Вассенаарські домовленості є форумом, в рамках якого держави можуть колективно розглядати питання експорту і його результати для міжнародної безпеки. Це основна перевага в галузі безпеки, яку дає членство у ВД. Режим контролю відкритий на глобальному рівні для країн, які відповідають певним критеріям, а рішення про прийом нових членів ухвалюється консенсусом держав-членів ВД. Але оскільки обмін експортною інформацією здійснюється у формі повідомлень, є підстави вважати, що це не завжди співпадає з інтересами бізнесу і входить в суперечність з бажаннями партнерів укладати закриті угоди. Проте, враховуючи, що в даний час на оборонному бізнесі спеціалізуються 1134 приватні фірми майже в 100 країнах світу, а також зважаючи на те, що на планеті вже налічується 639 млн. одиниць стрілецької зброї, кількість якої постійно зростає, а переносні зенітні ракетні комплекси в руках терористів стають небезпечним засобом для цивільної і військової авіації, є всі підстави стверджувати про необхідність посилення даного режиму. Інакше в недалекому майбутньому ми можемо стати свідками злиття незаконної торгівлі зброєю з міжнародним тероризмом, що може стати матеріальною основою явища, яке сучасні дослідники називають «супертероризмом» або «катастрофічним тероризмом».

Наші колишні співвітчизники полковник (1891-1936) і полковник Е. Є.Месснер (1891-1974) в своїх дослідженнях вже наприкінці 1920-х рр. дійшли фундаментального висновку про партизано-терористичний характер воєн майбутнього [11, 12], на що Ліга націй відреагувала порівняно оперативно. Проте введення режиму ліквідації міжнародного тероризму було здійснено з великим запізненням. Після стратегічного удару по США невійськовими засобами 11 вересня 2001 р. ситуація різко змінилася: доцільність ядерних доктрин минулого була поставлена під серйозний сумнів. А в результаті виявлення в 2003 р. добре організованої мережі «чорного ринку» розробок ЯЗ, провідну роль в якій грав керівник ядерного центру в м. Кахуте пакистанський вчений , ядерна заборона відійшла на другий план, а ядерне нерозповсюдження вийшло на перший. Стало очевидним, що тероризм в сучасному вигляді – це одна з нових форм війни. Було потрібно багато років, щоб це зрозуміти і побачити її поліетнічний характер. Новизна зазначеної форми полягає в асиметричності дій сторін. Поступаючись в технологічному і ресурсному плані, мережний противник прирікає країни і народи вести з ним циклічну і затяжну боротьбу.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

У своєму розвитку міжнародний тероризм пройшов декілька витків і в даний час представлений мережею незаконних воєнізованих формувань (НВФ), що стали матеріальною основою мережної війни (netwar). Під мережною війною розуміються дії НВФ при анонімності їх лідерів, відсутності чітких локальних структур, наявності прямого «горизонтального» зв'язку між всіма її учасниками, відсутності відносин підлеглості між ними, заміні постійних ієрархічних структур ситуативними організаціями і групами. На наступному, можливо кінцевому, витку розвитку слід чекати самої небезпечної ситуації – злиття мережі НВФ з мережею підпільного ринку розробок ЗМУ. За неузгодженими, осередковими діями терористичної мережі може слідувати одночасна регіональна або глобальна атака типу «бджолиного рою» із застосуванням ЗМУ. На порядок денний негайно має бути поставлено питання про способи запобігання такої небезпеки. Перемогти в мережній війні можна тільки мережними структурами і способами, які примусять терористів велику частину своїх ресурсів витрачати на самозбереження, а не на атаки.

Отже, діючі в даний час режими міжнародної безпеки лежать в основі стратегії захисту і реалізації національних інтересів країн і народів. Проте гарантувати глобальну стабільність і безпеку вони поки що не можуть. Кількість і складність режимів вимагає об'єднання зусиль світової спільноти для того, щоб на колективній основі, з урахуванням інтересів більшості держав, виробити реальні способи і етапи їх посилення. Виходячи з проведеного аналізу режимів міжнародної безпеки, є підстави вважати, що для підвищення їх ефективності необхідна активна діяльність за наступними напрямами: послідовне формування без'ядерних зон, особливо в регіонах з нестабільною воєнно-політичною обстановкою; введення повної і всеосяжної заборони на проведення випробувань ЯЗ; створення механізмів міжнародної співпраці з неядерними державами, що послаблюють їх стимули до володіння ЯЗ; надання ядерними державами надійних гарантій безпеки неядерним країнам-членам ДНЯЗ; встановлення контролю МАГАТЕ і ОЗХЗ над всіма ядерними і хімічними технологіями і матеріалами; скорочення ядерних боєприпасів не тільки РФ і США, але й усіх ядерних держав; відмову від підтримки будь-якої недержавної установи в її прагненні придбати ЗМУ; ухвалення на національному рівні законодавства посилюючого контроль над експортом товарів і технологій, які можуть бути застосовані для створення ЗМУ; забезпечення обліку, зберігання і фізичного захисту сировинних і технологічних ресурсів, які виключали б їх потрапляння в руки недержавних установ і терористичних груп; прискорення набуття чинності ДВЗЯВ на користь запобігання розповсюдження матеріалів, технологій і знань необхідних для створення ЯЗ; продовження проведення міжнародних КШН з перехоплення вантажів, що транспортуються всупереч режиму нерозповсюдження; першочергове і попереджуюче ухвалення конвенцій по запобіганню терактів із застосуванням ЗМУ. Повертаючись до епіграфа статті можна зазначити, що Україні спільно з країнами-учасницями режимів глобальної безпеки вже в даний час необхідно виконати велику роботу для гідної і корпоративної відповіді на серйозні виклики безпеці світовій спільноті.

Список використаної літератури:

1.http:///uk-g6/793.html

2. http://studrada. /content/1-проблема-міжнародної-військової-безпеки-та-міжнародно-правові-принципи-її-забезпечення

3. http://nomos. /content/view/113/82/

4. http://www. parta. /referats/view/1789/

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4