Семінар з електронного адміністрування ПДВ (стр. 12 )

Текст Порядку заповнення документів та списки кодів видів сплати розміщено на веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs. /diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/62901.html.

У разі виникнення будь-яких запитань платникам податків слід звертатися за довідками до Центру обслуговування платників при територіальному органі ДФС за місцем реєстрації.

Щодо виникнення податкових зобов’язань виконавця та податкового кредиту замовника за довгостроковими договорами

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п. 187.9 ст. 187 розд. V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).  

При цьому довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.    

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Новостворені фізичні особи-підприємці платники єдиного податку сплачують за себе єдиний внесок в розмірі не менше мінімального страхового внеску

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 000) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи-підприємці, в тому числі фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування.

Такі платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 000).

При цьому платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Зазначена категорія платників самостійно для себе обчислює суму єдиний внесок, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, незалежно від отримання доходу (прибутку) (п. п. 1 п. 6 розд. ІV Інструкції № 000).

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 000).

Обов’язки платників єдиного внеску виникають, зокрема, у фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування, з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (абзац другий частини четвертої ст. 5 Закону № 000).

Відтак новостворені фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, сплачують за себе єдиний внесок в розмірі, який самостійно визначили, але не менше мінімального страхового внеску на місяць, в термін до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

При цьому платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансових платежів до 20 числа кожного місяця поточного кварталу, які враховуються ними при остаточному розрахунку, що здійснюється за календарний квартал.

Визначено порядок обліку операцій, що підлягають фінмоніторингу

Уряд затвердив порядок ведення Державною службою фінансового моніторингу обліку інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, та порядок ведення обліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

Ці документи затверджені постановою Кабміну від 5 серпня 2015 року № 000 “Деякі питання організації фінансового моніторингу". Відповідна постанова від 25 серпня 2010 № 000 визнана такою, що втратила чинність.

Зауважимо, даною постановою також затверджено Порядок подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб’єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

Президент підписав низку законів щодо лібералізації податкового законодавства

Підписані Закони «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення», «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій».
Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» змінюються параметри контролю відповідності ринкових цін таким чином, що гарантовано виключає суб`єктів малого та середнього бізнесу з обтяжливих фіскальних процедур. Збільшено "поріг" операцій, визнаних контрольованими, якщо одночасно виконуються наступні умови: з 20 до 50 млн. грн. річного доходу платника податку і з 1 до 5 млн. грн. обсягу операцій платника податків з одним контрагентом. Одночасно, суттєво обмежена сфера податкового контролю, з якої виключено ПДВ, скорочено перелік підстав для проведення спеціальних перевірок. При цьому, увага до великих платників не послаблюється, критерії щодо пов`язаних осіб не змінюються.

Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» передбачає цілий ряд поправок, покликаних спростити роботу підприємців.
По-перше, це передача повноважень щодо надання узагальнюючих податкових консультацій Мінфіну з обов`язковим їх оприлюдненням на офіційному сайті відомства.
По-друге, Закон забороняє контролюючим та іншим державним органам використовувати акт перевірки в якості підстави для висновків про взаємини платника податків з контрагентами в разі, якщо платнику податків за результатами складання акту не вручено податкове повідомлення-рішення. Це сприятиме реалізації права платника податків на оскарження рішення контролюючого органу.
По-третє, Закон вводить загальний порядок прийняття контролюючими органами податкових повідомлень-рішень у випадку наявності кримінального провадження. Це дозволить платнику податків, не чекаючи закінчення досудового розслідування у кримінальній виробництву, здійснювати оскарження прийнятих рішень за результатами перевірки в рамках адміністративної юрисдикції, яка є спеціалізованою у податкових спорах.
По-четверте, Законом встановлено ряд вимог до змісту наказу про проведення перевірки, завдяки чому платнику буде зрозуміло, з якою метою вона проводиться, і чи має вона законні підстави.
Крім того, закон встановлює, що тимчасово, до 31 грудня 2016 року включно, платникам податків з обсягом доходів або операцій у 20 млн. грн. штрафи, нараховані на суму податкового зобов`язання, які платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення, скасовуються протягом 10 днів з дня сплати податкового зобов`язання. Також платникам податків дозволено не нараховувати пеню при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання протягом 90 днів, наступних за останнім днем ​​граничного строку сплати грошового зобов`язання.
Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» забезпечує рівність підходів до оподаткування неприбуткових організацій і дозволяє знизити податкове навантаження на благодійну діяльність.
Визначаються чіткі критерії віднесення організацій до неприбуткових, а також механізм повного звільнення неприбуткових організацій від податків у разі спрямування доходів на виконання статутних цілей.
Крім того, Закон передбачає зняття будь фіскального навантаження або обмежень з добровільної допомоги ЗСУ та іншим структурам, які беруть участь у проведенні АТО.

Для премії заступнику керівника бюджетної установи згода «зверху» більше не потрібна

Кабінет Міністрів України постановою № 000 від 05.08.2015 р. вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 000 Із п. 4 постанови КМУ від 30.08.02 р. № 000* вилучено згадку про обов’язковість одержати рішення вищої установи для преміювання заступника керівника бюджетної установи. Виходить, керівник бюджетної установи вправі самостійно ухвалювати рішення про виплату премії своєму заступнику. Так само керівник установи тепер самостійно вирішуватиме питання встановлення своєму заступнику надбавок та доплат, а також надання матеріальної допомоги. Постанова КМУ «Про внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 000» від 05.08.15 р. № 000. Набирає чинності з дня офіційного опублікування

Як з липня виправляти помилки у звітності з ПДВ, допущені до 01.02.2015 р.

Податківці у інформаційно-довідковому ресурсі "ЗіР" (категорія 101.28) роз'яснили,  що при виявленні, починаючи з липня 2015 року, помилок, допущених в звітних періодах до 01.02.2015, в результаті виправлення яких збільшується чи зменшується залишок від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, сума збільшення/зменшення такого залишку зі знаком «+» або «–» відповідно довідково відображається в графі 11 таблиці 1 додатка 2 до декларації за той звітний період, в якому подано уточнюючий розрахунок у зв’язку з виправленням такої помилки. Показники таблиці 1 додатка 2 до декларації не переносяться до розділу ІV.