Робоча програма навчальної дисципліни антропогенна екологія (стр. 2 )

Назва та шифр блоку змістових модулів, що входить до навчальної дисципліни	Шифри змістових модулів, що входять до блоку змістових модулів
ЕКОЛОГІЧНА АНТРОПОЛОГІЯ	МОДУЛЬ 1	ЗМ 1.1 ЗМ 1.2 ЗМ 1.3 ЗМ 1.4 ЗМ 1.5
АНТРОПОГЕННА ЕКОЛОГІЯ	МОДУЛЬ 2	ЗМ 1.6 ЗМ 1.7 ЗМ 1.8
АНТРОПОГЕННА ЕКОЛОГІЯ	МОДУЛЬ 2	ЗМ 1.9 ЗМ 1.10

5.1. Лекційний курс

№п/п	Тема та короткий змiст роздiлу	К-сть годин
		Лекцiї	Лабор.
1	Екологічна антропологія: природа та сучасні докази впливу екологічних умов на антропогенез (походження та становлення людини). Погляди науки та релігії на антропогенез у різні історичні епохи. Теорія еволюції Ч. Дарвіна та її розуміння антропогенезу. Анатомічні та лінгвістичні порівняння. Філогенія. Вивчення діяльності древніх людей. Відомості про вік та умови навколишнього середовища, виникнення стратиграфії у ХІХ ст. Ізотопна геохронологія, імунологічні та ДНК-аналізи антропогенних решток у ХХ ст.	2
2	Відносне датування та принципи стратиграфії. Особливості стратиграфічного розчленування відкладів, що містять антропологічні рештки. Принцип суперпозиції (принцип Н. Стенона). Принцип гомотаксальності (принцип Т. Гекслі). Принцип стратиграфічної кореляції (хронологічної взаємозамінності ознак) (принцип єна). Принцип об'єктивної реальності та неповторності стратиграфічних підрозділів (принцип і ікова): Принцип процедурної модельності стратонів (принцип )..	1
3	Абсолютна геохронологія та методи абсолютного датування. Періоди піврозпаду радіоактивних ізотопів та принцип абсолютного датування. Чутливість різних радіоізотопних методів до певних часових діапазонів. Методи радіоізотопного датування. Радіо-вуглецевий метод та його часові обмеження. Метод датування за нерівноважним ураном. Калій-аргоновий метод. Уран-свинцевий метод. Торій-свинцевий метод. Уран-ксеноновий метод. Рубідій-стронцієвий метод. Самарій-неодимовий метод. Реній-осмієвий метод. Найбільш часто вживані радіоізотопні методи в антропологічних дослідженнях.	1
4	Методи антропологічних та палеоекологічних досліджень. Порівняльна анатомія. Порівняльний аналіз імунних білків. Порівняльний аналіз ДНК, специфічні властивості мітохондріальної ДНК та ДНК Y-хромосоми. "Генетичні відстані" між континентами. Фізіогенні біомінеральні утворення в антропологічних знахідках. Патогенні біомінеральні утворення в антропологічних знахідках. Порівняльна характеристика біомінеральних утворень палеоантрополологічних решток та у представників нині живучих популяцій людей. Лінгвістичні порівняння та їх значення для палеоантропологічних досліджень. Порівняльна морфологічна характеристика гомінад. Порівняльна характеристика кута обличчя людиноподібних істот та людини. Збереженість зубів гомінід та екологічні умови життя давніх людиноподібних істот та людини, поширеність карієсу та флюорозу.	2
5	Геологічні передумови антропогенезу. Загальні особливості геологічної будови планети Земля. Характеристика рифтоивих зон та зон субдукції. Теорія тектоніки плит та механізм їх рухів. Рифтові зони на континентах. Характеристика Великого Африканського палеорифту (Східно-Африканського рифту), механізм формування, географічне поширення. Приуроченість найдревніших антропогенних знахідок до Східно-Африканського рифту. Характер вулканізму та магматизму в межах Східно-Африканського рифту та їх ймовірний вплив на екосистеми олігоцену, міоцену, плейстоцену на голоцену.	2
6	Екологічні передумови антропогенезу. Абіотичні фактори навколишнього середовища в межах східно-африканського рифту: радіаційний фон та температура навколишнього середовища. адаптація людини. Забруднення навколишнього середовища, зміна трофічних ланцюгів та антропогенез. Мутагенез людини. Мутаціна теорія Г. де Фриза, її антагонізм з теорією еволюції Ч. Дарвіна. Мутагенна дія іонізуючого випромінювання. (Радіаційний мутагенез людини). Види іонізуючих випромінювань. Смертельні дози іонізуючої радіації для людини та ЛД50 для різних організмів. Вплив малих доз радіації на життєві процеси людини та накопичення генних мутацій. Хімічний мутагенез людини. Діоксини як суперекотоксиканти, ксенобіотики, супермутагени, летальні дози та ГДК діоксинів. Джерела надходження діоксинів у довкілля в природних екосистемах та в умовах антропогенної діяльності. Теорія мутагенного впливу на походження видів. Характеристика періодів мутаційного впливу, дивергенції, конвергенції та ізоляції мутованих особин у формуванні нових видів. Мутагенез та еволюція як способи формування нових видів, їх співвідношення, у природних умовах. Обмеження мутагенезу та еволюційного процесу. Просторові закономірності міграції предків сучасних людей.	2
