Робоча навчальна програма з психофізіології (стр. 1 )

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

В. о. проректора з навчальної роботи

професор ійчук

„___”________________ 2009 р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ

на 2009-2010 н. р.

Факультет - медичний

Спеціальність - медична психологія

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім.

К У Р С - ІІІ

Семестр - V

Лекції -36 год. Практичні заняття -36 год. Самостійна робота - 36 год. Іспит – V семестр Всього годин – 108
2009р.

Робоча програма складена на основі програми з психофізіології для студентів медико-психологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації за спеціальністю 7.110110 “Медична психологія” ( МОЗ України, К., 2002 р.)

Робоча програма схвалена на засіданні кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології 30.03.2009 р., протокол № 7.

Завідувач кафедри

нервових хвороб, психіатрії

та медичної психології ім.

д. мед. н., професор

Робоча навчальна програма схвалена на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних дисциплін 29 квітня 2009 р., протокол № 11.

Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін

д. мед. н., професор

І. ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

1. Мета викладання психофізіології полягає у вивченні внутрішньомозкових закономірностей виникнення та протікання пізнавальних психічних процесів, таких, як відчуття та сприйняття, пам’ять та мислення, свідомість та інтелект, воля та інші, що обумовлюють поведінку, стани людини, які регулюються різноманітними фізіологічними та психологічними механізмами. Знання, з одного боку, безумовно-рефлекторних, умовно-рефлекторних, системних механізмів, що визначають мимовільну активність людини, і, з другого боку, довільного керування, пов’язаного не тільки з фізіологічними, але й психологічними механізмами, а також розуміння перцептивних, мнестичних, пізнавальних процесів допоможуть в підготовці майбутніх лікарів-психологів до оволодіння науками, які мають справу з життєдіяльністю людського організму в умовах патології.

1.2. Задачі вивчення психофізіології:

засвоїти знання про закономірності функціонування цілісного організму людини і його частин у взаємодії з навколишнім середовищем, про фізіологічні механізми, які лежать в основі життєдіяльності організму людини;

засвоїти знання про роль центральної нервової системи в регуляції соматичних, вегетативних і психічних функцій;

набути вміння по використанню одержаних знань з психофізіології для розуміння функціонування організму людини при хворобі та пристосування до змін навколишнього середовища;

оволодіти практичними навичками, необхідними для подальшого вивчення клінічних дисциплін і для майбутньої фахової діяльності.

1.3. Завдання по вивченню психофізіології:

*  Головне завдання при викладанні психофізіології надається методологічній спрямованості лекцій та практичних занять, що повинно формувати у студентів діалектико-матеріалістичний світогляд на природу і сутність психіки в нормі та патології з позицій вчення І. П.Павлова про вищу нервову діяльність, яке є природничою основою науки про функції мозку.

*  Особлива увага звертається на зміцнення нервово-психічного здоров’я населення та профілактику психічних порушень в епоху науково-технічного прогресу. Надається також велике значення соціально-гігієнічним і санітарно-освітнім заходам у попередженні нервово-психічних захворювань.

*  У лекціях підкреслюється значення виховання вищих почуттів у людини (співчуття, милосердя, любові, обов’язку, такту, гуманізму тощо) і їх роль в діяльності.

ІІ. ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН, ЯКІ Є НЕОБХІДНИМИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПСИХОФІЗІОЛОГІЇ

Вивчення психофізіології повинно грунтуватись на засвоєнні медичної фізики (розділи-біомеханіка рухів, описання кровотоку в судинах, пульсові хвилі, енергетичний баланс організму, фізичні основи ЕКГ, ВЕКГ, оптична система ока, біофізика м’язового скорочення), загальної біології (розділи - розмноження, задачі і методи генетики, онтогенез, біологічні аспекти старіння, смерті, проблеми довголіття, гомеостаз, екологія), біохімії (розділи-вуглеводи, гепарин, його антикоагулянтні властивості, білки, загальне поняття про вітаміни і гормони, нейромедіатори, нейротрансмітери, цитокіни, ферменти, гемоглобін, біохімія травлення, енергетичний обмін, обмін і функції вуглеводів, жирів, амінокислот, води і мінеральних солей, біохімія печінки, крові, м’язів, нервової системи), анатомії людини (розділи - анатомія і біомеханіка суглобів і м’язів, плечового поясу, вільної верхньої кінцівки, тазу, вільної нижньої кінцівки, анатомія головного та спинного мозку, черепно-мозкових нервів), гістології (розділи - кров, кровообіг, нервова система, органи чуття, серцево-судинна система, ендокринна система, органи дихання, шкіра, травна система), нормальної фізіології, нейрофізіології, загальної психології.

ІІІ. З м і с т програми з психофізіології

Вступ

Історія, предмет і завдання психофізіології.

Психофізіологія: визначення предмету, мета і завдання.

