Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (стр. 8 )

Згідно з Законом №71-VIII, запровадження електронної системи здійснюватиметься у два етапи.

1 лютого 2015 року розпочнеться перехідний період, протягом якого передбачається обов’язкова реєстрація в Єдиному реєстрі усіх податкових накладних, незалежно від розміру ПДВ у них та факту видачі покупцю. При цьому передбачено, що, у разі порушенні термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних документів, складених у період до 1 липня 2015 року, санкції не застосовуватимуться.

У повноцінному режимі – із застосуванням формули для визначення суми, на яку можна видавати податкові накладні, – система електронного адміністрування має запрацювати з 1 липня 2015 року.

Водночас, пункт 201.10 статті 201 ПКУ передбачає, що лише податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку-продавцем, є для покупця таких товарів чи послуг підставою для нарахування сум податкового кредиту. Таким чином, покупці сільгосппродукції будуть вимагати реєстрації ПДВ-накладних в електронному реєстрі вже з 1 січня 2015 року.

Спрощенці 2 та 3 групи можуть не застосовувати касові апарати

13 січня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 000, яким пропонується виключити норми Податкового кодексу, запроваджені в грудні, що вводять обов’язок застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої та третьої (фізичні особи-підприємці) груп.

«Реалізація зазначеної норми Закону вимагатиме додаткових витрат на придбання, встановлення та щомісячне обслуговування касових апаратів, а у більшості суб’єктів малого підприємництва ще й виникне потреба у залучені бухгалтерів з метою правильного ведення податкового обліку, що також призведе до додаткових витрат.

Крім того, діючий сьогодні Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не є досконалим, а штрафи за порушення його норм є досить високими.

Перш ніж вводити для всіх підприємців обов’язок застосовувати у своїй господарській діяльності РРО необхідно врегулювати правовідносини у сфері застосування, використання та обслуговування РРО, зменшити вартість забезпечення фіскального обліку суб’єктами господарювання, запровадити справедливу відповідальність суб’єктів за невиконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», - йдеться в пояснювальній записці до документу.

Податковий компроміс

З 17 січня поточного року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу», який їни  ухвалила 25 грудня 2014 року.

Відтепер бізнес матиме законний механізм податкового компромісу з державою, який дозволяє платникам уникнути фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності за заниження податкових зобов’язань з податків на прибуток та додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року.

«Цей законопроект виник у відповідь на запит бізнесу, який хоче перегорнути сторінку і почати працювати прозоро. Податковий компроміс – це не зобов’язання, а право бізнесу. Враховуючи підписання Угоди про асоціацію з ЄС і ті можливості, які вона відкриває для українського бізнесу, я переконаний, що цим інструментом скористається багато компаній», - зазначив Голова ДФС України Ігор Білоус.

Відповідно до ухваленого закону, загальна тривалість процедури досягнення податкового компромісу – до 70 календарних днів з наступного дня після подання уточнюючого розрахунку. При цьому, загальний термін, протягом якого платник може прийняти рішення про застосування процедури податкового компромісу (подання уточнюючого розрахунку або заяви), складає 90 календарних днів з дня набрання чинності цим законом.

Протягом зазначеного періоду платники за бажанням можуть подати до органів Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ  за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року, в яких визначити  суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ та/або заяву відповідно до Закону.

ДФС, у свою чергу, протягом 10 робочих днів приймає рішення про можливість проведення перевірки або відсутність такої необхідності для підтвердження визначеної суми.

При застосуванні процедури податкового компромісу платник має сплатити 5% від суми задекларованих або визначених у податковому повідомленні-рішенні податкових зобов'язань. При цьому інші 95 відс. такої суми вважаються погашеними, а штрафні санкції та пеня не нараховуватимуться.

Відповідно до закону, процедури податкового компромісу поширюється й на випадки, коли у платника податків розпочата документальна податкова перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки. У таких випадках платник податків за своїм рішенням може подати уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість.

Крім того, якщо відносно платника податків розпочата документальна податкова перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки, він також за власним бажанням може подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань.

