Музичне мистецтво (Академічний вокал), магістратура (стр. 1 )

Музичне мистецтво (Академічний вокал), магістратура

1. Інформація про напрям підготовки:

Галузь знань (код)	Мистецтво 0202
Напрям підготовки (код)	Музичне мистецтво 8.020205
Спеціалізація	Академічний вокал
Освітній рівень	Повна вища освіта
Кваліфікація	Магістр мистецтвознавства, викладач
ОКР	Магістр
Термін навчання	1 рік на основі базової вищої освіти
Форма навчання	Денна

2. Спеціальні вимоги до зарахування: наявність базової вищої освіти, вступні виступи зі спеціальності та іноземній мові.

Вступні випробування зі спеціальності передбачають виконання сольної програми, де представлені твори різних стилів та форм; колоквіум.

3.Загальний опис напряму підготовки: даний напрямок має на меті підготовку магістра з узагальненим об’єктом діяльності: заклади культури та мистецтва, концертні організації (філармонічні, музично-театральні, творчі колективи), музично-освітні заклади різного рівня, засоби масової інформації, органи державного управління культури й освіти

4.Професійні профілі випускників:

Фахівці ОКР «Магістр» можуть такі займати первинні посади в галузі культури і мистецтва: оперний співак, камерний співак, викладач вокальних дисциплін у вищих та середніх навчальних закладах культури, викладач мистецтвознавчих дисциплін у вищих та середніх навчальних закладах культури, ілюстратор у вищих навчальних закладах культури, артист філармонії, художній керівник вокально-виконавчих колективів, головний спеціаліст органів державного управління культури, провідний спеціаліст органів державного управління культури, методист органів державного управління культури;

в галузі освіти: викладач вокальних дисциплін у позашкільних навчальних закладах, викладач мистецтвознавчих дисциплін у вищих та середніх освітніх закладах, керівник вокально-виконавчих колективів у вищих та середніх освітніх закладах, керівник вокально-виконавчих колективів у позашкільних навчальних закладах, ілюстратор у вищих та середніх закладах освіти, провідний спеціаліст органів державного управління освіти з питань культури, головний спеціаліст органів державного управління освіти з питань культури, методист органів державного управління освіти з питань культури.

5. Можливість подальшого навчання: після отримання ОКР «магістр» за даним напрямом підготовки можна вступити до аспірантури.

6. Діаграма структури зазначеного напряму:

№	Назва дисципліни	Рік вивчення	Семестр, у якому вивчається дисципліна	Кредити ECTS
1.	Вокальна майстерність	1	1-2	4,5
2.	Професійна педагогічна майстерність	1	1-2	1,5
3.	Тенденції розвитку вокально-хорового мистецтва	1	2	2
4.	Виконавська інтерпретація	1	1-2	2,5
5.	Художньо-естетичні проблеми музичної культури	1	2	1,5
6.	Камерне виконавство	1	1-2	2
7.	Виконання магістерської роботи	1	2	2
8.	Методологія наукових досліджень	1	1	1,5
9.	Теоретичні проблеми музики ХХ століття	1	2	1,5
10.	Загальне фортепіано	1	1-2	1,5
11.	Науково-дослідна практика (навчальна)	1	1	2
12.	Науково-педагогічна практика (виробнича)	1	2	2

7. Вимоги до оцінювання:

Національна шкала	Відсоток	Шкала ЕСТS
відмінно	90 – 100%	А – відмінно – відмінне виконання роботи з незначною кількістю помилок
добре	83 – 89%	В – дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками
добре	75 – 82%	С – добре – загалом правильна робота з кількома грубими помилками
задовільно	63 – 74%	D задовільно – посередньо, зі значною кількістю недоліків
задовільно	50 – 62%	Е достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії оцінки
незадовільно	21 – 49%	FХ незадовільно – для одержання кредиту потрібне деяке доопрацювання
незадовільно	0 – 20%	F незадовільно – необхідне повторне вивчення дисципліни.

Оцінка „зараховано” виставляється студентові, який набрав не менше

50% балів.

8.Вимоги до державної атестації:

На державну атестацію виносяться наступні дисципліни:

1. Захист магістерської роботи;

2. Виконавська і педагогічна майстерність.

Вимоги до захисту магістерської роботи:

Магістерська робота захищається відповідно порядку, що установлений Положенням про магістратуру (до магістерськой роботи додаються витяг з протоколу засідання кафедри та 2 рецензії).

Магістерська робота з мистецтвознавчих, мистецько-педагогічних спеціальностей складається із:

- вступу;

- основних розділів та підрозділів;

- висновків після кожного розділу;

- загальних висновків,

- списку використаної літератури

- додатків (приклади, схеми, таблиці тощо).

Обсяг основного тексту роботи – 60-80 стр. (без списку літератури та додатків).

Структура основного тексту.

У вступі розкривається актуальність обраної теми роботи, її значення для тієї наукової дисципліни, в галузі якої здійснюється дослідження. У вступі слід показати обізнаність із сучасним станом дослідженості обраної проблеми, визначити основні наукові параметри роботи - об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу (для досліджень мистецько-педагогічного профілю), методи дослідження, наукову новизну та теоретичне і практичне значення дослідження. Обсяг вступу - 6-8 сторінок.

