Етіотропна корекція анаеробного піхвового дисбіозу у підготовці до планового кесаревого розтину і профілактиці гнійно-септичних ускладнень (стр. 1 )

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АЛАЛЕ АМАР МЕХЛЕФ

УДК: 618.15:616.9-07-08:618.5-089.881.61:618.14-002-084

ЕТІОТРОПНА КОРЕКЦІЯ АНАЕРОБНОГО ПІХВОВОГО

ДИСБІОЗУ У ПІДГОТОВЦІ ДО ПЛАНОВОГО КЕСАРЕВОГО РОЗТИНУ І ПРОФІЛАКТИЦІ ГНІЙНО-СЕПТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДЗ «Дніпропетровська медична академія» МОЗ

України.

Науковий керівник:

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор

Воронін Корнелій Валентинович, ДЗ «Дніпропетровська медична академія» МОЗ України, професор-консультант кафедри акушерства і гінекології.

Офіційні опоненти:

заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор

Громова Антоніна Макарівна, Вищий Державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія”, завідувач кафедри акушерства і гінекології;

доктор медичних наук, професор івна,

Харківській національний університет ім. іна, завідувач кафедри перинатології, акушерства і гінекології.

Захист відбудеться «__» ______________ 201_ р. о ______ годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському

національному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків,

пр. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету МОЗ України за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

Автореферат розісланий «__» ____________ 201_ р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ендометрит після абдомінального розродження розвивається в 6 - 10 разів частіше, ніж після природних пологів (, , 2012). У оперованих жінок ендометрит розвивається від 4 % до 55 % і призводить до тривалого перебування хворої в стаціонарі, вимагає великих витрат на лікування, а також несприятливо впливає на подальшу репродуктивну функцію ( та ін., 2012; та ін., 2011; та ін., 2013). Висока інфекційна захворюваність в акушерстві та перинатології на тлі різкого зниження народжуваності займає найважливіше місце серед основних проблем сучасної медичної науки (Камінський та ін., 2011; та ін., 2008). Кесарів розтин – це велике хірургічне втручання, яке може бути ефективним, але також приховує в собі і суттєву небезпеку для матері серйозними ускладненнями, такими, як інфікування, кровотеча, рубцеві зміни матки та ін. (Венцківський Б. М., Вітренко Д. В., 2014). Частота кесаревого розтину в родовспоміжних установах України за даними МОЗ України (наказ № 000 від 27.12.2011 р.) має тенденцію до збільшення і становить у середньому 16,1 % від загальної кількості пологів, що збільшує ризик материнської та перинатальної захворюваності та смертності.

В останні роки велика увага приділяється стану мікробіоценозу піхви перед родорозродженням, тому що збудники ендометриту, виділені з післяпологової матки, часто ідентичні флорі нижніх відділів урогенітального тракту. Доведено, що збільшення частоти бактеріального вагінозу у вагітних (до 30 % - 40 % в популяції), з переважною анаеробною мікрофлорою, збільшує частоту ускладнень після кесаревого розтину ( та ін., 2015; Lamont R. F. et al, 2011; Smaill F. M. et al, 2010). За даними В. І. Кулакова і співавт. (2004), в аспіраті з порожнини матки у породіль з ендометритом після кесарева розтину в 82,7 % спостережень переважають неспороутворюючі анаероби та їх асоціації з аеробними мікроорганізмами. Зростає кількість післяпологових ендометритів (ПЕ), викликаних мікроорганізмами, що передаються статевим шляхом (хламідії, мікоплазми, уреаплазми та ін.) (Fethers K. et al, 2012). Слід зазначити, що мікоплазми, атопобіум, пептострептококи і хламідії сприяють вялотекучим або безсимптомним формам захворювання, нерідко приєднуючись до первинних збудників інфекції (, 2013; Mitchell С. М. et al, 2012). Клінічне значення анаеробів при змішаних інфекціях підтверджується неефективністю терапії при призначенні препаратів без анаеробного спектру активності (Бен 2013).

Клінічна картина ПЕ в даний час характеризується пізньою маніфестацією, наявністю атипових, стертих форм, яким властива невідповідність загальної реакції організму і ступеня тяжкості місцевого патологічного процесу. Основними симптомами захворювання найчастіше стають субінволюція матки, гематометра або лохіометра, що розглядаються не як окремі нозологічні форми, а як ендометрит, що протікає моносимптомно (Новікова С. В., 2007; Hillier S. L. et al, 2013). На думку багатьох авторів, діагностика ПЕ є запізнілою (Menard J. P. et al. 2010; Yamagishi Y. et al, 2011). Пізня діагностика і нераціональне ведення породіль з ПЕ можуть призвести до подальшого поширення інфекції аж до розвитку її генералізованих форм.

