Забезпечення якості знань на уроках зарубіжної літератури шляхом формування інноваційної культури (стр. 2 )

Урок літератури – це насамперед заняття, на якому учитель уміло використовує  всі  можливості  учня, весь його творчий потенціал з метою активного розумового розвитку, формування комунікативної  компетентності та моральних якостей.

1. 2. Принципи комплексних удосконалень навчального процесу

Актуальним є питання створення належних умов і залучення цілеспрямованих заходів щодо розвитку пізнавально-творчих здібностей учнів у вивченні курсу "Зарубіжна література". Поставлене завдання, з моєї точки зору, потребує комплексних удосконалень навчального процесу з урахуванням принципів:

індивідуальне й диференційоване навчання з наданням можливості вибору завдань учня; постановка й вирішення проблемних і творчих ситуацій засобами системного  виконання репродуктивно-творчих, дослідницьких і творчих завдань різних за типами, видами й формами виявлення; діалогічність і комунікативність навчання з метою розвитку саморегулятивних і комунікативних здібностей учнів; створення психологічно сприятливого клімату в колективі, коли учитель і учень  виступають активними й взаємодіючими суб’єктами діяльності.

Навчальна творчість у процесі вивчення курсу "Зарубіжна література" передбачає не лише виконання творчих робіт, але й оригінальне комбінування, переструктурування, емоційно-критичне ставлення до проблеми. Важливим є етап формування готовності учнів до творчої діяльності, розвитку аналітично-творчих здібностей, виявлення здатності асоціативно мислити, формування здібності вести діалог, брати участь у дискусії.

Науковими дослідженнями встановлено, що найбільш високий рівень засвоєння інформації спостерігається за умови використання різних каналів сприйняття інформації, тобто при одночасному прослуховуванні, наочному сприйнятті, обговоренні та виконанні вправ.

Однією з інноваційних форм роботи є інформаційні уроки, які супроводжуються організацією диспутів та презентацією фільмів. Демонстрація фільму дозволяє:

акцентувати увагу учнів на певній проблемі; інформувати про шляхи вирішення проблеми; провести аналіз.

Пошук інновацій у формах навчання привів до появи так званих нестандартних уроків. Серед найбільш розповсюджених типів нестандартних уроків найбільш розповсюджені: ділові ігри, прес-конференції, заняття типу КВК, заняття-конкурси, заняття-концерти, рольові ігри, конференції, семінари, інтегровані заняття, екскурсії, заняття-практикум, заняття-дослідження, заняття-подорож, заняття-"літературне кафе".

Більшість занять нестандартної форми передбачає групове навчання, що сприяє реалізації комплексних його цілей, засвоєнню знань: формує навички самоконтролю, почуття обов`язку й відповідальності за результати навчання.

На заняттях з використанням активних методів навчання з'являється можливість формування дуже важливих якостей: сумісний пошук альтернативних рішень та його прийняття, формування професійного мислення та інші. Учні висловлюють свої думки, вчаться говорити, тобто удосконалюють свої комунікативні навички. Активні методи навчання дозволяють студентам розвивати мислення, використовувати засвоєні знання в практично-орієнтованій діяльності, що максимально наближена до професійної. При цьому надзвичайно важливим є оцінювання не тільки знань та умінь, але й творчої самостійності, професійно-етичного аспекту протікання навчального процесу. Загалом, можна стверджувати, що орієнтація на учня вимагає такої побудови процесу навчання, яка потребує зміщення акценту на розвиток учнів; поєднання диференційованого змісту навчання та системи відповідних форм, методів та засобів навчання.

Особливий інтерес викликають соціально-психологічні, педагогічні заняття, що проводяться у формі тренінгів (тренінг особистісного росту, тренінг комунікативних навичок).

Засоби, які використовуються при розробці тренінгу: групові дискусії, міні-лекції, рольові ігри, ігри, спрямовані на інтенсивну фізичну взаємодію, робота в парах, трійках, групах.

Дискусія є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Дискусія – публічне обговорення якогось спірного питання. Вона значною мірою сприяє розвиткові критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує вміння відстоювати свої думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми. Дискусія має велику освітню і  виховну цінність. Вона вчить глибокому розумінню проблеми, самостійній  позиції, оперування аргументами, вчить зважати на думку інших.

1. 3. Дидактичні можливості для дозованого пред’явлення елементів матеріалу

Основними дидактичними можливостями для дозованого пред`явлення елементів матеріалу заняття має відомий програмний засіб PowerPoint з пакета Microsoft Office.

Комп`ютерна презентація – це файл, в який такі матеріали зібрані, файл презентації складається з послідовності кадрів або слайдів.

