Робоча навчальна програма з філософії (стр. 1 )

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи

професор М. Ю. Коломоєць

“___” ____________ 2008 р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З ФІЛОСОФІЇ

на 2008-2009 навчальний рік

Факультет стоматологічний

Спеціальність стоматологія

Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст

Кваліфікація лікар-стоматолог

Кафедра суспільних наук та українознавства

Курс І

Семестр І

Лекції 26 годин

Семінарські заняття 36 годин

Самостійна робота 46 годин

Іспит І семестр

Всього годин 108

Чернівці, 2008

Робоча програма складена на основі програми курсу «Філософія» для студентів медичних вузів (Київ, 2000), а також у відповідності до Наказу Мінітерства охорони здоров’я України № 70 від 03.04.1996 р. «Про зміни до навчального плану підготовки лікарів у навчальних закладах МОЗ України».

Схвалено на засіданні кафедри суспільних наук та українознавства 24 червня 2008 року (протокол №21).

Завідувач кафедрою,

професор

Схвалено предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я Буковинського державного медичного університету 24 червня 2008 року (протокол №6).

Голова предметно-методичної комісії,

доцент Н. І.Зорій

ОСНОВНА МЕТА ВИКЛАДАННЯ ФІЛОСОФІЇ

ОСНОВНОЮ МЕТОЮ ВИКЛАДАННЯ ФІЛОСОФІЇ як дисципліни є створення у студентів цілісного уявлення про світ як ЦІЛЕ, ЛЮДИНУ як цілісність, роль медицини у ствердженні сенсу людського буття, розуміння сучасного стану медицини та передбачення перспектив її розвитку.

Вивчення філософії студентами вищих навчальних закладів має велике значення у вихованні майбутніх лікарів-стоматологів, формуванні їх переконань, софійно-діалектичного мислення, розширенні та поліпшенні спеціальних медичних знань, підвищенні їх культурного рівня. Чимала роль філософії у формуванні поваги до своєї професії, почуття гуманізму, нестандартного підходу до вирішення різноманітних фахових завдань, проблем людського існування. Вивчення філософії сприяє ломці негативних стереотипів мислення, орієнтації на загальнолюдські цінності. Світоглядні основи, засновані на мудрості, спонукають до творчого оволодіння процесом диференціації та інтеграції наукових знань, їх соціальної значимості, оскільки найвищою цінністю Всесвіту є об’єкт, задля якого майбутній фахівець оволодіває в ВУЗі більше 300 галузями знань — ЛЮДИНА, як цілісність. Філософія показує на матеріалах історичного розвитку нерозривний зв’язок медицини та охорони здоров’я з суспільним життям, з мораллю, народною медициною, загальною культурою людства, передовими думками його кращих мислителів, механізмом розширення творчого діапазону мислення та дії.

Вивчення філософії дає можливість зрозуміти загальні закономірності розвитку традиційної та нетрадиційної медицини в системі загальнолюдської практики. Аналіз заблуджень та помилок в окремих концепціях, у тлумаченні фактів дійсності сприяє виробленню навиків критичного підходу до сучасного стану медичної науки та клінічної практики. Одночасно формується повага до досвіду минулих поколінь, розуміння необхідності брати з нього все найкраще, збагачувати його власним сумлінням.

Тому завдання курсу філософії полягає в тому, щоб ознайомити студентів з історичним та логічним методами дослідження, методом сходження від абстрактного до конкретного як необхідною умовою пізнання та клінічної практики у медицині. Розкрити закономірності розвитку людини як головного об’єкта дослідження та медичного впливу, навчити знаходити головні ланки причинно-наслідкових зв’язків і відрізняти їх від побічних, як у матеріальних, так і в духовних процесах; прослідкувати закономірності об’єктивації й матеріалізації ідей на прикладах діяльності зарубіжних та вітчизняних діячів науки та практики, виробити навички аргументації власних переконань.

Робоча навчальна програма розроблена у відповідності до ОПП (освітньо-професійних програм) і ОКХ (освітньо-кваліфікаційних характеристик):

ГО.0012 – Використовувати у професійній і науковій діяльності категорії та закони діалектики.

ГО.0016 – Демонструвати володіння загальнонауковими і конкретно-науковими методами пізнання та діяльності.

ГО.0024 – Інтерпретувати історико-методологічні принципи філо-софського пізнання світу і суспільства та їх діалектичну взаємодію.

ГО.0029 – Користуватися критеріями істини при встановленні діагнозу.

ГО.0038 – Трактувати законмічрності пізнавально-практичної діяльносі людини у професійній роботі лікаря.

В результаті вивчення курсу філософії майбутні лікарі-стоамтологи повинні ЗНАТИ:

— основні закономірності розвитку природи та суспільства, медицини як галузі людської діяльності;

— етапи становлення та розвитку філософії і медицини в країнах зарубіжжя та в Україні;

— основні результати становлення й розвитку філософії в світі та в Україні, їх вплив на формування подальших світоглядних основ сьогодення;

— головні проблеми, диференціації та інтеграції наук щодо ЛЮДИНИ як цілісності;

— суть діалектичного мислення, творчого аналізу, явищ дійсності.

— основи процесу наукового пошуку, форми і методи наукового пізнання;

— структуру та суть людської практики, місце медичної діяльності в оздоровленні та розвитку продуктивних сил суспільства;

ВМІТИ:

— об’єктивно, на наукових засадах, аналізувати будь-які, у тому числі, нестандартні, явища й процеси, причинно-наслідкові зв’язки дійсності;

— логічно й послідовно доводити суть власної точки зору, переконань;

— визначати місце та роль певного факту у формуванні статусу людини, сенсу діяльності медика, медицини майбутнього.

