Використання фразеологізмів під час вивчення тем «Іменник», «Прикметник» у 6 класі (стр. 4 )

Дбай про своє добре ім`я

Найдавніші відомості про найменування людей дійшли до нас із часів Київської Русі. Давалися вони для того, щоб виділити особу з-поміж інших. Княжих дітей наділяли язичницькими іменами, що у своєму складі мали частинки –слав,-мир,-волод,-полк,-зар,-мисл і уособлювали людські чесноти: Ярослав, Володимир, Ярополк, Всеволод, Світозар, Добромисл. Із запровадженням християнства до нас прийшли нові імена: Андрій, Михайло, Варвара, Ганна. В іменах – історія народу, сліди давніх епох, взаємини наших предків з іншими народами.

Хоч би яким іменем нарекли тебе батьки, дорожи ним, не ганьби негідними вчинками. Пам`ятай: не ім`я красить людину, а добрі діла славлять її ім`я.

3.  Усний переказ.

Прослухайте уважно оповідання. Поясніть головну думку тексту.

Стельмах Овсій дозволяє Йосипкові попрацювати ножівкою чи рубанком.

Якось Овсій питає:

-  Ти чого це такий невеселий?

-  Та … - похнюпив голову хлопець.

Мовчить Йосип, тільки сині очі повні сліз.

-  Розказуй…

І Йосипок поскаржився: ім`я, бач, у нього не таке, як у людей: Йо-сип. Сусідська дівчинка дражниться: «Йо-сип, муку сип, печи паляниці, клади на полиці!»

- Нікудишнє ім`я,- зітхає хлопець.

- Хм, - невдоволено хмикнув стельмах, - а моє ім`я – «Овсій – гречку сій» - по-твоєму,

Гарне?

-Авжеж, гарне! – жваво озвався Йосипок. – Про вас по радіо розповідали і в газетах писали.

- Ну – ну, про що там розповідали – писали?

- Як ви працюєте, як вас поважають…

- То про що все – таки мовилось – про ім`я чи про… роботу?

- Та про роботу ж!

Тут Йосипок здогадався, що мав на думці мудрий Овсій(За Г. Храпачом).

Запитання до тексту:

-  Що стало причиною сліз Йосипка?

-  Який висновок зробив хлопчик після розмови з дядьком Овсієм?

-  Доберіть прислів`я для заголовка.

1.Землю сонце красить, а людину – праця. 2.Справи ім`я величають.

3. Не ім`я красить людину, а людина своє ім`я. 4.Ім`я тоді сяє, коли людина його величає.

-  Перекажіть оповідання близько до тексту

4.  Прочитайте текст. Перекажіть його.

-  Чому український віночок називають «знахарем душі»?

-  Поясніть значення прислів’їв у тексті.

Український віночок

Своєрідним жіночим оберегом в Україні завжди був віночок. Плели його влітку. Дівчата пам’ятали: два рази на рік літо не буває. І сьогодні, як і в давнину, з раннього дитинства кожна дівчина вчилася виплітати квіткові віночки. Їх виплітали з різного зілля від весни й до пізньої осені. Найпершими були віночки з маленьких квіточок,,стогрудок``, які на вигляд нагадують маленькі ромашки. Згодом виплітали їх із цвіту кульбаби. Летить літо на крилах… А осінь іде й за собою дощі веде. То ж останнім у році був вінок із золотистого кленового листя. Кожний вінок служив не тільки окрасою голови дівчини, він був «знахарем душі», бо в нього чаклунська сила, що і біль знімає, і волосся береже.

5.  Спишіть текст, вставляючи, де треба пропущені букви. Визначте розряди прикметників за значенням. Поясніть фразеологізми. ї

Хліб – найбільша святиня

В Україні одвічно існував звичай: у будні чи свята на столі, застел…ному домоткан…ою скатертиною, завше л…жала паляниця, пр…крита вишитим рушн…ком. І якщо до оселі заходив подорожній, - хати трад…ційно не зам…калися, - він міг пер…кусити й узяти на дорогу окраєць хліба. Без хліба нема обіда.

Коли на столі л…жить паляниця, неодмінно буде продовження роду. Не в…падково говорять: як врод…ться жито, то буд…мо жити.

Хліб – усьому голова. Годилося б частіше згадувати слова Бориса Олійника: «Істинно, люди: ж…вемо не хлібом єдиним. Істинно так, коли маємо хліб на столі». (за В. Скуратівським).

6.  Причитайте текст, знайдіть прислів’я, поясніть їх. Перекажіть його. Назвіть у прислів’ях іменники та прикметники, визначте їх відмінок. Визначте тип та стиль мовлення тексту.

