Система крові (стр. 2 )

Перед проведенням роботи до верхньої поверхні камери притерти чисте покривне скло так, щоб воно покривало середній і обидва бокові бруски. Притиснути великими пальцями краї скла, притираючи його до бокових брусків до появи Н’ютонових кілець.

Набрати кров у змішувач до мітки 0,5 (розведення у 20 разів). Потім у змішувач до мітки 11 набрати 3% розчин оцтової кислоти, підфарбований метиленовим синім. Вміст змішувача перемішати: струшувати протягом двох хвилин. 2-3 краплі рідини зі змішувача випустити на вату. Краплю суміші нанести під покривне скло на камеру.

Встановити камеру на предметному столику мікроскопа, фокусувати сітку камери в окулярі та встановити верхній лівий її кут у полі зору. Пересувати камеру послідовно та підрахувати лейкоцити в 25 великих квадратах, що відповідає 400 маленьким. Підрахунок числа лейкоцитів проводити за формулою:

Х=А х 4000х 20/400,

де X - число формених елементів в 1мм3 (1 мкл); А - кількість лейкоцитів в 25 великих квадратах; 20 - розведення крові; 1/4000 мм3 - об'єм камери над малим квадратом; 400 - кількість маленьких квадратів у 25 великих.

Практична робота №2: Визначення лейкоцитарної формули

У лейкоцитарній формулі визначають наступні види лейкоцитів.

Нейтрофіли ( ). Їх основна функція - захист організму від інфекцій. Найчастіше кількість нейтрофілів збільшується при гострих запальних і інфекційних захворюваннях.

Еозинофіли (………..). Вони беруть участь у розвитку алергічних реакцій, їх кількість підвищується найчастіше при алергічних станах і глистних інвазіях.

Базофіли. (………..). Функція - участь в алергічних і запальних реакціях. Їх кількість зростає при будь-яких алергічних захворюваннях.

Лімфоцити (………..). Це головні клітини імунної системи, забезпечують адекватну імунну відповідь організму при контакті з чужорідними чинниками. Моноцити. (……….). Клітини, яким належить найважливіша роль у забезпеченні фагоцитозу. Моноцитоз характерний для багатьох інфекцій.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тести

1. У хворого на бронхіальну астму при дослідженні лейкоцитарної формули крові були помічені зміни в її складі, що дало можливість запідозрити алергічний характер даного стану. Які зміни у складі крові дозволили зробити такий висновок?

А. Зменшилась кількість нейтрофілів

В. Збільшилась кількість еозинофілів

С. Збільшилась кількість моноцитів

D. Зменшилась кількість еозинофілів

Е. Збільшилась кількість лімфоцитів

2. У лікарню привезли хворого з діагнозом “гострий живіт”. Лікар запідозрив гострий апендицит і для перевірки своєї версії призначив негайний аналіз крові. Які зміни в аналізі крові можуть підтвердити наявність гострого запалення?

А. Еозинофілія

В. Еритроцитоз

С. Лейкопенія

D. Еритропенія

Е. Лейкоцитоз

3. Паразитарна інфекція звичайно супроводжується:

А. Базофілією

B. Еозинофілією

С. Моноцитозом

D. Тромбоцитозом

E. Нейтрофілією

4. Одним із важливих клінічних досліджень крові є визначення лейкоцитарної формули. Що відображає цей показник?

A.  Загальну кількість лейкоцитів

B.  Процентне співвідношення грануло - й агранулоцитів

C.  Процентне співвідношення різних форм лейкоцитів

D.  Відсоток лімфоцитів по відношенню до загальної кількості білих кровяних тілець

E.  Процентне співвідношення гранулоцитів

Ситуаційні задачі

1. Як може змінитися кількість лейкоцитів після прийому їжі, м'язової роботи, при вагітності та сильних емоціях?

______________________________________________________________________________

Тема 3. Фізико-хімічні властивості крові. Осмотичний тиск та його регуляція

Теоретичні питання до заняття:

1.Плазма крові, її склад.

2.Основні фізіологічні константи плазми крові, механізми їх регуляції.

3.Осмотичний та онкотичний тиски. Регуляція сталості осмотичного

тиску.

4. Розчини ізо-, гіпо-, гіпертонічні.

5.Мінімальна та максимальна осмотична резистентність еритроцитів.

Гемоліз, його види.

6.Кровозамінюючі розчини.

7.Функціональна система, що забезпечує постійність осмотичного тиску.

Значення осмотичного тиску для процесів мікроциркуляції.

Практична робота №1: Визначення осмотичної резистентності еритроцитів крові людини

Обладнання: кров, штатив з пробірками, 1% розчин NaCl, дистильована вода. Приготувати з 1% розчину NaCl та дистильованої води розчини наступних концентрацій: 0,8%; 0,7%, 0,6%; 0,5%; 0,4%, 0,3%; 0,2%.

