Семінар з електронного адміністрування ПДВ (стр. 9 )

Пунктом 177.4 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування:

 - витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купованих напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

 - витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

 - обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

 - суми ЄСВ у розмірах і порядку, встановлених законом;

 - інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності (включаючи витрати на ремонт автомобіля), на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Отже, відсотки за користування кредитом та фіксована плата за надання кредиту не включаються до витрат фізичної особи - підприємця.

Мінсоцполітики оголосило війну роботодавцям, які не виплачують зарплати

Міністерство соціальної політики України оголошує війну недобросовісним роботодавцям, які не виплачують заробітні плати, порушуючи тим самим конституційні права громадян. Про це в ефірі 5 каналу заявив Міністр Павло Розенко.

 Розенко поінформував, що на сьогодні, у цілому по Україні, заборгованість із виплати заробітної плати досягла позначки 2 млрд грн. „Це ненормальний процес, коли порушується основне соціальне право українця. Безумовно, є негативні процеси, пов’язані із ситуацією на Сході України, де підприємства, на жаль, об’єктивно не можуть розрахуватися зі своїми працівниками. Але є й інша складова – недобросовісність роботодавців, які, прикриваючись воєнними діями, порушують права громадян”, - сказав він.

 Така ситуація, за словами Міністра, серед іншого, була спровокована і тим, що протягом року діяв мораторій на перевірку суб’єктів підприємницької діяльності. „Але їни цей мораторій не продовжила і з 1 липня його скасовано. Міністерство соціальної політики зараз займе абсолютно жорстку позицію - ми оголошуємо війну недобросовісним роботодавцям, які порушують конституційні права громадян”, - заявив глава Мінсоцполітики.

 „Хочу наголосити, що за порушення законодавства у сфері оплати праці передбачена не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність. І це повинні усвідомити всі керівники підприємств, які не виплачують людям заробітні плати. Ми будемо здійснювати всі заходи для того, щоб захистити права українців. І результати, переконаний, ми дуже швидко побачимо”, - запевнив Павло Розенко

Про зниження оплати праці роботодавець зобов’язаний попередити за 2 місяці

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 %. У разі, коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу. У разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.
Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за 2 місяці до їх запровадження або зміни. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Таке погіршення можливо виключно за погодженням із первинною профспілковою організацією або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Системи та розміри оплати праці є істотними умовами праці. У разі, якщо працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП

Лист Держпраці від 20.07.15 р. № 000/24/21/01/2216-15.

Про порядок застосування штрафних санкцій із ЄСВ

З 1 січня 2015 року Законом України від 28.12.2014 р. № 77–VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» змінено норми, якими регулюється порядок застосування органами фіскальної служби штрафних санкцій із ЄСВ.

За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ фіскальними органами здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170 грн. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 1020 грн.

Також збільшено розмір штрафів за несплату чи несвоєчасну сплату єдиного внеску  для платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 1 січня 2015 року – у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум.

Окрім того, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Рішення органів фіскальної служби про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених ч.  10, 11 та 12 ст. 25 вищезазначеного Закону, є виконавчим документом.

Звертаємо увагу, що у випадках донарахування органами фіскальної служби або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску після 1 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску

У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк орган ДФС про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Також варто зауважити, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів і нарахованої пені не застосовується.

Додатково повідомляємо, що також накладається штраф за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, – у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Фізособа-єдинник припиняє діяльність: як сплачується ЄСВ?

Фізичні особи-підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, при припиненні підприємницької діяльності нараховують та сплачують єдиний внесок за кожний повний або неповний відпрацьований місяць, в якому подано заяву про припинення підприємницької діяльності – повідомляють фахівці Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області

Відповідно до абзацу 7 частини 1 статті 5 Закону України від 8 липня 2010 року  «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зняття з обліку платників єдиного внеску - фізичних осіб-підприємців здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Згідно з п. 4 частини 1 статті 4 Закону № 000 платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування. Такі платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Також звертаємо увагу, що підпунктом 2 пункту 6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування та сплати платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 000, визначено, що фізичні особи-підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування, можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу.

При цьому, суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Зауважимо, що розмір єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування, складає 34,7% суми, що визначається такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.