Ці слайди можна не тільки виводити на екран комп`ютера або спеціального проектора по ходу виступу, але і надрукувати на папері або прозорій плівці. Переваги такої презентації очевидні:

послідовність викладу. За допомогою  слайдів, що змінюють один одного на екрані, утримати увагу аудиторії набагато легше, ніж бігаючи  з указкою між розвішених плакатів; відмінність від звичних слайдів, що пропускаються  через діапроектор, полягає в тому, що комп`ютерні слайди дозволяють швидко повернутися до будь-якого  з уже розглянутих питань або  зовсім  змінити послідовність викладу; мультимедійні ефекти. Слайд презентації – це не просто  зображення. У ньому, як і в будь-якому  комп`ютерному документі, можуть бути елементи анімації, аудіо - та відео фрагменти.

Проведення занять із застосуванням комп`ютерних мереж є найсучаснішим інструментарієм з педагогічного арсеналу. При цьому збільшується якість і темп заняття за рахунок підвищення мотивації учнів, підвищується емоційна рівновага, що спричинює високу якість дизайну та чіткість літер та рисунків на екранах монітора.

1.4. Моделі інноваційного навчання

В авторській школі Гузика розроблено і апробовано п’ять моделей інноваційного навчання:

1. Модель навчання пошукових процедур ( «формування дослідника»).

2. Модель цілеспрямованого формування розумових операцій («виховання мислителя»).

3. Модель навчання як дискусія («дебатна технологія»).

4. Модель імітаційно - рольового навчання («навчальні ігри»).

5. Модель навчально-пізнавального та соціального проектування («навчальний проект»).

На думку М. Гузика, вищезгадані моделі мають спільні кінцеві результати навчання:

-  досягнення такого стану формування навчально-пошукових умінь, коли учень здатен діяти за умов пошуку і створення нових для нього знань і практичного досвіду;

-  вільне включення в комунікативну діяльність в умовах спільного пошуку варіантів розв’язання відповідних навчальних і прикладних проблем;

-  засвоєння учнем прийомів моделювання та ігрової імітації з тими предметами, явищами і подіями, які є об’єктами спеціального вивчення;

-  оволодіння прийомами та способами генералізації і розгортання інформації відповідно до ієрархії конкретних кінцевих продуктів розумової діяльності та пізнання у такій послідовності: понятійно-термінологічні одиниці інформації; класи інформації; об’єднання класів інформації в єдину систему; створення нових систем інформації за допомогою трансформацій та імплікацій.

Ефективність уроку зарубіжної літератури залежить від створення комплексу вправ і завдань, що апелюють до різних видів пам’яті і сприйняття. Також слід ураховувати й елемент зацікавленості, що впливає на ефективність засвоєння інформації. Необхідно будувати урок літератури таким чином, щоб мати якомога більший вплив на формування естетичних смаків учнів не лише мистецтвом слова, а й мистецтвом зображення, прослуховування. Залучати для виконання цього завдання необхідно всі можливі засоби.

На допомогу учителеві приходять мультимедійні технології, які можна використовувати на різних етапах роботи з інформацією: мотиваційному операційно-пізнавальному, контрольно-оцінювальному.

Попри всі переваги мультимедіа, впроваджуючи комп’ютерні технології у навчання, слід керуватися критерієм доцільності. Наскільки доцільно обрана програма, схема, репродукція, таблиця тощо під час роботи над темою? Чи є обраний матеріал таким, що забезпечить глибоке усвідомлення тексту, чи це лише красива зайва інформація, яка перевантажує учнів і забирає навчальний час? Адже читання, осмислення тексту, робота з ним залишається класичною, а отже, незмінною константою, що забезпечує результат і виправдовує мету вивчення літератури. Змінюються лише підходи, методи і форми досягнення мети. Від правильної відповіді на поставлені запитання: «Чого і як навчати?» залежить результативність уроку, одночасно це і є критерієм майстерності учителя. Урок – одиниця системи вивчення курсу. А отже, результативність навчання світової літератури залежить від ефективності проведення кожного уроку.

ІІ. РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ЗАСТОСУВАННЯ ІКТ

2.1. Проблеми розвитку творчих здібностей учнів у сучасній методиці вивчення літератури шляхом використання ІКТ

В умовах реформи загальноосвітньої і професійної школи, як ніколи раніше, підвищилися вимоги до уроку - основної форми навчання і виховання учнів.

Змістова наповненість та ідейно-виховна спрямованість кожної навчальної години набувають особливого значення, коли йдеться про сучасний урок літератури, про виховання в учнів активної життєвої позиції, їхньої готовності до самостійного трудового життя.

Яким же насправді має бути сучасний урок? Як підвищити його ефективність? Що в ньому сьогодні найвизначальніше? Ці та інші питання хвилюють сьогодні багатьох учителів літератури.

Удосконалення уроків літератури в школі-завжди актуальна проблема. Чим краще організований і проведений урок, тим ширшою і глибшою буде літературна освіта школярів. Тепер, коли втілюються в життя «Основні напрями реформи загальноосвітньої і професійної школи», перед словесниками закономірно знову й знову постають питання: «як поліпшити викладання літератури? Як уникнути типових недоліків, що трапляються на уроках?»[10].