- Дозвіл на збирання (якщо вимагається законом) Список збиральників
Збирачі повинні знати про стале збирання; особа, яка займається збиранням надійна у дотриманні інструкцій для збиральників у цьому відношенні.
Збирання дикорослих продуктів повинно бути екологічно безпечним. Кожний окремий випадок повинен бути розглянутий стосовно його потенційного екологічного впливу. Стосовно цього наступні деталі повинні бути відомі та задокументовані для інспекції:- Опис території Які частини дикорослих рослин збираються (цілі рослини, листя, квіти тощо) Інтенсивність експлуатації території збирання Інші види збиральної діяльності на тих самих територіях
Інспектор підтверджує, що діяльність екологічно безпечна. При потребі слід проконсультуватись з експертом.
3 Загальні вимоги до рослинництва та тваринництва
3.1 Вимоги в конверсійний (перехідний) період
Загальні принципи
Органічне сільське господарство розвиває життєздатну та сталу аграрну екосистему за умови сумісності з природними життєвим циклами та системами.
Рекомендації
Для забезпечення оптимального функціонування сталої аграрної екосистеми слід так організувати усі види діяльності, включаючи рослинництво, тваринництво та загальне збереження навколишнього середовища, щоб усі елементи сільськогосподарської діяльності знаходились у взаємозв’язку. Практичні сільськогосподарські вміння, які засновані на знаннях, спостереженнях та досвіді, дуже важливі для органічних виробників. Практика, яка базується на вміннях та знаннях, часто допомагає уникати потреби застосування синтетичних добавок та зменшує залежність від них.
Конверсія може бути завершена лише через певний період. Господарство може переходити на органічну модель господарювання не цілісно, а поступово, в подальшому впроваджуючи органічну діяльність на всьому господарстві, але при цьому слід мати чіткий план процесу конверсії.
Цей план слід, при необхідності, поновлювати і охоплювати всі істотні аспекти в рамках цих стандартів. План має зазначати час, коли рослинне та тваринне виробництво повністю перейдуть на органічну систему виробництва.
Стандарти мають визначати, чітке розділення документації з органічного та традиційного виробництва і продукції з метою запобігання їх ненавмисного змішування.
Незалежні частини виробництва переходять на органічне виробництво таким чином, щоб повністю відповідати даним стандартам до того, як їх сертифікують.
Стандарти:
3.1.1 Продукт повинен пройти певний період органічного господарювання, який відповідає усім вимогам Стандартів, перед тим як його можна буде вважати органічним.
3.1.2. Початок конверсійного періоду може бути визначений з моменту подання заяви до Сертифікаційного органу або з моменту останнього застосування недозволених засобів виробництва, за умови, якщо оператор може довести дотримання усіх вимог даних Стандартів на протязі мінімального періоду, зазначеного у розділі 4.2 та 5.2. Конверсійний період не може розпочатись раніше останньої невідповідної діяльності або застосування недозволених допоміжних засобів.
Стосовно тривалості конверсії слід дивитись розділи 4.2 та 5.2
3.2 Часткове та паралельне виробництво
Загальні принципи
Усе сільськогосподарське підприємство, включаючи тваринництво, повинне після закінчення певного періоду діяти відповідно до даних Стандартів.
Рекомендації
Усе фермерське підприємство має переходити одночасно, план конверсії має включати кроки та приблизний час повної конверсії господарства
Стандарти:
3.2.1 Якщо переходить не все господарство (часткове виробництво), то органічні та конвенційні частини господарства повинні чітко розділятись.
3.2.2 Одночасне (паралельне виробництво) органічних та традиційних культур або продуктів тваринництва не дозволено.
3.2.3 Перехід різних галузей виробництва можливий при наявності плану поступового переходу, але цей період обмежується п’ятьма роками.
3.2.4 Заборонені матеріали повинні зберігатись в окремих від збереження органічних продуктів місцях.
3.3 Менеджмент органічного виробництва.