Отримані розчини розмістити в порядку зменшення концентрації. В кожну пробірку додати 10 мм3 крові. Залишити пробірки в штативі на 30 хвилин. Відмітити концентрації розчину, де відбувся гемоліз усіх еритроцитів (на дні пробірки немає осаду еритроцитів, розчин прозорий, червоний - «лакова кров» (…………). Максимальна концентрація гіпотонічного розчину, у якій відбувся гемоліз усіх еритроцитів, відповідає максимальній резистентності еритроцитів (N -………………). Відмітити максимальну концентрацію гіпотонічного розчину, в якій почався гемоліз еритроцитів (є осад еритроцитів, розчин має рожевий колір (………….). Максимальна концентрація гіпотонічного розчину, у якій почався гемоліз менш стійких еритроцитів, відповідає мінімальній осмотичній резистентності еритроцитів (N -………………)..

Тести

1. У жінки 40 років аналіз крові: натрій - 115 ммоль/л, хлориди - 85 ммоль/л, калій - 4 ммоль/л, бікарбонати - 22 ммоль/л, глюкоза - 6 ммоль/л, загальний білок 65 г/л. Наслідком відмічених змін складу крові, перш за все, стане зменшення:

A.  Осмотичного тиску

B.  Онкотичного тиску

C.  Кислотно-лужної рівноваги

D.  Об'єму циркулюючої крові

E.  Швидкості осідання еритроцитів

Ситуаційна задача:

1. Що відбудеться з еритроцитами якщо їх помістити в у 0,9% p-н NaCl; 3% p-н NaCl; 0,3% p-н NaCl;?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема 4. Білки плазми крові. Активна реакція крові

Теоретичні питання до заняття:

1.Білки плазми крові, їх характеристика та функціональне значення.

2.Онкотичний тиск плазми крові і його роль.

3.Кислотно-основний стан крові, роль буферних систем у регуляції його

сталості.

4.Функціональна система, яка підтримує постійність кислотно-лужної

рівноваги крові (рН).

5.Поняття про ацидоз і алкалоз.

6.Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), її механізм і методика

визначення. Фактори, які впливають на величину ШОЕ.

Практична робота: Визначення швидкості осідання еритроцитів за методом

Обладнання: кров, прилад Панченкова, капіляри, годинникове скло, 96% спирт, гумова груша, 5% розчин цитрату натрію.

Капіляр промити 5% розчином цитрату натрію. За допомогою гумової груші в капіляр набрати розчин цитрату натрію до мітки «Р». Видути його на годинникове скло. В той же капіляр послідовно двічі набрати кров до мітки «К». Кожен раз видувати кров на годинникове скло і змішувати з розчином цитрату натрію. Одержану суміш набрати в капіляр до мітки «О» і зафіксувати капіляр у штатив.

Через 1 годину подивитися, яка висота в мм утвореного вертикального стовпчика плазми крові в капілярі. Число мм плазми є мірою швидкості осідання еритроцитів.

Прилад Панченкова для визначення ШОЕ:

А – загальний вигляд;

Б – капіляр;

В – годинникове скло.

Результати записати. Порівняти їх з фізіологічною нормою у чоловіків, жінок та вагітних жінок.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тести

1. Онкотичний тиск забезпечується присутністю у крові різних білкових фракцій, переважно:

A.  α –глобулінами

B.  Альбумінами

C.  Фібріногеном

D.  g-глобулином

E.  Протромбіном

2. У людини в результаті хронічного захворювання печінки істотно порушена її білковосинтезуюча функція. До зменшення якого параметру гомеостазу це призведе?

А. Щільності крові

В. Осмотичного тиску

С. Онкотичного тиску плазми

D. Рівня глюкози

Е. Гематокритного показника

3. В якому діапазоні коливається активна реакція крові (рН) у нормі?

7,0 - 7,5

7,35 - 7,45

7,25 - 7,85

7,9 - 8,0

8,1 - 8,4

4. Проводять лабораторне дослідження крові здорового чоловіка 40 років. Яким повинен бути у нормі вміст білків у плазмі крові?

56 - 66 г/л

60 - 80 г/л

55 - 85 г/л

65 - 85 г/л

65-95 г/л

5. При токсичному ушкодженні клітин печінки з порушенням білковосинтезуючої функції у пацієнта різко знижена кількість альбумінів у плазмі крові та онкотичний тиск. Яке явище буде наслідком цих змін?

A. Поява набряків

B. Зменшення діурезу

C. Зменшення ШОЕ

D. Збільшення об’єму крові

E. Збільшення щільності крові

6. При обстеженні хворого чоловіка, що потрапив до лікарні, аналіз крові показав підвищення ШОЕ. Чим зумовлені ці зміни?

A. Важкою фізичною працею

B. Стресом

C. Вживанням їжі