Огляд про стан забруднення навколишнього природного середовища на території України за даними спостережень гідрометеорологічних організацій у 2014 році (стр. 6 )

На р. Уж у створі 1 км вище м. Ужгород за якісними показниками розвитку макрозообентосу води відповідали 2 класу якості вод (чисті), за виключенням травня – 5 клас (брудні води). В створі розташованому 2 км нижче м. Ужгород значення біотичного індексу (БІ) характеризували води річки 3 класом (помірно забруднені води). Суттєвих змін порівняно з 2013 р. не спостерігалось. Склад фітобентосу був багатий та різноманітний. Чисельність масових видів водоростей була високої. В середньому – 3 клас якості вод.

Угруповання макрозообентосу р. Прут були чисельні та різноманітні. Визначено 8-20 “груп” безхребетних, видова представленість в пробах та загальна кількість знайдених видів зросли порівняно з 2013 р. Личинки одноденок (2-7 видів) були знайдені в усіх створах у всі строки спостережень. Екологічна ситуація в районі м. Чернівці була сталою та благополучною, значення БІ відповідали 1 та 2 класу якості вод (чисті та дуже чисті води). Значення індексу сапробності за фітобентосом по сезонах і створах значно не відрізнялись. Загалом якість вод відповідала 3 класу (помірно забруднені води).

В басейні Дністра гідробіологічні спостереження здійснювали на річках Дністер, Тисмениця, Стрий, Бистриця Солотвинська та Дністровському водосховищі.

Фітопланктон р. Дністер перебував у досить стабільному стані. У створах мм. Роздол, Галич, Заліщики розвиток фітопланктону був досить рівний у створах і за сезонами. Видове різноманіття та кількісні показники розвитку фітопланктону у створах м. Могилів-Подільський залишалось на мінімальному рівні. Протягом року в пробах зустрічались поодинокі клітини водоростей. У всіх створах річки в усі строки спостережень визначено значну частку високосапробних видів-індикаторів забруднених вод (до 65% у створах м. Роздол). Значення індексу сапробності зросли і свідчили про погіршення класу якості вод за фітопланктоном до 3-4, 4 класу (помірно забруднені – забруднені, забруднені води). Однак розвиток альгофлори залишався досить стабільним та збалансованим, сезонна динаміка простежувалась. В макрозообентосі річки найбільш різноманітними групами були молюски, личинки одноденок, волохокрильців та двокрилих комах. Стабільна та благополучна екологічна ситуація спостерігалась тільки в районі м. Галич. На цій ділянці річки розвивались чисельні види-індикатори чистої води, якість вод відповідала 2 класу. В створах м. Роздол у травні та листопаді спрощення ценозів та зникнення видів-індикаторів чистої води призвело до зниження якості вод – 5 клас (брудні води). Порівняно з 2013 р. екологічний стан річки на ділянці м. Заліщики різко погіршився: скоротилось загальне видове багатство безхребетних та окремо одноденок-індикаторів чистої води, у серпні донні угруповання були представлені тільки червами та личинками двокрилих комах, що відповідало 5 класу якості (брудні води). В середній течії річки (створи м. Могилів-Подільський) макрозообентос був значно бідніший, представлений 1-3 “групами” безхребетних-індикаторів забруднення. Визначався 3 та 4 якості (помірно забруднені та забруднені води), в створі 2 км нижче міста у травні якість вод погіршувалась до 5 класу (брудні води).

За показниками розвитку макрозообентосу у р. Тисмениця (м. Дрогобич) екологічна ситуація погіршилась: протягом 2014 р. якість вод річки відповідала 4 та 5 класу якості - забруднені та брудні води. Донні ценози річки в основному були представлені видами–індикаторами органічного забруднення (α-мезосапробні п`явки, ракоподібні) та личинками двокрилих комах. Фітобентос на контрольованій ділянці був небагатий, 9-31 вид, в середньому 16 видів. Значення індексу сапробності вказували на помірне забруднення вод, за винятком створу 1 км нижче м. Дрогобич у травні, де індекс сапробності (2,40) вказував на 3-4 клас якості вод (помірно забруднені-забруднені води).