Загальні принципи
Системи органічного виробництва базуються на довгостроковому зобов‘язанні дотримуватись органічних методів ведення господарства.
Рекомендації
Оператору слід створити план органічної конверсії, який складається з програм та стратегій, які мають забезпечувати стале органічне виробництво.
Стандарти:
Оператор повинен довести, що не має переходу системи виробництва з органічної на традиційну та навпаки.
4 Рослинництво
4.1. Підбір культур та видів
Загальні принципи
Усі вирощувані у органічних системах землеробства види та сорти повинні бути адаптовані до місцевого ґрунту, кліматичних умов та стійкі до шкідників та хвороб.
Рекомендації
Слід вирощувати різні культури для покращення сталості та біологічного розмаїття органічних господарств.
При виборі сортів та видів слід брати до уваги генетичну різноманітність.
Слід надавати перевагу сортам, які краще підходять для органічних систем обробітку.
Оператори мають використовувати сорти органічного походження.
Стандарти:
4.1.1. Насіння та розсада повинні розмножуватись відповідно до органічних вимог - одне покоління для однорічних рослин, а для багаторічних рослин - два періоди росту або дванадцять місяців, до того, як їх буде сертифіковано як органічне насіння та посадковий матеріал.
4.1.2 Оператори повинні використовувати органічне насіння та розсаду витривалих сортів та якості.
4.1.3 Дозволяється використання насіння та матеріалу для вегетативного розмноження, які не були протруєні, якщо можна це довести.
Сертифікаційний орган постійно оновлює список наявного органічного насіння. Фермери повинні отримати дозвіл у випадку, якщо вони хочуть використовувати насіння неорганічного походження.
4.2 Тривалість перехідного періоду (рослинництво)
Загальні принципи
Період конверсії сприяє становленню органічної системи ведення господарювання та покращує родючість ґрунту.
Рекомендації
Тривалість періоду конверсії має бути достатньою, щоб покращити родючість ґрунту та відновити рівновагу екосистеми.
Тривалість періоду конверсії має бути адаптована залежно від:
a. Попереднього користування землею;
b. Екологічного стану ділянки та його наслідків;
c. Досвіду оператора.
Стандарти:
4.2.1 Продукти органічного землеробства можуть бути сертифіковані, якщо вимоги стандартів виконувались на протязі щонайменш 24 місяців до початку виробництва. Багаторічні (окрім луків та пасовищ) можуть бути сертифіковані після 36 місяців до збору врожаю.
4.2.2 Луки, пасовища та їх продукти можуть бути сертифіковані після 24 місяців органічного господарювання. У виняткових випадках перехідний період може бути скорочений до 12 місяців, якщо фермер може довести, що на території на протязі попередніх 24 місяців не вносились не дозволені субстанції.
4.2.3 Конверсійний період може бути продовжений залежно від попереднього землекористування, вмінь та досвіду оператора та факторів навколишнього середовища.
4.2.4 Там, де потрібно встановити довший період конверсії, ніж зазначено у пункті 4.2.1, і де маркування продукту як “продукт органічного сільського господарства
перехідного періоду” або зі схожим описом дозволене, якщо вимоги Стандартів виконувались на протязі 12 місяців до використання подібних маркувань.
4.3. Різновидність у рослинництві
Загальні принципи
Ґрунт та принципи його обробітку є те, на чому ґрунтується органічне виробництво. Основою органічної системи є збереження структури та родючості ґрунту і навколишньої екосистеми, а також сприяння різновидністю видів, при зведенні втрати поживних речовин до мінімуму.
Рекомендації
Розмаїття рослинництва досягається за рахунок комбінування таких заходів:
a. Різноманітна та багатостороння сівозміна, яка включає зелені добрива, бобові та рослини з глибокою кореневою системою;
b. Відповідне покриття (озеленення) ґрунту різноманітними культурами, якомога довший період часу на рік.