7	Порівняльна морфологічна, анатомічна та екологічна характеристика людиноподібних істот, давніх і сучасних людей. Морфологічні характеристики, анатомічні параметри, у умови життя, специфіка харчування і соціальна поведінка людиноподібних істот, давніх та сучасних людей. -Л. де Бюффона "Історія землі" та антропогенез. Ознаки подібності та відмінності між сучасними приматами: мавпами старого світу, людиноподібними мавпами та людьми. Геохронологія та стратиграфія кайнозою. Роззчленування четвертинних (антропогенних) відкладів, зледеніння плейстоцену. Дерево еволюції людини. Напрямки спорідненості пряма та тупикова вітки антропогенезу.	2
8	Характеристика антропогенезу. Найдревніші гомінади: дріопітек, кеніяпітек, рамапітек. Австралопітек афарський – прадавній предок сучасної людини, перший представник прямої гілки антропогенезу. Мутагенні чинники та екологічний стрес та їх роль у становленні австралопітеків. Дивергенція австралопітеків. Тупикова гілка австралопітеків (ефіопский, робустустний, Бойсея, генетичний мутант – гігантопітек). Продовження прямої гілки антропогенезу – австралопітек афарський та людина уміла (homo habilis) – остання мавпа та перша людина в антропогенезі. Роль праці у становлені людини умілої. Людина прямоходяча - Homo ergaster (африканський пітекантроп) та перша колонізація землі давньою людиною, роль прямого ходіння. Тупикові представники пітекантропів - людини прямоходячої (homo erectus) в Північній Америці, Азії на о. Ява (небраска - та ява - людина, синантроп – китайська людина) та їх антрополого-екологічна характеристика. Пілтдаунська людина (европейський пітекантроп) – приклад наукової фальсифікації антропогенезу. Гейдельбергська людина як прямий предок сучасної людини. Неандертальці та епоха Мустьє як вимерле людство та зникла культура. Неандертальці як тупикова гілка антропогенезу, вирішення основної сучасної антропологічної проблеми – належності неандертальця до виду Homo sapiens. Власне людина розумна: краманйонець.	2
9	Екологічні передумови становлення сучасної людини. Екологічні передумови появи в Європі неандертальців. Стан скелетних кісток (черепних коробок, щелеп, кінцівок) і зубів неандертальця (форма, паталогічні процеси, ступінь зносу, мінеральний склад) та екологічні умови життя. Нестача йоду в їжі неандертальця та екологічні причини зникнення в неандертальців. Об’єм мозку неандертальців, його захищеність мозку від зовнішнього впливу у порівнянні з краманйонцями і сучасними людьми Сліди соціального життя неандертальців. Неандертальці і краманйонці -15 тис. р. війни між собою за одну екологічну нішу - приклад печерного націоналізму. Еколого-антропологічна характеристика краманйонців. Збереження та передача інформації, мова – основні ознаки Homo sapiens. Розвиток гену FOXP2 в геномі неандертальців і краманйонців. Володіння мовою (інформацією) та інтелект та вихід краманйонця на вершину екологічної піраміди в палеоліті. Лінгвістична подібність та мовні маркери і закономірності міграційних процесів популяцій людей в палеоліті. Палеоекологічні передумови міграцій давніх людей. Оптмізація взаємовідношень об'єму головного мозку, розмірів родового каналу у антропогенезі сучасної людини, як обмежуючий фактор розвитку.	2