— відрізняти негативні стереотипи діяльності від творчих, неупереджених дій, орієнтуватися на передове у загальнолюдському.

—  розбиратися в суті нозологізму гіпократизму та неогіпократизму як крайнощів, які здатні викликати неадекватні практичні дії медика.

—  вміти доводити неправомірність монокаузалізму, кондиціонадізму та аутогенної патології для чіткого розуміння етіології та патогенезу.

—  орієнтуватися у системі зв’язків медицини і філософії, їх значення для формування ососбистості.

—  розбиратися у релігійно-філософських основах східних систем самооздоровлення.

—  вміти диференціювати несвідоме та інстинктивне та підсвідоме для того, щоб визначитися в ролі соціальних дитермінацій щодо психічного здоров’я та психічних зривів.

—  розбиратися в сенсі соціальних цінностей, в системі медичної діяльності, як цінності.

—  вміти диференціювати простір і час як форми існування світу, біологічний та людський простір і час, розбиратися в явищах акселерації.

—  вміти використовувати слово як лікувальний фактор.

—  вміти аргументувати неспроможність дуалізму, психофізіологічного паралелізму, біхевіоризму, вульгарного матеріалізму та інших неадекватних поглядів на фізіологічне та психічне.

—  навчитися використовувати знання діалектики сутності та явища в діагностичному процесі (анамнез-симтоп-синдром-діагноз) з розуміння змісту кожного “кроку” та його мети.

—  вміти знаходити місце продовольчих, енергетичних, економічних, екологічних, демографічних та інших глобальних проблем сучасності в формуванні здоров’я людини.

—  Вміти використовувати знання законів і категорій діалектики для аналізу валелогічних і патологічних, санологічних проблем хвороби.

ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН,

ЯКІ Є НЕОБХІДНИМИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ФІЛОСОФІЇ

Назва дисципліни	Зміст дисципліни, необхідної для вивчення філософії
Основи економічної теорії: Українська та зарубіжна культура:	–  Мета і функції економічної теорії. Метод економічного аналізу –  Матеріальне виробництво. Продуктивні сили та виробничі відносини. Економічні категорії та економічні закони. Економічний спосіб мислення та його роль у розвитку суспільства. –  Суспільне виробництво і відтворення. –  Людина в системі суспільного виробництва. –  Теорія вартості і капіталу. –  Власність і форми підприємницької діяльності. –  Суть, основні елементи і механізм функціонування ринкової економіки. –  Управління економікою. –  Суспільне відтворення в цілому. –  Основні риси і тенденції розвитку світового господарства. мІжнародно економічна інтеграція. –  Теорія культури як наука. суспільна роль культури та огляд культурологічних концепцій. –  Культура первісного суспільства. –  Стародавній Схід як колиска культури людства. –  Культура античної Греції та Риму. –  Культура Європи часів Середньовіччя та епохи Відродження
Психологія: Фізіологія: Педагогіка:	–  Культура Нового та Новітнього часу. –  Культура українського народу ХІХ-ХХ століть. –  Предмет психології, її завдання, методи та галузі. –  Виникнення і розвиток психіки. Свідомість людини. –  Діяльність. Психологія вчинку. –  Пізнавальні процеси: відчуття, сприймання, пам’ять, увага. –  Особистість. –  Індивідуально-топологічні властивості. –  Емоційно-вольова сфера особистості. –  Психологія спілкування. Мала група і колектив. –  Психологічні особливості управління конфліктом. Інтимні міжособистісні стосунки. –  Вчення І. П. Павлова про умовні рефлекси, вищу нервову діяльність, типи ВНД. Вчення І. М. Сєчєнова про рефлекси. –  Теорія функціонаьної системи іна. –  Вчення про властивості домінантного вогнища збуудження. –  Значення нервової системи життєдіяльності організму; відділи нервової системи організму людини; загальний план будови головного мозку; інтелектуальна поведінка тварин, навички, інстинкти. Гальмування в корі головного мозку. –  Фізіологічна основа відчуттів сприймань, уявлень, уваги, пам’яті, вироблення уимовних рефлексів. –  Фізіологічний механізм мовлення. –  Характеристика емоцій. –  Методи науково-педагогічного дослідження. –  Педагогічна діяльність як суспільне явище. Потреби і ставлення свідомості дітей різноманітних вікових груп. Трудове, моральне та естетичне виховання. –  Вікова періодизація. Особливості розвитку дітей різних вікових груп. –  Принципи виховання.
Соціологія: Історія України: Основи права: Фізика: Математика: Хімія: –  Ділова українська мова. –  Логіка. –  Етика і деонтологія. –  Політологія. –  Естетика.	–  Взаємозв’язок філософії та соціології та особливості предмета соціології. –  Форми взаємодії індивідуальної та суспільної свідомості. –  Методи соціології. Соціологія знання. –  Формування почуттів у суспільстві. –  Міжособистісні стосунки. Методи соціоматерії. Поняття соціальної ролі. –  Соціальна структура суспільства. –  Конфліктологія. –  Весь матеріал згідно програми, особливо – становлення української держави з часів УНР, гетьманщини, голодоморів, “сталінщини”, “хрущовської відлиги”, “брежнєвщини”, “горбачовської перебудови” –  Проголошення незалежності України. Криза у всіх сферах життя та шляхи виходу з неї. –  Поняття права. Історія держави і права. –  Поняття права власності. Форми власності в Україні. Захист права власності. –  Основи трудового, цивільного, кримінального, сімейного, процесуального права. –  Основний Закон країни і правотворчість. –  Класична та посткласична механіка. –  Оптика. –  Електродинаміка. –  Ядерна фізика. –  Інтегральне та диференціальне числення. –  Неорганічна. –  Органічна. –  Аналітична.

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