Робоча навчальна програма з філософії (стр. 5 )

Розбиратися в суті нозологізму, гіпократизму та неогіпократизму як крайнощів, які здатні викликати неадекватні практичні дії медика.

Вміти доводити неправомірність монокаузалізму, кондиціонадізму та аутогенної патології для чіткого розуміння етіології та патогенезу.

Логічно й послідовно доводити суть власної точки зору, переконань.

Визначити місце та роль певного факту у формування статусу людини, сенсі діяльності медика, медицини майбутнього.

Відрізняти негативні стереотипи діяльності від творчих, неупереджених дій, орієнтуватися на передове у загальнолюдському.

Орієнтуватися у системі зв’язків медицини і філософії, їх значення для формування ососбистості.

Розбиратися у релігійно-філософських основах східних систем самооздоровлення.

Вміти диференціювати несвідоме та інстинктивне та підсвідоме для того, щоб визначитися в ролі соціальних дитермінацій щодо психічного здоров’я та психічних зривів.

Розбиратися в сенсі соціальних цінностей, в системі медичної діяльності, як цінності.

Вміти диференціювати простір і час як форми існування світу, біологічний та людський простір і час, розбиратися в явищах акселерації.

Вміти використовувати слово як лікувальний фактор.

Вміти аргументувати неспроможність дуалізму, психофізіологічного паралелізму, біхевіоризму, вульгарного матеріалізму та інших неадекватних поглядів на фізіологічне та психічне.

Навчитися використовувати знання діалектики сутності та явища в діагностичному процесі (анамнез-симтоп-синдром-діагноз) з розумінням змісту кожного “кроку” та його мети.

Вміти знаходити місце продовольчих, енергетичних, економічних, екологічних, демографічних та інших глобальних проблем сучасності у формуванні здоров’я людини.

Вміти використовувати знання законів і категорій діалектики для аналізу валелогічних і патологічних, санологічних проблем.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ

ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ І КУРСУ З ФІЛОСОФІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

(СПЕЦІАЛЬНІСТЬ – 7.110106 – „СТОМАТОЛОГІЯ”)

Загальні критерії оцінки знань та вмінь з предмету.

Оцінка знань з філософії для медичного факультету із спеціальності “Стоматологія”, повинна проводитися на іспиті з урахуванням ступеню оволодіння практичними навиками аналізу об’єктивних закономірностей становлення й функціонування природи, суспільства і людської думки, вміння оцінювати неоднозначні підходи до статусу людини, ролі медицини в реалізації сенсу людського буття, переконливо доводити свої переконання, логічно й послідовно реалізовувати набуті знання у власних моральних діях; відрізняти істинні цінності від уявних, химерних, спотворених емоційним впливом чи стереотипом.

Оцінка знань з філософії для медичного факультету із спеціальності „Стоматологія”, повинна проводитися з урахуванням ступення оволодіння навичками застосування методологічних підходів, положень загальнофілософської теорії в аналізі логічних проблем, усвідомленням особливостей логічної теорії як науки про реальні логічні процеси, вміння простежити їх вплив на ситуацію в системі охорони здоров’я, а також визначення взаемозв’язку між логічною теорією та медициною.

Критерії оцінки теоретичних знань студентів та загальної практичної підготовки:

Оцінка “відмінно” ставиться студенту, який глибоко засвоїв теоретичний матеріал, вільно володіє термінологією, вміє використовувати матеріали першоджерел та монографічної літератури при аналізі незвичних, нестандартних питань. При видозміні питання студент без затруднень, логічно і послідовно аргументує свою думку, пов’язує теоретичні проблеми з практикою життя, медициною як особливою формою людської діяльності.

Оцінка “добре” ставиться студенту, який достатньо глибоко засвоїв програмовий матеріал, творчо аналізує будь-які проблеми курсу, вміє аргументувати свою думку, але допускає окремі неточності у відповідях, порушує інколи логіку викладу основного матеріалу.

Оцінка “задовільно” ставиться студенту, який має основні знання з предмету по підручнику, затрудняється при відповідях на видозмінені питання, не засвоїв деталей теоретичних та практичних проблем, допускає логічні прорахунки, неточності, непослідовність при викладенні матеріалу.

Оцінка “незадовільно” ставиться студенту, який не знає значної частини матеріалу, допускає суттєві помилки у відповідях, у вирішенні проблем взаємозв’язку філософії і медицини, статусу людини, моралі, слабо пов’язує теоретичний матеріал з практикою.

Схвалено на засіданні кафедри суспільних наук та українознавства 24 червня 2008 року (протокол №21).

Завідувач кафедрою,

професор

Схвалено предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я Буковинського державного медичного університету 24 червня 2008 року (протокол №6).