Незабудка

Жили колись в одному лісі хлопчик та дівчинка. Мешкали вони самостійно у справжній глухомані, постійно гуляли разом і згодом міцно покохали одне одного. Та юнак несподівано зібрався в дорогу, захотілося йому подивитися на світ. Хто в світі не бував, той і дива не видав. Сумно проводжала дівчина друга дитинства через високий буковий ліс. Тут вони раптом побачили темно-сині, схожі на великі сині очі, квітки. Болісно розлучаючись, юнак і дівчина зірвали по квітці і передавали одне одному на згадку.

Минули довгі роки. Час минає, а роки не вертає. Юнак усе ще не повертався, а дівчина перетворилася на сиву бабусю. Молодість пройшла – не прощалася, старість прийшла – не віталася. Тепер стара бабуся рушила через високий буковий ліс, несподівано зустріла там якогось старого, також сивого, як і сама.

Вони подумали, що незнайомі. Але на узліссі росла синя квітка. Обоє нахилилися, щоб зірвати її, їхні руки стрілися, й старі, заливаючись слізьми, пізнали одне одного, а також переконались, що зберегли вірність. Старої любові іржа не з’їсть. З того часу маленьку синю квітку називають «незабудкою».

Тести з використання фразеологічного матеріалу до теми «Іменник»

1.  Виділіть рядок, в якому вжито іменник – назву істот.

1 Трудяща копійка годує довіку.

2 Через золото сльози ллються.

3 Пташка красна своїм пір’ям, а людина знанням.

4 Немає щастя без здоров’я.

2.  Позначте рядок, в якому вжито іменник середнього роду.

1 Людина – це звучить гордо (М. Горький).

2 Учітеся, брати мої, думайте, читайте (Т. Шевченко).

3 Послухали Лисичку – і Щуку кинули в річку(Л. Глібов).

4 У природи чисте серце (М. Чабанівський).

3.  Виділіть фразеологізм, в якому правильно написані іменники - власні назви.

1 Який сава – така й слава.

2 Парочка – мартин та одарочка.

3 Язик до києва доведе.

4 З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка.

4.  Назвіть рядок, в якому вжито іменник, який вживається лише в множині.

1 Друзі пізнаються в біді.

2 Добра порада – як готові гроші.

3 Думки й вороги закують у ланцюги.

4 Хто з псами лягає – той з блохами встає.

5.  Позначте рядок, в якому не з іменниками написано правильно.

1 Згода будує, а не згода руйнує.

2 Кров – не водиця, проливати не годиться.

3 Дай серцю волю – заведе в не волю.

4 Сховай слабість на не ділю, бо тепер робота є.

6.  Виділіть речення, в якому вжито іменник спільного роду.

1 Лихий лихого здалека бачить.

2 Вчи лінивого не молотом, а голодом.

3 Не чоловік, а варивода.

4 Він добрий чоловік: як спить, то їсти не просить.

7.  Поставте в орудному відмінку іменники в реченні.

Не спіши (язик), квапся (діло), щоб не переймався (голод).

8.  Назвіть речення, в якому вжито іменник ІІІ відміни.

1 Гори й доли здолаєш наполегливістю.

2 Море перепливти – не поле перейти.

3 Як листя жовтіє, ліс і поле смутніє.

4 Тиха вода греблю рве.

9.  Виділіть рядок, в якому правильно написано ім’я по батькові.

1 Нашій Хомовні гарно й в хустині.

2 Мусій Мусієвич муку сіяв, пік паляниці, клав до полиці

3 Як Микитович воли мав, то й Микитович кумував.

4 Послали Кузьмовну по масло, і в печі погасло.

10.  В якому реченні вжито іменник ІV відміни.

1 Всякий свого щастя коваль.

2 Книга вчить, як на світі жить.

3 Щастя і труд поряд живуть.

4 Мій син, а ім’я у нього своє.

11.  В якому фразеологізмі записано правильно іменники ІІ відміни.

1 Від Києву до Лубен насіяла конопель.

2 Припав, як муха до меда.

3 Багато снігу – багато хліба.

4 Нема ранка без вечора.

12.  Напишіть твір – мініатюру за одним з прислів’їв на вибір:

«Знання красить, а незнання смішить», «Друг пізнається в біді». У творі використайте власні іменники.

Тести з використанням фразеологічного матеріалу до теми «Прикметник»

1.  Позначте речення, в якому у фразеологізмі вжито прикметник.

