Міністерство охорони здоров’я України

Харківський національний медичний університет

РУДЕНКО ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

УДК 616.12–008.331.1–008.9–092 : [612.017+612.13+611.018.74]–085.22

ОПТИМІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИКИ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ ПРИ АРТЕРІАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ В ПОЄДНАННІ З ОЖИРІННЯМ

ТА ЇЇ КОРЕКЦІЯ

14. 01. 02 – внутрішні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків ̶ 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник: –доктор медичних наук, професор

Власенко Михайло Антонович
 
 

Харківська медична академія післядипломної

освіти МОЗ України, завідувач кафедри

терапії та нефрології.

Офіційні опоненти: –доктор медичних наук, професор

Ніколенко Євген Якович,

Харківський національний університет

імені іна МОН України,

завідувач кафедри загальної практики ̶

сімейної медицини;

–доктор медичних наук, професор

Боброннікова Леся Романівна,

Харківський національний медичний

університет МОЗ України, професоркафедри

клінічної фармакології.

Захист дисертації відбудеться « » 2015 р. о 10.00годині на засіданні cпеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському національному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, просп. Леніна, 4).

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету МОЗ України (61022, м. Харків, просп. Леніна, 4).

Автореферат розісланий «»_________2015 р.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04

доктор медичних наук, проф.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливе первинне самостійне значення ендотелію для розвитку серцево-судинних захворювань, зокрема артеріальної гіпертензії (АГ), забезпечується його властивістю бути найбільшою паракринною та ендокринною залозою організму (FlammerA. J. etal., 2009; Ward А. М. etal., 2012).

Ендотелій виконує бар'єрну функцію з підтримки гомеостазу шляхом збереження динамічної рівноваги серед низки різноспрямованих процесів регуляції тонусу судин; анатомічної будови і ремоделювання судин; місцевого запалення; процесів гемостазу та тромболізису (, Ф, 2010).

Гормональна реакція ендотеліальної клітини характеризується змінами швидкості кровотоку (ШК), активацією тромбоцитарних медіаторів, зміною рівня циркулюючих та/або тканинних нейрогормонів та гормонів жирової тканини, функція яких повʼязана з регуляцією маси тіла (Dignat-GeorgeF., BoulangerC. M., 2011; Боброннікова Л. Р., 2013).

Останніми роками підвищився інтерес до проблеми формування ендотеліальної дисфункції (ЕД) при АГ.

Прогностична значущість ЕД у хворих на АГ перевищує таку для загальновизнаних факторів ризику, і, крім розвитку АГ та зниження ендотелій - опосередкованої дилатації артерій, вона бере участь у розвитку структурно-функціональних змін серцево-судинної системи (ССС) (, Ткачен-

ко Л. О., І., 2009; , , 2009; Prosolenko К., OforiW., 2014).

Експериментальні й клінічні дослідження, присвячені ролі ЕД, свідчать про її важливість у виникненні та прогресуванні ряду захворювань ССС: атеросклерозу, АГ, ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда та звʼязок цих процесів з ожирінням (ОЖ) (Біловол А. Н., , 2012).

Звʼязок між параметрами добового АТ, ступенем ураження органів-мішеней та рівнем ризику серцево-судинних ускладнень свідчить про більш важливу значущість профілю гіпертензії, ніж окремих змін АТ (HodgkinsonJ. etal., 2011;HirataY. etal., 2010). Особливо це стосується і надлишкової маси тіла, як індикатора раннього ураження органів-мішеней та незалежного фактора виникнення судинних ускладнень (HenryS. L., 2012).

Саме тому вплив на характер змін АТ і подальше формування сприятливого профілю АТ може бути одним із важливих напрямків зменшення розвитку вище-зазначенихпатологічних станів.

Однак слід зауважити, що наукових досліджень, які висвітлюють серцево-судинні порушення при АГ та ОЖ, зокрема стан ремоделювання міокарда і серцево-рухової функції ендотелію та їх звʼязок із добовим ритмом АТ, на сьогодні недостатньо.

Отже, вивчення механізмів формування ЕД є актуальним питанням сучасної терапії, оскільки одними з головних мішеней АГ є судина та серце, у зв'язку з чим рання діагностика ремоделювання міокарда та судин у хворих із АГ, дає можливість своєчасно впливати на перебіг АГ та профілактику її ускладнень, а лікування насамперед повинне бути спрямоване на нормалізацією АТ за рахунок відновлення функції ендотелію.

Звʼязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукової програми кафедри терапії та нефрології Харківської медичної академії післядипломної освіти і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи «Кардіальні й нейрогуморальні механізми розвитку ХСН у хворих із сумісною патологією» (№ державної реєстрації0111U003579). У її рамках здобувачем вивчено вплив ендотеліальної дисфункції на розвиток ХСН у хворих на АГ із супутнім ожирінням, проведено відбір та формування груп хворих, статистичний аналіз одержаних результатів.