Стандарти:
4.3.1 Різноманітність у рослинництві та у рослинній діяльності повинна бути забезпечена мінімальними вимогами сівозміни та/або різноманітними насадженнями. Слід розробити сівозміну (чергування) для однорічних культур, навіть, якщо оператор демонструє розмаїття у рослинництві іншими заходами. Оператори повинні забезпечити пригнічення комах, бур'янів, хвороб та інших шкідників, одночасно підтримуючи або збільшуючи вміст органічної маси, рівень родючості, мікробіологічної активності та загального складу ґрунту.
4.3.2 Сівозміна:
Сівозміна повинна включати мінімум 20% рослин, які відновлюють ґрунт та накопичують поживні речовини, як наприклад:
- зернобобові чи суміш зернобобових (соя, горох, люпин, вівсяно-горохова суміш, вика, еспарцет і ін)
- зелене добриво
- рослинні рештки з природнім зеленим покровом
- багаторічні бобові трави (люцерна, конюшина в травосуміші)
Рис висівають щонайменше через рік між двома основними культурами одного виду
Максимально дозволена частка для кожної основної рослини в сівозміні у відповідності до висівної площі така:
- зернові, рис, зернобобові – 67%
- пшениця, кукурудза – 50%.
4.3.3 Ґрунт в садках повинен бути покритий на протязі всього року. Слід підтримувати різноманіття флори та фауни. Слід уникати покриття монокультурами. Рядки молодих дерев можуть оброблятись механічно або покриватись матеріалом органічного походження (коров‘ячий компост, солома) або пластиковим покриттям багаторазового використання.
4.4. Родючість ґрунту та внесення добрив
Загальні принципи
При органічній системі ведення господарства потрібно вносити достатню кількість мікробіологічного матеріалу рослинного або тваринного походження для підвищення або, як мінімум, збереження родючості та біологічної активності ґрунту.
Рекомендації
Біологічно розчинний матеріал, рослинного або тваринного походження, який отриманий з господарств з органічним виробництвом, має складати основу програми родючості.
Слід регулярно та відповідально використовувати джерела поживних речовин.
Порядок внесення добрив повинен звести втрати поживних речовин з господарства до мінімуму. Слід вносити та використовувати поживні речовини таким чином та в такий час, щоб оптимізувати їх ефект.
Необхідно запобігати накопиченню в ґрунті важких металів та інших забруднюючих речовин.
Несинтетичні мінеральні добрива та куплені добрива біологічного походження, які дозволені даними Стандартами, слід розглядати як додаток, а не як заміну кругообігу поживних речовин.
Добрива з людськими екскрементами (сеча, кал) забороняється використовувати, тільки якщо в них містяться людські патогенні мікроорганізми. Слід приділяти особливу увагу гігієні, рекомендується не використовувати добрива з людськими екскрементами для вирощування рослин, які будуть споживатись людиною, або вносити їх до ґрунту, де на протязі наступних шести місяців будуть вирощуватись однорічні рослини.
Стандарти:
4.4.1 Біологічно розчинний матеріал, рослинного або тваринного походження, повинен складати основу програми родючості.
4.4.2 Поживні речовини та добрива повинні застосовуватись таким чином, щоб захищати ґрунт, воду та біологічну різноманітність. Обмеження можуть стосуватись кількості, місця розташування, часу, методів або вибору застосованих допоміжних заходів.
4.4.3 Матеріали, які вносяться до ґрунту або до культури, повинні відповідати додатку 2
4.4.4 Добрива з людськими екскрементами (сеча, кал) забороняється використовувати для вирощування рослин, які будуть споживатись людиною.
4.4.5 Мінеральні добрива повинні використовуватись у програмі забезпечення довгострокових потреб родючості у поєднанні з такими іншими технологіями, як додавання органічної маси, зелених добрив, сівозміни та рослин, які фіксують азот.
4.4.6 Мінеральні добрива слід використовувати в їх натуральному складі, не дозволяється робити їх більш розчинними за рахунок хімічної обробки, крім змішування з водою або з природними дозволеними допоміжними засобами.
4.4.7 Використання селітри і всіх інших азотних синтетичних добрив, включаючи сечовину, заборонено.
