Система крові (стр. 1 )

Для студентів стоматологічного факультету

Система крові

Конкретні цілі:

Трактувати поняття системи крові, механізми її регуляції на основі аналізу параметрів гомеостазу: об’єму, кислотно-лужної рівноваги, осмотичного тиску, кількісного та якісного складу плазми та формених елементів крові

Трактувати фізіологічні закономірності функцій системи крові: дихальної, транспортної, захисної.

Трактувати фізіологічні закономірності функцій підтримання рідкого стану крові та розвитку гемостазу при пошкодженні кровоносних судин.

Робити висновки про стан фізіологічних функцій організму, які здійснюються за участю системи крові, на підставі кількісних та якісних показників крові: гематокритного показника, кількості еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, тромбоцитів, лейкоцитарної формули, колірного показника, швидкості осідання ери

троцитів (ШОЕ), часу зсідання крові, тривалості кровотечі.

Аналізувати вікові зміни складу крові, функцій та механізмів регуляції.

Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій системи крові: кількості формених елементів крові, гемоглобіну, ШОЕ, осмотичної стійкості еритроцитів, тривалості кровотечі, часу зсідання крові, визначення групи крові в системі АВО та СDE.

Тема 1. Система крові. Функції крові, фізіологія еритроцитів

Теоретичні питання до заняття:

1. Поняття про систему крові. Основні функції крові.

2. Склад і об’єм крові у людини.

3. Гематокритний показник, методика визначення.

4. Фізіологічна характеристика формених елементів крові.

5. Еритроцити, будова, кількість та функції.

6. Методика визначення кількості еритроцитів.

7. Поняття про еритрон як фізіологічну систему, регуляція кількості еритроцитів у крові.

8. Гемоглобін, його будова, властивості, види, сполуки.

9. Кількість гемоглобіну.

10. Критерії насичення еритроцитів гемоглобіном: середня концентрація, колірний показник.

Практична робота №1: Техніка забору крові

Обладнання: скарифікатор, вата, 96% етиловий спирт, 5% розчин йоду, стерильні рукавички, піпетка чи капіляр, гумова лабораторна груша.

Одягають стерильні рукавички та марлеву маску. Ватним тампоном, змоченим 96% етиловим спиртом, протирають м’якуш 3 фаланги IV пальця лівої руки для правшів або правої руки для лівшів. Стискають м’якуш пальця і швидким коротким рухом проколюють його стерильним скарифікатором. Першу краплю витирають сухою стерильною ватою, оскільки вона містить значну кількість міжклітинної рідини. Наступну краплю крові беруть на дослідження за допомогою піпетки та гумової груші. Якщо укол зробити правильно, тоді кров витікає вільно без натискання; при натискуванні отримана з пальця кров містить міжклітинну рідину, тому отримані результати будуть невірними.

Практична робота №2: Визначення кількості еритроцитів у крові людини

Обладнання: кров, мікроскоп, рахувальна камера Горяєва, покривне скло, 4% розчин NaCl, мірна пробірка, капіляр, скляна паличка.

Ознайомитися з камерою Горяєва. Камеру щільно покрити покривним склом, притираючи його до появи Н’ютонових кілець. У пробірку налити 4 мл 4% розчину NaCl. В капіляр набрати 0,02 мл крові. Потім обережно видути її на дно пробірки. Вміст пробірки ретельно розмішати. Краплю суміші з пробірки скляною паличкою перенести під покривне скло на лічильну камеру. Камеру ставлять у мікроскоп під мале збільшення. У полі зору знаходять лівий верхній квадрат сітки, потім переводять на велике збільшення і підраховують еритроцити в маленьких квадратиках сітки. Для одержання вірного результату необхідно підрахувати еритроцити в 5 великих, або 80 маленьких квадратиках, пересуваючи камеру по діагоналі від верхнього лівого до правого нижнього кута сітки. При підрахунку в маленькому квадратику рахують еритроцити, які розташовані всередині квадратика й на двох лініях - верхній та лівій (правило Єгорова - Бюркера).

Знаючи об’єм камери над маленьким квадратиком (1/4000 мм3) і розведення крові, знаходять кількість еритроцитів в 1 мм3 крові за формулою:

X=А x 4000 x 200 /1x 5 x16 , де

Х - загальна кількість еритроцитів в 1 мм3 (1мкл), А - кількість еритроцитів у 5 великих квадратах, 200 - розведення крові, 1/ 4000 мм3 - об’єм камери над маленьким квадратиком

16 - кількість малих квадратів в одному великому.

Рахувальна камера Горяєва

а – вид зверху

б – вид збоку

в – сітка Горяєва

Практична робота №3: Визначення гематокритного показника

Обладнання: кров, мікроцентрифуга, кристалічний лимоннокислий натрій, Заповнений кров'ю гематокритний капіляр поміщають в мікроцентрифугу. Закривають кришку. Центрифугують кров протягом 1 хвилини. Формені елементи розташовуються в периферійних кінцях капіляра, плазма - у центрі. За мітками капіляра обчислюють співвідношення між об'ємами плазми й формених елементів і виражають отримані дані у відсотках.

