Огляд про стан забруднення навколишнього природного середовища на території України за даними спостережень гідрометеорологічних організацій у 2014 році (стр. 7 )

У басейні річок Приазов’я спостереження за екологічним станом проводились на рр. Кальміус, Кальчик, Булавин. Стан планктонних біоценозів згаданих річок був відносно благополучним - 3-й клас якості, тобто помірно забруднені води. Втім на річках Кальміус і Кальчик спостерігався стійкий пригнічений стан донних ценозів, можливо пов’язаний з акумулюванням забруднювальних речовин у ґрунтах. У р. Кальчик у створі 1 км вище м. Маріуполь у квітні стан донних угруповань був благополучним та відповідав 3 класу якості (помірно забруднені води). В інші строки спостережень та в створі у межах міста протягом року структура макрозообентосу була спрощеною, розвивались безхребетні - індикатори органічного забруднення. Якість вод річки погіршилась до 5 та 6 класу - брудні та дуже брудні води.

Гідробіологічні спостереження в басейні Сіверського Донця проводились на 9 річках: Сіверський Донець, Уди, Лопань, Харків, Оскіл, Казенний Торець, Кривий Торець, Бахмут, Мокра Плотва. Гідробіологічний моніторинг р. Сіверський Донець в повному обсязі був проведений лише в пунктах мм. Зміїв та Ізюм, які є досить забрудненими ділянками річки Сіверський Донець. Тут спостерігався стійкий неблагополучний стан фітопланктону - 4-й клас якості вод (забруднені води). У створах м. Зміїв до 67% збільшилась частка випадків, коли за макрозообентосом визначався 4 та 5 клас якості вод (забруднені, брудні води). В районі м. Ізюм екологічний стан донних ценозів навпаки дещо покращився: зросло видове багатство донних ценозів, знову в пробах були знайдені одноденки, чисельні бокоплави – 3 клас якості вод (помірно забруднені).

На річках Уди, Харків, Лопань, Казенний Торець, Кривий Торець екологічна ситуація була досить стабільна (3-й клас якості, помірно забруднені води), але на рр. Казенний Торець, Кривий Торець гідробіологічні проби відбирались лише у березні.

На р. Оскіл спостерігався нестабільний розвиток та погіршення стану фітопланктону порівняно з минулорічними даними. Гідробіологічний моніторинг річок Бахмут і Мокра Плотва проводився лише у березні і показав невисокий розвиток фіто - і зоопланктону.

Узагальнюючи результати аналізу стану забруднення поверхневих вод за гідробіологічними показниками, треба зазначити, що порівняно з поверхневими водами інших річкових басейнів на території України поверхневі води Донбасу та Приазов’я більш забруднені і переважно відповідають 4-му класу якості вод (забруднені води).

Визначення хронічної токсичності вод (біотестування).

Токсичність вод визначалась в хронічних дослідах біотестування на тест-об’єкті Ceriodaphnia affinis на 3-х водосховищах і 12-ти річках басейну Дніпра. Визначення хронічної токсичності вод на Київському водосховищі проводились у всіх створах навесні, влітку та восени. Хронічна токсична дія вод на виживаність та плодючість тест-об’єкта Ceriodaphnia affinis у 2014 р. була зафіксована у 18% проб, в той час, як у 2013 р. – у 6% проб.

На Канівському водосховищі частка проб, в яких була визначена хронічна токсичність вод, порівняно з минулим роком, зменшилась з 25% до 24%. У Кременчуцькому водосховищі (створи нижче м. Канів) хронічна токсичність вод спостерігалась у третині проб.

Токсичну дію вод на плодючість тест-об’єкта у річках було встановлено: на р. Трубіж у створі 1 км нижче м. Переяслав-Хмельницький (14.01.), р. Тетерів - 4,5 км вище м. Житомир (12.02), 2,5 км нижче м. Житомир (12.02;22.08.), 1 км вище м. Радомишль (12.02;22.08), 1 км нижче Радомишль (12.02.), р. Уж - 1,5 км нижче м. Коростень (20.05;10.10.), р. Гнилоп’ять – 3 км нижче м. Бердичів (20.05;10.10.), р. Ірпінь - 0,6 км нижче смт Гостоміль (18.04). Загалом, у 2014 р. частка проб з визначеною хронічною дією вод на виживаність і плодючість тест-об’єкта складала 16 % від загальної кількості проб (у 2013 р. - 19%).

2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод

На західному кордоні з Польщею у воді річок: Західний Буг - 3 км нижче села с. Литовеж, Рата - 0,5 км нижче с. Межеріччя, Солокія – в межах м. Червоноград, Луга – 3 км нижче міста м. Володимир - Волинський значних змін в якості води за гідрохімічними показниками не відбулось. Спостерігалось зменшення середньорічного вмісту сполук азоту амонійного до 1,0 ГДК і нижче, сполук міді - до 2-3 ГДК у річках Солокія і Луга. У цих же річках відбулось збільшення сполук заліза загального до 1-3 ГДК. Середньорічні і максимальні концентраціі азоту нітритного підвищились до 2 і 11 ГДК відповідно у р. Солокія. Середньорічні концентрації хрому шестивалентного були у межах 2 - 4 ГДК, сполук мангану на рівні ГДК.

За гідробіологічними показниками найбільш забрудненою ділянкою р. Західний Буг були створи в районі м. Буськ (3–4-й клас якості вод, помірно забруднені–забруднені води). В більшості випадків спостерігалось зростання рівня забруднення в нижчерозташованих створах всіх пунктів гідробіологічних спостережень р. Західний Буг. Також збільшився рівень забруднення в створі с. Литовеж. В 2014 р. випадків “цвітіння” (різкого збільшення біомаси водоростей планктону внаслідок накопичення сполук азоту і фосфору у воді) не було.

