Робоча програма навчальної дисципліни антропогенна екологія (стр. 4 )

6.  Креаціонізм, його релігійні та наукові основи. Основні табу людини виходячи з основних сучасних монотеїстичних вірувань. Сучасна релігійна мапа та проблеми міжрелігійних взаємин.

7.  Культурна та технологічна еволюція впливу людини на довкілля. Технологічні досягнення людини у виробництві зброї масового знищення, освоєнні космосу, океанічних глибин, надр, Усвідомлення проблеми виживання людства. Поняття антропосфери, техносфери та ноосфери.

8.  Людина як суспільна істота та соціальний феномен. Общинна, племінна, державна організація людського суспільства, матріархат, патріархат. Передумови виникнення додаткового продукту, нових типів міжлюдських відносин та класового розшарування людей у спільноті.

9.  Людина як сучасна геологічна сила. Досягнення людини в освоєнні земних надр та їх екологічні наслідки. Глобальні екологічні наслідки техногенного впливу.

10.  Модель еволюції геному людини, культурної еволюції, зародження та розвитку техносфери, продуктивних сил людства, його інформаційних можливостей і зростаючої дії на довкілля: мавпа-людиноподібна істота-людина-кіборг. Екологічні та технологічні проблеми виживання виду людина розумна.

11.  Модель екологічно зумовленого голодомору - деградаційного впливу на довкілля експоненційно-зростаючої популяції - експеримент на острові Св. Матвія та інтерпретація екологічних наслідків моделювання на розвиток людської цивілізації.

12.  Модель екоциду - розквіту та деградації цивілізації з експоненційним зростанням чисельності людської популяції та її раптової депопуляції на острові Пасхи (Рапа-Нуї) внаслідок виснаження ресурсів території та інтерпретація екологічних наслідків моделювання на розвиток людської цивілізації.

13.  Морфологічна характеристика гібридних рас. Домінатні та рецисивні ознаки що передаються у наступні покоління при міжрасових шлюбах. Расова нетерпимість.

14.  Мутагенез людини: радіаційний та хімічний. Мутаціна теорія Г. де Фриза. Види іонізуючих випромінювань. Смертельні дози іонізуючої радіації для людини та ЛД50 для різних організмів. Вплив малих доз радіації на життєві процеси та становлення нових видів. Хімічні речовини ксенобіотики, сеперекотоксиканти та супермутагени, їх летальні дози та ГДК.

15.  Мутагенез та "Екологічний стрес" та їх роль у становлені австралопітеків. Дивергенція австралопітеків: пряма та тупикові гілки еволюції.

16.  Найбільш поширені сучасні техногенні впливи на довкілля, оцінки сучасного стану довкілля, екологічні ризики впливу планованої діяльності на природне середовище.

17.  Найбільші міські системи світу та їх екологічні проблеми. Екологічний стан атмосферного повітря урбоекосистем. Умови виникнення вологого смогу.

18.  Наукове обгрунтування «корисності — шкідливості», «потреби, нагальної необхідності — небажаності, неприпустимості» того чи іншого типу техногенного впливу з метою забезпечення саморегенерації довкілля, підтримки екологічної рівноваги, речовинного та енергетичного балансів.

19.  Неандертальці як вимерле людство. Порівняльна анатомії неандертальців та краманйонців. Екологічні умови життя та ознаки соціальної поведінки неандертальців в ранньому, середньому та пізньому палеоліті. Техніка полювання. Причини вимирання.

20.  Неоліт. Нова техніка обробки кременю шліфуванням і поліруванням. Генезис, поширення, механічні та міцністні властивості обсидіану. Обсидіан та первісна торгівля в неоліті.

21.  Нормування забруднень компонентів довкілля (поняття ГДК, ГДС, класу токсичності, ЛД50 та ЛД100). ГДК основних забруднювачів довкілля

22.  Освоєння людиною металів. Вплив людини на довкілля у мідному, бронзовому та залізному віці на стан довкілля. Екологічні передумови перших міжплемінних та міждержавних військових конфліктів

23.  Основні проблеми на шляху досягнення цілей стійкого розвитку.

24.  Особливості викидів забруднень в атмосферне повітря від рухомих джерел. Умови виникнення фотохімічного смогу.

25.  Особливості викидів забруднень в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, типи забруднюючих шлейфів та зони забруднення навколо них.

26.  Передумови концепції стійкого розвитку. Закон бумеранга та закони Б. Комонера.

27.  Глобальна термодинамічна, теплова криза та енергетична революція.

28.  Глобальні екологічні загрози. Наслідки глобальних екологічних загроз замовлених антропогенним впливом на довкілля.

