Пояснювальна записка (стр. 3 )

Спонтанне мовлення і спонтанна рефлексія над мовою в розвитку мовно-мовленнєвої компетенції. Дослідження Дж. Каца, Д. Макніла, Н. Хомського, Ч. Озгуда, Дж. Міллера, єва, ії, , Е. Ленберга, Л. Блумфільда, Дж. Керролла, , єва, інштейна, , М. І.Жинкіна, , іна, , іна, М. Холідея, А. Картера, ї, ін, ї, Д. Слобіна, ї, М. Б.Єлісеєвої, Дж. Грін, А. Ребера та інших щодо розвитку в дітей мовленнєво-мовної компетенції.

МОДУЛЬ IV.

РЕФЛЕКСИВНА ПСИХОЛІНГВІСТИКА

(ПСИХОЛІНГВІСТИКА ПСИХОЛІНГВІСТИКИ)

ТЕМА 16. Рефлексивна психолінгвістика в навчанні рідної мови

і розвитку мовлення

Роль рефлексії дитини-мовця над мовленням, його усвідомлення і контроль над породженням у мовленнєвих процесах. Ідеї психологів, які досліджували рефлективні прояви в мовленні (Ч. Озгуд, І. А.Будуен де Куртене, іко-Куліковський, , Ф. Боас, Е. Сепір).

Розуміння мовленнєвої рефлексії у . Розвиток рефлексії дитини над мовленням (за євим). Рівні побудови психічних процесів за і рівні усвідомленості за євим. свідомі мовленнєві операції (єв), мовленнєві дії (єв). рівнева організація психолінгвістичних одиниць. Чотири рівні усвідомленості мовлення. Рефлексія мовлення за Л. І.Божович і Є. Д.Божович. мовна свідомість (ін).

Роль експліцитних, метамовних знань (декларативних і процедуральних) у розвитку відрефлектованого мовлення. Становлення нових для дітей відношень між психолінгвістичними (оперативними мовленнєвими) одиницями і рівнями усвідомлення мови і мовлення.

Перехід від спонтанного неусвідомленого мовлення і спонтанної рефлексії до контрольованого, усвідомлюваного, довільного, навмисного, відрефлектованого мовлення у дітей старшого дошкільного віку.

ТЕМА 17. Проблеми психодидактики в контексті мовленнєвого розвитку старших дошкільників

Прикладні галузі психолінгвістики – дитяча психологія, дошкільна педагогіка, методика розвитку мовлення тощо. Психологічні, психолінгвістичні і мовні одиниці у формуванні мовлення дітей.

Особливості формування мовленнєвих операцій і мовленнєвих дій. Трансформація мовленнєвих операцій та дій. Фази у формуванні мовленнєвої дії, об’єктивація мовних одиниць, її вплив на висловлювання дітей. Засвоєння метамови дошкільниками.

Встановлення співвідношення комунікативності й металінгвістичної свідомості. Характер та спосіб репрезентації мовленнєвих (комунікативних) моделей. Інтеграція мовленнєвої і навчальної діяльності дошкільників. Особистісний принцип у формуванні мовлення.

Психологічні та психолінгвістичні засади вдосконалення технологій розвитку мовлення дітей: аналіз теорії та практики пропедевтики метамовної та мовленнєвої діяльності дітей у ДНЗ; доцільність комунікативної спрямованості навчання мови й розвитку мовлення; умови розвитку функціонально-смислової організації мовлення.

ТЕМА 18. Психолінгвістична теорія і технології формування мовленнєвої діяльності у дітей

Поняття теорії, її основні постулати, психолінгвістична і металінгвопсихологічна спрямованість, практична зорієнтованість. Урахування теорією психологічних, оперативних і мовних одиниць. Передбачення теорією можливості впливати на пізнавальні, психодинамічні і комунікативні процеси, властивості і стани дітей. Психолого-дидактичні передумови, умови й принципи формування мовленнєвої діяльності.

Поняття про психолінгвістичні технології, їх психологічний супровід і особливості. Психотехніки, основні критерії психолінгвістичного обґрунтування відбору мовного і метамовного матеріалу для засвоєння дошкільниками. Психолінгвістичні способи, форми і засоби розвитку мовленнєвої діяльності в дітей.

ТЕМА 19. Психолінгвістичні технології розвитку мовленнєвої діяльності в дітей

Групова психолінгвотерапія. Психокорекційні технології забезпечення розгортання висловлювань з використанням індивідуального лексикону і лексико-семантичних засобів.

Психокорекційні й розвивальні технології операціоналізації словосполучень, висловлень і висловлювань. Психокорекційні технології забезпечення цілісно завершеної функціонально-смислової реалізації мовлення в дошкільників.

ТЕМА 20. Металінгвопсихологічні технології формування мовленнєвої діяльності

Мовленнєва діяльність як предмет формування її в дітей. Особливості формування мовленнєвих дій. Мовленнєві завдання, їх лінгвістична і психологічна специфіка. Планомірно-поетапне формування мовленнєвих дій: мотиваційної основи; схеми їх орієнтувальної основи у матеріалізованій формі; із заміною матеріалізованих дій і орієнтувальної схеми голосним мовленням (ексилікацією); з утворенням власне дій. Виформування усвідомлюваних мотивів – цілей.

4. ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

МОДУЛЬ I.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПСИХОЛІНГВІСТИКИ

ТЕМИ 1-4 (1 заняття). Психолінгвістика як наука про сприймання й породження мовленнєвого висловлювання

Предмет і завдання психолінгвістики

1.  Історія виникнення психолінгвістики. Причини виникнення психолінгвістики.

2.  Психолінгвістика як самостійна наука, галузь психологічного знання. Об’єкт і предмет психолінгвістики.

3.  Теоретико-методологічні основи психолінгвістики. Основні розділи психолінгвістики. Зв’язок психолінгвістики з іншими науками.

4.  Методи дослідження в психолінгвістиці.

Мовлення як багатовимірний феномен

1.  Мовлення – феномен психіки, її вища психічна функція. Зв’язок мовлення з мисленням та іншими нерозривно з’єднаними психічними процесами, станами і властивостями особистості.

2.  Кореляція мовлення зі свідомістю. Підсвідоме (неусвідомлюване) і свідоме в мовленні, їх співвідношення. Мовленнєва поведінка.

3.  Мовлення як нейропсихофізіологічний прояв. Мовлення з позиції нейролінгвістики і нейропсихології.

4.  Інтегративна теорія мовлення І. М.Румянцевої.

Види знань і особливості їх функціонування

в мовленнємисленні та життєдіяльності людини

1.  Наукове і житейське знання. Психологічний статус знань. Специфіка живого знання. Різні підходи до класифікації знань, його джерела.

2.  Два підходи до трактування феномену знань (традиційний, логіко-раціональний і новий, що формується). Функція знань в діяльності людини в теорії діяльності єва. орієнтувальна основа діяльності. Ситуативне знання і знання загального роду.

Мовлення і мова. Мовленнєва діяльність

1.  Співвідношення мовлення і мови. Роль мовлення у життєдіяльності людини. Функції мовлення і мови та їх реалізація в мовленнємисленні. Прояви мовлення: аудіювання, говоріння, читання, письмо.

2.  Говоріння як вид мовленнєвої діяльності (предмет, продукт говоріння, результат, засоби, способи реалізації, характерні одиниці).

3.  Слухання (аудіювання) як вид мовленнєвої діяльності. Фази слухання.

4.  Читання як вид мовленнєвої діяльності. Етапи процесу читання.

5.  Письмо як вид мовленнєвої діяльності. Психологічний зміст процесу письма. Етапи процесу письма. Роль слухового аналізатора у процесі письма. Роль артикуляції в процесі письма. Зорова організація письма.

6.  Види мовлення: зовнішнє і внутрішнє мовлення. Методи дослідження зовнішнього і внутрішнього мовлення.

7.  Істотні ознаки мовленнєвої діяльності, ієрархічна вертикальна її будова: мовленнєві дії, мовленнєві операції, механізми мовлення. Горизонтальна (фазова) будова мовленнєвої діяльності: мотив, інтенція, внутрішнє програмування, граматичне структурування, кінетична (моторна) реалізація.

МОДУЛЬ II.

ОСНОВИ ПСИХОЛІНГВІСТИКИ

ТЕМИ 5-6 (1 заняття). Мовленнєвий/мовний механізм людини. Моделювання процесів мовленнєпородження

1.  Загальне поняття мовленнєвого/мовного механізму і пов’язані з ним проблеми мовної свідомості. Основні принципи функціонування мовленнєвомовного механізму. Різні підходи до опису його роботи.

2.  Розвиток механізмів мовлення і мови у дітей дошкільного віку.

Моделювання процесів мовленнєпородження

1.  Моделі мовленнємисленнєвого процесу і продукування мовлення. Трансформаційно-генеративна граматика Н. Хомського.

2.  Моделі , ії, єва, іної, ї, ї та ін.

ТЕМИ 7-9 (1 заняття). Моделювання процесів розуміння мовлення.

Мовні значення. Висловлювання, текст, дискурс як одиниці мовленнєвого спілкування

1.  Основні особливості сприймання тексту зі слуху й письмового мовлення. Етапи сприймання мовлення. Неусвідомленість сприймання. Осмисленість сприймання. Сприймання букв і слів. Сприймання речень. Моделі сприймання мовлення.

2.  Розуміння як побудова ментальної моделі, як побудова проекції тексту, як прояв особистісного смислу. Опори під час розуміння тексту. Значення і смисл. Розуміння слова. Розуміння речень. Розуміння тексту.

Мовні значення як надбання індивіда

1.  Різні підходи до опису значень слова: асоціативний, параметричний, ознаковий, прототип ний, ситуаційний.

2.  Функціонування значень.

Висловлення, висловлювання, текст, дискурс як одиниці мовленнєвого спілкування

1.  Висловлення, його моделювання як процесу породження фрази (речення). Специфіка породження висловлення.

2.  Особливості висловлювання як одиниці мовленнєвої діяльності і комунікації. Динамічне трактування висловлювання, лінгвістичні й психолінгвістичні підходи. Висловлювання як мовленнєва дія. Діалогічні і монологічні висловлювання, їх характеристики: спільне і відмінне.

3.  Психолінгвістична природа тексту, його зв’язність і цілісність. Ознаки зв’язності і цілісності. Висловлювання й текст – психолінгвістичні категорії. Якість текстів, необхідних для достатнього сприймання і розуміння дошкільниками.

4.  Дискурс, різні підходи до його трактування.