4.4.8 Загальна кількість добрива, яке вноситься у господарстві, не має перевищувати 170 кг азоту на рік/гектар сільськогосподарської площі, що використовується. За необхідності, загальна кількість тварин на одиницю площі має зменшуватися таким чином, щоб не перевищити наведену вище межу.
4.4.9 Для визначення відповідної кількості тварин на одиницю площі, згадану вище, тваринницькі підрозділи, повинні відповідати величині 170 кг азоту на рік/гектар сільськогосподарської площі, що використовується для різних категорій тварин.
4.4.10 Господарства органічного виробництва можуть вдатися до кооперації виключно з іншими господарствами та підприємствами, які відповідають даним стандартам для розподілу надлишкового добрива від органічного виробництва. Максимальна цифра 170 кг азоту від добрив на рік/гектар сільськогосподарської площі, що використовується, обчислюється на базі всіх підрозділів органічного виробництва, що беруть участь у такій кооперації
4.5. Контроль шкідників, хвороб, бур‘янів та регуляція росту
Загальні принципи
В органічному землеробстві необхідно застосовувати біологічні та культурні заходи для зменшення втрат, спричинених шкідниками, хворобами та бур'янами. Основну увагу слід приділяти використанню культурних видів, сортів, які добре адаптовані до навколишнього середовища, збалансованому внесенню добрив для підтримання родючості ґрунту з високою біологічною активністю, адаптованих до даної місцевості сівозмін, зелених добрив та інших визнаних органічних методик, описаних у цих Стандартах.
Ріст та розвиток рослин повинні відбуватись природнім шляхом.
Рекомендації
Слід впроваджувати різноманітні заходи запобігання росту бур’янів, розповсюдженню шкідників та хвороб, наприклад:
a. Вибір витривалих видів та сортів;
b. Відповідна сівозміна;
c. Механічний обробіток;
d. Захист природних ворогів від шкідників за допомогою створення такого відповідного природного середовища, як живоплоти, місця гніздування та екологічні буферні зони, які сприяють природному притулку для хижаків;
e. Різноманітні екосистеми. Вони різняться залежно від географічного розташування. Наприклад, буферні зони для запобігання ерозії, агро-лісництво, сівозміна, посів рослин у міжряддях;
f. Термічний контроль бур’янів;
g. Підготування насіннєвого ложа;
h. Природні вороги, включаючи сприяння розмноженню хижаків та паразитів;
i. Дозволені біодинамічні препарати, кам‘яне борошно, добрива з власного господарства або рослини;
j. Мульчування та сінокіс;
k. Випас тварин;
l. Методи механічного контролю: пастки, огорожі, світло та звук.
Стандарти:
4.5.1 Усі системи органічного виробництва повинні демонструвати комплекс позитивних процесів /механізмів здатних регулювати шкідників, бур‘яни та хвороби за звичайних умов.
4.5.2 Засоби, які використовуються для боротьби зі шкідникам, хворобами та бур'янами, отримані на господарстві з власних рослин, тварин та мікроорганізмів, дозволені для використання, якщо заходи перелічені у 4.5.1 недостатні. Якщо екосистема або якість органічних продуктів знаходяться під загрозою, слід застосувати критерії передбачені даними стандартами та інші важливі критерії для з‘ясування придатності даного продукту.
4.5.3 Дозволені фізичні методи для боротьби зі шкідниками, хворобами та бур‘янами, включаючи застосування термічної обробки. Термічна стерилізація ґрунту для боротьби з шкідниками та хворобами обмежується.
4.5.4 Дозволені засоби боротьби зі шкідниками, хворобами та бур’янами або регулятори росту перераховані у додатку 1
4.5.5 Будь-який виготовлений засіб, повинен складатись лише з тих інгредієнтів, які перераховані у Додатках. Канцерогени, тератогени, мутагени або нейротоксини не повинні входити до складу використовуваних засобів.
4.5.6 Список дозволених допоміжних засобів для органічного виробництва додається до стандартів.
