Огляд про стан забруднення навколишнього природного середовища на території України за даними спостережень гідрометеорологічних організацій у 2014 році (стр. 8 )

Зменшення сполук мангану зафіксовано у р. Дніпро в районі с. Неданчичі, р. Стир - в районі м. Луцьк, та р. Горинь - смт Оржів.

На рівні попереднього року залишились підвищені концентрації сполук хрому шестивалентного у р. Десна – м. Новгород-Сіверський та у Київському водосховищі – м. Чорнобиль; середньорічні концентрації перевищували ГДК у 9-10 разів, максимальні – у 18-23 разів.

Вода річки Стохід в районі смт Любешів характеризувалась підвищеним вмістом сполук азоту нітритного з перевищенням середньо­річних концентрацій у 4 рази, максимальних - у 15 разів (рівень ВЗ). В інших пунктах вміст сполук азоту залишився на рівні попереднього року.

За гідробіологічними показниками сапробіологічна ситуація на річках Дніпро, Прип’ять, Десна, Псел була досить благополучною - 3 клас якості (помірно забруднені води). У 2014 р. зріс рівень евтрофікації (сильна стадія) р. Дніпро у верхній течії (с. Неданчичи), що проявилось у значному збільшенні інтенсивності «цвітіння». Планктонні ценози р. Прип’ять в районі с. Річиця характеризувались стабільним розвитком зі зменшенням видового багатства в 2014 р. Домінуючу роль переважно відігравали водорості-індикатори помірно забруднених вод. На р. Десна спостерігалась початкова стадія «цвітіння» води внаслідок масового розвитку синьозелених та діатомових водоростей. Розвиток фітопланктону річки Псел (м. Суми) був значно менший кількісно і якісно порівняно з минулим роком, натомість значення індексу сапробності зросли (погіршення). Структура фітопланктону збалансована, сезонна динаміка його розвитку простежувалась. Максимальний розвиток високосапробних водоростей – індикаторів забруднених вод спостерігався в листопаді у верхньому створі – 27%, якість вод в цей період погіршувалась до 3-4 класу (помірно забруднені-забруднені води). В обох створах р. Стир (м. Луцьк) зросла частка високосапробних (α–мезосапроби) водоростей (показники органічного забруднення) – до 60% у верхньому створі, до 30% в нижньому. В результаті спостерігалось погіршення якості вод до 3-4 класу. В макрозообентосі р. Стир різко скоротились загальне видове багатство безхребетних і представленість видів-індикаторів чистої води. В обох створах вдвічі, порівняно з 2013 р., зросла кількість випадків погіршення екологічних умов, коли визначався 5 та 6 клас якості (брудні та дуже брудні води). Відмічено погіршення екологічного стану порівняно з минулим роком. «Цвітіння» вод спостерігалось майже по всій акваторії Київського водосховища в серпні. Інтенсивність «цвітіння» практично у всіх створах була сильного ступеня. При такому ступеню «цвітіння» води, концентрації клітин водоростей знаходяться в екологічно небезпечних межах, що може викликати значне біологічне забруднення та заморні явища у водоймах. Розвиток зоопланктонного угруповання був нерівномірним, у верхній частині Київського водосховища (м. Чорнобиль) він був більш стабільний, ніж у нижчерозташованих ділянках акваторії. Якість вод ділянки водосховища в районі м. Чорнобиль відповідала помірно забрудненим – забрудненим водам. Видове багатство фітопланктону р. Горинь в районі смт Оржів знизилось майже вдвічі. У всіх створах смт Оржів спостерігалось збільшення частки α-мезосапробів (індикатори забруднених вод) у вересні, що вказувало на погіршення якості вод у цей період. Загалом домінували β-мезосапробні водорості-індикатори помірно забруднених вод. Загальна кількість видів зоопланктону зросла. Як і минулого року, спостерігалось зменшення якісних і кількісних характеристик розвитку зоопланктону від верхнього створу 8 км вище смт Оржів до нижчерозташованих створів. У деяких пробах зустрічались поодинокі безхребетні тварини. Позитивною тенденцією був масовий розвиток гіллястовусих ракоподібних в усіх пробах (до 70%), стан зоопланктону був стабільний. За станом пелагіальних ценозів визначався 3-й клас якості вод - помірне забруднення.

