 %) вагітних.

У 27 вагітних досліджуваної групи був дiагностован ендоцервікоз шийки матки i у 23 (76,7 %) вагiтних в зв'язку з цим була проведена кріодеструкція.

У досліджуваній групі у 58 (67,4 %) вагітних показаннями до попереднього кесаревого розтину були: слабкість пологової діяльності, що не піддається медикаментозній корекції – у 13 (15,1%), сідничне передлежання плода – у 13 (15,1 %), завеликий плід – у 11 (12,8 %), дістрес плода у пологах – у 5 (5,8 %), вроджені вади розвитку плода – у 2 (2,3 %).

У 62 (72,1 %) вагітних досліджуваної групи виявлена ​​екстрагенітальна патологія: серцево-судинні захворювання у 16 ​​(18,6 %), захворювання щитоподібної залози – у 5 (5,8 %), гестаційна анемія легкого та середнього ступеня тяжкості – у 32 (37,2 %), нейроциркуляторна дистонія (НЦД) за гіпотонічним типом – у 9 (10,5 %), міопія різного ступеня тяжкості – у 10 (11,6 %), хронічний коліт – у 1 (1,2 %).

Показаннями для планового кесаревого розтину у 86 вагітних досліджуваної групи були: рубець на матці – у 58 (67,4 %); сідничне передлежання плода – у 27 (31,4 %); поперечне положення плода – у 4 (4,7 %).

У вагітних досліджуваної групи протягом цієї вагітності відзначалися наступні ускладнення: блювота вагітних – у 17 (19,8 %); загрозливий аборт – у 26 (30,2 %); загроза передчасних пологів – у 9 (10,5 %); бактеріальний дисбіоз з частими загостреннями – у 24 (27,9 %); гестаційна анемія легкого ступеня – у 32 (37,2 %); гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) – у 21 (24,4 %); гестаційний пієлонефрит – у 5 (5,8 %); безсимптомна бактеріурія – у 9 (10,5 %); гестаційна гіпертензія – у 3 (3,5 %); гестаційні набряки без протеїнурії – у 9 (10,5 %); ВСД за гіпотонічним типом – у 2 (2,3 %); гострий бронхіт – у 4 (4,7 %); гострий отит – у 1 (1,2 %); гострий геморой – у 3 (3,5 %); маловоддя – у 1 (1,2 %); багатоводдя – у 4 (4,7 %) вагітних.

Під час операції у 7 (8,1 %) вагітних досліджуваної групи виконана енуклеація лейоматозних вузлів; вісцероліз – у 6 (7,0 %); перев'язка маткових труб за Мадленером – у 3 (3,5 %); видалення старого післяопераційного рубця – у 16 ​​(18,6 %) пацієнток.

Середня крововтрата під час операції у жінок досліджуваної групи склала 595,20 ± 9,09 мл. Народилося 87 дітей з середньою масою тіла 3246,60 ± 0,18 гр. Стан новонароджених за шкалою Апгар на першій і п'ятій хвилинах склала 7,80 ± 0,02 і 8,20 ± 0,03 бали.

Контрольну групу склали 30 вагітних з анаеробним вагінальним дисбіозом (ВД). З них впершенароджуючі – 14 (46,7 %), повторнонароджуючі – 16 (53,3 %). Середній вік вагітних контрольної групи склав 29,30 ± 0,57 років.

Обтяжений гінекологічний анамнез був виявлений у 21 (70,0 %) вагітної контрольної групи: ендоцервікоз шийки матки – у 6 (20,0 %), артіфіціальні аборти – у 9 (30,0 %), завмерла вагітність – у 5 (16,7 %), мимовільний аборт – у 4 (13,3 %) жінок. У 5 (16,7 %) вагітних контрольної групи, у зв'язку з ендоцервікозом шийки матки проведена кріодеструкція.

У контрольній групі у 8 (26,7 %) вагітних показаннями до попереднього кесаревого розтину були: СПД – у 6 (20,0 %), сідничне передлежання плода – у 2 (6,7 %).

У 22 (73,3%) вагітних контрольної групи виявлена ​​екстрагенітальна патологія: серцево-судинні захворювання – у 4 (13,3 %), захворювання щитоподібної залози – у 4 (13,3 %), гестаційна анемія легкого та середнього ступеня тяжкості – у 8 (26,7 %), НЦД за гіпотонічним типом – у 2 (6,7 %), міопія середнього і високого ступеня – у 3 (10,0 %), хронічний бронхіт – у 1 (3,3 %).

