Семінар з електронного адміністрування ПДВ (стр. 7 )

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, платники єдиного податку не можуть використовувати векселі в якості форми розрахунків. Суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва з використанням векселів, не можуть бути платниками єдиного податку.

До уваги сільськогосподарських підприємств – платників ПДВ!

Вовчанська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що на виконання п.2001.2 ст. 2001 Податкового кодексу України Казначейством України 29 липня 2015 року платникам – сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 ПКУ, додатково відкриті рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Заповнення розрахункових документів при сплаті грошового зобов'язання

При сплаті грошового зобов'язання, визначеного органом ДФС за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту поле „Призначення платежу” розрахункового документу заповнюється наступним чином

*	;131	;	сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту	;	;	;
1	2	3	4	5	6	7

1 - службовий код ( * );

2 - код виду сплати (131);

3 - код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

4 - друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу (сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту);

5 - не заповнюється;

6 - не заповнюється;

7 - не заповнюється.

Як нараховувати і відображати у звіті виплати мобілізованим працівникам

Нагадаємо, 17 березня 2015 року набрав чинності Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 000.

Цей Порядок визначає механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсацій підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом підчас мобілізації, на особливий період».

Оскільки пунктом 7 Порядку № 000 передбачено, що нарахування і сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на компенсацію здійснюються відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». ДФС для визначення бази нарахування єдиного внеску платника застосовує норми Порядку № 000.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року № 000/95-ВР «Про оплату праці».

Статтею 2 Закону № 000 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, додаткову заробітну плату.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови прані, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Доходи, отримані працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді сум середнього заробітку та компенсаційних виплат з бюджету у межах середнього заробітку, встановлених статтею 119 КЗпП, слід розглядати окремо, оскільки вили таких доходів є різними.

Відповідно до пункту 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 000 таблиця 6 додатка 4 до Порядку № 000 призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до Порядку № 000.

Якщо роботодавець нараховує мобілізованим працівникам середній заробіток та не подає звіти на отримання компенсаційних виплат із бюджету (наприклад, через проблеми із засвідченням звітів військкоматами) і відповідно не отримує такі компенсації, то сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця, у складі заробітної плати с базою нарахування та утримання єдиного внеску. У такому випадку сума нарахованого мобілізованому працівнику середнього заробітку у звітному місяці у складі заробітної плати відображається в таблицях 1 та 6 додатку 4 до Порядку № 000 за такий місяць. Порядком № 000 у такому разі передбачено код категорії застрахованих осіб «47» для працівників - громадян України, іноземців (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та осіб без громадянства, які працюють, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. Для зазначених осіб базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої середньої заробітної плати, розмір єдиного внеску нараховується на заробітну плату (дохід) застрахованої особи страхувальником відповідно до класу професійного ризику виробництва у межах 36,76 - 49,7 відс. до яких віднесено платника єдиного внеску, та утримується із заробітної плати (доходу) застрахованої особи в розмірі 3,6 відсотка.

При нарахуванні мобілізованим працівникам середнього заробітку, що компенсується з бюджету, таким особам присвоюється код категорії «48».

Зазначений код категорії застрахованих осіб застосовується при відображенні в таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 000 виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. При цьому нарахування та утримання із таких виплат не здійснюються.

У разі нарахування роботодавцем середнього заробітку працівникам, призваним на службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та отримання у подальшому компенсаційних виплат з бюджету згідно Порядком № 000, такий роботодавець має право здійснити перерахунок єдиного внеску, нарахованого на суми середнього заробітку.

Відповідно до пункту 5 розділу V Порядку № 000, якщо страхувальником здійснюється донарахування (зменшення) єдиного внеску у зв'язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх періодах, крім донарахування (зменшення) внаслідок збільшення (зменшення) класу професійного ризику виробництва, застосовуються коди типу нарахувань (2 або 3), передбачені пунктом 9 розділу IV Порядку № 000.

Також слід взяти до уваги, що Державна фіскальна служба України у зв’язку із внесеними змінами до нормативно-правових актів відкликала лист ДФС від 29.09.2014 № 000/7/99-99-17-03-01-17 про відкликання спільного ДФС та Пенсійного фонду України від 22.07.2014 № 000/7/99-99-17-03-01-17.

Земля шкіл та дитсадків звільнена від податку на майно, відмінне від земельної ділянки

Президент підписав Закон від 17.07.15 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для надання освітніх послуг дошкільними та загальноосвітніми закладами недержавної форми власності».
Законом виключено із об’єктів оподаткування податком на майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.
Крім того, звільняються від сплати земельного податку дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від їх форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров`я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Закон від 17.07.15 р. набуде чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування.

Дохід та розрахунки „спрощенця” третьої групи

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку 3 групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку 3 групи (юрособи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів.
Нагадаємо, що платники єдиного податку 3 групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Нагадаємо, що бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
Отже, юрособи - платники єдиного податку 3 групи не мають права здійснювати бартерні операції, в тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом, ніж грошовим.