Партнерка на США и Канаду по недвижимости, выплаты в крипто

  • 30% recurring commission
  • Выплаты в USDT
  • Вывод каждую неделю
  • Комиссия до 5 лет за каждого referral

24.  Тимолова проба. Принцип методу.

25.  Виявлення білка в сечі реакціями із сульфосаліциловою і азотною кислотами. Клінічне застосування цих методів.

26.  Виявлення глюкози в сечі реакцією Фелінга. Пояснити принцип методу.

27.  Виявлення жовчних пігментів у сечі (реакція Розіна). Пояснити принцип методу.

28.  Виявлення крові в сечі (бензідінова проба).

29.  Якісна реакція на кетонові тіла. Принцип методу.

Форми контролю

Методика та засоби стандартизованого оцінювання

поточної навчальної діяльності

Методика проведення контрольних заходів

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно з конкретними цілями кожної теми. На кожному практичному занятті студент відповідає на 20 тестів за темою практичного заняття та 3 стандартизовані питання, знання яких необхідно для розуміння поточної теми, питання лекційного курсу і самостійної роботи, які стосуються поточного заняття; демонструє знання і вміння практичних навичок відповідно до теми практичного заняття.

Критерії оцінювання поточної навчальної діяльності студента

На кожному практичному занятті викладач оцінює знання кожного студента за чотирибальною системою. Ціна оцінки у двох модулях однакова і визначається кількістю тем у модулі. Вага кожної теми у межах одного модулю однакова.

Відмінно ("5") – Студент правильно відповів на 90-100 % тестів формату А. Правильно, чітко і логічно і повно відповідає на всі стандартизовані питання поточної теми, включно з питаннями лекційного курсу і самостійної роботи. Тісно пов'язує теорію з практикою і правильно демонструє виконання (знання) практичних навичок. Вільно читає результати аналізів, вирішує ситуаційні задачі підвищеної складності, вміє узагальнювати матеріал, володіє методами обстеження хворого в обсязі, необхідному для діяльності лікаря. Виконав заплановану індивідуальну роботу.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Добре ("4") – Студент правильно відповів на 70-89% тестів формату А. Правильно, і по суті відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Демонструє виконання (знання) практичних навичок. Правильно використовує теоретичні знання при вирішенні практичних завдань. Вміє вирішувати легкі і середньої складності ситуаційні задачі. Володіє необхідними практичними навиками і прийомами їх виконання в обсязі, що перевищує необхідний мінімум.

Задовільно ("3") – Студент правильно відповів на 50-69% тестів формату А. Неповно, за допомогою додаткових питань, відповідає на стандартизовані питання поточної теми, лекційного курсу і самостійної роботи. Не може самостійно побудувати чітку, логічну відповідь. Під час відповіді і демонстрації практичних павичок студент робить помилки. Студент вирішує лише найлегші задачі, володіє лише обов'язковим мінімумом методів дослідження.

Незадовільно ("2") – Студент відповів на менше, ніж 50% тестів формату А. Не знає матеріалу поточної теми, не може побудувати логічну відповідь, не відповідає на додаткові запитання, не розуміє змісту матеріалу. Під час відповіді і демонстрації практичних навичок робить значні, грубі помилки.

На кожному практичному занятті знання студента оцінюються за чотирибальною системою С «5», «4», «3», «2», згідно з критеріями оцінювання поточної діяльності студента. Отримані оцінки конвертуються у відповідні бали. У програмі застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:

Традиційна оцінка

Конвертація у бали

Модуль 1.

Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів та його регуляція

Модуль 2.

Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій органів і тканин людини. Основи фармацевтичної біохімії

13 занять + ПМК

12 занять + ПМК

«5»

9

9

«4»

7

7

«3»

5

5

«2»

0

0

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля, дорівнює 120 балів. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5», на кількість практичних занять у модулі з додаванням балів за індивідуальну роботу.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність для допуску до його складання, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3», на кількість практичних занять у модулі.

Оцінювання самостійної роботи студента

Матеріал для самостійної роботи студентів, який передбачений в темі практичного заняття одночасно із аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті. Оцінювання тем, які виносяться на самостійне опрацювання і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюються під час підсумкового модульного контролю.

Оцінювання індивідуальної роботи студента

Кількість балів за індивідуальну роботу студента визначається у межах кожного модуля. Бали за індивідуальну роботу додаються до суми балів за поточну навчальну діяльність студента.

