Тема. Інфляція як макроекономічне явище. Загальний рівень цін та інфляція. Вимірювання інфляції. Причини інфляції. Наслідки нерегульованої інфляції для національної економіки (стр. 1 )

Економіка 11 клас. Зош № 5. Вчитель:

Тема. Інфляція як макроекономічне явище. Загальний рівень цін та інфляція.

Вимірювання інфляції. Причини інфляції. Наслідки нерегульованої інфляції для

національної економіки.

Мета уроку:

навчальна: ознайомити учнів із сутністю і механізмом виникнення інфляції; з'ясувати головну причину виникнення інфляції; розкрити особливості різних підходів до тлумачення інфляції; подати класифікацію видів інфляції; навчити розраховувати індекс цін і темп інфляції; сприяти розумінню необхідності антиінфляційних заходів із боку держави; вміння пояснювати соціально-економічні наслідки інфляції;

розвивальна: продовжувати формувати особистість школяра, який зуміє захищати свою вільну й незалежну думку; розвивати логічність, послідовність, економічне мислення;

виховна: продовжувати роботу над виховуванням в учнів працездатності, самостійності, уважності, виховувати ощадливе ставлення до ресурсів.

Основні поняття: інфляція, гіперінфляція, дефляція, індекс цін, темп інфляції,

інфляція попиту, інфляція пропозиції.

Завдання уроку:
- Вивчити нові поняття та визначення;
- Навчити самостійно працювати з інформацією;
- Закріпити отримані знання;
- Навчити взаємодіяти.
 Методи навчання:
- Пояснювально-ілюстративний;
- Презентація;
- Евристичний.
Тип уроку: засвоєння нових знань, вмінь та навичок.

Обладнання: підручник, картки з індивідуальними завданнями, презентація.

 Етапи уроку:
1. Організаційний момент - 2 хв.
2. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів - 10 хв.
3. Вивчення нового матеріалу - 20 хв.

4.Узагальнення та систематизація знань та вмінь учнів – 10 хв.

5. Підсумок уроку - 2 хв.
6. Домашнє завдання - 1 хв.

« Якщо б усі ціни і доходи зростали в однаковій мірі, то ніхто б

не постраждав, але це зростання не однакове. Багато хто

втрачає, і лише небагато хто – виграє».

Ірвінг Фішер.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

На минулому уроці ми з вами вивчили тему «Безробіття та зайнятість трудових ресурсів», а сьогодні поговоримо про інфляцію, як макроекономічну проблему. Інфляція, як і безробіття, є одним із проявів порушення макроекономічної рівноваги. У чому полягає сутність інфляції, чи можна з нею боротися, як запобігти – про це ми поговоримо сьогодні на уроці. Але спочатку, давайте трохи згадаємо основні моменти минулої теми.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

►► Економічна розминка.

Завдання1. Визначити статус осіб з точки зору приналежності їх до зайнятих (3), безробітних (Б).

1)  Лікар, який не працює під час відпуски. (3)

2)  Власник ресторану, який читає книгу. (3)

3)  Водій автобуса, який звільнився через низьку зарплату. (Б)

4)  Модний перукар, який захворів на грип. (3)

5)  Бухгалтер, який працює неповний робочий день. (3)

6)  Робочий-будівельник, який не працює через закриття будівельного об'єкта в період економічного спаду. (Б)

Завдання 2. За карточкою з описом певного виду безробіття, визначити : до якого виду безробіття належить конкретна ситуація. (додаток до уроку)

Завдання 3. Виберіть правильну відповідь:

1. Якщо людина втратила роботу у зв’язку зі зниженням попиту на її професію, виникає безробіття:

а) структурне;

б) фрикційне;

в) природне;

г) циклічне.

2. Якщо людина звільнилася з роботи за власним бажанням, то виникає безробіття:

а) структурне;

б) фрикційне;

в) природне;

г) циклічне.

3. Робоча сила, або економічно активне населення, складається:

а) з двох груп населення — зайнятих і безробітних;

б) з трьох груп — зайнятих, безробітних і незайнятих;

в) лише із зайнятих;

г) із зайнятих за вирахуванням безробітних.

4. Якщо людина втратила роботу через спад в економіці, то виникає безробіття:

а) структурне;

б) фрикційне;

в) природне;

г) циклічне.

5. Інновації призвели до скорочення працівників, зайнятих ручною працею. Безробіття, що виникло внаслідок цього, належить:

а) до структурного;

б) фрикційного;

в) природного;

г) циклічного.

6. Рівень безробіття визначають як:

а) відношення числа безробітних до числа працездатного населення;

б) відношення числа безробітних до числа робочої сили;

в) відношення числа безробітних до числа зайнятих;

г) відношення числа зайнятих до числа робочої сили.

7 . Якщо фактичний ВНП дорівнює потенційному, то:

а) циклічне безробіття відсутнє;

б) рівень безробіття дорівнює природному;

в) в економіці наявне фрикційне безробіття;

г) в економіці наявне структурне безробіття;

д) усе перелічене вище є правильним.

8. Закон Оукена виражає кількісну залежність:

а) між зміною обсягу національного виробництва та зміною рівня безробіття;

б) рівнем безробіття і темпами інфляції;

в) зміною обсягу національного виробництва та відсотковою ставкою;

г) фактичним і природним обсягами національного виробництва.

