Забезпечення якості знань на уроках зарубіжної літератури шляхом формування інноваційної культури (стр. 5 )

Доки живе наша пам`ять, доти живе народ!

Ви перегорнули чимало цікавих історичних сторінок, які відкрили вам світ подвигів і патріотизму нашого народу, подумки подорожували, насолоджуючись неповторним українським словом, немов побували в купелі Любові, Щастя і Добра.

2. Аутотренінг.

Тож сядьмо обличчям один до одного, відчуймо тепло долонь, закриймо очі (діти повторюють за вчителем)

і промовляймо:

„Я – розумний...

Я – щасливий...

Я – впевнений у собі, бо я живу заради добра на Землі...”

- Розплющіть очі і подаруйте один одному посмішку!

3. Мета:

- Відкриймо свої душі, бо сьогодні ми звертаємося до твору, який допоможе кожному з вас життєствердитись, знайти своє місце на землі, усвідомити власне «Я». Після сьогоднішнього уроку ми, діти, зможемо:

* глибоко уявити багатогранність образів твору через вчинки, дії, переживання, самооцінку, роздуми;

* знайти власне «людське» у кожній душі;

* визначити найважливіші моральні цінності, які є пріоритетними у нашому житті.

- Не забудьте протягом уроку заповнювати «Картки самооцінки». (додаток 1 - загальне ознайомлення)

4. Робота з епіграфами.

- Прочитаймо слова Гр. Тютюнника, що супроводитимуть нас протягом уроку. (Читаю цитати, роблю відповідні акценти і продовжую вступне слово).

- Відомий український педагог Василь Сухомлинський вважав, що твори, прочитані в дитячому віці, назавжди відкладають у серці «зернятка людяності, з яких складається совість». Ви, напевно, теж помітили, що читання не лише приносить естетичне задоволення, а й змушує нас замислитися над проблемами реального життя – вибором друзів, поведінки, правильного рішення. До таких роздумів спонукала нас і повість великого російського письменника Миколи Гоголя «Тарас Бульба».

5. Завдання групам. (Визначаються, хто бажає працювати в якій групі)

- І тепер – завдання. Ми працюватимемо у великій фантастично-винахідницькій лабораторії, кожне бюро якої матиме окреме, але досить відповідальне завдання, щоб досягти єдиної мети – життєствердження кожного із нас!

Фантазери – протягом уроку розроблять і презентують проект «Добро у нашому житті». Хочу зауважити, що це можна зробити у довільній формі.

Пропоную вам використати за основу гронування (нагромадження) прислів’їв, крилатих висловів, які стосуються моралі даної казки.

Винахідники – придумають модель сучасної ідеальної людини.

Група „Творчість” – спробує розіграти й інсценувати діалог із митцем.

Арбітри – все почуте будуть занотовувати, щоб в кінці уроку зробити загальний висновок і визначити, чи активно та дієво ми всі працювали на уроці. Будь ласка, користуйтеся пам’яткою. (Додаток 2)

Отже, проблемне запитання, відповідь на яке ви дасте в кінці уроку:

Без чого не народжується літературний шедевр?

(Записують запитання в зошити)

-  Тож берімось, друзі, до роботи! Пориньмо у чарівний світ творчості Миколи Гоголя…

ІІ. Змістово-пошуковий етап.

1.  «Перше знайомство» (коротка довідка про творчість М. Гоголя)

-Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з України. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами, захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив його у своїх творах.

Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив «дух минулого віку», «історію народу... в ясній величі» у повісті «Тарас Бульба». Із замилуванням письменник змальовує безмежний український степ («Чорт вас візьми, степи, які ви гарні!», «Уся поверхня землі здавалася зелено-золотим океаном, по якому бризнули мільйони різних кольорів»), могутній Дніпро («Він віяв холодними хвилями і розстилався ближче, ближче і, нарешті, охопив половину всієї поверхні

землі»). Та мета його розповіді — описати Запорізьку Січ — колиску гордого козацького духу («Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й міцні, як леви! Ось звідки розливається воля і козацтво на всю Україну!»). М. Гоголь показує устрій Запорізької Січі, побут, звичаї козаків, їхні військові походи та подвиги. Реальні події і художній вимисел переплелися в єдине, закінчене ціле: перед читачами постав початок народно-визвольного руху в Україні наприкінці 30-х — на початку 40-х років XVII століття. Його голос повниться жалем із приводу того, що були жорстокі часи.

Головні герої повісті «Тарас Бульба», «хоч і гинуть фізично, залишаються в народній пам’яті безсмертними, бо переконані, що «не загине жодна великодушна справа». Помираючи, козаки розуміють, що боротьба не закінчена, що смерть їхня не даремна, а потрібна для майбутньої перемоги. У цій вірі у безсмертя народу — справжній оптимізм повісті, її героїчний пафос, народне, життєстверджуюче начало. Усьому світові М. Гоголь довів, що є Україна і українці як нація, а не жителі південних окраїн, «малороси» чи «хохли».

2.  Коментоване читання епізодів із повісті «Тарас Бульба»

-  Давайте поділимо твір за частинами для подальшого обговорення.