Бали за індивідуальну роботу можуть отримати студенти, які навчаються на “добре” і “відмінно”, виконали і доповіли результати індивідуальної роботи з рекомендованих тем або зайняли призові місця за участь в олімпіаді з дисципліни.

Кількість балів, які нараховуються студенту за індивідуальну роботу:

Модуль 1

Модуль 2

3 бали

12 балів

Підсумковий модульний контроль

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення усіх тем модуля на останньому практичному занятті.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені начальною програмою, відпрацювали усі навчальні заняття та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Методика та засоби стандартизованого оцінювання

при складані модульного контролю

Регламент проведення підсумкового модульного контролю.

Підсумковий модульний контроль складається із таких етапів:

І етап – письмова відповідь на тестові завдання формату А (бланковий або комп'ютерний тестовий контроль). Студент відповідає на пакет тестів. Кожен пакет містить 40 тестів формату А з тем кожного змістового модуля, які входять до складу підсумкового модуля.

ІІ етап – письмова відповідь на 4 письмові питання

III-етап – перевірка практичних навичок.

ТАБЛИЦЯ ОЦІНЮВАННЯ

ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Тестовий

контроль

Письмовий контроль

Демон-

страція практ. навичок

запитання

1

2

3

4

«5» – 37-40 балів(91-100%) вірних відповідей на тести

«5» – 8 балів

«5» – 8 балів

«5» – 8 балів

«5» – 8 балів

«5» – 8 балів

«4» – 28-36 балів

(71-90%) вірних відповідей на тести

«4» – 7 балів

«4» – 7 балів

«4» – 7 балів

«4» – 7 балів

«4» – 7 балів

«3» – 20-27 балів (50-70%) вірних відповідей на тести

«3» – 6 балів

«3» – 6 балів

«3» – 6 балів

«3» – 6 балів

«3» – 6 балів

«2» – 0 балів менше 50% вірних відповідей на тести

«2» – 0 балів

«2» – 0 балів

«2» – 0 балів

«2» – 0 балів

«2» – 0 балів

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80.

Модуль зараховано – студент набрав 50 і більше балів.

Модуль незараховано – студент набрав менше 50 балів.

Кількість балів, які нараховуються студентам при засвоєнні кожного модулю, вираховується як сума балів за поточну навчальну діяльність і балів за підсумковий модульний контроль, а також додаються бали за індивідуальну роботу.

Література

Основна:

1.  І. Біологічна хімія. — Київ — Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.— 508 с.

2.  Біологічна хімія: підруч. [для студ. вищ. навч. закл./ іна, , ієвська та ін.. – Харків: Основа, 2000.- 678с.

3.  , Є. Біологічна та біоорганічна хімія: навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.].- Одеса, Одес. Держ. Мед. ун-т, 2008.-342 с.

4.  Біологічна хімія з біохімічними методами дослідження: підруч. [для студ. вищ. навч. закл./ , , І. С. Смачило.- К.: Медицина, 2009.-352 с.

5.  Практикум з біологічної хімії. За ред. .-К.: Здоров’я, 2002.- 298с.

6.  Лабораторні та семінарські заняття з біологічної хімії./ іна та ін.- Х.: Вид-во НфаУ; Оригінал, 2004.-384с.

7.  І. Біоорганічна хімія. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. — 464 с.

8.  , Ивченко к практическим занятиям по биологической химии. — М.: Медицина, 1983. — 424 с.

9.  Николаев химия. — М.: Мед. информац. агентство, 1998. —496с.

Додаткова:

1.  Боєчко Л. Ф., Боєчко і біохімічні поняття, визначення та терміни: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1993. — 528 с.

2.  І., , І. Біохімія людини. Підручник.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.-744 с.

3.  , . Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998.- 704с.

4.  Биохимия. Краткий курс с упражнениями и задачами. Под редакцией
, . М.:ГЭОТАР - Мед., 2001.- 448 с.

5.  Балаболкин ія. - М.: Универсум паблишинг, 1998. – 582 с.

6.  , Никульчева , липопротеиды и атеросклероз.-Санкт-Петербург: Питер, 1995.-294с.

7.  Родуєлл В. Биохимия человека: В 2 т. — М.:Мир, 1993. —т. 1—381 с.;т.2 —414с.

8.  Биохимия и молекулярная биология.- М.: Издат НИИ Биомедхимия. РАМН, 1999. - 373 с.

9.  Robert K. Murray at all, Harper’s Biochemistry. – Appleton & Lange, 1996.- 868c.

10.  Stryer L. Biochemistry. W. H. Freeman & Company, N. Y., 1995 - 1064 р.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8