Відповідь: 1 — а; 2 — б; 3 — а; 4 — г; 5 — а; 6 — б,7 – д, 8 – а.

Розв'яжіть задачу.

Фрикційне безробіття становить 3%, структурне - 4%, фактичне безробіття - 12%. Розрахувати природний рівень безробіття, відхилення рівня безробіття від природного рівня. На скільки відбулося скорочення реального ВВП?

Розв’язання.

1) Природний рівень безробіття=фрикційне+структурне=3%+4%=7%

2) відхилення рівня безробіття від природного рівня(циклічне безробіття)=12%-7%=5%

3) За законом Оукена, кожний відсоток перевищення рівня безробіття над природним рівнем призводить до скорочення реального ВВП на 2,5% від потенційного ВВП.

5%×2,5%=12,5% - скорочення реального ВВП.

Випереджальне завдання. Есе « Найгостріше соціальне лихо сучасної економіки – високий рівень безробіття й високі темпи інфляції».

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Ви вже знаєте, що ідеальною для грошового обігу є ситуація відповідності кількості грошей потребам суспільства в них: коли грошей не більше й не менше, ніж потрібно для нормальної торгівлі при рівні цін, що склався, та певній швидкості обігу грошової одиниці. Але в реальному житті так буває нечасто. Найбільш типовий випадок – паперових грошей набагато більше, ніж реальна потреба в них. Тоді зростає середній рівень цін, купівельна спроможність грошової одиниці падає, вона знецінюється. В такому випадку говорять про інфляцію.

Інфляція властива більшості економічно розвинених країн світу і є головною проблемою в тих країнах, що розвиваються. Чим би не була спровокована інфляція, вона знецінює доходи бюджету й супроводжується його дефіцитом. Крім бюджетного дефіциту, інфляція обов’язково супроводжується нерівномірним зростанням цін, порушенням господарських зв’язків, гонкою цін між конкурентними галузями економіки та хвилеподібним поширенням зростання цін у районах держави й галузях.

IV. Вивчення нового матеріалу.

План.

1. Загальний рівень цін та інфляція.

2. Причини інфляції.

3. Вимірювання інфляції.

4. Види інфляції.

5. Наслідки інфляції. Антиінфляційні заходи.

Робота в малих групах:

I. Причини інфляції.

II. Види інфляції.

III. Наслідки інфляції.

IV. Антиінфляційні заходи.

V. Напрями антиінфляційних заходів - кейнсіанський та монетариський (Індивідуальне. випереджальне завдання ).

1. Підвищення загального рівня цін називається інфляцією.

Проблемне запитання. Чи можна вважати інфляцією будь-яке зростання ціни?

Ні, не можна, оскільки, якщо ціна на ті чи інші товари час від часу підвищується – це ще не інфляція. Адже таке підвищення ціни може бути викликане, наприклад, покращенням якості товару, і тому – зростанням його вартості. Інфляція має місце тоді, коли підвищується загальний рівень цін, що призводить до знецінення грошей. Інфляція не означає зростання всіх цін в економіці. Ціни на окремі товари можуть поводитися по-різному: підвищуватися, знижуватися або залишатися без змін. Інфляція виникає тоді, коли збільшується загальний індекс цін, тобто дефлятор ВВП.

(Запис у зошит визначення)

Інфляція – це стійка тенденція зростання середнього рівня цін, що супроводжується зниженням купівельної спроможності національної грошової одиниці. Термін «інфляція» (від латинського inflatio – здуття) буквально означає «роздувати».

Процес, зворотний інфляції, що характеризується зниженням середнього рівня цін та зростанням купівельної спроможності грошової одиниці називається дефляція.

2. Причини інфляції.

Причини інфляції різноманітні. Це можуть бути як зовнішні, так і внутрішні чинники, як грошового, так і негрошового походження.

Найважливіші причини інфляції:

·  непродумана політика центрального банку;

·  незбалансованість державних видатків і прибутку, це приводить до дефіциту державного бюджету;

·  кредитна експансія: надмірне розширення кредиту;

·  інфляційно небезпечні інвестиції: військові витрати, утримання збиткових підприємств збільшують державний борг ( випускаються додаткові паперові гроші)

·  неекономічні чинники; революції, війни, політична нестабільність, утрата довіри до уряду, тощо.

Відомий економіст В. Новожилов відзначив, що труднощі та проблеми інфляції полягають у тому, що пристосувати кількість грошей до кількості товарів неймовірно важко, а виготовити паперові гроші в бажаному розмірі нескладно, і головне, практично нічого не коштує. Це є великою спокусою для тих, хто має право створювати гроші.

Кількість грошей в обігу має відповідати обсягу ВВП. Рівень цін визначається пропозицією грошей, а оскільки пропозицію грошей контролює Центральний банк, то він і відповідає за інфляцію. Суттєвий вплив на інфляцію має фінансування бюджетного дефіциту. Якщо значна частина державного бюджетного дефіциту фінансується за рахунок того, що просто друкується більше гро­шей, то це стає потужним джерелом інфляції. За допомогою «друкарського верстата» збільшується грошова маса, а це призводить до знецінення грошей і підвищення загального рівня цін.