1.  На те щука в морі, щоб карась не дрімав.

2.  Кинь правду в калюжу, вона чиста буде.

3.  Наші хлопці – стріляні горобці, їх не обдуриш.

4.  Микола Петрович ще у Вітчизняну пройшов Крим і Рим.

2.  Позначте рядок, в якому всі фразеологізми прикметникові.

1.  Блудний син, точка опори, дрібна рибка.

2.  Дамоклів меч, гордіїв вузол, скупий рицар.

3.  Троянський кінь, тайна вечеря, зварити кашу.

4.  Весна народів, коні не винні, дати здачі.

3.  Позначте рядок, в якому є відносний прикметник.

1.  Адамове яблуко, козацький рід, рябої кобили сон.

2.  Ластівчине гніздо, заячий характер, материнська ласка.

3.  Гордіїв вузол, солодкий сон, химині кури.

4.  Чужа дудка, свята неділя, широкий шлях.

4.  Виділіть рядок, в якому прикметник виступає присудком.

1.  Дівчина схопилася мов несамовита.

2.  Стоїть жінка, мов нежива…

3.  Вони були зв’язані невидимою ниткою.

4.  Доброму каменю пісок не страшний.

5.  Виділіть рядок, в якому є присвійний прикметник.

1.  Козацькому роду нема переводу.

2.  Весь клас знав мою ахіллесову п’яту.

3.  Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці.

4.  Говорив Мирон рябої кобили сон.

6.  Знайдіть у фразеологізмі якісний прикметник, утворіть від нього можливі ступені порівняння.

Книга для розуму, що теплий дощ для посівів.

7.  Позначте рядок, у якому допущено помилку в написанні не з прикметниками.

1.  Не святі горшки ліплять.

2.  В не вмілого руки не болять.

3.  Родись не вродливий, а щасливий.

4.  Тільки нещасливі щастя шукають.

8.  Визначте речення, в якому вживається прикметник з –нн-.

1.  Зміїн…а отрута може бути смертельною.

2.  Чорний Іван, дерев’яний каптан: де носом проведе, там помітку кладе.

3.  Балакала-говорила сім мішків гречан…ого Гаврила.

4.  Їж, Левко, хоч страшен…о глевко.

9.  Позначте рядок, в якому прізвище прикметникової форми.

1.  Дурному Гаврилі усе чорнобривці.

2.  Наша Федора до роботи хвора.

3.  Казав Виноградов, що пішов дощ з градом.

4.  Усе гарненько робив Петренко.

10.  Позначте рядок, в якому складний прикметник написано правильно.

1.  Ваша Катерина нашій Орині двою-рідна Одарка.

2.  Щастя не буває чорно білим.

3.  Вчений і з шестизначними числами впорається.

4.  Не родись рум’яно-лиций та багатий, родись при долі та щасливий.

11.  Позначте речення з прикметником короткої форми.

1.  Не родись красна, а родись щасна.

2.  Брехня чиста, але пуста, а правда рідка, зате як квітка.

3.  Біля сухого дерева й сире горить.

4.  Зелен дуб усім користь приносить.

12.  Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: « Чим багаті, тим і раді», «Не краса красить, а розум». У творі вживайте прикметники вищого й найвищого ступенів порівняння.

Література

1.  У світі цікавої лексикології та фразеології. – Українська мова і література в школі. – 2004. №6 – 30-32С.

2.  , Коптилов і вислови в українській літературній мові. – К.: Вища школа, 1975. – 335с.

3.  Коваль слово. – К.: Радянська школа, 1983. – 222с.

4.  Новий тлумачний словник української мови у трьох томах. Укладачі: , О. М. Сліпушко. – К.: Аконіт, 2005.

5.  Передрій Г. Р.,Смолянінова і фразеологія української мови. – К.: Радянська школа, 1988. – 207с.

6.  Програма для загальноосвiтнiх навчальних закладiв з українською мовою навчання. 5–9 класи. 2013 р. У к л а д а ч i: Г. Т. Ш е л е х о в а, Т. Д. Г н а т к о в и ч, Н. Б. К о р ж о в а.

7.  Фразеологія на уроках рідної мови як етнографічний фактор. – Українска мова і література в школі. – 2003. №6 – 2-3С.

8.  Ужченко ічний словник української мови. – К.: Освіта, 1998. – 224с.

9.  Ужченко фразеології в середній школі.: Посібник для вчителя. – К.: Радянська школа, 1990. – 175с.

10.  Усі крилаті вислови, прислів’я, приказки, загадки/ Укладач – Х.: Торсінг плюс, 2006. – 320с