10	Обмежуючі фактори сучасних теорій антропогенезу. Погляди сучасних релігій на походження людини. Обмеженість геологічного часу на антропогенез. Стійкість організмів приматів до умов навколишнього середовища та обмеженість еволюції і теорії Чарльза Дарвіна стосовно походження людини. Стійкість геному приматів та обмеженість мутагенезу і теорії де Фриза. Відсутність експерементальних підтвержень видоутворення і теорії Добржанського на прикладі складних організмів. Зародження вірувань у давніх людей. Наскельні рисунки в печерах і вірування давніх людей, зачатки релігії. Наскельні рисунки в різних культур давніх людей. Біблійні догмати створення людини Богом.	2
11	Кліматичні зміни в четвертинному (антропогеновому) періоді. Епохи зледеніння (Дунайська, Гюнцська, Міндельська (Окська), Рісська (Дніпровська, Московська), Вюрмська (Вісленська, Валдайська) та міжльодовикового потепління (Дунай-Гюнцська, Гюнц-Міндельська (Сандомирська), Міндель-Рісська (Ліхвінська), Рісс-Вюрмська (Мікулинська), Голоценова у антропогеновий період. Геоморфологічні та гідрографічні зміни в четвертинному (антропогеновому) періоді внаслідок зміни клімату. Причини утворення сірководню в Чорному морі.	2
12	Антропогенна екологія. Екологічні умови життя давніх людей у палеоліті (ранній кам’яний вік). Екологічні умови життя неандертальців в Олдувейльську, Шельську і Ашельську епохи раннього палеоліту (500-100 тис. р). Екологічні умови життя неандертальців в епоху Мустьє у середньому палеоліті (100-40 тис. р.). Екологічні умови життя краманйонців у піздньому палеоліті (40-10 тис. р.): в Оріньякську, Граветтську, Солютрейську і Мадленську епохи. Вплив Рісського (Дніпровського, Московського) зледеніння на формування неандертальців. Рісс-Вюрмське міжльодовиків’я та конкурентна боротьба за одну екологічну нішу між неандертальцями та краманйонцями. Вплив Вюрмського (Вісленського, Валдайського) зледеніння на формування краманйонців.	2
13	Екологічні причини формування людських рас у палеоліті. Морфологічна характеристика сучасних людських рас. Період становлення, територія розселення та екологічні умови формування негроїдів. Період становлення, територія розселення та екологічні умови формування монголоїдів. Період становлення, територія розселення та екологічні умови формування європеоїдів. Роль ізоляції популяцій та змін клімату (зледеіння) у палеоліті на расоутворення. Змішування рас та його наслідки: домінантні та рецисивні ознаки, які передаються у наступні покоління. Расова нетерпимість у різних суспільствах.	1
14	Екологічні умови життя людей у мезоліті (середній кам’яний вік). Вплив людини на довкілля в мезоліті. Виникнення релігії. Суспільні відносини.	1
15	Екологічні умови життя людей у неоліті (пізній кам’яний вік) та мідний, бронзовий та залізний віки. Вплив керамічної революції на умовини життя. Військові конфлікти між різними популяціями людей.	1
16	Екологічні умови життя людей у античну епоху та середні віки. Перші урбоекосистеми та їх характеристика. Проблеми водопостачання, побутового сміття, інфекційних захворювань та суспільної гігієни.	1
17	Проблема довкілля в епохи промислової та енергетичної революцій. Забруднення повітря, води та грунтів промисловими та побутовими відходами. Суспільно-еколомічні передумови військових конфліктів (перша та друга світова війни). Кругообіг води в антропоекосистемах	2
18	Проблема сталого розвитку в епоху інформаційного суспільства.. Декларація по навколишньому середовищу і розвитку і Порядок денний на XXI сторіччя - програма переходу до стійкого розвитку (1992 р. м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія) Конференція ООН по навколишньому середовищу і розвитку) Основні проблеми на шляху досягнення цілей стійкого розвитку: 1) Демографічна проблема. Проблема «ЗОЛОТОГО МІЛЬЯРДУ». Шляхи вирішення демографічної проблеми 2) Продукти харчування для населення Землі. 3) Зберігання грунту. 4) Охорона водних ресурсів Землі. 5) Захист лісів. 6) Захист атмосфери Землі. 7) Керування відходами, утвореними в процесі людської діяльності. 8) Ефективне використання енергії (не можна на майбутнє відкладати перехід на екологічно чисті джерела енергії). 9) Розвиток промисловості і екологізації технологій. 10) Стабільність природних і антропогенних екосистем. 11) Збереження біологічної розмаїтості.	4
Лекції: 32.
Лабораторні заняття:
Загальна кількість годин: 32

Теми лабораторних занять