Тема № 5 Міністерство внутрішніх справ України і його органи на місцях (стр. 3 )

–  Управління юридичного забезпечення;

–  Управління міжнародних зв'язків;

–  Управління фінансової інспекції;

–  Управління медичного забезпечення та реабілітації.

Усі ці управління теж об’єднують у своїх структурах відповідні відділи.

Заступнику Міністра - начальнику кримінальну міліцію підпорядковані такі структурні підрозділи:

–  Головне управління по боротьбі з організованою злочинністю, до структури якого також входять управління внутрішньої безпеки (до внесення змін до чинного законодавства) та відповідні відділи;

–  Департамент карного розшуку, структура якого об’єднує два управління (в тому числі управління БНОН) та профільні відділи;

–  Управління КМСД (до внесення змін до чинного законодавства);

–  Департамент боротьби з кіберзлочинністю і торгівлею людьми, який у своїй структурі має відповідні управління та відділи;

–  Департамент Державної служби боротьби з економічною злочинністю (його структура також складається з відповідних управлінь та відділів);

–  Департамент оперативно-технічних заходів, який також має у своїй структурі відповідні управління та відділи.

Заступнику Міністра-начальнику кримінальну міліцію підпорядковані також структурні підрозділи МВС, які не входять до блоку кримінальної міліції:

–  Робочий апарат Укрбюро Інтерполу і

–  Управління транспортної міліції, – які мають відповідні структурні відділи;

–  Кінологічний відділ.

3. Структура і компетенція органу внутрішніх справ обласного та районного рівня.

Система регіональних органів внутрішніх справ включає в себе такі структурні елементи: Головних управлінь, управліннь МВС України в автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних в містах, міських управлінь (відділів) внутрішніх справ, які створюються відповідно до чинного законодавства України. Вони безпосередньо в регіонах та на місцях здійснюють функції виконавчої влади в галузі внутрішніх справ, виконуючи поставлені перед ними завдання.

Головні управління, управління внутрішніх справ МВС України є апаратами, що безпосередньо виконують завдання по боротьбі зі злочинністю, охороні громадського порядку в межах наданих їм повноважень, їх очолюють начальники, яких призначають на посаду наказом Міністра внутрішніх справ України (пункт 11, підпункт 13 Положення).

Основними формами управлінської діяльності зазначених органів є: видання наказів, інструкцій та вказівок, затвердження планів заходів, здійснення контрольних функцій, проведення семінарів-нарад, зборів тощо.

Кожна галузева служба (підрозділ) має певну внутрішню структуру, яку формують відповідно до виконуваних нею завдань і функцій. Зокрема, до складу Головного управління, управління внутрішніх справ МВС України входять управління (відділи): карного розшуку; державної служби по боротьбі з економічною злочинністю; по боротьбі з організованою злочинністю; державної автомобільної інспекції; організації роботи дільничних інспекторів міліції; слідчі підрозділи; підрозділи дізнання; державної служби охорони; штабні підрозділи; міграційної служби та інші.

Зазначені підрозділи підпорядковані начальнику ГУ-УМВС та його заступникам (які призначаються на посади та звільняються з них наказом Міністра) відповідно до структури Міністерства внутрішніх справ, що висвітлено в попередньому питанні.

Міські (районні) відділи (управління) внутрішніх справ практично реалізують загальні для всіх ланок завдання, які визначено законами України, указами Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також актами органів місцевого самоврядування. На основі законів і підзаконних актів МВС України шляхом видання наказів (інструкцій) визначає форми й методи діяльності апаратів внутрішніх справ на місцях для виконання поставлених завдань.

Місцевим органам внутрішніх справ належить провідна роль у охороні громадського порядку, боротьбі зі злочинністю, оскільки безпосередньо вони своїми силами й засобами забезпечують порядок у громадських місцях, запобігають правопорушенням і припиняють їх.

Структура міських і районних відділів (управлінь) внутрішніх справ відповідає їхнім основним функціям, її визначено штатними розписами, в яких дається найменування посад, чисельність і посадові оклади. Міністерство внутрішніх справ України в межах штатної чисельності та фонду заробітної плати затверджує штати відповідних органів внутрішніх справ.

Керують міськими, районними відділами (управліннями) начальники, яких призначають на посаду наказом начальника УВС (ГУВС) за узгодженням з МВС України.

До складу відділів (управлінь) місцевих органів внутрішніх справ входять: штаб, відділ (відділення) карного розшуку, відділ служби по боротьбі з економічною злочинністю, слідчий підрозділ, підрозділ державної автомобільної інспекції, паспортні служби, інспекція виправних робіт, служба дільничних інспекторів міліції.