4.6 Контроль забруднення
Загальні принципи
Слід приймати усі можливі заходи для того, щоб захистити органічний ґрунт та продукцію від забруднення.
Стандарти:
4.6.1 Оператор повинен використовувати заходи, до яких входить створення бар'єрів і буферних зон, задля уникнення потенційного забруднення і обмеження рівня забруднювачів в органічній продукції.
4.6.2 У разі обґрунтованої підозри в забрудненні Сертифікаційний орган повинен забезпечити проведення аналізу відповідної продукції і можливих джерел забруднення (ґрунт, вода, повітря і засоби виробництва), щоб визначити рівень забруднення і прийняти відповідні заходи, як, наприклад, виявлення джерел забруднення, розглядаючи передумови забруднення і інші важливі чинники.
4.6.3 В якості матеріалів для плівкових теплиць, мульчі, шерсті, сіток для комах та плівкового покриття для силосу можуть використовуватись продукти лише на основі поліетилену, поліпропілену або інших полікарбонатів. Після використання їх потрібно прибрати з ґрунту і не дозволяється спалювати на полях.
4.6.4 Усе обладнання, яке застосовувалось у традиційному землеробстві, повинне бути очищеним відповідним чином від потенційних забруднюючих матеріалів, перш ніж використовувати його на органічних ділянках.
5 Тваринництво
5.1. Тваринництво
Загальні принципи
Органічне тваринництво базується на гармонійних відносинах між землею, рослинами та тваринами, керуючись фізіологічними та психологічних потребами тварин та годуванням якісними органічно вирощеними кормами.
Рекомендації
Оператору слід:
a. забезпечити тварин відповідними якісними органічно вирощеними кормами.
b. дотримуватись відповідних просторових норм утримання тварин в залежності від розміру стада або табуна, щоб забезпечити достатньо простору для вираження природних моделей поведінки, збереження природних джерел та якості навколишнього середовища;
c. користуватись практичними методами тваринництва, які зменшують стрес, покращують здоров‘я та добробут тварин, запобігають розвитку хвороб та паразитів, запобігають застосування хімічно алопатичних ветеринарних ліків;
d. впроваджувати діяльність, яка просуває стале користування землею та водою.
Стандарти:
5.1.1 Оператор повинен забезпечити таке середовище, приміщення, густоту розташування та розмір стада/табуна, щоб враховувались потреби поведінки тварин та гарантувались:
a. достатній простір для вільного пересування та можливість реалізовувати нормальні природні моделі поведінки; (Додаток 6)
b. достатня кількість свіжого повітря, води, кормів та природного денного світла, які задовольняють потреби тварин;
c. доступ до простору для відпочинку, притулок та захист від сонячного світла, температури, дощу, бруду та вітру, що зменшує стрес для тварин;
d. збереження соціальних структур, не утримуючи стадних тварин ізольовано від інших тварин, того ж самого виду;
e. будівельні матеріали та виробниче обладнання, які не завдають значної шкоди здоров‘ю людини або тварин.
Ці постанови не стосуються с/г. тварин, які утримуються для забезпечення власних потреб.
Оператори можуть ізолювати самців, хворих тварин та тварин, які мають народити.
5.1.2 Умови утримання тварин повинні гарантувати:
a. вільний доступ до свіжої води та кормів відповідно до потреб тварин;
b. тварини мають достатньо місця, щоб природно стояти, легко лягти, повернутися, почиститись та приймати природні положення та рухи, напр. потягування тощо;
c. усі тварини, яким потрібна підстилка, повинні бути забезпечені природними матеріалами;
d. конструкція забезпечує ізоляцію, опалення, охолодження та вентиляцію приміщення, що надає можливість контролювати циркуляцію повітря, утримувати рівень пилу, температури, вологості повітря та концентрації газу в межах, які не шкідливі для тварин;
e. свійська птиця, кролики та свині не повинні утримуватись у клітках;
f. ці тварини захищені від нападів хижих тварин.