У сучасній літературі не зустрічається даних про етіотропну корекцію вагінального дисбіозу перед плановим абдомінальним розродженням.

Тому актуальним питанням є передопераційна підготовка (моніторинг стану вагінального біоценозу, його етіотропна корекція, прогнозування та профілактика гнійно-септичних ускладнень, особливо перед і після операції).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконана в рамках планової комплексної державної програми «Розробка нових підходів до діагностики, лікування, прогнозування і профілактики акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних» (номер державної реєстрації 0111U002792), згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри акушерства і гінекології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України».

Мета та завдання дослідження. Мета роботи – підвищення ефективності лікування гнійно-септичних ускладнень у вагітних з анаеробним дисбіозом при плануванні кесаревого розтину шляхом розробки принципів активної профілактики та етіотропної корекції цієї патології.

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

1.  Дослідити якісну і кількісну характеристику мікробного спектру піхвового вмісту у вагітних при плановому кесаревому розтині.

2.  Проаналізувати результати мікроскопічного дослідження вагінального мазка.

3.  Детально вивчити результати бактеріологічного дослідження піхвового вмісту, навколоплідних вод і плацентарної тканини.

4.  Здійснити аналіз результатів патоморфологічного дослідження посліду.

5.  Визначити ступінь ризику інфекційних ускладнень у вагітних досліджуваної групи з урахуванням виду і типу мікробного спектру піхвового вмісту і патоморфологічного дослідження посліду.

6.  Розробити принципи етіотропної корекції піхвового дисбіозу у вагітних досліджуваної групи і оцінити її ефективність.

Об'єкт дослідження: вагінальний анаеробний дисбіоз у вагітних.

Предмет дослідження: мікробний спектр піхвового вмісту у вагітних при плановому кесаревому розтині; клінічні, бактеріоскопічні, бактеріологічні, молекулярні, цитологічні, гістологічні особливості вагінального дисбіозу у вагітних; методи оптимізації ефективності терапії.

Методи дослідження: клініко-лабораторні, інструментальні, мікробіологічні, гістологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. На підставі комплексного дослідження вагітних з анаеробним вагінальним дисбіозом уточнені наукові дані щодо складу мікробного спектру піхвового вмісту та визначені найбільш небезпечні асоціації умовно-патогенних мікроорганізмів. Встановлений прямий кореляційний зв'язок вираженого дисбіозу, діагностованого у ІІІ триместрі вагітності, з ускладненнями вагітності та післяпологового періоду.

Доповнено наукові дані, що ДНК-діагностика мікробного спектру піхвових виділень, особливо облігатно-анаеробних мікроорганізмів є необхідною при підготовці до планового кесаревого розтину в цілях профілактики післяпологових ендометритів.

Отримало подальший розвиток вивчення якісної і кількісної характеристик мікробного спектру піхвового вмісту, що дозволило виявити стан піхвового дисбіозу як фактора інфекційного ризику при абдомінальному розродженні і визначити принципи етіотропної його корекції.

Доповнено наукові дані про бактеріологічні та патоморфологічні особливости стану плаценти, навколоплідних вод та плодових оболонок у вагітних з анаеробним вагінальним дисбіозом, їх значення для визначення ступіню ризику інфекційних ускладнень та перебігу післяопераційного періоду.

Дістало подальший розвиток вдосконалення принципів етіотропної корекції піхвового дисбіозу при підготовці до планового кесаревого розтину у вагітних з метою профілактики гнійно-септичних ускладнень та оптимізації тактики ведення післяопераційного періоду.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень дозволили вдосконалити лікувально-діагностичні підходи до тактики ведення вагітних з наявністю піхвового анаеробного дисбіозу під час вагітності безпосередньо перед плановим розродженням, на підставі комплексної оцінки бактеріологічних, молекулярних, цитоморфологічних, розроблений і впроваджений у практику метод комплексного лікування дисбіозу піхви (Спосіб корекції анаеробного піхвового дисбіозу у вагітних жінок. Пат. 98258 Україна).

Доведено, що в цілях профілактики післяпологових ендометритів, необхідно при підготовці до планового кесаревого розтину поглибити діагностику мікробіоценозу на базі ДНК-діагностики мікробного спектру піхвових виділень, особливо облігатно-анаеробних мікроорганізмів.

Результати дослідження впроваджені в практичну діяльність комунального закладу «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 9 «Дніпропетровської Обласної Ради», комунального закладу «Дніпропетровський міський пологовий будинок № 1 «Дніпропетровської Обласної Ради», комунального закладу «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 9 «ДОР».

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконана работа, в якій розроблені принципи етіотропної корекції піхвового дисбіозу у вагітних досліджуваної групи. Обґрунтовано їх застосування з метою профілактики, а також вироблена тактика ведення вагітних з анаеробним дисбіозом і вирішення питання про можливість розродження в плановому порядку таких вагітних.