29.  Грунтові індикатори зон екологічної норми (Н), ризику (Р), кризи (К) і біди (Б).

30.  Демографічна проблема та проблема достатності продуктів харчування для людей. Пояси голоду та переїдання. Шляхи вирішення проблем. Ідея "золотого мільярда" та її критика.

31.  Діоксини, умови утворення, джерела забруднення та характеристика їх токсичного впливу

32.  Екологічні наслідки загінної та індивідуальної техніки полювання палеолітичних та мезолітичних мисливців.

33.  Екологічні передумови печерного живопису та інтерпретація наскельних рисунків. Соціоекологічні причини виникнення первинних релігійних вірувань: тотеїзму, чаклунства, анімізму.

34.  Екологічні причини формування європеоїдів. Специфіка адаптації до умов довкілля в умовах зледеніннія.

35.  Екологічні причини формування монголоїдів. Специфіка адаптації до умов довкілля деяких монолоїдів (чукчів та монголів).

36.  Екологічні причини формування негроїдів та австралоїдів. Специфіка адаптації до умов довкілля деяких негроїдів (пігмеїв та бушменів)

37.  Екологічні проблеми античної епохи на прикладі Греції та Давнього Риму. Сім чудес стародавнього світу.

38.  Екологічні проблеми середньовіччя: стан суспільної гігієни, міських систем, гірничого виробництва, сільського господарства.

39.  Екологічні проблеми спалювання органічного палива на підприємствах теплоенергетики, металургійної, нафтопереробної та хімічної промисловості, вміст забруднюючих речовин при спалювані різних типів палив Умови виникнення крижаного смогу.

7. Методи контролю

Контроль знань з курсу " Антропогенна екологія " викладач здійснює за кредитно-модульною системою. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою Форми контролю: відвідування лекцій, колоквіум, реферат, тестування самостійних завдань, підсумковий іспит.

Впродовж кожного семестру J-ий студент набирає певну кількість семестрових балів (СБ), що є сумою СБ по всіх видах контролю.

Поточний контроль викладач проводить на лабораторних заняттях, де оцінює знання студента за наступними складовими:

за усну відповідь – від 0 до 10 залікових бали за 1 год занять, а загальна кількість отриманих СБ = ;

Попередній бал за роботу на заняттях за семестр розраховується як відношення суми оцінок J-ого студента до максимально можливої суми оцінок , яку він міг би набрати:

·  Це число показує відсоток виконання студентом навчального плану

·  За відвідування занять студент отримує по 3 СБ за семестр, а з урахуванням пропусків занять

Лекції	Лабораторні	Оцінки	Колоквіум	Теоретичний Тест	Самостійні завдання	Сума, max
III семестр
3	3	18	5	5	8	4	4	50

Впродовж J-ий студент набирає певну кількість СБ, що є сумою СБ по всіх видах контролю .

Самостійні завдання видаються на лекціях ( ~ 75÷100 на семестр) і їх здача проходить при закінченні семестрових занять у вигляді контрольного тестування із незалежним вибором конкретного тесту.

Незадовільне виконання завдання позбавляє права виконувати наступне.

Попередній бал буде враховано в складі підсумкової оцінки відповідно до його вагового значення за семестр.

Підчас іспиту студент може набрати ще 50 балів при умові вичерпних відповідей на 3 питання по 20:15:15 балів.

Оцінку ,,відмінно" ставлять, коли студент дає абсолютно правильні відповіді на теоретичні питання з викладенням оригінальних висновків, отриманих і основі програмного, додаткового матеріалу та нормативних документів. При виконанні практичного завдання студент застосовує системні знання навчального матеріалу, передбачені навчальною програмою.

Оцінка „ дуже добре ". Теоретичні запитання розкрито повністю на основі програмного і додаткового матеріалу. При виконанні практичного завдання студент застосовує узагальнені знання навчального матеріалу, передбачені навчальною програмою.

Оцінка „добре". Теоретичні запитання розкрито повністю, програмний матеріал викладено у відповідності до вимог. Практичне завдання виконано взагалі правильно, але мають місце окремі неточності.

Оцінка „задовільно". Теоретичні запитання розкрито повністю, проте при викладанні програмного матеріалу допущені незначні помилки. При виконанні практичних завдань без достатнього розуміння студент застосовує навчальний матеріал, припускає помилки.

Оцінка „задовільно (достатньо)". Теоретичні питання розкрито неповністю, з суттєвими помилками. При виконанні практичного завдання студент припускається значної кількості помилок та зустрічається зі значними труднощами.