Огляд про стан забруднення навколишнього природного середовища на території України за даними спостережень гідрометеорологічних організацій у 2014 році (стр. 10 )

Максимальний вміст мангану на рівні високого забруднення (ВЗ)[6] – 28,0 ГДК виявлено в районі ВАТ "Запоріжсклофлюс", нікелю – 5,6 ГДК, кадмію – 2,0 ГДК - у ґрунтах в районі ВАТ "Мотор Січ", міді – 3,4 ГДК на території ДП "Радіоприлад", свинцю – 2,8 ГДК в районі ВАТ "Запорізький завод феросплавів", цинку - 3,1 ГДК в зоні впливу ВАТ "Запорізький арматурний завод.

У ґрунтах Кривого Рогу середній вміст свинцю та цинку був на рівні – 1,3 ГДК, решти важких металів не досягав рівня граничних значень.

Максимальний вміст свинцю 47,7 ГДК (рівень ВЗ) виявлено у ґрунтах на території АТ "Корум Криворізький завод гірничого обладнання", цинку – 3,1 ГДК та міді –1,9 ГДК у ґрунтах на території АТ "Кривий Ріг - Цемент", мангану – 2,0 ГДК, кадмію – 1,3 ГДК на території ТОВ "Криворіжрудмаш".

У ґрунтах Ужгорода середній вміст свинцю за даними спостережень становив 2,6 ГДК, цинку – 1,3 ГДК. Середній вміст кадмію, мангану, міді та нікелю не досягав рівня допустимих норм.

Виявлено два випадки максимального вмісту свинцю на рівні ВЗ – 47,9 ГДК в районі ДП "Закарпаття вторколормет" та 37,9 ГДК у ґрунтах на території ТОВ "Будкапітал Еколоджі". Максимальний вміст міді – 4,8 ГДК зафіксовано в районі ДП "Закарпаття вторколормет", цинку – 2,5 ГДК в районі заводу "Конвектор", нікелю – 1,8 ГДК на території ПАТ "Ужгородський Турбогаз", мангану – 1,5 ГДК на території орендного підприємства "Ужгородський коньячний завод".

У ґрунтах інших міст середні концентрації свинцю були у межах 0,4 - 2,1 ГДК, цинку – 0,4-1,9 ГДК. Максимальні концентрації свинцю досягали 6,6 ГДК у ґрунтах Одеси в районі ТОВ "Завод кісточкових і рослинних масел", 6,5 ГДК - у ґрунтах Мелітополя в районі Центрального ринку. Максимальні концентрації цинку на рівні 4,9 ГДК зафіксовано у ґрунтах Мелітополя в районі ТОВ "Мелітополь-продмашкомплект, на рівні 4,5 ГДК - у ґрунтах АЗС №2, ВАТ "Запоріжнафтопродукт".

Загалом в Україні ґрунти найбільш забруднені свинцем, цинком, менше – манганом, міддю, кадмієм і нікелем. У промислових містах внаслідок багаторічних викидів забруднювальних речовин у атмосферне повітря навколо підприємств сформувалися зони підвищеного забруднення ґрунтового покриву важкими металами.

Висновки

Як свідчать результати, отримані гідрометеорологічними організаціями, рівні забруднення довкілля загалом залишаються достатньо високими.

У 2014 р. з 47 міст України, де проводились регулярні спостереження, у 22 містах атмосферне повітря за інтегральним показником характеризувалось дуже високим та високим ступенем забруднення. До цього списку ввійшли міста, де розташовано потужні підприємства металургії, хімії та нафтохімії, паливо-енергетичного комплексу, а також ті, які мають значний парк пересувних джерел. Майже в усіх містах цього списку дуже високий та високий рівень забруднення атмосферного повітря пов’язаний із значними концентраціями формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, фтористого водню, оксиду вуглецю, завислих речовин. У містах Донецької та Луганської областей, де ведуться бойові дії, багато підприємств – джерел потужних викидів забруднювальних речовин у повітря припинило промислове виробництво, що привело до зменшення рівня забруднення атмосфери.

Заміна газу неякісним вугіллям на деяких теплових електростанціях в західному регіоні країни зумовило забруднення атмосферних випадів (снігу) сполуками сірки, які крім цього частково надходили з-за кордону.

Концентрації радіоактивних елементів у повітрі на території України були стабільними і на декілька порядків нижчими за допустимі норми (крім зони відчуження в районі розташування Чорнобильської АЕС).

У 2014 р., як і у попередні роки, якість вод за гідрохімічними показниками не відповідала нормативам за такими найбільш розповсюдженими речовинами, як сполуки важких металів, амонійний азот, нітритний азот, сульфати. Негативно господарська діяльність найбільш несприятливо впливає на якість вод малих річок, які є основними джерелами водопостачання населення. Найбільшого забруднення водні об’єкти зазнали від підприємств металургійної, гірничодобувної, хімічної, машинобудівної промисловості та житлово-комунального господарства. Дані гідробіологічного моніторингу прісноводних об’єктів підтверджують відсутність суттєвого поліпшення якості води та стану водних екосистем.

За даними радіаційного контролю водних об`єктів України упродовж 2014 р. перевищень допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у воді не зареєстровано.

У великих та промислових містах навколо підприємств металургійної, гірничо-переробної, хімічної галузей внаслідок багаторічних викидів забруднювальних речовин у атмосферне повітря сформувалися зони суттєвого забруднення ґрунтового покриву. Вміст важких металів у ґрунтах деяких міст країни локально досягав рівнів високого забруднення.

[1] ГДК для атмосферного повітря поділяються на середньодобові (ГДКс. д.), з якими порівнюються середні концентрації, та максимально разові (ГДКм. р.), з ними порівнюються разові максимальні концентрації шкідливих речовин.

[2] Середньорічна концентрація цезію-137 та стронцію-90 в атмосферному повітрі на території України у 1985 році складала 0,08×10–5 Бк/м3.

[3] Під екстремально високим забрудненням поверхневих вод (ЕВЗ) прийнято рівень, який перевищує ГДК у 100 разів для речовин 1-4 класів небезпеки; зниження розчине­ного у воді кисню до значень 2 мгО2/дм3 і менше; збільшення біохімічного споживання кисню за 5 діб (БСК5) до 60 мгО2 /дм3 .

[4] Під високим забрудненням поверхневих вод прийнято рівень, який перевищує ГДК у 10 разів, для нафтопродуктів, фенолів, сполук міді, хрому шестивалентного – у 30 разів; зниження розчиненого у воді кисню від 3 до 2 мг/л; значення БСК5 від 15 до 60 мгО2/л.

[5] Концентрація 90Sr і 137Cs у поверхневих водах у передаварійний період становила 10-15 Бк/м3

[6] Під ВЗ ґрунтів прийнято рівень, який перевищує ГДК для речовин техногенного походження у 20 разів і більше.