Семінар з електронного адміністрування ПДВ (стр. 5 )

Якщо товари/послуги, необоротні активи придбані без ПДВ (придбані у неплатників ПДВ, звільнені від оподаткування тощо), то у разі їх призначення для використання та/або початку використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю, нарахування податкових зобов’язань не здійснюється незалежно від дати їх придбання.

З урахуванням наведеного, починаючи з липня 2015 року податкова декларація з ПДВ складається по-новому.

З 1 вересня поточного року пенсії інвалідів війни не оподатковуються

Законом України від 17 липня 2015 року «Про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» з 1 вересня 2015 року звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб пенсії:

- учасників бойових дій у період Другої світової війни;

- інвалідів війни;

- осіб, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Про особливості незастосування штрафних санкцій при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року

При порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року, норми пункту 120 прим.1.1 ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу України, щодо штрафних (фінансових) санкцій, не застосовуються.

Період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України.

Починаючи з четвертого робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/ розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 200 прим. 1.3 статті 200 прим. 1 Податкового кодексу України.

Відповідні норми встановлено пунктом 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України в новій редакції згідно із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 16 липня 2015 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість», який набрав чинності з 29 липня п. р.

Нагадуємо платникам: положеннями пункту 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Пунктом 120 прим.1.2 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України встановлено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування. 

Надання доступу до глобальних мереж

ДФС України повідомлено, що надання доступу до глобальних інформаційних мереж передбачає надання доступу до інформаційних ресурсів та продуктів, які знаходяться на веб-сайтах, через іноземні та міжнародні мережі передачі даних, у тому числі мережу Інтернет.

При визначенні місця постачання послуги з надання доступу до інформаційних продуктів, які знаходяться на веб-сайтах, через мережу Інтернет, слід застосовувати положення пп. «д» п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу, згідно з яким місцем постачання телекомунікаційних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або, у разі відсутності такого місця, місце постійного чи переважного його проживання.

Також зазначено, що при отриманні від нерезидента послуг з надання доступу до інформаційних продуктів, які знаходяться на веб-сайтах, через мережу Інтернет, резидент — отримувач таких послуг відповідно до п. 180.2 ст. 180 вищезазначеного Кодексу є відповідальною особою за нарахування та сплату ПДВ до бюджету.

ДФС про перерахунок ЄСВ, якщо спочатку нараховано середній заробіток мобілізованому, а потім отримано компенсацію з бюджету

Державна фіскальна служба України листом від 31.07.2015 р. № 000/7/99-99-17-03-01-17 нагадала: доходи, отримані мобілізованими працівниками у вигляді сум середнього заробітку та компенсаційних виплат із бюджету в межах середнього заробітку, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.

Якщо роботодавець нараховує мобілізованим працівникам середній заробіток і не подає звіти на отримання компенсаційних виплат із бюджету (наприклад, через проблеми із засвідченням звітів військкоматами) і, відповідно, не отримує такі компенсації, сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця, у складі заробітної плати є базою нарахування й утримання єдиного внеску. У такому випадку сума нарахованого мобілізованому працівнику середнього заробітку у звітному місяці у складі заробітної плати відображається в таблицях 1 та 6 Звіту із ЄСВ. У такому разі передбачено код категорії застрахованих осіб «47».

При нарахуванні мобілізованим працівникам середнього заробітку, що компенсується з бюджету, таким особам присвоюється код категорії «48». Зазначений код категорії застрахованих осіб застосовується при відображенні в таблиці 6 Звіту із ЄСВ виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Водночас нарахування й утримання із таких виплат не здійснюються.

У разі якщо роботодавець нараховує середній заробіток працівникам, призваним на службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та отримує надалі компенсаційні виплати з бюджету, він має право здійснити перерахунок ЄСВ, нарахованого на суми середнього заробітку. 

Якщо страхувальником здійснюється донарахування (зменшення) ЄСВ у зв’язку із виправленням помилки, допущеної в попередніх періодах, окрім донарахування (зменшення) унаслідок збільшення (зменшення) класу професійного ризику виробництва, застосовуються коди типу нарахувань 2 або 3.

Інформація про перетин кордону особою може передаватися лише за згоди такої особи чи за законом

Уряд повідомив, що Державна прикордонна служба України зберігає обмеження в доступі до інформації щодо осіб, які здійснили перетин кордону. Згідно із чинним законодавством, інформація з Бази даних надається прикордонним відомством лише на письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання та слідства.

Звертаючись на адресу прикордонного відомства щодо надання подібної інформації про третю особу, запитувачі часто вказують її посаду та місце роботи. При цьому в Державній прикордонній службі України під час перетинання особою державного кордону України не здійснюється збирання й облік даних стосовно виконання нею в цей час повноважень, у тому числі — обіймання посад, пов’язаних зі здійсненням функцій держави чи органів місцевого самоврядування.

Варто звернути увагу й на те, що, відповідно до ст. 12 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 р. , відмітка про перетинання державного кордону в паспортних документах громадян України проставляється за їх особистого звернення з метою проставляння такої відмітки під час перетину державного кордону України.

ДФС застерігає щодо наслідків за неподання Звіту про рух валютних цінностей та нецільового перерахунку коштів

Звіт про рух валютних цінностей за рахунком (рахунками) власник ліцензії надає підрозділу Національного банку України та контролюючому органу, у якому він зареєстрований як платник податків, щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним періодом (першим звітним місяцем є місяць видачі ліцензії), окрім фізичних осіб, що не є підприємцями, які надають такий звіт щоквартально.

За несвоєчасне подання Звіту накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також перерахування коштів на рахунок, який відкритий за межами України відповідно до ліцензії НБУ, яка була видана із зазначенням типу рахунку «розрахунковий», але фактично перерахування здійснювалися на «депозитний» рахунок, що вважатиметься як надання недостовірної інформації НБУ, може стати наслідком анулювання ліцензії.

Затверджено критерії, за якими визначається періодичність проведення планових

перевірок органами ПФУ

Кабмін постановою від 29.07.2015 р. № 000 затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами Пенсійного фонду України.