Практична робота №4: Визначення кількості гемоглобіну колориметричним методом (за Салі)

Обладнання: кров, дистильована вода, 0,1N розчин HCl, гемометр Салі, скляна паличка

А – гемометр Салі з мірною пробіркою, Б – капіляр на 20 мкл для забору крові, В – піпетка для дистильованої води, Г – скляна паличка для розмішування.

У пробірку гемометра (пробірка градуйована в г %) наливають 0,1 N розчин HCl до мітки «2», і встановлюють її між двома стандартами (солянокислий гематин або гемін). Кров набирають за допомогою мікропіпетки (0,02 мл) та гумової груші. Кінець піпетки обережно витирають ватою, кров випускають у реактив на дно пробірки, а піпетку 2-3 рази промивають верхнім шаром рідини так, щоб не утворювалося піни. Пробірку струшують і встановлюють у штатив гемометра. Рідина стає прозорою і набуває бурого кольору. Через 5 хвилин до рідини в пробірку додають дистильовану воду, помішуючи скляною паличкою рідину, після кожного додавання води. Коли колір рідини буде наближатися до кольору стандартів, воду додають окремими краплями. Розведення закінчується, коли колір рідини в пробірці не буде відрізнятися від кольору стандартів. Відраховують поділки шкали гемометра по нижньому меніску рідини, яку розводили. Одержаний результат в г % помножити на 10. Тоді кількість гемоглобіну буде в одиницях системи СІ.

При роботі необхідно дотримуватися часу від моменту розведення до оцінки результату (5 хв.), оскільки колір гемоглобіну непостійний.

Практична робота №5: Визначення колірного показника і середнього вмісту

гемоглобіну у одному еритроциті

Колірний показник характеризує співвідношення кількості гемоглобіну та числа

еритроцитів у крові і, тим самим, міру насиченості кожного еритроцита гемоглобіном.

Обчислення колірного показника виконують за формулою:

3×Hb /три перші цифри числа еритроцитів

В нормі колірний показник знаходиться в межах 0,85-1,0.

Середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті становить 27-33,3 пг (пікограм) aбо

0,000027 - 0,000033 мкг.

Hb/число еритроцитів в 1 л

Тести:

1. Гематокрит 41% означає, що в одиниці об’єму крові:

A.41% гемоглобіну міститься в еритроцитах

B.41% гемоглобіну є у плазмі

C.41% від загального об’єму становить плазма крові

D.41% від загального об’єму становлять еритроцити, лейкоцити й тромбоцити

E.41% елементів крові становлять еритроцити

2. Чому буде дорівнювати об'єм плазми, якщо загальний об'єм крові - 5 л, а гематокрит - 40%?

A.1 л

B.2 л

C. 2,5 л

D. 3 л

E.4 л

3. Лікар швидкої допомоги констатував у потерпілого втрату свідомості, порушення дихання та інші прояви отруєння чадним газом. Яка сполука стала причиною порушення дихання?

А. Карбоксигемоглобін

B. Карбгемоглобін

С. Метгемоглобін

D. Дезоксигемоглобін

E. Оксигемоглобін

4. Під час обстеження в пацієнта було встановлено, що кількість гемоглобіну складає 95 г/л, кількість еритроцитів - 2,5 х 1012/л, колірний показник - 1.0. Оцініть ці результати обстеження, про що це може свідчити?

А. Нормохромна анемія

B. Гіпогемоглобінемія – мало еритроцитів

С. Збільшення кількості еритроцитів

D. Зменшення кількості гемоглобіну

E. Зрушення лейкоцитарної формули вліво

5.При тривалому перебуванні в горах в альпіністів відбулося збільшення кількості еритроцитів (еритроцитоз). Вплив якої біологічно-активної речовини зумовив ці зміни?

A.  Еритропоетину

B.  Реніну

C.  Кортизолу

D.  Адреналіну

E.  Тестостерону

6. У здорового обстежуваного в стані спокою кількість еритроцитів становить 5,65*1012/л. Причиною цього може бути те, що обстежуваний:

A.  Житель високогір’я

B.  Шахтар

C.  Студент

D.  Вагітна жінка

E.  Відповідальний працівник міністерства

7. Фізіологи встановили, що кількість еритроцитів у крові залежить від функціонального стану червоного кісткового мозку й тривалості життя еритроцита. Який термін “життя” еритроцита в периферичній крові в середньому?

A.  120 діб

B.  70 діб

C.  50 діб

D.  150 діб

E.  220 діб

Тема 2: Захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів

Теоретичні питання до заняття:

1. Захисні функції крові.

2. Лейкоцити, їх кількість, властивості та функції. Поняття про лейкоцитоз,

лейкопенію. Лейкоцитарна формула.

3. Функції різних форм лейкоцитів, у тому числі Т - і В-лімфоцитів.

4. Регуляція кількості лейкоцитів.

5. Принцип підрахунку лейкоцитів.

6.Поняття про імунітет, його види.

Практична робота №1: Підрахунок кількості лейкоцитів у крові людини

Обладнання: кров, мікроскоп, лічильна камера Горяєва, покривне скло, мірна пробірка, скляна паличка, розчин для розведення крові (3% розчин оцтової кислоти, підфарбований метиленовим синім. Кислота руйнує оболонки еритроцитів, вони стають невидимими й не перешкоджають підрахунку лейкоцитів. Підфарбовані ядра лейкоцитів добре помітно).