Місце психофізіології в системі біологічних, психологічних, медичних та інших наук. Уява про мозок і психіку до І. П.Павлова. Історія розвитку поглядів на вищу нервову діяльність. Вчення І. П.Павлова про вищу нервову діяльність. Сучасні теорії системної організації психофізіологічних процесів і функцій.

Основні теоретично-методологічні проблеми та перспективи розвитку сучасної психофізіології.

Методи дослідження в психофізіології: спостереження, бесіда, психологічний анамнез, експериментально-психологічні методи дослідження, фізіологічні методи дослідження. Поняття про тести.

1.ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Основи теорії рефлекторної діяльності. Рефлекс, складові частини рефлекторної дуги, поняття про рефлекторне кільце. Основи функціональної організації рухових систем мозку. Концепція нейронної організації рефлекторної дуги. Еволюційні закономірності інтегративної діяльності мозку. Теорія функціональних систем організму (за іним). Сучасні теорії і моделі складних біологічних систем.

2. СВІДОМІСТЬ І ПІДСВІДОМІСТЬ

Мозок і свідомість. Свідомість як особлива форма психічного відображення дійсності. Розвиток свідомості. Фізіологічні механізми свідомості. Значення трудової діяльності у виникненні і розвитку свідомості. Структура свідомості і самосвідомості. Поняття про підсвідоме. З. Фройд та його вчення про підсвідоме. Сучасні теорії про підсвідоме.

3. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПСИХІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ТИПИ ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПЕРША І ДРУГА СИГНАЛЬНІ СИСТЕМИ

Вчення І. П.Павлова про типи вищої нервової діяльності (ВНД). Основні властивості нервових процесів та закономірності їх взаємодії.

Поняття про першу і другу сигнальні системи. Біологічні та соціальні типи ВНД. Роль соціальних факторів у розвитку другої сигнальної системи. Значення другої сигнальної системи в розвитку абстрактного мислення. Значення різних зон кори великих півкуль в діяльності другої сигнальної системи. Взаємовідносини першої та другої сигнальних систем і підкіркових утворень. Асиметрія півкуль. Уява про локалізацію функцій в корі. Динамічний стереотип. Збудження і гальмування в корі великих півкуль.

Види гальмування: безумовне (зовнішнє) та умовне (внутрішнє) гальмування. Класифікація безумовного гальмування (зовнішнє гальмо, позамежове гальмування) та умовного гальмування (згасаюче, диференційоване, умовне гальмо, запізнююче). Аналіз і синтез подразників у корі великих півкуль. Умовнорефлекторне переключення. Іррадіація і концентрація кіркових процесів гальмування. Позитивна і негативна індукція кіркових процесів.

Головні властивості нервової системи (сила нервової системи, функціональна рухливість (лабільність) нервових процесів, динамічність нервової системи).

4.ФУНКЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ МОЗКУ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

Модулюючі системи мозку. Функціональні блоки мозку (по Лурія).

Сенсорні системи (аналізатори) мозку. Загальні уявлення. Класифікація відчуттів. Адаптація і взаємодія відчуттів. Сприйняття, загальні властивості. Фізіологічні основи.

Класифікація. Ілюзії. Методи діагностики відчуття і сприйняття. Зоровий аналізатор. Слуховий аналізатор. Нюховий, смаковий, тактильний, пропріоцептивний, температурний, вісцеральний, вестибулярний, руховий аналізатори та ноціцептивна чутливість.

5. ВРОДЖЕНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМА

Безумовні рефлекси, їх класифікація. Особливості організації безумовного рефлексу (інстинкту). Концепція драйву та драйв-рефлекси.

Імпринтинг.

6. НАВЧАННЯ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ УМОВНО-РЕФЛЕКТОРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Звикання як стимул-залежне навчання. Умовні рефлекси як ефект-залежне навчання. Динаміка умовнорефлекторної діяльності.

7.МЕХАНІЗМИ УТВОРЕННЯ УМОВНОГО РЕФЛЕКСА

Правила та особливості вироблення умовних рефлексів. Умовні рефлекси другого, третього і т. д. порядків. Функціональні основи замикання тимчасового зв’язку. Домінанта та умовний рефлекс.

8. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ПАМ’ЯТІ, УВАГИ ТА НАВЧАННЯ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПАМ’ЯТІ ТА УВАГИ

Пам’ять: визначення поняття. Класифікація. Миттєва, короткочасна, довготривала пам’ять. Теорії пам’яті (психологічна, фізіологічна, біохімічна). Види пам’яті, процеси пам’яті (запам’ятовування, збереження, відтворення, впізнавання, забування). Індивідуальні відмінності пам’яті. Методи психодіагностики пам’яті.

Увага: визначення поняття, форми і рівні уваги. Фізіологічні механізми і властивості уваги. Методи психодіагностики уваги.

9. ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МИСЛЕННЯ, УЯВЛЕННЯ. УЯВА. МОВА