5.1.3 Система безземельного утримання тварин заборонена.
5.1.4 Усі тварини повинні мати доступ до пасовищ або до ділянок на свіжому повітрі, щоб побігати, залежно від фізіологічного стану тварини, якщо погода та стан ґрунту дозволяють. Подібні ділянки можуть бути частково покритими.
Тварини можуть бути частково обмежені через холодну погоду або через відсутність пасовища, внаслідок тимчасових або сезонних умов. Але тварини повинні все одно мати доступ до вигулу на свіжому повітрі.
Годівля тварин з додаванням свіжого зеленого корму є більш сталою системою землекористування у порівнянні з випасом. Добробут тварин не повинен бути поставлений під загрозу.
5.1.5 Максимальна кількість годин штучного світла, яке використовується для продовження природного денного світла, не повинна перевищувати максимуму, який встановлюється за урахуванням природної поведінки, географічних умов та загального стану тварин. Для курей-несучок природне освітлення має доповнюватися штучним, забезпечуючи принаймні 16 годин світла на день, з безперервним періодом нічного відпочинку без штучного освітлення протягом принаймні восьми годин.
5.2. Тривалість конверсійного періоду
Загальні принципи
Становлення органічного тваринництва потребує проміжного періоду - конверсійного періоду. Системи тваринництва, які переходять з традиційного на органічне виробництво, потребують конверсійний період для становлення природної поведінки, імунітету та метаболічних функцій.
Рекомендації
Усе поголів‘я худоби на органічному господарстві має перейти на органічне виробництво. Конверсія має завершитись через певний період часу.
Перехід свійської птиці слід здійснювати на початку виробничого циклу.
Стандарти:
5.2.1 Продукти тваринного походження можуть продаватись як “продукти органічного виробництва” лише після того, як земля та тварини в господарстві будуть відповідати усім встановленим конверсійним вимогам.
5.2.2 Земля та тварини можуть перейти, підпорядковуючись вимогам до усіх інших ділянок та тварин інших перехідних періодів
5.2.3 Якщо вже існуючі на господарстві тварини переходять на органічне господарство, вони повинні пройти мінімальний період конверсії, щонайменш, відповідно до наступного розкладу:
Виробництво | Конверсійний період |
м’ясо, за виключенням дрібної худоби і свиней: | 12 місяців 6 міс |
молочні продукти: | 90 днів |
яйця: | 42 дні |
5.3. Походження тварин
Загальні принципи
Органічні тварини повинні народжуватись та вирощуватись на органічному господарстві.
Рекомендації
Органічне тваринництво не має залежати від традиційних систем вирощування молодняку.
Тварини, отримані з інших господарств, мають бути органічного походження або частиною довгострокової спільної програми між певними господарствами для покращення здоров‘я поголів‘я.
Стандарти:
5.3.1 Тварини повинні вирощуватись у відповідності з органічними вимогами з самого народження.
Якщо в господарстві не має тварин органічного походження, то дозволяється утримування докуплених традиційних тварин відповідно до таких вікових обмежень:
a. дводенне курча для виробництва м‘яса;
b. курки-несучки віком 18 тижнів для виробництва яєць;
c. 2 тижні для решти видів свійської птиці;
d. поросята до 6 тижнів та після відлучення;
e. Молочні телята до 4 тижнів, які отримали молозиво і вигодувані на основі раціону, який складається в основному з цільного молока.
5.3.2 Племінна худоба може бути докуплена з традиційних господарств з максимальною річною долею 10% дорослого поголів‘я відповідного виду на господарстві.
Стандарти можуть допустити підвищення максимальної річної долі більш ніж 10% за таких умов і з особливими часовими обмеженнями:
a. Непередбачені важкі природні явища або події, спричинені діями людини;
b. Значно збільшені господарства;
c. Введення нових тварин для створення нового виду виробництва в господарстві;
d. Господарства з менш ніж 10 тваринами.
5.4. Розведення та вибір порід
Загальні принципи
Породи пристосовані до місцевих умов.
