Етіотропна корекція анаеробного піхвового дисбіозу у підготовці до планового кесаревого розтину і профілактиці гнійно-септичних ускладнень (стр. 5 )

4.  Патоморфологічне дослідження плаценти і плодових оболонок виявило ознаки інфікування посліду у 33,33 % породіль контрольної групи і тільки у 2,32 % породіль, що пройшли етіотропну корекцію анаеробного дисбіозу до кесаревого розтину. Хронічна плацентарна недостатність встановлена ​​у 51,16 % породіль досліджуваної групи і у 33,33 % – групи контролю.

5.  Встановлено, що чинниками ризику розвитку післяпологового ендометриту у вагітних з планованим кесаревим розтином: обтяжений гінекологічний анамнез був виявлений у 67,4 %, загроза аборту – у 30,2 % і передчасних пологів – у 10,5 %, бактеріальний дисбіоз з частими загостреннями – у 27,9 %, інфекції сечовивідних шляхів – у 16,3 %.

6.  Застосування розроблених принципів корекції піхвового дисбіозу призводить до значного поліпшення клінічних наслідків: відзначені неускладнений перебіг післяпологового періоду, активна інволюція матки і нормалізація біотопу піхви, про що достовірно свідчать показники клініко-лабораторного обстеження породіль, що дозволяє підвищити ефективність лікувально-профілактичних заходів до 98,84%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

У вагітних з вираженним анаеробним піхвовим дисбіозом при плануванні кесаревого розтину необхідно використовувати слідуючий підхід:

1. З метою профілактики післяпологових ендометритів, необхідно в плані підготовки до планового кесаревого розтину поглибити діагностику стану мікробіоценозу на тлі ДНК-діагностики мікробного спектру вагінальних виділень, особливо облігатно-анаеробних мікроорганізмів.

2. При виявленні вираженого анаеробного дисбіозу, необхідно провести своєчасну антіанаеробну корекцію дисбіозу на основі антибактеріальних препаратів на протязі 3-х днів та пробіотика – протягом 7 – 10 днів. При виявленні перевищення концентрації дріжджоподібних грибів, одноразове призначення антигрибкових препаратів. А після операції на протязі 5 – 6 днів використовувати вагінально антисептики.

3. Результати проведеного дослідження чітко свідчать про необхідність доповнення клінічного протоколу МОЗ України № 000 від 27.12.2011 р. «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 року № 000 «Про погодження клінічніх протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» дослідженням мікробного спектру піхвового вмісту з етіотропною корекцією до абдомінального розродження.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.  Алале диагностики и коррекции влагалищного дисбиоза в плане подготовки беременной к плановому кесареву сечению и профилактике послеродового эндометрита / , , // Медичні перспективи. – 2013. - № 4. – С. 24-32. (Дисертантом зібрані літературні першоджерела, проведений їх аналіз та підготовлений текст для статті).

2.  Алале послеродового эндометрита у беременных с выраженным анаэробным влагалищным дисбиозом при планировании кесарева сечения / , , // Казанский медицинский журнал. - 2015. – Т. 96, № 1. - С. 5-9. (Особистий внесок: пошук літературних даних, методика, проведення лікування, результати обстеження хворих).

3.  Алале анаэробный влагалищный дисбиоз как фактор риска развития послеродового эндометрита у беременных с планируемым кесаревым сечением / , , // Врач-аспирант. – 2015. - №1(68). – С. 75-81. (Особистий внесок: пошук літературних даних, методика, проведення лікування, результати обстеження хворих).

4.  Алале профилактики послеродового эндометрита при планировании абдоминального родоразрешения у беременных с выраженным анаэробным влагалищным дисбиозом / , , // Медико-социальные проблемы семьи. – 2014. - Т. 19, № 2. – С. 47-53. (Особистий внесок: пошук літературних даних, методика, проведення лікування, результати обстеження хворих).

5.  Алале профилактика послеродового эндометрита у беременных с анаэробным дисбиозом и планируемым кесаревым сечением / , , // Медичні перспективи. – 2015. – Т. 20, № 3. - С. 42-48. (Особистий внесок: узагальнена інформація, проведені клінічні дослідження, статистична обробка матеріалу, зроблені висновки та практичні рекомендації).

6.  Алале коррекция влагалищного дисбиоза в программе подготовки к плановому кесаревому сечению и профилактики гнойно-септических осложнений / , , // Репродуктивное здоровье: проблемы, пути, решения и достижения: материалы Международного мед. форума. - Судак, 6-8 мая 2014 г. – С. 24-30 (Особистий внесок: пошук літературних даних, методика, проведення лікування, результати обстеження хворих).

7.  Алале диагностика и лечение анаэробного влагалищного дисбиоза у беременных с планируемым кесаревым сечением как звено профилактики послеродового эндометрита / , , : Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.- К.: Інтермед. - 2014.- С. 78-82. (Особистий внесок: пошук літературних даних, методика, проведення лікування, результати обстеження хворих).

8.  Алале коррекция анаэробного влагалищного дисбиоза в профилактике послеродового эндометрита у беременных с планируемым абдоминальным родоразрешением / , , // Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. – 2015. – Т. 37, № 3. – С. 23-31. (Особистий внесок: пошук літературних даних, методика, проведення лікування, результати обстеження хворих).

9.  Воронін К. В., Алале іб корекції анаеробного піхвового дисбіозу у вагітних жінок. Пат. 98258 Україна, МПК А61Р5/24; заявник і патентовласник Дніпропетр. держ. мед. акад.- № u201411291; заявл. 16.10. 14; опубл. 27.04.15, Бюл. № 8. (Дисертантом проведено патентно-інформаційний пошук, узагальнена інформація, сформульована ціль наукової роботи, проведені клінічні дослідження, статистична обробка матеріалу, зроблені висновки).

АНОТАЦІЯ

Алале Амар Мехлеф. Етіотропна корекція анаеробного піхвового дисбіозу у підготовці до планового кесаревого розтину і профілактиці гнійно-септичних ускладнень – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Харківський національний медичний університет МОЗ України, Харків, 2015.

У дисертаційній роботі відображені результати підготовки до планового кесаревого розтину, включене дослідження якісної і кількісної характеристик мікробного спектру піхвового вмісту, що дозволило виявити стан піхвового дисбіозу як фактора інфекційного ризику абдомінального розродження і визначені принципи етіотропної корекції.

При дослідженні виділені наступні стани біоценозу: дисбаланс I ступеня (помірний) – у 3 (3,48 %), дисбаланс II ступеня (виражений) – у 83 (96,51 %). У групі контролю стан біоценозу представлено було дисбалансом II ступеня (вираженим) у всіх 30 випадках спостережень (100%).

Залежно від етіологічної структури у вагітних досліджуваної групи мікробний спектр вагінального вмісту до лікування був оцінений наступним чином: анаеробний – у 19 (22,09 %), змішаний дисбіоз – у 67 (77,91 %), а в групі контролю: анаеробний – у 2 (6,7 %), змішаний дисбіоз – у 28 (93,3 %).

Провідними облігатно-анаеробними мікроорганізмами були: Gardnarella vaginalis (lg 6,10 ± 0,15 КУО / мл), Eubacterium spp. (lg 5,50 ± 0,14 КУО / мл), Atopobium vaginae (lg 5,10 ± 0,17 КУО / мл), Snaethia spp. (lg 4,50 ± 0,18 КУО / мл), Peptostreptococcus spp. (lg 4,70 ± 0,15 КУО / мл).

Проведена корекція піхвового дисбіозу до родорозродження значно поліпшила клінічні наслідки і результати: відзначені неускладнений перебіг післяпологового періоду, активна інволюція матки і нормалізація біотопу піхви, про що достовірно свідчать показники клініко-лабораторного обстеження породіль. У вагітних групи контролю виявлена ​​висока частота субінволюції матки – у 14 (46,7 %) породіль, клінічні та цитологічні ознаки післяпологового ендометриту – у 16 ​​(53,3 %), тобто у кожної другої породіллі.

На підставі отриманих у роботі результатів доведено, що проведене дослідження дозволило знизити частоту виникнення післяпологового ендометриту у вагітних, а також дозволило поліпшити результати клініко-лабораторних досліджень – поліпшений мікробний спектр за рахунок умовно-патогенних облігатно-анаеробних мікроорганізмів до нормоценоза у 89,5 % вагітних.

Доведено, що з метою профілактики післяпологових ендометритів необхідно в плані підготовки до планового кесаревого розтину поглибити діагностику стану мікробіоценозу на базі ДНК-діагностики мікробного спектру піхвових виділень, особливо облігатно-анаеробних мікроорганізмів.

Ключові слова: вагітність, стан біоценозу піхви, планове абдомінальне розродження, гнійно-септичні ускладнення в післяопераційному періоді.

АННОТАЦИЯ

Алале Амар Мехлеф. Этиотропная коррекция анаэробного влагалищного дисбиоза в подготовке к плановому кесареву сечению и профилактике гнойно-септических осложнений – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Харьковский национальный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2015.

В диссертационной работе отображены результаты подготовки к плановому кесареву сечению, включено исследование качественной и количественной характеристик микробного спектра влагалищного содержимого, что позволило виявить состояние влагалищного дисбиоза, как фактора инфекционного риска абдоминального родоразрешения и определены принципи этиотропной коррекции.

При исследовании виделены следующие состояния биоценоза: дисбаланс I степени (умеренный) – у 3 (3,48 %), дисбаланс II степени (выраженный) – у 83 (96,51 %). В группе контроля состояние биоценоза представлено было дисбалансом II степени (выраженным) во всех 30 случаях наблюдений (100%).