Уточнені та перевірені операції у періодах під час застосування податкового компромісу у подальшому платники не змінюватимуть, а контролюючий орган не перевірятиме.

Завдяки такій добровільній акції декларування недоплачених податків бізнес отримає можливість відкрито працювати, проходити аудит та залучати фінансування для розвитку своєї підприємницької діяльності.

Законом також внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексів та Кодексу адміністративного судочинства щодо звільнення платників податків від адміністративної та кримінальної відповідальності, а також встановлено можливість застосування процедури примирення сторін в рамках адміністративного судочинства при застосуванні податкового компромісу.

Компенсація за невикористану відпустку: як відобразити у звіті ЄСВ?

Спеціалісти Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області роз’яснили як відобразити в таблиці 6 додатка 4 звіту з ЄСВ компенсацію, нараховану роботодавцем працівнику за невикористані щорічні відпустки (основну та додаткову).

Тобто, оскільки компенсація за дні невикористаної щорічної відпустки (основну та додаткову) — це додаткова заробітна плата, то в таблиці 6 додатка 4 звіту з ЄСВ нараховані роботодавцем суми компенсації працівнику вказуються в графі 17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати (доходу) (усього з початку звітного місяця)» без зазначення коду типу нарахувань. При цьому, суми, нараховані роботодавцем працівнику після його звільнення, не є базою нарахування ЄСВ та не відображаються в даній графі.

Уряд забезпечить соціальну підтримку найбільш вразливих верств населення

На 2015 рік Уряд України зберіг пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання палива, ліків, зубопротезування без урахування доходів для інвалідів війни, учасників бойових дій, у т. ч. учасників антитерористичної операції, інвалідів або пенсіонерів з числа реабілітованих осіб, а також осіб, віднесених до 1-2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Про це заявила Міністр фінансів України Наталія Яресько під час інтерв’ю Українському радіо.

За її словами, також не обмежується право на пільговий проїзд громадським транспортом інвалідам І та ІІ групи, дітям-інвалідам, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, учням із малозабезпечених сімей, особам, які супроводжують інваліда І групи, учасникам бойових дій, у т. ч. учасників антитерористичної операції. Міністр наголосила, що питання забезпечення соціального захисту населення в умовах підвищення цін та тарифів на житлово-комунальні послуги врегульовано Програмою житлових субсидій населенню, яка гарантує малозабезпеченим громадянам стабільність витрат на оплату житлово-комунальних послуг незалежно від зміни вартості послуг. З 1 жовтня поточного року встановлено розмір обов'язкової плати за житлово-комунальні послуги, який визначається індивідуально для кожної сім'ї залежно від розміру доходів. При цьому, для громадян з низьким рівнем доходу розмір обов’язкової плати при призначені житлової субсидії становить близько 6-7% від сукупного доходу сім'ї. Крім цього, Урядом запроваджено надання населенню компенсації додаткових витрат на оплату газопостачання, центрального опалення та централізованого постачання гарячої води (комунальні послуги) в умовах підвищення цін і тарифів на ці послуги. Компенсація надається сім’ям, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців не перевищує величину прожиткового мінімуму сім'ї. На надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло -, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот – 11,9млрд. грн.; на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу – 0,8 млрд. грн.; на надання пільг з послуг зв’язку, інших передбачених законодавством послуг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян – 1,9 млрд. гривень. Міністр наголосила, що у 2015 році буде зменшено державну підтримку НАК «Нафтогаз України», а заощаджені кошти будуть спрямовані на адресну допомогу тій частині населення, яка цього потребує.

Зміни в Стандартах внутрішнього аудиту бюджетників

Мінфін вніс деякі зміни до Стандартів внутрішнього аудиту. Нагадаємо, що вказані Стандарти визначають єдині  підходи до організації та проведення внутрішнього аудиту, підготовки аудиторських звітів, висновків та рекомендацій у міністерствах та інших ЦОВВ, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери їх управління, оцінки якості такого аудиту. Змінами уточнено, що база даних, яка містить дані щодо об'єктів внутрішнього аудиту, повинна містити таку інформацію: