D. Запальним процесом

E. Втратою крові

Ситуаційна задача:

1. У жінки в кінці вагітності при дослідженні білків плазми крові виявили збільшення вдвічі концентрації фібриногену та зменшення альбуміно-глобулінового коефіцієнту. Яка константа плазми крові, найвірогідніше, при цьому зміниться? Аргументуйте відповідь.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема 5. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини. Фізіологія тромбоцитів

Теоретичні питання до заняття:

1.Гемостаз, його види.

2. Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його роль.

3.Коагуляційний гемостаз, його фази, механізми, значення.

4.Сучасні уявлення про основні фактори, які приймають участь у

коагуляційному гемостазі - коагулянти.

5.Антикоагулянти, їх види, механізми дії, значення.

6.Плазміни та фібриноліз, його механізми, значення.

7.Роль судинної стінки у регуляції гемостазу та фібринолізу.

8.Регуляція зсідання крові.

9.Фізіологічні основи методів дослідження стану гемостазу.

10.Вікові зміни системи гемостазу.

11.Тромбоцити, їх кількість, функції.

12.Механізми підтримання рідкого стану крові.

13.Кровотворення та його регуляція.

14.Вікові зміни системи крові.

15.Позасудинні рідини організму, їх роль у забезпечені життєдіяльності

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

клітин організму.

Практична робота №1: Визначення часу кровотечі за Дуке

Визначення часу спонтанної зупинки кровотечі проводять після пошкодження дрібних судин. Зупинка кровотечі з дрібних судин відбувається головним чином завдяки здатності тромбоцитів до аглютинації у місці пошкодження судини.

Обладнання: годинник, смужки фільтрувального паперу,

Стерильним скарифікатором проводиться прокол пальця й одразу ж починають відлік часу. Виступаючу краплю крові кожні 30 с. обережно знімають фільтрувальним папером, не торкаючись до раневої поверхні. Момент, коли на фільтрувальному папері більше не з'являється кров'яна пляма, відзначають як закінчення кровотечі.

У нормі при визначенні часу кровотечі цим способом кровотеча зупиняється до 4 хв.

Практична робота №2: Визначення кількості тромбоцитів у крові людини за методом Джавадяна

Обладнання: мікроскоп, освітлювач, рахувальна камера, покривне скло, розчин для розведення крові (на 100 мл дистильованої води беруть 3,8 г цитрату натрію, 0,57 г хлориду натрію, 0,15 г метиленової синьки; після кип‘ятіння та фільтрації до розчину додають 2-3 краплі міцного формаліну), еритроцитарний меланжер, гумова груша для взяття крові.

Ознайомитися з камерою Горяєва. Камеру щільно покрити покривним склом, притираючи його до появи Н’ютонових кілець. За допомогою гумової груші в меланжер набирають кров до мітки 0,5 і відразу розводять попередньо приготовленим розчином до мітки 101 (у 200 разів). Затиснувши меланжер між пальцями, вміст його ретельно перемішують. Залишають меланжер на 10-15 хвилин для достатнього забарвлення тромбоцитів метиленовою синькою. Після повторного розмішування краплю з меланжера наносять в попередньо підготовлену камеру Горяєва.

Підрахунок ведуть у 25 великих квадратах, тобто в 400 маленьких.

Знаючи об‘єм камери над маленьким квадратиком (1/4000 мм3) і розведення крові, визначити кількість тромбоцитів в 1мм3 крові за формулою: X=А х 4000х 200 /400 , де:

Х – загальна кількість тромбоцитів в 1 мм3 (1мкл), А – кількість тромбоцитів в 25 великих квадратах, 200 – розведення крові, 1/ 4000 мм3 – об’єм камери над маленьким квадратиком, 400 – кількість маленьких квадратиків у 25 великих.

Тести

1. Після накладення джгута у досліджуваного виявили точкові крововиливи в шкірі. З порушенням функції яких клітин крові це зв'язано?

A.  Тромбоцитів

B.  Еозинофілів

C.  Моноцитів

D.  Лімфоцитів

E.  Нейтрофілів

2. У людини необхідно оцінити швидкість розвитку коагуляційного гемостазу. Який з наведених показників доцільно визначити для цього?

A.  Кількість еритроцитів у крові

B.  Час кровотечі

C.  Загальний час згортання крові

D.  Вміст плазмінів у крові

E.  Кількість тромбоцитів у крові

3. При аналізі крові чоловіка 35 років знайшли: еритроцитів – 3,7 х 1012 /л, гемоглобіну - 130 г/л, тромбоцитів – 190 х 109/л, загальний час згортання крові – 8 хвилин, час кровотечі за Дюке – 7 хвилин. Такі результати свідчать, перш за все, про зменшення швидкості:

A.  Судинно-тромбоцитарного гемостазу

B.  Коагуляційного гемостазу

C.  Утворення прокоагулянтів

D.  Утворення тромбіну

E.  Утворення плазмінів

4. Коагулянтні та антикоагулянтні механізми регулюються нервовою системою. Як відреагує процес гемокоагуляції на підвищення тонусу симпатичної нервової системи?

A.  Гемокоагуляція не зміниться

B.  Гемокоагуляція сповільниться

C.  Гемокоагуляція посилиться

D.  Активується антикоагулянтна система

E.  Пригнічується фібринолітична система

5. Який із чинників у організмі людини забезпечує діяльність системи РАСК, зокрема бере участь у реканалізації тромбованих судин?

A.  Антитромбін III

B.  Урокіназа

C.  Цитрат натрію

D.  Вікасол

E.  Гірудин

6. До лікаря звернулася дівчина з скаргами на те, що у неї достатньо часто й спонтанно, без травм та інших пошкоджень, виникають підшкірні крововиливи, які потім довго не зникають. Аналіз крові показав, що кількість тромбоцитів знижена до 60 х 109/л. На чому позначиться знижений вміст тромбоцитів?

A. Трофіці ендотелію судин

B. Транспорті газів кров'ю

C. Фагоцитарних особливостях крові

D. Підтримці осмотичного тиску крові

E. Кислотно-лужній рівновазі

Ситуаційна задача

1. Людина, 45 років, звернулася до лікаря-стоматолога з приводу видалення кореня зуба. Лікар звернув увагу на синці, які розташовані на передпліччі пацієнта. Такі синці, за словами пацієнта, останнім часом виникають у нього навіть при незначних пошкодженнях, бувають носові кровотечі. При обстеженні ротової порожнини знайдена кровоточивість ясен. При аналізі крові виявлено: еритроцитів – 3,7 х 1012/л, гемоглобіну – 120 г/л, лейкоцитів - 5,8 х 109/л, лейкоцитарна формула без змін, тромбоцитів 90 х 109/л, загальний час згортання крові - 6 хв., час кровотечі - 10 хвилин. Назвіть вірогідні причини виявлених змін.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема 6. Групи крові. Резус-фактор

Теоретичні питання до заняття:

1.Принцип поділу крові на групи за системою АВО.

2.Методика визначення груп крові за допомогою стандартних сироваток

та цоліклонів анти-А і анти-В.

3.Резус-фактор, його значення в клініці (СDE). Значення сумісності за

резус-фактором в ранньому онтогенезі.

4.Принцип визначення резус-належності крові (за допомогою

антирезусної сироватки).

5.Інші групи крові.

6.Фізіологічні основи переливання крові. Кровозамінники.

Практична робота №1: Визначення груп крові

Обладнання: кров, стандартні сироватки I, II, III, IY груп крові, пластинка з заглибинами, два предметних скла, піпетка, ізотонічний розчин хлориду натрію.

На пластинці з заглибинами позначити групи сироваток. Під кожне позначення в заглибину нанести краплю сироватки відповідної групи. Кутом предметного скла перенести кров у сироватку I групи та ретельно розмішати. Другим кутом - у сироватку II групи та знову розмішати. Третім кутом - у сироватку III, групи та знову розмішати. Четвертим кутом - у сироватку IY, групи та знову розмішати. Співвідношення крові та сироватки повинно бути 1:10.

Через 2-3 хв. спостерігають реакцію аглютинації, після чого додають піпеткою краплю ізотонічного розчину хлориду натрію. Реакція відбувається протягом 5 хв.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Замалювати можливі варіанти аглютинації у запропонованих таблицях.

Практична робота №2: Визначення груп крові за допомогою цоліклонів анти-А і анти-В

Обладнання: біла пластинка з заглибинами, піпетки, 2 предметних скла, кров, розчини цоліклонів анти-А и анти-В.

На білій пластинці над двома заглибинами написати “анти-А” і “анти-В”. За допомогою двох різних позначених піпеток внести по одній краплі (0,1 мл): в заглибину, де написано “анти-А” – цоліклон анти-А, в заглибину, де написано “анти-В” – цоліклон анти-В. Відповідними піпетками краплі зробити плоскими. Краплю досліджуваної крові помістити в окреме заглиблення окремою піпеткою. Куточком предметного скла перенести частину крові в краплю з цоліклоном анти-А. Кров швидко розмішати з краплею цоліклона (забарвлення краплі – слабко-рожеве). Другим кутом предметного скла перенести частину крові з цоліклоном анти-В. Теж одразу розмішати. Співвідношення крові й цоліклона повинно бути 1:10. Обережно погойдувати пластинку протягом декількох хвилин, але не більше ніж 2,5 хв.

Практична робота №3: Визначення резус-фактора крові людини експрес-методом

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4