Тема «Адміністративне законодавство України як засіб профілактики правопорушень» (стр. 8 )

Статистичні дані свідчать, що адміністративні правопорушення, які посягають на громадський порядок, складають приблизно п’яту частину від загальної кількості адміністративних правопорушень, що розглядаються ОВС. Серед них приблизно четверту частину становлять справи про дрібне хуліганство. Близько семи десяти відсотків – справи про появу у громадських місцях у п’яному вигляді та розпиття спиртних напоїв у громадських місцях і близько п’яти відсотків – справи про інші порушення громадського порядку.

Родовим об’єктом цих правопорушень виступає в основному громадський порядок, а також громадська безпека.

Безпосередніми об’єктами окремих адміністративних правопорушень названої групи виступають конкретні суспільні відносини або їх сукупність, що стосується названих вище складових громадського порядку, а саме: громадського спокою, громадської моралі та людської гідності.

З об’єктивної сторони дана група адміністративних правопорушень характеризується вольовими, активними діями, якими всупереч чинним норам права і моралі порушуються правила поведінки у громадських місцях, що охороняються адміністративними санкціями. Як правило, ці дії носять разовий, епізодичний характер. Шляхом бездіяльності адміністративні проступки, що посягають на громадський порядок, не скоюються.

Нерідко, на кваліфікацію протиправних проявів суттєвий вплив справляють і такі ознаки, як час, місце, обставини та характер таких дій.

Суб’єктами адміністративних правопорушень, які посягають на громадський порядок, є фізичні осудні особи, які на момент вчинення правопорушення досягли 16-річного віку.

Суб’єктивна сторона адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок та громадську безпеку характеризується як правило, умисною виною. Хоча в окремих випадках не виключена і необережна форма вини (особливо це стосується порушення правил пожежної безпеки).

Дрібне хуліганство (Стаття 173).

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Поширювання неправдивих чуток (Стаття 1731).

Поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.

Вчинення насильства в сім’ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми (Стаття 1732).

Вчинення насильства в сім’ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім’ї.

Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку (Стаття 174).

Стрільба з вогнепальної чи холодної метальної зброї або пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку ‒

тягне за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зброї і бойових припасів або без такої.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (Стаття 175).

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а також використання пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням.

Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях (Стаття 1751).

Куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

Виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення (Стаття 176).

Виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення.

Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення (Стаття 177).

Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення.

Виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів (Стаття 1772).

Виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, а так само виготовлення, придбання або зберігання з метою реалізації або використання за призначенням обладнання для вироблення фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів.

Розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п’яному вигляді (Стаття 178).

Розпивання спиртних напоїв на вулицях, на стадіонах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та в інших громадських місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж спиртних напоїв на розлив дозволений виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, або поява в громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання спиртних напоїв у громадських місцях або появу в громадських місцях у п’яному вигляді.

Розпивання спиртних напоїв на виробництві (Стаття 179).

Розпивання спиртних напоїв на виробництві (на робочих місцях, у приміщеннях і на території підприємств, установ, організацій) або перебування на роботі в нетверезому стані.

Участь майстрів, начальників дільниць, змін, цехів та інших керівників у розпиванні з підлеглими їм працівниками спиртних напоїв на виробництві або невжиття ними заходів до відсторонення від роботи осіб, які перебувають у нетверезому стані, або приховування ними випадків розпивання спиртних напоїв чи появи на роботі в нетверезому стані підлеглих їм працівників.

Доведення неповнолітнього до стану сп’яніння (Стаття 180).

Доведення неповнолітнього до стану сп’яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами ‒

тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Азартні ігри, ворожіння в громадських місцях (Стаття 181).

Участь в організованих без дозволу азартних іграх (карти, рулетку, “наперсток” та інші) на гроші, речі та інші цінності, а так само прийняття ставок приватними особами на спортивних та інших змаганнях.

Незаконна організація азартних ігор на гроші, речі та інші цінності.

Ворожіння у громадських місцях.

Заняття проституцією (Стаття 1811).

Заняття проституцією.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях (Стаття 182).

Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.

Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб (Стаття 183).

Завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб.

Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей (Стаття 184).

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

ВИСНОВКИ

Профілактика правопорушень – обов’язкова діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, у тому числі громадських організацій, спрямована на виявлення та усунення причин і умов, які сприяють учиненню правопорушень, а також виявлення осіб, схильних до вчинення правопорушень, та застосування заходів до їх виправлення.

Профілактика правопорушень передбачена рядом спеціальних законів України, зокрема Законами “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі ”, “Про попередження насильства в сім’ї”, “Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі на певний строк ” та іншими.

Профілактика правопорушень здійснюється за принципами:

законності – лише в межах обов’язків і прав, які визначені цим Законом та іншими законами України;

спільності – участі в профілактичній діяльності, крім правоохоронних органів, усіх інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадських організацій та окремих громадян;

гуманізму – поваги до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина та визнання їх пріоритету над державними інтересами;

віддання переваги методам переконання – застосування примусових заходів лише після вичерпання всіх інших заходів впливу;

гласності – систематичного висвітлення в державній статистиці та засобах масової інформації відомостей про стан профілактики правопорушень;

недопущення розголошення особистих даних людини, отриманих у процесі здійснення профілактичних заходів;

індивідуалізації та диференціації форм і методів профілактики;

об’єктивності – безстороннього, неупередженого, незалежного від волі та бажання людини здійснення заходів, що запобігають учиненню правопорушень;

системності – застосування заходів попередження правопорушень у комплексному поєднанні відповідно до розроблених планів;

обов’язковості – нормативно закріпленого здійснення заходів безумовних для виконання.;

верховенства права – відповідність норм закону нормам Конституції України і не суперечення ним.