Показаннями для планового кесаревого розтину у 30 вагітних контрольної групи були: дістрес плода – у 5 (16,7 %); рубець на матці з ознаками неспроможності – у 11 (36,7 %); сідничне передлежання плоду – у 6 (20,0 %); лобне передлежання плода – у 2 (6,7 %); остеопороз хребця з больовим синдромом – у 1 (3,3 %); передчасне відшарування нормально розташованої плаценти – у 1 (3,3 %); СПД – у 3 (10,0 %); поперечне положення плода – у 1 (3,3 %).

У вагітних контрольної групи протягом цієї вагітності відзначалися наступні ускладнення: блювота вагітних – у 4 (13,3 %); загрозливий аборт – у 9 (30,0 %); бактеріальний дисбіоз з повторними загостреннями – у 12 (40,0 %); гестаційна анемія легкого ступеня – у 13 (43,3 %); ГРВІ – у 5 (16,7 %); гестаційна гіпертензія – у 1 (3,3 %); гестаційні набряки без протеїнурії – у 3 (10,0 %); тромбоцитопенія – у 1 (3,3 %); остеопороз хребця з вираженим больовим синдромом – у 1 (3,3 %); ВСД за гіпотонічним типом – у 1 (3,3 %); багатоводдя – у 3 (10,0 %) вагітних. Під час операції у 2 (6,7 %) вагітних проведена енуклеація лейоматозних вузлів; вісцероліз – у 8 (26,7 %); видалення старого післяопераційного рубця на шкірі передньої черевної стінки – у 7 (23,3 %).

Середня крововтрата під час операції у жінок контрольної групи склала – 585,6 ± 8,4 мл. Народилося в контрольній групі 30 дітей з середньою масою тіла 3456,50 ± 0,19 гр. оцінених за шкалою Апгар на першій і п'ятій хвилинах у 7,05 ± 0,07 і 7,83 ± 0,03 балів. Стан шістьох новонароджених (20,0 %) було оцінено за шкалою Апгар у 6 і 8 балів з встановленим дістресом плода перед родорозрішенням.

У вагітних досліджуваної групи у терміні 36 – 38 тижнів проводилася етіотропна корекція дисбіозу за допомогою полусинтетичних антибактеріальних препаратів группи лінкозамидов на протязі 3-х днів, після чого призначався пробіотик, що містить комбінацію Lactobacillus rhamnosus GR - 1 і Lactobacillus reuteri RC - 14 перорально протягом 7 – 10 днів. При виявленні дріжджоподібних грибів роду Candida spp. Lg > 103 КУО / мл призначалися одноразово перорально синтетичні противогрибкові препарати групи тріазолів 150 мг, а після операції інтравагінальні антисептичні засоби 5 - 6 днів.

У групі контролю етіотропна корекція до операції не проводилася.

Підготовка вагітних до планового кесаревого розтину, техніка його виконання і ведення післяпологового періоду проводилися згідно наказу № 000 від 27.12.2011 р. «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 року № 000 «Про погодження клінічніх протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги».

Огляд, оцінка і спостереження за новонародженим проводились відповідно до наказу МОЗ України № 000 від 04.04.2005 р «Про погодження протоколу медичного догляд за здоровою новонароджених дитиною» та наказом МОЗ України № 000 від 29.08.2006 р. «Про погодження протоколу медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні». Патологоанатомічне дослідження посліду і плодових оболонок проводилося відповідно до наказу МОЗ України № 000 від 19.08.2004 р. «Протокол патологоанатомічного дослідження плаценти».

З урахуванням поставленої мети програма підготовки вагітних до планового КР була доповнена наступними дослідженнями: бактеріологічне дослідження піхвового вмісту; кольпоцитологія (до і після лікування дисбіозу) в II – III триместрі вагітності; бактеріологічне дослідження навколоплідних вод і плацентарної тканини отриманих інтраопераційно; ДНК-діагностика мікробного спектру вагінального вмісту до і після проведеної місцевої корекції дисбіозу піхви (тест-системою «Фемо-флор - 16») з класифікацією мікробного спектру за Болдирєвою М. Н., 2010 р.; цітологічне дослідження аспірату з матки на 4 – 5 добу; ультразвукове дослідження (УЗД) матки і додатків на 4 – 5 добу післяопераційного періоду.