Голова предметно-методичної комісії,

доцент Н. І.Зорій

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

(СПЕЦІАЛЬНІСТЬ – 7.110106 – „СТОМАТОЛОГІЯ”)

Іспит з філософії на першому курсі медичного факультету проводиться у формі усного опитування згідно з білетною програмою, затвердженою на засіданнях кафедри, предметно-методичної комісії з суспільних та гуманітарних наук а також ЦМК Буковинського державного медичного університету.

Білет включає три питання і відображає розділи філософії, основного курсу та соціальної філософії.

У процесі іспиту враховуються результати поточного, проміжного та рубіжного контролю, рівень і характер вмінь та практичних навиків кожного студента, засвоєння ним головних, суттєвих моментів проблем, висвітлених у лекціях, на семінарських заняттях, у першоджерелах та методичній літературі.

Співбесіда з кожним студентом згідно критеріїв оцінок передбачає й додаткові питання з тем, які неглибоко засвоєні студентом протягом семестру, пропущені з поважних причин тощо.

Схвалено на засіданні кафедри суспільних наук та українознавства 24 червня 2008 року (протокол №21).

Завідувач кафедрою,

професор

Схвалено предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я Буковинського державного медичного університету 24 червня 2008 року (протокол №6).

Голова предметно-методичної комісії,

доцент Н. І.Зорій

БІЛЕТНА ПРОГРАМА ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

(СПЕЦІАЛЬНІСТЬ – 7.110106 – „СТОМАТОЛОГІЯ”)

1.  Філософія та наукове знання.

2.  Філософія і світогляд.-

3.  Філософія і розвиток духовності людини.

4.  Предмет і основні питання філософії.

5.  Філософія і медицина.

6.  Функції філософії.

7.  Соціально-економічні та духовні передумови виникнення філософії в країнах Сходу.

8.  Давньокитайська і давньоіндійська філософія в рабовласницькому суспільстві.

9.  Антична філософія.

10.  Філософія Середньовіччя та епохи Відродження.

11.  Філософія Нового часу.

12.  Класична німецька філософія.

13.  Формування та розвиток діалектико-матеріалістичної філософії.

14.  Історико-культурні витоки вітчизняної філософії.

15.  Вітчизняна філософія ХІХ, ХХ століть.

16.  Філософський сенс проблеми бутття. Специфіка людського буття.

17.  Філософська категорія “матерія”, визначення поняття “матерія”, його світоглядне й методологічне значення для теорії і практики медицини.

18.  Сучасні уявлення про системно-структурну організацію матеріального світу.

19.  Матерія, рух, простір, час.

20.  Проблема свідомості у філософії. Ознаки та структура свідомості. Свідомість та самосвідомість.

21.  Розвиток форм відображення, роль праці та мови у становлені свідомості.

22.  Фізіологічні основи свідомості, свідомість і мозок. Психічне і фізіологічне.

23.  Взаємозв’язок свідомого і несвідомого у психіці людини.

24.  Діалектика як вчення про зв’язки та розвиток.

25.  Аналіз фрейдизму та неофрейдизму.

26.  Об’єктивна та суб’єктивна діалектика, їх єдність та відмінність.

27.  Принципи, їх місце в системі діалектики і значення для медицини.

28.  Закон як вираз необхідного, суттєвого, стійкого взаємозв’язку предметів та явищ.

29.  Закон єдності та боротьби протилежностей.

30.  Закон взаємного переходу кількісних та якісних змін.

31.  Закон заперечення заперечення та його значення для медицини.

32.  Категорії діалектики, їх роль у медицині.

33.  Діалектика одиничного і загального. Нозологізм і антинозологізм.

34.  Суть і явище, їх значення для медицини.

35.  Частина і ціле, зміст і форма, структура і функція та їх значення для медицини.

36.  Типи цілісності в біології та медицині.

37.  Суть причинно-наслідкових зв’язків та їх значення для медицини.

38.  Причинність як основа генетичної, системної та структурної детермінації.

39.  Причинність та доцільність. Аналіз індетермінізму та телеології.

40.  Причинність в медицині. Аналіз кондиціоналізму, монокаузалізму та аутогенної патології.

41.  Необхідність та випадковість, їх значення для медицини.

42.  Причинна обумовленість випадкового в медицині.

43.  Необхідність і випадковість в біологічній еволюції.

44.  Діалектика внутрішнього та зовнішнього у виникненні та перебігу хвороби.

45.  Проблема необхідності та свободи за умов формування української державності.

46.  Проблема пізнаванності світу в історії філософії та на сучасному етапі розвитку пізнання.

47.  Пізнання як відображення світу людини. Діалектичний взаємозв’язок суб’єкта і об’єкта в процесі відображення.

48.  Пізнання і практика, їх діалектична єдність.

49.  Діалектика процесу пізнання та його основні ступені.

50.  Проблема істини в філософії та науці. Об’єктивність та конкретність істини.

51.  Особливості наукового пізнання, його структура і форми.

52.  Понятття методу і методології.

53.  Методи наукового пізнання (спостереження, експеримент, моделювання).