Розвиток донних ценозів р. Стрий був нерівномірним. У травні в обох створах розвивались безхребетні-індикатори чистих вод веснянки, одноденки та волохокрильці, було знайдено 10 “груп” для визначення БІ, 3 клас якості. Але в інші строки спостережень в макрозообентосі розвивались переважно личинки двокрилих комах, якість вод погіршувалась до 5 класу (брудні води). Фітобентос у створі 1 км вище м. Стрий був більш різноманітним, порівняно зі створом 2 км нижче міста. Якість вод річки за фітобентосом відповідала 3 класу якості (помірно забруднені води).

Серед донних безхребетних р. Бистриця Солотвинська найбільш поширеними були різні види волохокрильців та одноденок - індикаторів чистої води, всього знайдено 22 “групи” безхребетних. У червні в створі 1 км вище міста та у вересні в створі 0,5 км нижче м. Івано-Франківськ екологічний стан річки відповідав 2 класу якості вод (чисті води), пізніше сапробіологічні умови дещо погіршились. Порівняно з минулим роком, майже вдвічі зменшилось загальне видове багатство фітобентосу. Загалом значення індексу сапробності відповідали 3 класу якості вод.

Розвиток планктонних ценозів Дністровського водосховища був стійкий і стабільний у створі 0,5 км нижче с. Устя. У створі 5 км вище греблі м. Новодністровськ розвиток планктонних ценозів був менш стабільний. Порівняно низькі показники розвитку фіто - і зоопланктону у пригреблевій частині водосховища пояснюються значним перемішуванням вод внаслідок глибинного забору води при роботі агрегатів ГЕС. При цьому гідробіонти затягуються в середні та нижні шари вод водосховища. Загалом, 3 клас якості вод (помірно забруднені).

У басейні Південного Бугу гідробіологічні спостереження проводились на річках Південний Буг та Інгул.

Стан екосистеми р. Південний Буг у районі мм. Вінниця і Первомайськ був стабільним і благополучним, фіто - і зоопланктонні угруповання були багаті і різноманітні, влітку неодноразово спостерігалось “цвітіння” води (помірний ступінь). Екологічний стан р. Інгул був стабільним, гідробіоценози багаті та різноманітні - помірне забруднення вод. В обох створах р. Інгул (м. Кіровоград) навесні і восени спостерігалось погіршення якості вод до 3-4, 4 класу, водорості-α-мезосапроби–індикатори забруднених вод складали до 50%. У нижньому створі в квітні спостерігалось значне збільшення біомаси діатомових водоростей, концентрація клітин яких значно погіршувала якість вод (помірна стадія “цвітіння”). Індекс сапробності за фітопланктоном вказував на деяке погіршення якості вод порівняно з минулим роком.

За даними вивчення стану планктонних ценозів у басейні Дніпра сапробіологічна ситуація на річках Дніпро, Тетерів, Десна, Рось, Псел, Горинь, Прип’ять була досить благополучною – 3-й клас якості вод (помірне забруднення).

На річках Тетерів, Десна, Рось спостерігалась початкова стадія “цвітіння” води внаслідок масового розвитку синьозелених та діатомових водоростей, але взагалі стан гідробіоценозів був досить стабільним. У 2014р. зріс рівень евтрофікації р. Дніпро у верхній течії (сильна стадія), що проявилось у значному збільшенні інтенсивності “цвітіння”.

На р. Устя погіршувався стан зоопланктону у верхньому створі (20,5 км вище м. Рівне), таксономічний склад безхребетних зменшився, порівняно з минулим роком майже у два рази. У фітопланктоні в обох створах річки частка високосапробних водоростей α-мезосапробної зони (індикатори забруднених вод) складала до 53,5%, що погіршувало якість вод до 3-4 класу.