В зависимости от этиологической структуры у беременных исследуемой группы микробный спектр влагалищного содержимого до лечения оценен следующим образом: анаэробный – у 19 (22,09 %), смешанный дисбиоз – у 67 (77,91 %), а в группе контроля: анаэробный – у 2 (6,7 %), смешанный дисбиоз – у 28 (93,3 %).

Ведущими облигатно-анаэробными микроорганизмами явились - Gardnarella vaginalis (lg 6,10±0,15 КОЕ/мл), Eubacterium spp. (lg 5,50±0,14 КОЕ/мл), Atopobium vaginae (lg 5,10±0,17 КОЕ/мл), Snaethia spp. (lg 4,50±0,18 КОЕ/мл), Peptostreptococcus spp. (lg 4,70±0,15 КОЕ/мл).

Проведенная коррекция влагалищного дисбиоза до абдоминального родоразрешения значительно улучшила клинические исходы и результаты: неосложненное течение послеродового периода, активная инволюция матки и нормализация биотопа влагалища, о чем достоверно свидетельствуют показатели клинико-лабораторного обследования родильниц. У беременных группы контроля выявлена высокая частота субинволюции матки – у 14 (46,7 %) родильниц, клинические и цитологические признаки послеродового эндометрита – у 16 (53,3 %), т. е. у каждой второй родильницы.

На основании полученных в работе результатов доказано, что проведенное исследование позволило снизить частоту возникновения послеродового эндометрита у беременных, а также позволило улучшить результаты клинико-лабораторных исследований – улучшен микробній спектр за счет условно-патогенных облигатно-анаэробных микроорганизмов до нормоценоза у 89,5 % беременных.

Доказано, что с целью профилактики послеродовых эндометритов, необходимо в плане подготовки к плановому кесареву сечению углубить диагностику состояния микробиоценоза на базе ДНК-диагностики микробного спектра влагалищных выделений, особенно облигатно-анаэробных микроорганизмов.

Ключевые слова: беременность, состояние биоценоза влагалища, плановое абдоминальное родоразрешение, гнойно-септические осложнения в послеоперационном периоде.

SUMMARY

Alale Amar Mehlef. Causal correction of anaerobic vaginal dysbiosis in preparation for elective caesarean section, and the prevention of septic complications - as a manuscript.

The thesis for the degree of candidate of medical sciences by specialty 14.01.01 - obstetrics and gynecology. - Kharkiv National Medical University, Ministry of Ukraine, Kharkov, 2015.

The thesis for the first time mapped the results of preparation for the planned caesarean section, including the study of quantitative and qualitative characteristics of the spectrum of the microbial vaginal contents, which allowed the status detects vaginal dysbiosis, as a factor of infectious risk abdominal delivery and define the principles of causal its correction.

In the study of ecological community have seen the following states: the imbalance of I degree (moderate) - 3 (3.48%), imbalance of II degree (severe) - 83 (96.51%). In the control group the same state ecological community was represented by the imbalance of II degree (severe) in all cases, 30 cases (100%).

Depending on the etiological structure of the group of pregnant women studied microbial spectrum of vaginal contents before treatment is estimated as follows: anaerobic - in 19 (22.09%), mixed dysbiosis - 67 (77.91%) and in the control group: anaerobic - at 2 (6.7%), mixed dysbiosis - in 28 (93.3%).

Leading obligate anaerobes were - Gardnarella vaginalis (lg 6,10 ± 0,15 cfu / ml), Eubacterium spp. (lg 5,50 ± 0.14 cfu / ml), Atopobium vaginae (lg 5,10 ± 0.17 cfu / ml), Snaethia spp. (lg 4,50 ± 0.18 cfu / ml), Peptostreptococcus spp. (lg 4,70 ± 0.15 cfu / ml).

Carried out the correction of vaginal dysbiosis to abdominal delivery significantly improved clinical outcomes and results: uncomplicated postpartum period, active involution of the uterus and vagina normalization of habitat, as reliable indicators show clinical and laboratory examination of women in childbirth. In pregnant women of the control group showed a high frequency of subinvolution uterus - in 14 (46.7%) women in childbirth, clinical and cytological signs of postpartum endometritis - in 16 (53.3%), ie, every second woman in childbirth.

Based on the obtained results proved that the study has helped reduce the incidence of postpartum endometritis in pregnant women, as well as improved the results of clinical and laboratory research - improved mikrobnіy range by opportunistic obligate anaerobic mikroorganizmv normotsenoza to have 89.5% of pregnant women .

It is proved that in order to prevent post-partum endometritis, necessary in preparation for the planned caesarean section to deepen the diagnosis of microbiocenosis based DNA diagnostics videleny vaginal microbial spectrum, particularly obligate anaerobes.

Key words: pregnancy, the condition of the biocenosis of the vagina, elective abdominal delivery, purulent-septic complications in the postoperative period.