Робоча навчальна програма з філософії (стр. 4 )

Визначна роль матеріального виробництва у житті суспільства та його розвитку. Структура матеріального виробництва: продуктивні сили та виробничі відносини. Місце природи у суспільному виробництві: діалектика взаємовзв’язків природи і суспільства, її вплив на функціонування суспільства. Розвиток технічного та технологічного базису продуктивних сил суспільства. Екологічна проблема та науково-технічний прогрес. Перспективи функціонування та розвитку суспільства. Економіка — соціальний чинник гуманістичної спрямованості матеріального виробництва.

Людина та її праця (жива й уречевлена) — головний елемент продуктивних сил суспільства. Зміна місця людини в матеріальному виробництві, як результат зростання ролі свідомості щодо продуктивних сил суспільства, особливо в сучасних умовах. Вимоги сучасного виробництва до людини і соціальні проблеми охорони здоров’я людини.

Виробничі відносини, як основа реальної структури соціуму: їх структура і значення для функціонування та розвитку суспільства. Цивілізаційні основи господарської діяльності суспільства: самовідтворювані відносини власності та влади, управління, праці, форм спілкування — основа соціальної діяльності.

Соціально-політична детермінація суспільного життя: самовідтворення сім’ї, роду, нації, класу, народу, держави та стосунків між ними. Соціальне значення соціальних норм поведінки й почуттів гуманізму, егоїзму, націоналізму, патріотизму, соціальної справедливості для збереження стабільності функціонування суспільства.

Духовно-етична детермінація суспільного життя на основі загальнолюдських цінностей та етичних норм співжиття людей. Діалектика загальнолюдського, національного, класового елементу у духовному житті суспільства, як відображення суспільного буття, історичного досвіду (історична пам’ять) як вищий регулятор соціальної діяльності людей. Духовне виробництво: процес виробництва, розподілу та використання духовних цінностей.

Духовні цінності, як форма ідеального (духовного) освоєння світу людиною; наукове, етичне, естетичне, як сукупність знань, традицій, система освіти та виховання, мова (національна, спеціально-наукова, машинна) та засоби духовної комунікації.

Діалектика матеріального та духовного виробництва, як складова частина функціонування й розвитку суспільства. Соціальна криза нашого суспільства — наслідок глибинної деформації базових підвалин суспільства, вираз історичної потреби соціального прогресу.

Проблема розвитку суспільства: детерміністський та ймовірнісний підходи. Ймовірна та цивілізаційна моделі аналізу суспільного розвитку. Соціальний прогрес і розвиток людини, засоби її духовної культури. Духовна культура сучасного лікаря.

ТЕМА 11. СУСПІЛЬНА СВІДОМІСТЬ

Суспільне буття і суспільна свідомість, їх діалектика. Структура суспільної свідомості. Особливості та взаємозв’язок елементів суспільної свідомості. Суспільна свідомість та суспільна ідеологія. Співвідношення суспільної та індивідуальної свідомості. Соціальні функції та особливості політичної і правової свідомості. Завдання політичного і правового виховання людей.

Наука як сукупність об’єктивно достовірних знань, вид духовної діяльності, особливий соціальний інститут. Теоретичний зміст та матеріальноорганізаційні форми її розвитку. Наука, як частина культури. Наука ї матеріальне виробництво. Функції науки. Універсальний характер наукового пізнання.

Поняття моралі, її походження, суть та громадські функції. Моральні принципи, норми, погляди, традиції. Моральна свідомість і моральні стосунки. Роль моралі у розвитку суспільства. Взаємозв’язок моралі з іншими формами суспільної свідомості. Мораль і політика. Мораль і право. Моральна відповідальність особистості. Основні категорії моральної свідомості: добро, зло, честь, совість, обов’язок, справедливість, гуманність, порядність, сенс життя.

Особливості релігійної свідомості. Основні елементи релігії. Релігія і теологія. Соціальні функції та роль релігії. Релігія та атеїзм.

Естетичне освоєння світу людиною. Художне пізнання і мистецтво. Суспільні функції мистецтва. Єдність естетичного і морального в мистецтві. Мистецтво і наука. Мистецтво і релігія. Мистецтво і політика.

Художній образ як особлива форма відображення дійсності. Проблема форми та змісту у мистецтві. Види мистецтва. Естетичне виховання особистості.

Тематичний план лекціЙ З ФІЛОСОФІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

(СПЕЦІАЛЬНІСТЬ – 7.110106 – „СТОМАТОЛОГІЯ”)

№ п/п	Назва теми	Кількість годин
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12.	Філософія та свідомість людини Філософія стародавнього світу. Філософія середньовіччя Філософія епохи Відродження та Нового часу Філософія ХІХ століття Філософія ХХ століття. Вітчизняна філософія Філософське вчення про буття, матерію та свідомість Діалектика та її альтернативи Філософське вчення про пізнання. Наукове пізнання Суспільство як система, що розвивається Діалектика природи і суспільства. Сучасна екологічна ситуація та розвиток медицини (філософський аспект) Проблема людини в філософії та природознавстві (діалектика біологічного та соціального). Проблема особистості у філософії та медицині	2 2 2 2 2 2 4 2 2 2 2 2

Всього: 26

Схвалено на засіданні кафедри суспільних наук та українознавства 24 червня 2008 року (протокол №21).