За результатами біотестування хронічну токсичну дію вод на плодючість тест-об’єкта ракоподібних Ceriodaphnia affinis було встановлено у квітні у створі 3,5 км нижче м. Чорнобиль (вертикаль 0,9).

Для річок та пунктів на східному кордоні (рр. Сіверський Донець – с. Кружилівка, Уди - 10 км вище м. Харків, Лопань - 1 км вище м. Харків, Харків –у межах м. Харків, Оскіл - 1 км вище м. Куп’янськ, Міус – 1 км нижче с. Дмитрівка) загальна картина забруднення у 2014 р. суттєво не змінилася. Спостерігалось деяке зменшення середньорічного вмісту сполук цинку до 1-2 ГДК, максимального до 5 ГДК у воді р. Оскіл (у 2013 р. максимальна концентрація становила 15 ГДК). Підвищились максимальні концентрації сполук мангану у річках Уди (12-29 ГДК), Лопань (24 ГДК), Оскіл (23 ГДК).

Середньорічні концентрації сполук міді у воді річок були у межах 2-8 ГДК, сполук хрому шестивалентного – 2-3 ГДК, азоту нітритного - 1-3 ГДК, заліза загального 1-2 ГДК.

За даними гідробіологічних спостережень стан угруповань планктону р. Сіверський Донець в районі с. Кружилівка відповідав 3-му класу якості (помірно забруднені води). На річках Уди, Харків, Лопань екологічна ситуація була досить стабільна (3-й клас якості, помірно забруднені води). Розвиток пелагічних угруповань р. Уди був досить рівномірний по всіх створах і по сезонах. Спостерігалась неблагополучна ситуація у серпні – жовтні у двох верхніх створах м. Харків, де представленість α-мезосапробних діатомових водоростей була значною (26-50%). Якість вод у цей період погіршувалась до 3-4 класу. Стан зоопланктону р. Уди (м. Харків) був досить стійкий, зустрічались безхребетні 3-4 систематичних груп. Позитивною тенденцією було присутність гіллястовусих ракоподібних в усіх пробах. В окремі сезони вони були домінуючою групою. Кількісні та якісні характеристики розвитку фітопланктону р. Лопань (м. Харків) були суттєво нижчими за минулорічні. Значення індексу сапробності свідчили про гіршу якість вод у нижньому створі, порівняно з вищерозташованим. У серпні якість вод у нижньому створі погіршувалась до 3-4 класу (помірно забруднені, забруднені води). Зоопланктон р. Лопань був багатий і різноманітний, домінуючою групою були гіллястовусі ракоподібні, індикатори чистих та помірно забруднених вод. Значення ІС за фітопланктоном вказували на гіршу якість вод, ніж за зоопланктоном. Якісні характеристики розвитку планктонних ценозів р. Харків, порівняно з минулим роком, зросли. В фітопланктоні переважно розвивались зелені і синьозелені водорості, фітопланктон був чисельний і різноманітний, його розвиток сталий. Сезонна динаміка зоопланктону простежувалась. Угруповання перебувало в стабільному стані, домінували індикатори чистих вод. На р. Оскіл (м. Куп’янськ) спостерігалось значне збіднення фітопланктону, його розвиток був нестабільний: у червні-серпні зустрічались поодинокі клітини водоростей. Пік розвитку фітопланктону припадав на жовтень, але в цей період в обох створах спостерігалось збільшення частки α-мезосапробів до 44-61% і погіршення якості вод до 4 класу (забруднені води). Розвиток зоопланктонного угруповання був досить стабільний, але чисельні характеристики (чисельність і біомасса), як і минулого року, залишались на мінімальному рівні.

