Дидактик Лернер і Скаткін вивели загально дидактичну класифікацію методів, що охоплює всю систему шкільного навчання:

1) пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний);

2) репродуктивний (відтворюючий);

3) метод творчого викладу;

4) евристичний (частково-пошуковий);

5) дослідницький.

Скаткін: «Мова йде не про протиставлення одного метода іншому, а про їх гармонійне співіснування, про розумне застосування кожного метода на своєму місці для вирішення специфічних навчально-виховних завдань»[11].

Ці загальнодидактичні методи навчання по-своєму реалізуються в кожному навчальному предметі у відповідності до його специфіки.

Зупинюсь на дослідницькому методі

Його мета-розкрити нові аспекти художнього твору, які не висвітлювались раніше, розвивати вміння самостійно аналізувати твір.

Це досягається шляхом постановки проблемних питань, дослідницьких завдань. Цей метод близький до евристичного. Його відмінність у наступному: при евристичному вчитель ставить завдання і в значній мірі спрямовує пошук учнів, вчить прийомам; при дослідницькому учні вже володіючи прийомами, самостійно вирішують складні завдання на базі нового матеріалу, самостійно приходять до узагальнених суджень.

Дослідницький метод може застосовуватись на звичайних уроках, але частіше на уроках семінарського типу, уроках-конференціях, факультативних заняттях.

Характерні прийоми:

висунення вчителем проблеми для всього класу, при чому ряд аспектів цієї проблеми розробляється групою учнів чи індивідуально;

вчитель пропонує теми для семінарських занять і учні беруть цікаві їм

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

для доповіді, чи роблять виступ в ролі опонента;

вчитель пропонує учням для аналізу твір який не вивчався за

програмою, або ж твір вибирається самим учнем.

Пропонуючи теми, вчитель консультує, спрямовує пошук.

Види діяльності:

самостійний аналіз частини, епізода чи цілого твору, що не вивчався за програмою;

зіставлення в тематичному, проблемному, теоретико-літературному плані двох чи кількох творів;

зіставлення, аналіз двох чи кількох точок на твір в цілому, образ з обгрунтуванням своєї думки;

зіставлення літературного твору з його екранізацією (чи спектаклем);

самостійна оцінка спектаклю, різної інтерпретації акторів героя;

оцінка проглянутого кінофільму, виставки живопису;

краєзнавчі дослідження.

Результати цих видів діяльності можуть бути оформлені в доповіді, твори, реферати, статті для газети.

В процесі виконання цих робіт учні в більшій мірі оволодівають знаннями в царині літературознавчої науки. Застосування цього методу стимулює учнів до пошуку, вчить користуватися каталогом, знаходити потрібні для використання завдання книги, конспектувати, цитувати.

ВИСНОВКИ

В розкритті проблеми використання ІКТ для розвитку творчих здібностей учнів та підвищення ефективності уроку зарубіжної літератури в сучасній методиці вивчення літератури влежить удосконалення та розвиток методичної науки, педагогіки, психології, літературознавства.

Створення нових методик викладання літератури, психології, педагогіки, в яких розглядаються проблеми розвитку учнів, сприяє підвищенню теоретичного і методичного рівня уроку літератури, вдосконаленню його змісту та структурної організації.

Чимало залежить від роботи вчителя на уроці. Виховувати в учнів стійкий інтерес до літератури, постійно збуджувати позитивне, емоційне ставлення до навчання, стимулювати інтелектуальні та естетичні потреби школяра - головний обов'зок вчителя.

Рівень уроку залежить від використання методів і прийомів, їх вибір зумовлюється змістом уроку, характером і специфікою матеріалу,

Чим краще організований урок, тим ширшою і глибшою буде літературна освіта учнів.

Уроки зарубіжної літератури є важливою ланкою розвитку розумової діяльності, формування творчої особистості учнів, їх умінь і навичок розв'язувати самостійно проблематичні завдання, конкретизувати зв'язки між окремими предметами і явищами, які стимулюють пізнавальні інтереси, допитливість, дослідницьку активність, бажання знаходити оригінальні рішення.

Успішне виконання цих складних завдань, поставлених при вивченні художніх творів можливе лише тоді, коли вчитель сам досконало володіє знаннями емоційно-естетичної природи слова, постійно використовує у своїй роботі різні форми і методи, що сприяють розвитку відтворюючої та творчої уяви, емоційного сприймання твору і самостійної розумової діяльності, художнє мислення, необхідність творчої праці, культури усного і писемного мовлення.

Лише той учитель зможе досягти поставленої мети на уроці літератури, який досконало володіє психологічними особливостями учнівського колективу, розумно враховує суб'єктивні і об'єктивні фактори, які допоможуть досягти поставленої мети у навчанні, вихованні і розвитку творчих здібностей учнів.

Навчання - це і є великий творчий процес, як для вчителя так і для учнів. В учителя є свої улюблені прийоми і методи, що народилися у повсякденній творчій праці. І самими виправданими є ті, що включають учнів в активну, розумову, творчу діяльність - в цьому і полягає повноцінність уроку літератури.