Регіональні, місцеві, як і всі інші органи та установи, які входять до системи МВС, є юридичними особами, мають печатки із зображенням державного герба України та своїм найменуванням, інші печатки та штампи, рахунки у банках, що є обов’язковими елементами його правового статусу.

Їх завдання і повноваження визначаються Законом України “Про міліцію”, Положенням про Міністерство внутрішніх справ України, відомчими нормативно-правовими актами (наказами, розпорядженнями, інструкціями) МВС України, а також Положеннями про кожний із структурних підрозділів, які затверджуються наказами Міністра внутрішніх справ.

Міністерство внутрішніх справ України здійснює свою діяльність під постійним контролем профільних комітетів Верховної Ради України. Міністр внутрішніх справ України зобов’язаний інформувати і щорічно звітувати Верховній Раді України про діяльність міністерства і стан громадської безпеки в країні.

Нагляд за додержанням законності у діяльності міліції здійснюють Генеральний прокурор України і підлеглі йому прокурори.

4.  Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ.

Завдання та функції МВС України виконує її особовий склад, який складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції. На службу до міліції приймаються на контрактній основі громадяни, здатні за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров’я виконувати покладені на міліцію завдання.

Офіцерський склад МВС України комплектується особами, які закінчили відповідні спеціальні заклади і одержали офіцерські звання; офіцерами запасу за їх власним бажанням; прапорщиками, особами, з вищою, середньою спеціальною і середньою освітою та необхідною спеціальною підготовкою з присвоєнням їм офіцерських звань. Комплектування офіцерських посад в МВС України здійснюється також шляхом зарахування на службу випускників вищих цивільних та військових навчальних закладів, працівників підприємств і відомств за їх власним бажанням.

Наказ про зарахування на службу в МВС передують підбір і попереднє вивчення кандидата, визначення його ділових, моральних та професійно важливих здібностей, здатності до виконання роботи на конкретних ділянках діяльності МВС України, тобто здійснюється професійний відбір.

Особливістю проходження служби в МВС України є те, що підбір кадрів здійснюється у відповідності з вимогами відомчих нормативних актів, кандидати в обов’язковому порядку приймають присягу на вірність народу України, кожному атестованому співробітнику присвоюється спеціальне звання, офіцерський склад атестується, більш детально регламентується службова дисципліна – деякі її норми поширюються на поведінку співробітників поза службою, за її порушення встановлена більш сувора відповідальність тощо.

Правова основа та поняття проходження служби в ОВС України

Закон України “Про міліцію” містить розділ IV, який безпосередньо присвячений службі в міліції. В цьому розділі “Служба в міліції” всього чотири статті:

-  стаття 16. Особовий склад міліції

-  стаття 17. Прийняття на службу до міліції

-  стаття 18. Проходження служби в міліції

-  стаття 19. Оплата праці працівників міліції

Під проходженням служби розуміється сукупність юридичних фактів, які тягнуть за собою зміни службово-правового положення працівників органів внутрішніх справ.

До них відносяться:

-  зарахування в кадри;

-  призначення на посаду;

-  присвоєння спеціального звання;

-  службове атестування;

-  переміщення по службі;

-  звільнення з органів внутрішніх справ.

Основний документ, що регламентує порядок проходження служби в ОВС – це Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 000:

Загальні положення

До рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

На службу в органи внутрішніх справ приймаються на добровільних засадах особи, які досягли 18-річного віку, здатні за особистими якостями, освітою і станом здоров'я виконувати покладені на них обов'язки. Призовники не підлягають прийому на службу в органи внутрішніх справ, за винятком випадків, передбачених законодавством. Під час прийняття на службу може бути встановлено іспитовий строк тривалістю до одного року. Особливості проходження служби в період іспитового строку визначаються МВС.

Рядовий і молодший начальницький склад органів внутрішніх справ комплектується на договірних засадах особами чоловічої статі, які пройшли дійсну військову службу, іншими особами, які перебувають в запасі Збройних Сил України (крім офіцерів запасу), а в необхідних випадках і жінками.

Порядок і умови укладання договору визначаються Міністром внутрішніх справ України.

Граничний вік перебування в ОВС.

Особи рядового і молодшого начальницького складу в органах внутрішніх справ перебувають: чоловіки - до 45-річного віку, жінки - до 40-річного віку. При необхідності та за згодою цих осіб, за умови їх придатності до служби, строк служби може бути продовжено їм до п'яти років начальниками, яким надано право призначати на посади рядового і молодшого начальницького складу.