2.4 Радіоактивне забруднення поверхневих вод.

Показники радіоактивного забруднення поверхневих вод визначались у 9 створах на річках Дніпро, Десна, Дунай, Південний Буг. Спостереження за радіоактивним забрудненням дніпровських водосховищ гідрометслужба України проводить в основному у їх нижніх частинах (у верхніх б’єфах ГЕС).

У рамках радіоекологічного моніторингу у зонах впливу діючих АЕС визначення рівнів радіоактивного забруднення поверхневих вод проводились на річках Стир та Горинь.

Радіаційний стан водних об’єктів басейну Дніпра у 2014 р., як і в інші роки після аварії на Чорнобильській АЕС, визначався переважно техногенними радіонуклідами, що змиваються із водозборів, що були забруднені внаслідок аварійних викидів.

Оскільки на теперішній час головним шляхом надходження радіонуклідів до Київського водосховища (з подальшою міграцією по каскаду дніпровських водосховищ) залишаються води р. Прип’ять, то умови формування поверхневого стоку в її басейні (перш за все у межах зони відчуження) мають вирішальний вплив на радіаційний стан всього дніпровського каскаду водосховищ.

Гідрометеорологічні умови, що склались у 30-км зоні відчуження у 2014 р., не призвели до ускладнень радіаційної ситуації на водних об'єктах зони та дніпровської водної системи. На пригирловій ділянці р. Прип’ять максимуми весняного водопілля сформувалися 24-28 березня, за величиною вони були нижчі за їх середні багаторічні значення. Встановлені критичні відмітки, за яких відбувається затоплення найбільш забруднених, не захищених водоохоронними дамбами ділянок заплави, перевищені не були. Загалом водність р. Прип’ять у 2014 р. становила 84% від норми і на 45% була менше водності 2013 р.

Такі гідрологічні умови сприяли тому, що вміст радіонуклідів у воді р. Прип’ять у створі м. Чорнобиль у 2014 р. був одним із найменших за весь період спостережень після аварії і на 20-40% і меншим ніж у 2013 р. За даними ДСП “Чорнобильський спецкомбінат” ДАЗВ України об’ємна активність стронцію-90 у воді річки протягом року коливалась від 51 до 540 Бк/м3 і в середньому за рік становила 109 Бк/м3 (у 2013 р. – 181 Бк/м3); об’ємна активність цезію-137 була у межах 11-315 Бк/м3 за середнього значення 59 Бк/м3 (у 2013 р. – 75 Бк/м3).

Показники виносу радіонуклідів стронцію-90 та цезію-137 водами р. Прип’ять у створі м. Чорнобиль у 2014 р. були одними з найменших за період спостережень після аварії. Винос стронцію-90 склав 1,08х1012 Бк (29,2 Кі), що становить 22% від виносу у 2013 р. Річний винос цезію-137 дорівнював 0,55х1012 Бк (14,9 Кі) – 29% від виносу попереднього року.

Певна кількість радіонуклідів стронцію-90 і цезію-137 потрапляє до дніпровських водосховищ із стоком Верхнього Дніпра і Десни, однак внесок цих річок у радіоактивне забруднення каскаду порівняно з р. Прип’ять значно менший.

Вміст радіонуклідів у водах Верхнього Дніпра (с. Неданчичі) та р. Десни (м. Чернігів) у 2014 р. знаходився на передаварійному рівні[5] і був одним із найменшим за весь період спостережень після аварії на ЧАЕС: концентрації стронцію-90 у воді в середньому за рік складали, відповідно, 6,5 та 5,1 Бк/м3 (у 2013 р. – 5,4 та 5,0 Бк/м3); концентрації цезію-137 становили, відповідно, 6,1 та 0,88 Бк/м3 (у 2013 р. – 6,9 та 1,0 Бк/м3).