Найбільш забрудненим водним об’єктом басейну Дніпра протягом періоду спостережень була р. Мокра Московка, де спостерігались процеси повільного погіршення екологічної ситуації, порушення структури та суттєвого збіднення пелагічних угруповань. У липні масово вегетували евгленові і пірофітові водорості (помірна стадія “цвітіння” води), що свідчило про значне органічне забруднення вод. Значення індексу сапробності та частка β-α-мезо-, α-мезо - та α-мезо-полісапробних водоростей (індикаторів забруднених і брудних вод) вказували на 3-4, 4 клас якості вод (забруднені води). Домінуючу роль у зоопланктоні відігравала високосапробна коловертка β-α Brachionus calyciflorus (64%), (індикатор забруднених вод). У всі строки спостережень, крім липня, зустрічались поодинокі організми зоопланктону. Загалом, екологічний стан р. Мокра Московка характеризувався, як незадовільний.

В обох створах р. Стир (м. Луцьк) зросла частка високосапробних (α–мезосапроби) водоростей (показники органічного забруднення) – до 60% у верхньому створі, до 30% в нижньому створі, спостерігалось погіршення якості вод до 3-4 класу. В макрозообентосі р. Стир різко скоротились загальне видове багатство безхребетних і представленість видів-індикаторів чистої води. В обох створах вдвічі, порівняно з 2013 р., зросла кількість випадків погіршення екологічних умов порівняно з минулим роком, коли визначався 5 та 6 клас якості (брудні та дуже брудні води).

Стан планктонних угруповань р. Інгулець в районі м. Кривий Ріг погіршився, видове багатство фіто - та зоопланктону, порівняно з минулим роком, скоротилось у 2-3 рази. У створі 1 км вище м. Кривий Ріг у жовтні частка α-мезосапробів досягала 71,4%. У створі 1 км нижче м. Кривий Ріг стан фітопланктону був дещо кращий. Спостерігався також нерівномірний розвиток зоопланктону. Загалом відмічено погіршення екологічного стану річки.

На водосховищах дніпровського каскаду суттєвих змін у стані гідробіоценозів 2014 р. не виявлено. Стан пелагічних угруповань залишався стабільним, структура була сталою та різноманітною, визначено помірне забруднення вод - 3-й клас якості. “Цвітіння” вод внаслідок збільшення біомаси синьозелених та діатомових водоростей спостерігалось практично кожного року в Київському, Кременчуцькому (міста Черкаси, Світловодськ), Дніпродзержинському та Дніпровському водосховищах. Періодично погіршення якості вод до 3–4-го класу якості (помірно забруднені – забруднені води) в окремих створах спостерігалось на Київському, Канівському, Кременчуцькому водосховищах.

У Київському водосховищі у серпні “цвітіння” вод спостерігалось майже по всій його акваторії. Інтенсивність «цвітіння» практично у всіх створах була сильного ступеня (значення біомаси водоростей коливались від 8,218 до 38,980 мг/дм3). Дещо знижувалась (до помірного) інтенсивність “цвітіння” у створі с. Нові Петрівці. Сильний ступінь “цвітіння” води, коли концентрації клітин водоростей знаходяться в екологічно небезпечних межах, може викликати значне біологічне забруднення та заморні явища у водоймах. Розвиток зоопланктонного угруповання був нерівномірним, у верхній частині Київського водосховища він більш стабільний (6-9 видів безхребетних), у середній частині – сталість розвитку зоопланктону різко зменшувалась. Зоопланктон пригреблевої ділянки характеризувався мінімальним видовим складом (в пробах зустрічались поодинокі організми зоопланктону). Якість вод покращувалась від помірно забруднених – забруднених вод у верхів’ї (м. Чорнобиль) до помірно забруднених вод у нижній частині водоймища. У червні та серпні на Канівському водосховищі, майже в усіх створах м. Києва, спостерігалось “цвітіння” діатомових та зелених водоростей. Інтенсивність “цвітіння” змінювалась від початкової стадії до помірної. В тих створах, де “цвітіння” було найбільш інтенсивним, якість вод погіршувалась до 3-4 – 4 класу. Розвиток зоопланктонного угруповання був дуже нерівномірним.