Основні розділи містять історико-довідковий, теоретичний та мистецько-аналітичний матеріал (для робіт культурологічного та мистецтвознавчого профілю), або теоретичний та прак-тичний, експериментально-практичний матеріал (для робіт мистецько-педагогічного профілю).

Кожен розділ повинен завершуватися висновками, що відбиває його зміст.

Теоретична частина роботи включає теоретико-методологічні положення стосовно обраної проблеми, стан її дослідженості у сучасній науці (філософії, культурології, естетиці, мистецтвознавсті, мистецькій педагогіці), аналіз різних підходів до обраної проблеми, стислу історичну довідку за основним питанням роботи, розкриття термінологічно-понятійного апарату, що використовується у роботі. У роботах мистецтвознавчого профілю основні розділи мають включати також музично-аналітичний матеріал (якщо це передбачено обраною темою).

Практична частина (для магістерських робіт мистецько-педагогічного профілю) включає:

- спостереження магістранта під час науково-виробничого стажування (педагогічної практики), аналіз власної професійно-педагогічної діяльності;

- пропозиції, програми розвитку і вдосконалення тих чи інших методик або педагогічних технологій у галузі мистецької педагогіки;

- опис сутності педагогічного експерименту: його сутнісний зміст, хід, результати, їх кількісний та якісний аналіз; розроблену модель художньо-педагогічного процесу, що вивчається.

Як теоретична, так і практична частини магістерської роботи повинні відбивати певною мірою і власну, суб’єктивну думку магістранта, посилання на власний професійний досвід, аналіз досвіду роботи колег.

У загальних висновках подаються основні підсумки роботи, пропонуються подальші перспективи дослідження обраної проблеми.

До списку використаної літератури включаються джерела, які використовувалися під час роботи над магістерським дослідженням (монографії, збірки статей, підручники, нотні збірки тощо). Список використаної літератури має складати не менш 60 джерел, які подаються в алфавітному порядку.

У додаток можуть бути включені ілюстративні матеріали – приклади, таблиці, схеми, анкети, тести тощо.

Основні вимоги до оформлення магістерської роботи.

1.  Робота повинна бути надрукована на одній стороні аркуша нелінованого паперу стандартного формату (А-4), зброшурована.

2.  Текст роботи розміщується на аркуші з урахуванням стандартних виступів: зверху – 2 - 2,5 см; знизу – 2,5 см; ліворуч – 3 см; праворуч – 1 – 1,5 см, інтервал – 1,5 шріфт – 14 pt.

3.  Кількість рядків на аркуші відповідає кількості рядків на друкованій сторінці через 1,5 інтервали.

4.  Кожний розділ магістерської роботи починається з нової сторінки. Заголовки розділу та підрозділів обов’язкові.

5.  Цитати подаються за нумерацією списку використаної літератури із позначенням в дужках номеру джерела та сторінки. Наприклад - [9,36].

6. Зміст роботи на другій сторінці роботи подається за зразком:

Вступ ...............................................................................................3-7

Розділ 1. (Назва розділу)................................................................8-35

1.1(Назва підрозділу)....................................................................8-21

1.2 (Назва підрозділу)...................................................................21-34

Висновки розділу 1.....................................................................

Розділ 2. (Назва розділу)................................................................36-60

2.1. (Назва підрозділу) .................................................................36-48

2.2. (Назва підрозділу) .................................................................48-60

Висновки розділу 2.........................................................................60-61

Висновки..........................................................................................61-62

Список використаних джерел........................................................63-69

Додатки............................................................................................70-80.

7. Бібліографічні посилання подаються за існуючими нормативами. Наприклад:

Критерії оцінювання магістерської роботи:

1.  Відповідність змісту роботи її темі; ступінь розкриття заявленої теми. Відповідність теоретичної та практичної частин роботи предмету, меті, завданням, гипотезі дослідження тощо.

2.  Рівень новизни та достовірності щодо викладення у роботі фактів та явищ.

3.  Логіка викладення фактичного матеріалу, його узагальнення та висновки; дотримання основних стилістичних норм, передбачених для даного типу робіт.

4.  Обґрунтованість використання термінологічно-понятійного апарату дослідження.

5.  Дотримання усіх вимог щодо оформлення магістерської роботи (структурні параметри, посилання, список літератури тощо).

6.  Здатність пошукувача вільно, логічно і переконливо викласти зміст дослідження під час захисту.

Вимоги до іспиту з «Виконавської і педагогічної майстерністі»:

Державний іспит з «Виконавської і педагогічної майстерністі» передбачає виконання магістрантом сольної програми та відкритий урок з учнем.

Вимоги до сольної програми.