Рекомендації
Завдання розведення не мають суперечити природній поведінці тварин і повинні сприяти та підтримувати гарне здоров‘я та добробут.
Розведення має складатись з методів, які не залежать від високих агро технологій і капіталоємних методів.
Тварини мають розмножуватись природнім шляхом.
Стандарти:
5.4.1 Розведення базується на породах, які можуть успішно розмножуватись за природних умов без людського втручання.
5.4.2 Допускається штучне осіменіння.
5.4.3 Технології пересадки ембріонів та клонування заборонені.
5.4.4 Гормональна синхронізація овуляції та стимулювання пологів заборонені, крім випадків, коли це спричинено медичними показниками та за призначенням ветеринара.
5.5. Хірургічне втручання
Загальні принципи
Органічне ведення сільського господарства поважає характеристики тварин.
Рекомендації
Операторам слід обирати види, які не потребують хірургічного втручання.
Винятки можуть допускатись лише у тих випадках, коли страждання тварин можуть бути зведені до мінімуму.
Хірургічне лікування може застосовуватись лише задля безпеки, зменшення страждань та задля здоров‘я та добробуту поголів‘я.
Стандарти:
5.5.1 Хірургічне втручання заборонене.
Виключення можливі лише, якщо страждання тварини зведені до мінімуму і при необхідності застосовується наркоз:
a. кастрація;
b. обрізка хвостів у ягнят;
c. видалення рогів;
d. кільцювання;
e. маркування лише тих порід, які потребують.
5.6. Годівля тварин
Загальні принципи
Органічні тварини отримують органічно вирощені корми гарної якості.
Рекомендації
Оператори повинні пропонувати збалансований раціон, який задовольняє потреби тварин в поживних речових та їх природні потреби в поїданні та перетравленні їжі.
Для органічних потреб слід використовувати продукти органічної харчової переробної промисловості, яка не підходить для людського харчування.
Жуйні тварини повинні отримувати збалансований раціон відповідно до їх специфічних потреб харчування, їх раціон не повинен складатись в основному з силажу та комбікормів.
Увесь корм повинен бути з власного господарства або виготовлятись в межах регіону.
Забороняється використовувати фарбники в органічному тваринництві.
Усі тварини повинні щоденно отримувати грубий корм.
Стандарти:
5.6.1 Тварин потрібно годувати органічним кормом.
Оператори мають право згодовувати обмежену кількість неорганічного корму обмежений час в таких випадках
Органічний корм поганої якості в недостатній кількості; Території, де органічне сільське господарство розвивається на ранніх стадіях розвитку.В будь-якому разі відсоток неорганічного корму не повинен перевищувати 10% сухої речовини жуйним та - 15% нежуйним тваринам в рік. Розрахунок відсотку сухої речовини корму с/г. походження повинен проводитись щорічно. Максимальний відсоток дозволеного неорганічного корму в денному раціоні має бути 25% сухої речовини, за винятком періоду, коли тварини знаходяться на випасу.
Оператори можуть згодовувати обмежену кількість неорганічного корму обмежений час за обставин таких, як непередбачувані погодні чи кліматичні умови, катастрофи, катаклізми, війна тощо.
5.6.2 Переважна частина корму (більше ніж 50%) повинна наготовлятись безпосередньо в господарстві або в інших господарствах в результаті їх кооперації з відповідними органічними підприємствами регіону. Щонайменше 60% сухої речовини одноденного раціону повинно складатись з грубого, свіжого чи сухого корму або сінажу.
5.6.3 Лише для підрахунку раціону годівлі, корм, виготовлений на господарстві на протязі першого року органічного господарювання, може бути класифікований як органічний. Це стосується лише кормів для тварин безпосередньо з самого господарства. Такий корм не дозволяється продавати як органічний.