Завідувач кафедрою,

професор

ТЕМАТИчний план семінарських занять З ФІЛОСОФІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

(СПЕЦІАЛЬНІСТЬ – 7.110106 – „СТОМАТОЛОГІЯ”)

№ п/п	НАЗВА ТЕМИ	Кількість годин
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 7.	Філософія: світ - людина-сенс життя Історичні типи філософії Проблема співвідношення матерії та свідомості Діалектика та її альтернативи Теорія пізнання та лікарська діяльність Співвідношення суспільства і природи. Екологія і медицина Проблема особи та особистості у філософії та медицині. Світ людських цінностей	4 6 4 6 6 4 6

Всього: 36

Схвалено на засіданні кафедри суспільних наук та українознавства 24 червня 2008 року (протокол №21).

Завідувач кафедрою,

професор

ПЕРЕЛІК ТЕМ З ФІЛОСОФІЇ, ЯКІ ВИДІЛЕНІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

(СПЕЦІАЛЬНІСТЬ – 7.110106 – „СТОМАТОЛОГІЯ”)

№ п/п	Назва теми	Кількість годин
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 7. 8.	Історичні форми світогляду. Рівні світогляду. Проблема синтезу медичних знань Особливості “філософії серця” в Україні, космологічних тенденцій, ірраціоналістичної філософії ХХ століття Проблеми матерії у філософії та в медицині Єдність діалектики, логіки і теорії пізнання Гносеологія та проблеми діагнозу. Наукове пізнання Суспільсво як система. Суспільство і природа. Екологічні проблеми сучасності Проблема людини та особистості у філософії та в медицині Світ людських цінностей. Людина і культура	6 6 6 6 6 6 6 4
	Всього:	46

Схвалено на засіданні кафедри суспільних наук та українознавства 24 червня 2008 року (протокол №21).

Завідувач кафедрою,

професор

ЗАСОБИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО, ПРОМІЖНОГО ТА ЗАКЛЮЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

(СПЕЦІАЛЬНІСТЬ – 7.110106 – „СТОМАТОЛОГІЯ”)

У процесі вивчення філософії використовуються такі види контролю:

Початковий контроль знань, вмінь та навиків студентів передбачає виявлення засвоєння змісту питань для самоконтролю, розуміння головних моментів навчальних дисциплін, вивчених на першому курсі (релігієзнавства, політології, психології, педагогіки, ділової української мови, основ права, української та зарубіжної культури, історії України) шляхом фронтального усного опитування чи контрольної роботи.

Поточний контроль знань, вмінь та навиків студентів здійснюється на кожному семінарському занятті шляхом опитування студентів згідно запропонованої теми. Використовуючи методику “малих, або проблемних груп”, “експрес-питання — відповіді”, бесіди, викладач добивається чіткого розуміння висунутої проблеми. Студент повинен знати теоретичний матеріал достатньо для того, щоб справитися з розв’язанням ситуаційних задач, підготувати реферат, відповісти на нестандартне питання.

Проміжний контроль здійснюється на семінарських заняттях і має дві цільові функції: перевіркки засвоєння студентом системотворчих моментів лекцій, які читаються з курсу, а також стимулювання поглибленого вивчення певного обсягу навчальних проблем (здійснюється у письмовій формі).

Рубіжний контроль проводиться після кожного розділу курсу із залученням тестів, ситуаційних задач, контрольних запитань з теми. Як правило, це — контрольна робота чи фронтальне — здебільшого “малими групами” та “експрес-відповідями”- опитування студентів на предмет вияву рівня й характеру знань, вміння оперувати ними в нестандартній ситуації. В такий спосіб, незважаючи на порівняно велику кількість студентів, ніхто не залишається поза увагою, всім виставляються оцінки. Підсумкові заняття проводить завідуючий кафедрою та досвідчені викладачі в закріплених групах.

Після закінчення вивчення курсу “Філософія” проводиться іспит в формі усного опитування за білетною програмою (підсумковий контроль).

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК,

ЯКІ ПОВИНЕН ОПАНУВАТИ СТУДЕНТ І ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ КОНТРОЛЮ ДО, АБО ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

(СПЕЦІАЛЬНІСТЬ – 7.110106 – „СТОМАТОЛОГІЯ”)

Об’єктивно, на наукових засадах, аналізувати нестандартні ситуації, причинно-наслідкові зв’язки дійсності.