Урок - це єдине русло учителя і учня, де панують взаєморозуміння, бажання розв'язати мету і завдання; сприйняти і творчо осмислити почуте, або прочитане. Лише при таких умовах це русло буде прямувати в бажаному напрямку і принесе бажані результати. Отже, на сучасному етапі навчання повинно бути не просто процесом здобуття знань, а діяльністю самозмінювання, де основою є демократичність, відкритість, діалогічність, рефлективність.

Використовуючи такі форми роботи, як твори-перевтілення, життєпис словом, живопис словом, коментатор народних думок, асоціативне малювання, пелюстки почуттів, я керуюся, насамперед, ефективністю кінцевого результату, роботою на перспективу. Саме це дає засади формування цілого комплексу компетентностей, що є досить актуальним на сьогоднішніх уроках світової літератури.

Звичайно, немає й не може бути універсальних схем, придатних для всіх випадків організації проектного навчання. Це не самоціль, а лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву і, найголовніше, саморозкриттю та саморозвитку особистості.

Результат від таких уроків стає стимулом для подальшої вчительської роботи. Змінюється на краще ставлення учнів до вчителя, виникає атмосфера особливих стосунків між дітьми та педагогом.

Тож виховуймо словом гідну людину – справжнього, ідеального українця, щоб наша праця в царині художнього слова творила майбуття!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Є. Формування творчої особистості. // Всесвітня література та культура. - 2003. - №5- с. 13-16

2. Дем'яненко системного використання творчих завдань під час вивчення зарубіжної літератури, та пояснювальна записка до неї, 5-8 кл. // Всесвітня література. - 2004. - №9-с.14-19

3. Дем'яненко діяльність учнів середніх класів як засіб підвищення ефективності вивчення літератури. // Зарубіжна література. - 2005.-№4-с.32-34

4. Зверс «Тарас Бульба». Пособие для учителя. - Л.,- Просвещение. 1980-с.104

5. І. Дорожня карта - 7 клас. Посібник для вчителя зарубіжної літератури.

6. Куц Є. Л. Формування творчої особистості засобом художньої літератури. // Всесвітня література. - 2000. -№2.-с.5-7

7. Неділько В. Методика викладання української літератури в середній школі.

8. Пасічник Є. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах. - К., 2000.-с.186-201

9. Півнюк Н. О., , Гребницька іжна література для 7 класу. - К.-Освіта.2007-с.289

10. Проблемність на уроках літератури. Лекція №4. Проблеми сучасного уроку. www. tspu. /...lit/lec. htm

11. Проблемність на уроках літератури. Методи навчання. www. tspu. /...lit/lec. htm

12.  Вовк ічна традиція у системі освітніх інновацій // Пульсар. – 2000. - № 9. – с.45-47.

13.  Кларин в мировой педагогике: обучение на основе исследования, игры и дискуссии (Анализ зарубежного опыта). – Рига: НИЦ «Эксперимент», 1995. – 176с.

14.  Кремень іта і наука в Україні – інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. – К.:Грамота, 2005. – 448с.

15.  Підготовка вчителя до інноваційної діяльності в системі післядипломної освіти: Дис. канд. пед. наук: 13.0001. – К., 1999. – 235с.

ДОДАТКИ

Пропоную розробку уроку, який базується на інноваційних технологіях, зокрема, проектному та асоціативному навчанні.

Урок творчих роздумів

Зарубіжна література, 7 клас

Тема. «Добро завжди сильніше злого,

Тож обери добра дорогу!»

Відображення любові до України, мужності та козацької відваги у повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба»

Епіграф до уроку: Найвища наука життя – мудрість,

а найвища мудрість – бути добрим!

Гр. Тютюнник

Девіз уроку: Активно співпрацювати,

креативно мислити,

літературу вивчати!

Мета: дидактична – розкрити багатогранність образів твору через вчинки, дії, переживання, самооцінку, роздуми;

розвивальна – формувати інформативну, комунікативну компетентності учнів, їхні креативні здібності;

виховна - плекати в дитячих душах кращі людські моральні цінності, формуючи в маленькій людині «людське».

Соціокультурна лінія: Найвища краса – краса добра!

Обладнання: портрет Миколи Гоголя,, власноруч виготовлені схеми дитячих проектів, ілюстрації до твору, сенкани, пам’ятки

«Як працювати в групі», «Складання сенкана», «Характеристика героїв з елементами порівняння»,

картки самооцінки.

Форми роботи: групова, фронтальна, парна, індивідуальна.

Хід уроку

 

І. Установчо-мотиваційний етап.

1. Створення емоційно-позитивної атмосфери на уроці.

Історія - паспорт вічний, пропуск у білий світ…

Ми не ховали обличчя, гордо йшли сотні літ.

Завжди ми накривали дружби рясні столи.

Нас по словах впізнавали, де б ми такі не були.

Райдуга в небі висне, граючи в плесах вод.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6