5.6.4 Субстанції, які заборонені у раціоні:
a. побічні продукти господарства (напр. відходи від бойні) для жуйних тварин;
b. продукти забою тих самих видів;
c. усі види екскрементів включаючи пташиний послід, гній або інші добрива;
d. корми, які були одержані в наслідок дії розчинників (напр. гексан) або при додаванні інших хімічних речовин;
e. Чисті амінокислоти;
f. Сеча або інші синтетичні азотні складові;
g. Синтетичні гормони росту або стимулятори;
h. Синтетичні збудники апетиту;
i. Консерванти, окрім випадків, коли вони використовуються як допоміжний засіб для переробки;
j. Штучні барвники.
5.6.5 Потрібно використовувати вітаміни, мікроелементи і добавки природного походження.
5.6.6 Усі жуйні тварини повинні щоденно отримувати грубий корм.
5.6.7 Можуть використовуватись такі засоби консервування кормів:
a. Бактерії, гриби та ензими;
b. Побічні продукти харчової промисловості (напр. харчова патока);
c. Продукти на рослинній основі.
Синтетично хімічні засоби консервації кормів, такі як оцет, мурашина та пропіонова кислоти, а також вітаміни та мінерали можуть використовуватись за складних погодних умов.
5.6.8 Молодняк ссавців повинен бути забезпечений материнським молоком або органічним молоком від власного виду і його слід відлучати лише через мінімальний період, беручи до уваги природну поведінку відповідних видів.
Оператори можуть використовувати молоко неорганічного походження, якщо не має органічного молока.
В крайніх випадках оператори можуть застосовувати замінники на молочній основі або інші види замінників за умови, що вони не містять антибіотиків, синтетичних добавок або продуктів забою.
5.7. Ветеринарна медицина
Загальні принципи
Методи органічного господарювання покращують здоров‘я та самопочуття тварин за допомогою збалансованої органічної годівлі, позбавлених від стресу умов життя та вибору порід стійких до хвороб, паразитів та інфекцій.
Рекомендації
Оператори мають підтримувати здоров‘я тварин та попереджати захворювання за допомогою таких заходів:
a. Підбір підходящих видів та порід тварин;
b. Адаптація практики ведення тваринного господарства до вимог кожного окремого виду, напр. регулярні фізичні вправи та доступ до випасу та/або прогулянок на свіжому повітрі для сприяння природному імунному захисту тварин, для стимулювання природного імунітету та стійкості до хвороб;
c. Забезпечення тварин якісним органічним кормом;
d. Дотримання оптимального простору при утриманні тварин;
e. Чергування випасу.
Операторам слід застосовувати переважно природні медикаменти та засоби, включаючи гомеопатію, аюрведську медицину та акупунктуру.
При виникненні захворювання, оператор має визначити джерело захворювання та запобігти виникненню нових осередків захворювання шляхом зміни методів господарювання.
Стандарти:
5.7.1 Оператор повинен прийняти усі практичні заходи, щоб гарантувати здоров‘я та самопочуття тварини за допомогою профілактичних засобів.
5.7.2 Якщо тварина захворіла або була травмована, незважаючи на профілактичні заходи, її слід негайно та адекватно лікувати, при необхідності тварину можна ізолювати у відповідному приміщенні.
Виробники не повинні відмовлятись від лікування, якщо це може призвести до невиправданого страждання тварини, навіть якщо використання традиційних ліків може призвести до втрати органічного статусу тварини.
Оператор може використовувати хімічно-алопатичні ветеринарні ліки тільки, якщо:
a. профілактичні або альтернативні заходи не ефективні у лікуванні хвороби або травми;
b. вони використовуються під ретельним контролем ветеринара;
c. строки карантину збільшуються вдвічі у порівнянні з традиційними строками або мінімум на 48 годин довші за загальноприйняті.
5.7.3 Заборонено використовувати субстанції синтетичного походження для стимулювання виробництва та для пригнічення природного росту.
5.7.4 Вакцинація тварин дозволена за умови дотримання наступних обмежень:
a. якщо існує або очікується спалах епідемічного захворювання у районі розташування господарства, і де ці захворювання не можливо попередити іншими профілактичними заходами або
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 |