Мета дослідження: удосконалення ранньої діагностики та лікування АГ поєднаної з ожирінням на підставі комплексної оцінки структурно-функціональних показників серця, судин та гормонально-метаболічного гомеостазу, їх впливу на прогресування ЕД та корекція диференційної терапії.

Відповідно до мети було поставлено такі завдання:

1.  Визначити особливості судинно-рухової функції ендотелію на підставі вивчення потокозалежної вазодилатації у хворих із АГ поєднаної з надлишковою масою тіла та ОЖ.

2.  Вивчити особливості порушення ліпідного обміну у хворих на АГ та ОЖ, їх зв’язок ізсудинними чинниками ЕД.

3.  Визначити взаємозвʼязок структурно-функціональних показників серця і стану ЕД у хворих на АГ з ОЖ.

4.  Дослідити результати вивчення оксидантних, ендотеліальних та запальних механізмів ЕД у хворих на АГ з ОЖ.

5.  Вивчити стан прозапальних механізмів жирової тканини у хворих на АГ залежно від ступеня ОЖ.

6.  Оцінити ефективність поєднаного використання ендотелійвідновлювальних варіантів антигіпертензивної терапії сучасних класів антигіпертензивних препаратів та їх вплив на добовий профіль АТ, стан ендотеліальної функції, ліпідний обмін, активність вазоспастичних механізмів та розробити диференційні підходи до медикаментозної терапії.

Обʼєкт дослідження: АГ поєднана з ожирінням.

Предмет дослідження: показники потокозалежної та незалежної вазодилатації, структурно-функціонального стану міокарда ЛШ, гормонально - метаболічних механізмів регуляції функції ендотелію і ліпідного обміну.

Методи дослідження:загальноклінічні, біохімічні, імуноферментні, інструментальні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі досліджено клініко-патогенетичні особливості формування ЕД та патогенетичної медикаментозної терапії АГ поєднаної з ОЖ залежно від трофологічного статусу.

Здобувачем доведено, що формування ЕД у хворих на АГ поєднану з ожирінням проявляється зниженням як ЕЗВД (ендотелійзалежна вазодилатація), так і ЕНЗВД (ендотелійнезалежна вазодилатація), що супроводжується зменшенням діаметра резистивних артерій (плечової артерії) та поєднується зі зниженням швидкості кровотоку (ШК). Частота і ступінь зниження кровотоку та вазоконстрикторної реакції на судинну компресію й нітрогліцерин збільшуються залежно від ступеня АГ та ОЖ і призводять до появи гіпертрофічного типу ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) серця. Останнє є причиною розвитку діастолічного типу серцевої недостатності.

Проаналізовано, що зниження як ЕЗВД, так і ЕНЗВД, спостерігається у хворих із типом судинної реакції т night-peaker та non-dipper, характеризується посиленням ЕД, збільшенням ступеня концентричної гіпертрофії ЛШ серця та діастолічною серцевою недостатністю і супроводжується підвищенням активності вазопресорних ендотеліальних дисфункціональних гуморальних механізмів, активацією ушкоджуючих чинників: підвищенням рівня ендотеліну та зниженням NO-утворювальних механізмів. Формування ЕД залежить від ступеня активності прозапальних чинників жирової тканини і є прямо пропорційним ступеню ОЖ.

Визначено, що поєднана антигіпертензивна терапія із цілеспрямованим використанням ендотелійвідновлювальних механізмів, спрямованих на підвищення синтезу NO, сприяє зниженню АТ, нормалізації його добового профілю, зі збільшенням кількості хворих з добовим профілем типу dipper, викликає регресію патологічного ремоделювання ССС та механізмів формування ЕД.

Обґрунтовано диференційний підхід до цілеспрямованого використання варіантів поєднаної антигіпертензивної терапії, підґрунтя якого становить корекція основних патогенетичних механізмів АГ та ОЖ.

Наукова новизна підтверджена державним патентом України на корисну модель: пат. 78582,UA, МПК А61К 31/33, А61В 5/02,G01N 33/49. Спосіб диференційованого  лікування  хворих  на  артеріальну  гіпертензію  з  ожирінням  /

іхова, , (Україна); Сум ДУ. ̶ № u201210510; заявл. 05.09.2012; опубл. 25.03.2013, Бюл. № 6.

Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи пропонують практичній медицині альтернативний, комплексний, неінвазивний підхід до прогнозування ризику розвитку серцево-судинних ускладнень та подальшого прогнозу у хворих на артеріальну АГ з ожирінням.

Визначення стану судинно-рухової функції ендотелію, характеру ремоделювання міокарда і гуморальних (МДА, RSNO, NOS, eNOS, iNOS, ЕТ-1, фактора Вілібранда, МАУ, СРБ) механізмів, що беруть участь у формуванні ЕД, дозволяє лікарям загальної практики ̶ сімейної медицини, кардіологам, терапевтам підвищити якість і своєчасність діагностики пошкодження ССС, забезпечити адекватність лікування хворих із АГ із супутнім ожирінням.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7