Стан забруднення річок Дунай (мм. Рені, Ізмаїл, Кілія, Вилкове), Тиса - (0,5 км нижче м. Рахів, 10 км нижче м. Тячів, в межах сел. Вилок, в межах м. Чоп,) Латориця - 1 км нижче м. Чоп, Уж - 2 км нижче м. Ужгород, Сірет - 0,5 км нижче м. Сторожинець, Прут - 7 км нижче м. Чернівці, озер Ялпуг - с. Коса, Кугурлуй - с. Нова Некрасівка у прикордонних пунктах з Молдовою, Румунією, Угорщиною, Словаччиною у 2014 р. суттєво не змінився. У нижній течії Дунаю у пунктах Рені, Ізмаїл, Вилкове відмічено покращення якості води за рахунок зменшення вмісту сполук міді, хрому шестивалентного та цинку. Середньорічні концентрації сполук міді перевищували ГДК у 4 рази (у 2013 р. – у 9-10 разів), сполук хрому шестивалентного – у 4-7 разів (проти – 8-9 разів у 2013 р.); сполуки цинку були на рівні ГДК (у 2013 р. становили 2-4 ГДК).

Вода річки характеризується підвищеним вмістом сполук заліза загального, максимальні концентрації були у межах 9 - 23 ГДК. На рівні попереднього року залишились концентрації сполук азоту, нафтопродуктів, фенолів.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року у притоках Дунаю значних змін щодо вмісту забруднювальних речовин не сталося, у деяких річках дещо зменшились концентрації сполук міді, цинку. У річках Тиса (м. Рахів), Уж (м. Ужгород) збільшились концентрації сполук заліза загального. У воді озер Ялпуг, Кугурлуй середній вміст сполук хрому шестивалентного перевищував допустимі норми у 7-8 разів, а максимальний - у 17 разів.

За даними гідробіологічних спостережень сапробіологічний стан р. Дунай був відносно благополучним, забруднення вод помірним (3-й клас якості), екологічна ситуація на річці залишалась досить сталою протягом всього періоду спостережень, але фітопланктон р. Дунай характеризувався низькими чисельністю, біомасою і загальним видовим багатством. Практично у всіх створах протягом року у зоопланктоні домінувала високосапробна коловертка β-α Brachionus calyciflorus (показник органічного забруднення вод). Донні ценози гірських приток Дунаю (річок Тиса і Латориця) були багаті й різноманітні, постійно розвивались види-індикатори чистих вод, якість води річок відповідала 2 класу (чисті води) та в деяких випадках 1 класу (дуже чисті води). На р. Уж у створі 1 км вище м. Ужгород за якісними показниками розвитку макрозообентосу води відповідали 2 класу якості вод (чисті), за виключенням травня – 5 клас (брудні води). В нижчерозташованому створі 2 км нижче м. Ужгород значення біотичного індексу (БІ) характеризували води річки 3 класом (помірно забруднені води). Екологічна ситуація р. Прут в районі м. Чернівці була сталою та благополучною, значення БІ відповідали 1 та 2 класу якості вод (чисті та дуже чисті води).

У річці Дністер у прикордонному пункті з Молдовою (м. Могилів-Подільський) у нижньому створі спостережень відбулось збільшення сполук азоту амонійного у 2 рази (за середнім вмістом), у 12 разів (за максимальним вмістом); сполук азоту нітритного - у 3 і 15 разів відповідно. В обох створах пункту контролю зросли середньорічні концентрації заліза загального до 3-4 ГДК та максимальні - до 7-11 ГДК.

Спостерігалось деяке зниження концентрацій сполук хрому шестивалентного. По інших інгредієнтах значних змін у забрудненні річки не відбулось.

За гідробіологічними показниками в середній течії р. Дністер (створи м. Могилів-Подільський) пелагічні та донні гідробіоценози були досить бідними. Якість вод на цій ділянці визначалась як 3 та 4 класи якості (помірно забруднені та забруднені води). У створі 2 км нижче м. Могилів-Подільський у травні якість вод погіршувалась до 5 класу (брудні води). Екологічний стан річки, крім впливу забруднення, ще зумовлений особливостями гідрологічного і термічного режиму.

На північному та північно-східному кордоні з Білоруссю та Росією у річках басейну Дніпра (Дніпро - с. Неданчичі, Прип’ять - с. Річиця, Стохід - смт Любешів, Стир - 1,5 км нижче м. Луцьк, Горинь - 1 км нижче смт Оржів, Уборть - с. Перга, Десна - 5 км вище м. Новгород-Сіверський, Сейм - с. Мутин, Псел - 0,5 км вище м. Суми, Ворскла - 2 км вище с. Чернеччина) та у Київському водосховищі – 1 км вище м. Чорнобиль стан забруднення за більшістю інгредієнтів суттєво не змінився. Спостерігалось деяке збільшення сполук міді за середньорічними концентраціями до 5-13 ГДК у р. Дніпро - с. Неданчичі, р. Псел - м. Суми, р. Ворскла – с. Чернеччина. Збільшився вміст сполук мангану у річці Ворскла та у Київському водосховищі в районі м. Чорнобиль. Максимальні концентрації на рівні ВЗ (16-17 ГДК) відмічені у пункті р. Ворскла - 2 км вище с. Чернеччини.

У річках Дніпро, Стохід,  Стир, Горинь відмічено покращення якості води за рахунок зменшення вмісту сполук заліза загального. Межі коливань за середнім вмістом становили 1 - 2 ГДК. Залишаються досить високими концентрації сполук заліза загального у річці р. Уборть, хоча у порівнянні з попереднім роком вони знизились: максимальний вміст перевищував допустимі норми у двох випадках у 11 разів.