Сольна програма для студентів, що закінчують вищий навчальний заклад по оперному профілю, складається з виконання 6-ох вокальних творів, до складу яких входять:

-  арія композитора-класика ХVII-ХVIII ст.;

-  арія українського чи російського композитора-класика або українського сучасного композитора;

-  арія іноземного композитора-класика або іноземного сучасного композитора;

-  романс українського або російського композитора-класика, або романс чи пісня українського сучасного композитора;

-  романс іноземного композитора-класика або іноземного сучасного композитора;

-  народна пісня.

Сольна програма для студентів, що закінчують вищий навчальний заклад по концертно-камерному профілю, складається з виконання 6-ох вокальних творів, до складу яких входять:

-  арія композитора-класика ХVII-ХVIII ст.;

-  романс українського композитора-класика;

-  романс російського композитора-класика;

-  романс іноземного композитора-класика ХІХ ст.;

-  романс сучасного композитора;

-  народна пісня.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС державного іспиту “Виконання сольної програми ”

Оцінка “відмінно” – високий ступінь зрілості музичного мислення студента, високий рівень вокально-технічної підготовки (свідоме володіння голосом, уміння кантиленного звуковедення, розвинене співацьке дихання, рухливість голосу), високий рівень уміння досягати розкриття музичного образу (донесення тексту твору через осмислене, виразне і чітко проспіване слово, ясну дикцію), зовнішня і внутрішня виразність у свободі рухів, творча інтерпретація художнього образу на основі розуміння драматургії музичного вокального твору. Уміння долання артистичного хвилювання, психологічний настрій на створення художнього образу.

Оцінка “добре” – достатньо високий ступінь зрілості музичного мислення, достатній рівень вокально-технічної підготовки при наявності деяких недоліків, а саме: допускання окремих незначних технічних помилок, недостатня виразність та емоційність.

Оцінка “задовільно” – задовільний художньо-технічний рівень виконання програми, обмежений обсяг вокально-технічної підготовки (невиразна, нечітка дикція, невміння користуватися диханням, недостатній рівень володіння технікою звуковедення), недостатня переконливість трактування музичного вокального твору.

Оцінка “незадовільно” – низький художньо-технічний рівень виконання програми, недостатній обсяг розвитку співацьких умінь і навичок, велика кількість технічних помилок, нерозуміння драматургії музичного твору. Невміння психологічно настроїтись на виконання художньо-акторського образу і подолати хвилювання.

Друга складова частина державного іспиту з «Виконавської і педагогічної майстерністі» підводить підсумок заняттям студентів у вищому навчальному закладі по дисциплінам «Вокальна майстерність» та «Професійно-педагогічна майстерність». Іспит проводиться у формі усної відповіді.

Під час відповіді, студент повинен продемонструвати обізнаність у різних вокальних школах, вокальних методиках, методах та принципах розвитку голосів як дорослих, так і дітей; знання про будову голосового апарату, причин захворювань голосоутворюючих органів співаків, про охорону та режим голосу співака.

Критерії оцінювання відповідей за дисципліною «Вокальна майстерність:

Оцінка відмінно- демострація студентом високої ступіні зрілості мислення під час усної відповіді. Достатньо вичерпана, повна відповідь студента на екзаменаційні запитання, наведення прикладів тощо. Відмінна відповідь лише з незначною кількістю помилок.

Оцінка добре – демонстрація студентом під час усноі відповіді достатньо високоі ступіні зрілості мислення. Загалом правильна відповідь з кількома грубими помилками.

Оцінка задовільно – посередня відповідь зі значною кількостю певних недолікив, але яка задовольняє мінімальні критерії.

Оцінка незадовільно - дуже посередня відповідь зі значною кількістю грубих помилок, яка не задовільняє мінімальні крітерії.

Вимоги до відкритого уроку з учнем.

Відкритий урок містить :

- виконання учнем твору, вивченого під керівництвом студента;

-  виконання студентом творів з програми учня (за вибором комісії) з усним педагогічним та виконавським аналізом;

-  співбесіда зі студентом.

Співбесіда проводиться за матеріалами щоденника педагогічних спостережень студента за період навчання, передбачає знання методики викладання вокалу та основних методичних напрямів розвитку співацького голосу.

Співбесіда виявляє рівень готовності студента до практичного впровадження на уроках з учнем теоретичних знань, отриманих під час засвоєння дисципліни „Основи вокальної методики”.

На контрольному уроці враховується: якість заняття студента з учнем щодо створення атмосфери творчої співпраці, винайдення педагогічних ситуацій, що потребують активності, емоційної насиченості й взаєморозуміння від учасників педагогічного процесу. Уміння виконувати методичний та педагогічний репертуар оцінюється під час виконання студентом будь-якого твору з репертуару учня (за вибором педагога) з подальшим педагогічним і виконавським аналізом.

Критерії оцінювання відкритого уроку:

-  ступінь зрілості музичного мислення студента;

-  рівень вокально-технічної підготовки студента й учня (свідоме володіння голосом, уміння кантиленного звуковедення, розвинене співацьке дихання, рухливість голосу);

-  рівень уміння досягати розкриття музичного образу (донесення тексту твору через осмислене, виразне й чітко проспіване слово, ясну дикцію),

-  емоційна виразність співу;