Робоча навчальна програма (стр. 4 )

Студент допускається до підсумкового контролю засвоєння модулю 1 при виконанні всіх вимог навчальної програми та за умов, якщо за поточне оцінювання та за контроль засвоєння змістових модулів (9 занять) він набрав не менше 65балів (5х13=65).

Модуль зараховується студентові, якщо при підсумковому модульному контролі він набрав не менше 50 балів.

Модуль 2. Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій органів і тканин людини. Основи фармацевтичної біохімії

Змістовий модуль 5. Обмін простих та складних білків. Біохімічні аспекти молекулярної біології та генетики

Конкретні цілі:

·  Пояснювати перетравлення білків на різних етапах у відділах шлунково-кишкового тракту; гнитя білків у товстому кишечнику. Роль катепсинів у оновленні тканинних білків;

·  Аналізувати шляхи використання вільних амінокислот в організмі людини;

·  Трактувати процеси трансамінування, дезамінування, декарбоксилювання амінокислот; етапи біосинтезу сечовини;

·  Пояснювати етапи перетравлення хромо - і нуклеопротеїнів у ШКТ людини;

·  Трактувати перебіг процесів розпаду та синтезу гему хромопротеїнів, а також азотистих основ (нуклеозидів, нуклеотидів) нуклеїнових кислот;

·  Аналізувати характер порушень при жовтяницях, порфіріях і подагрі в організмі людини;

·  Трактувати молекулярно-біологічні закономірності збереження та передачі генетичної інформації, роль ферментних систем, що забезпечують напівконсервативний механізм реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів;

·  Пояснювати механізми функціонування ферментної системи транскрипції РНК;

·  Знати механізми функціонування білок-синтезуючої системи за участю ферментів активації амінокислот, ініціації, елонгації та термінації біосинтезу поліпептидних ланцюгів;

·  Аналізувати наслідки геномних, хромосомних та генних мутацій, механізми дії найбільш поширених мутагенів, біологічне значення та механізми репарації ДНК (репарація УФ-індукованих генних мутацій).

Тема 10. Перетравлення білків у шлунково-кишковому тракті та тканинний протеоліз. Загальні та специфічні шляхи обміну амінокислот. Шляхи утилізації амоніаку

Харчова цінність білків. Добова потреба людини в харчових білках. Незамінні амінокислоти. Поняття азотистого балансу та причини його порушень. Етапи перетравлення білків та пептидів у шлунково-кишковому тракті. Протеолітичні ферменти шлунково-кишкового тракту. Механізм всмоктування амінокислот. Перетворення амінокислот у товстому кишечнику.

Фонд вільних амінокислот, джерела його утворення і використання в клітинах. Катаболічні перетворення амінокислот: трансамінування, дезамінування та альфа-декарбоксилювання; біологічне значення цих реакцій для організму. Шляхи утилізації безазотистих залишків амінокислот.

Механізми утворення та детоксикації амоніаку в організмі. Хімізм, біологічна роль та регуляція орнітинового циклу біосинтезу сечовини. Загальні уявлення про обмін окремих амінокислот: фенілаланіну, тирозину, триптофану, метіоніну. Спадкові порушення метаболізму амінокислот та синтезу сечовини. Білки та амінокислоти як фармацевтичні препарати.

Тема 11. Хромопротеїни. Біологічна роль та обмін гемоглобіну

Класифікація хромопротеїнів та їх функція в організмі. Гемоглобін: структура, властивості, біологічна роль. Нормальні та патологічні похідні гемоглобіну. Аномальні форми гемоглобіну при серповидно-клітинній анемії та таласеміях. Синтез гему: етапи перетворень, його регуляція та спадкові порушення. Розпад гемоглобіну в селезінці та печінці, утворення жовчних пігментів та їх перетворення у шлунково-кишковому тракті. Клініко-діагностичне значення визначення загального білірубіну та його фракцій. Характеристика жовтяниць.

Тема 12. Нуклеопротеїни. Біохімічні функції та обмін нуклеотидів

Загальні уявлення про будову та функції нуклеопротеїнів в організмі. Особливості складу ДНК і РНК, їх перетворення у шлунково-кишковому тракті. Метаболізм пуринових нуклеотидів та його регуляція. Метаболізм піримідинових нуклеотидів та його регуляція. Спадкові порушення обміну нуклеотидів. Подагра. Використання фармацевтичних препаратів для корекції порушень обміну нуклеотидів.

Тема 13. Біосинтез нуклеїнових кислот та білків

Сучасні уявлення про механізм реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів. Мутації та мутагени. Репарація ДНК. Сучасні уявлення про механізм транскрипції. Біосинтез білків (трансляція): стадії, ключові ферменти, джерела енергії та регуляція процесу. Препарати, які впливають на процеси реплікації, транскрипції та трансляції, механізм їх дії.

Основи генної інженерії.