- Знайдіть опорний епізод (так як учні вже прочитали твір до уроку, опорний епізод вибирають для себе самі – той, який, на їхню думку, ключовим виступає у творі)

- Якими життєвими принципами керувалися герої у своїх вчинках? (Можлива відповідь: добро, людяність, милосердя.)

- Які герої твору є позитивними, а які – негативними?

-  Ознайомтеся, будь ласка, із «Пам’яткою…» та підготуйтеся до характеристики героїв твору з елементами порівняння. (додаток 3).

3.Доповнення вчителя.

- Остап і Андрій — сини головного героя повісті М. Гоголя «Тарас Бульба». Вони майже однолітки, молоді, дужі хлопці. Навчалися у Київській академії.

Остап ледь не з дитинства мріяв про Запорізьку Січ, кілька разів кидав навчання, і тільки погроза батька зробити його монахом на двадцять літ примусила його зробитися сумлінним учнем. За вдачею він був суворим, не прощав образ. Батькові на його глузування сказав: «За образу не подивлюся і не зважу ні на кого».

Андрій вчився легко, був мрійником, цінував красу, не був байдужим до жінок. Ніжнішим він був і до матері. Одного разу хлопець познайомився з прекрасною полячкою, хоч і одержав за це тумаків від її челяді. привіз своїх синів на Запорізьку Січ, «швидко обоє молодих козаків стали на добрім рахунку в козаків....Жваво і влучно стріляли в ціль, перепливали Дніпро проти течії — справа, за яку новачок приймався урочисто в козацькі кола».

Почався визвольний похід проти утисків пансько-шляхетської

Польщі. «За один місяць змужніли й зовсім переродилися пташенята, що тільки-но оперилися, і стали чоловіками. Риси обличчя їх, у котрих до цього часу була видна якась юнацька м’якість, стали тепер грізними і сильними. А старому Тарасу любо було бачити, як обоє синів його були одними з перших».

Остапу ніби на роду був написаний шлях битв і подвигів. Він був хоробрим, розважливим і холоднокровним воїном, через це його, як і мріяв батько, у битві під Дубно обрали курінним. Загинув мужній воїн, як герой, не промовивши й слова під тортурами ворогів.

Андрій спочатку теж «увесь поринув у чарівну музику куль і мечів». Він не вмів розраховувати й обдумувати в бою, летів напролом і часто творив чудеса військової майстерності. Та доля звела його знову з колишньою коханою полячкою, яка опинилася в осадному місті. Краса дівчини так полонила його, що він забув про все — і про батька, і про присягу, і про Вітчизну. Це його й погубило. Андрій виступив у бою на боці поляків, проти своїх козаків-товаришів, і був покараний. Батько власноручно убив

його за зраду, не дозволивши братові навіть поховати його по-християнському. Так безглуздо загинула молода сила, козацький цвіт. Були сини одного батька, та не одного характеру й не однакової долі. Тому й загинули — один патріотом, героєм на славу Вітчизні, а другий — зрадником на власне безчестя й горе батька.

4. Ілюстрована вікторина.

(Способом роботи у парах учням пропонується відгадати за підготовленими ілюстраціями епізод із повісті).

5.Ситуативне завдання.

- Уявіть себе на місці Тараса Бульби. Як вчинили б ви?

- Чи можна виправдати людей, які зраджують рід, батьків, Вітчизну?

- Які риси характеру притаманні Тарасу?

6. Слово вчителя.

- Тарас Бульба — головний герой однойменної повісті М. Гоголя. Це запорізький полковник, що втілив у собі кращі риси українського козацтва. Відомий російський критик писав: «Хто такий Тарас Бульба? Герой, представник життя цілого народу, цілого політичного суспільства у відому епоху життя».

Тарас Бульба — мужній та відважний воїн, який уславив себе у багатьох боях.

«Немає у нас нікого, що рівний йому в доблесті». Найсвятіша для нього справа — оборона віри та Вітчизни. Цьому він присвятив усе життя, в такому ж дусі виховував і синів. Часто він був до них надто суворий, не показував глибоко прихованої батьківської любові. Але потайки милувався Остапом («О! та це буде з часом добрий полковник!»). І про Андрія думав: «І це добрий — враг би не взяв його! — вояка! Не Остап, але добрий, добрий також вояка!» Коли ж Андрій зрадив козаків заради

прекрасної полячки, батько власноручно його вбив. Неймовірними зусиллями Тарас Бульба пробирається до Варшави і підтримує Остапа в його останню найтяжчу хвилину.

Відважним, досвідченим командиром виявляє себе Тарас, коли його обрали наказним отаманом. Найперше для нього — вірність вірі, Вітчизні і громаді. Це видно не тільки з його знаменитої промови про товариство і бойове братство, а і вчинків. І в останню свою хвилину він намагається допомогти товаришам.

Тарас Бульба — безкомпромісний, нещадний до ворогів, бо глибоко прийняв до серця кривди народні (ксьондзи у свої таратайки «...запрягають уже не коней, а просто православних християн», а «гетьман, засмажений у мідному бику, лежить у Варшаві»).

Отже, Тарас Бульба — народний герой, що втілив у собі кращі риси запорізького козацтва, силу і волелюбність українського народу.

7. Живопис словом.

- Спробуйте на основі прослуханого одним словом «намалювати» душу Тараса.