Змістовий модуль 6. Молекулярні механізми дії гормонів та вітамінів

Конкретні цілі:

·  Пояснювати значення ендокринної системи для організму людини, а також класифікацію, хімічну природу і властивості гормонів;

·  Трактувати механізми модифікуючої дії гормонів на метаболічні процеси в клітинах-мішенях;

·  Аналізувати характер регулюючого впливу гормонів гіпоталамусу, гіпофізу та епіфізу, а також гормонів периферичних ендокринних залоз на органи та тканини-мішені;

·  Трактувати використання природних гормонів та їх синтетичних аналогів як фармпрепаратів з метою лікування порушень функцій ендокринних залоз;

·  Пояснювати значення вітамінів для організму людини, їх класифікацію та номенклатуру, хімічну будову;

·  Аналізувати вплив жиророзчинних вітамінів на біохімічні процеси в органах і тканинах;

·  Пояснювати ознаки гіпо - та авітамінозів;

·  Трактувати ліповітаміни як фармпрепарати;

·  Аналізувати вплив водорозчинних вітамінів на обмін речовин як кофакторів для багатьох ферментів;

·  Пояснювати клінічні прояви недостатності гідровітамінів, а також використання антивітамінів в медицині;

·  Трактувати гідровітаміни та їх похідні як фармпрепарати.

Тема 14. Класифікація, властивості та механізми дії гормонів

Класифікація та загальні властивості гормонів. Хімічна природа рецепторів гормонів та їх локалізація у клітинах-мішенях. Механізми дії гормонів. Гормони наднирникових, статевих залоз та тиреоїдні гормони в регуляції обміну речовин.

Тема 15. Роль гормонів в контролі гомеостазу організму людини

Принцип прямого та зворотного зв’язку в контролі секреції гормонів.

Гормони гіпоталамусу (ліберини та статини), особливості структури та секреції, зв’язок гіпоталамуса з гіпофізом. Тропні гормони передньої та середньої долі гіпофізу: хімічна природа, регуляція секреції, вплив на обмін речовин. Посттрансляційний процесинг проопіомеланокортину, продукти та їх біологічні ефекти.

Окситоцин та вазопресин, їх секреція, хімічна природа, механізм дії, ефекти. Нецукровий діабет.

Гормони підшлункової залози: регуляція секреції та вплив на обмін речовин.

Гормональна регуляція гомеостазу кальцію (кальцитонін, паратгормон, гормоноподібна дія кальцитриолів).

Ейкозаноїди: структура, класифікація (простаноїди - простагландини, простацикліни; тромбоксани; лейкотрієни), шляхи та локалізація синтезу, біохімічні ефекти. Аспірин та інші нестероїдні протизапальні засоби як інгібітори синтезу простагландинів.

Фармацевтичні засоби в корекції функцій ендокринних залоз.

Тема16 . Біохімічні основи вітамінології

Визначення вітамінів, їх біологічна роль та значення в метаболізмі. Класифікація та номенклатура вітамінів.

Хімічна структура та біологічні функції водорозчинних вітамінів. Їх добова потреба та джерела надходження. Коферментна функція вітамінів В1, В2, В3, В5, В6, В12, Н, С, Р. Екзо - та ендогенні причини вітамінної недостатності. Клінічні прояви недостатності. Авітамінози. Використання вітамінних препаратів у профілактиці та лікуванні захворювань. Вітамінні харчові добавки, профілактичні та лікувальні аспекти захворювання.

Вітаміноподібні водорозчинні речовини та їх біологічні функції.

Хімічна структура, біологічна роль жиророзчинних вітамінів – ретинолів, кальциферолів, токоферолів, нафтохінонів, поліненасичених вищих жирних кислот; їх добова потреба та джерела надходження. Поняття про гіпервітамінози, клінічні прояви та наслідки. Аналоги та антагоністи вітаміну К як лікарські препарати.

Вітаміноподібні жиророзчинні речовини, їх біологічне значення.

Антивітаміни, найважливіші представники, механізм їх дії. Використання вітамінів та антивітамінів в медицині.

Змістовий модуль 7. Основи фармацевтичної біохімії та біохімії тканин

Конкретні цілі:

Засвоїти особливості хімічного складу та біохімічні функції печінки; Пояснювати роль печінки в обміні речовин та в біотрансформації ксенобіотиків; Аналізувати фази біологічної трансформації органічних сполук - ксенобіотиків на основі їх структури і фізико-хімічних властивостей;

·  Аналізувати біохімічні показники крові та сечі в нормі та патології.

Тема 17. Біохімічні функції печінки. Роль печінки в біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів

Біохімічні функції печінки. Роль печінки в обміні вуглеводів, ліпідів та білків. Детоксикаційна функція печінки. Показники, які характеризують порушення функцій печінки; проба Квіка.

Мікросомальні та мітохондріальні монооксигеназні системи печінки: склад та функції компонентів. Механізм дії цитохрому Р450, його індукція ліками. Роль монооксигеназних систем в біотрансформації ендогенних та екзогенних субстратів.

Класифікація ксенобіотиків. Фази метаболізму ксенобіотиків та їх локалізація в організмі. Ферменти та коферменти поліферментних систем у модифікації ксенобіотиків. Типи реакцій кон’югації проміжних метаболітів ксенобіотиків та ендогенних токсинів в гепатоцитах, їх біологічне значення. Шляхи виведення продуктів детоксикації лікарських речовин та ендогенних токсинів із організму.

Тема 18. Роль крові та нирок в підтриманні гомеостазу організму людини

Біохімічні функції крові. Хімічний склад та фізико-хімічні властивості крові здорової людини. Вплив фармацевтичних засобів на фізико-хімічні властивості крові. Основні фракції білків плазми, клініко-біохімічна характеристика, зміна вмісту при патологіях. Гіпер-, гіпо-, пара - та диспротеїнемії.