Особливості перебігу артеріальної гіпертензії у хворих сільської місцевості (стр. 5 )

Ефективність лікування.

Отримані результати щодо ефективності лікування представлені в таблиці 3.4.5.

Таблиця 3.4.5.

Позитивний ефект амбулаторного лікування відмітили серед хворих Гр1 та Гр2.

	Група 1 (60)	Група 2 (60)	Р
Абс.	%	Абс.	%
Чоловіки	2	3,4%	5	8,3%	>0,05
Жінки	7	11,7%	12	20%	>0,05

В обох досліджуваних групах ефективність дуже низька, особливо серед чоловіків.

Підводячи підсумки проведеного дослідження, виділимо ряд закономірностей:

-було виявлено вищий рівень ІМТ, рівень АТ при поступленні у першій групі;

-щодо результатів клініко-анамнестичного дослідження, просліджується суттєва перевага в показниках АТ при поступленні в стаціонар та в частоті ускладнень у пацієнтів першої групи;

-лабораторні данні свідчать про більш високий рівень холестерину та ЛПНЩ у першій досліджуваній групі ;

-пацієнти з першої групи в значно меншій кількості застосовують принципи немедикаментозної терапії паралельно з невірно підібраним медикаментозним лікуванням.

РОЗДІЛ 4.АНАЛІЗ ТА ОБГОВОРЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.

Артеріальна гіпертензія – одне з найпоширеніших хронічних захворювань людини, котре зустрічається у 40% населення України. Підвищений рівень артеріального тиску – це патологічний стан, який спричиняє такі серйозні ускладнення, як гіпертензивний криз, порушення мозкового кровообігу, застійну серцеву недостатність або ниркову недостатність, ураження аорти, периферичних артерій і судин сітківки.

В Україні стандартизований за віком показник поширеності артеріальної гіпертензії у сільській популяції становить 36,3%, у тому числі серед чоловіків-37,9%, серед жінок-35,1%, а розповсюдженість у міській популяції складає 29,6% і не відрізняється у чоловіків і жінок. Дані приведені в малюнку номер 1.

Малюнок 1. Поширеність АГ в Україні.

Серед осіб із підвищеним артеріальним тиском знають про наявність захворювання 67,8 %, сільських і 80,8 % міських мешканців, лікуються — відповідно 38,3 та 48,4 %, ефективність лікування складає 8,1 та 18,7 %. Ситуація продемонстрована малюнком номер 2.

Малюнок 2. Рівень обізнаності про наявність хвороби.

Отже, ситуація щодо контролю артеріальної гіпертензії незадовільна як у сільській популяції, так і в міській; проте у сільській місцевості вона вкрай несприятлива.

Робота виконана в Сумському державному університеті, медичному інституті на кафедрі сімейної медицини із курсом ендокринології під керівництвом завідуючого кафедри доктора медичних наук, професора .

Збір матеріалів розпочатий у вересні 2008 року; він проводився на базі Сумської центральної районної лікарні.

Всього було обстежено 120 хворих на артеріальну гіпертензію у віці від 20 до 75 років. Вони були розділені на 2 групи.

Група 1. Хворі на артеріальну гіпертензію з місцем проживання в сільській місцевості (60 чоловік).

Група 2. Хворі на артеріальну гіпертензію з місцем проживання в місті (60 чоловік)

Критерієм діагностики артеріальної гіпертензії було підвищення АТ більше 140та/або 90 мм. рт. с. В ході дослідження проводився збір та аналіз антропометричних данних:вага, зріст, вираховувався ІМТ пацієнтів піддослідних груп.

Статистичний аналіз проводився методом обчислення середнього значення, його похибки. Вірогідність відміностті вивчались за допомогою критерія (t) Стюдента. Достовірною різниця вважалась при значенні (p<0,05).

Нищенаведені таблиці демонструють розподіл за статтю та віком серед хворих обох груп.

Малюнок 3. Розподіл за статтю пацієнтів досліджуваних груп.

Малюнок 4. Розподіл за віком пацієнтів досліджуваних груп

Данні проведеного дослідження говорять про перважну більшість представників чоловічої статі в Гр2. До першої групи ввійшло більше пацієнтів у вікових границях 60-69 років, втім ці показники не були достовірними (>0.05).

За результатами антропометричного дослідження перевага на боці піддослідної першої груп. Майже 10% склала різниця у пацієнтів досліджуваних груп при значенні ІМТ вище 24 .

Малюнок 5. Значення індекса маси тіла у хворих Гр1 та Гр2.

Вивчалися клініко –анамнестичні данні: тривалість історії хвороби, вираженість клінічної картини АГ, наявність ускладнень хвороби.

Малюнок 6. Тривалість захворювання пацієнтів досліджуваних груп.

Малюнок 7. Частота ураження органів - мішеней у хворих Гр1 та Гр2.

Виявилося, що представники першої групи менше пред'являють скарг, але поріг показника ускладнень та більшої тривалості хвороби у них вищий.

Значну увагу в роботі було звернуто на рівні АТ у хворих. В Гр1 майже на 12% більше було пацієнтів з рівнем АТ вище 180 та/або>110 мм. рт. ст. У пацієнтів першої групи простежувалася тенденція "стійкості" рівня АТ навіть після проведеного повноцінного лікування, що є свідченням наявності в жителів села більш важких форм АГ

Малюнок 8. 3 Рівень артеріального тиску при поступленні в стаціонар пацієнтів досліджуваних груп.

Малюнок 9. Рівень артеріального тиску при виписані із стаціонару у хворих Гр1 та Гр2

Малюнок 10. Показники ліпідного профілю крові при поступленні в стаціонар пацієнтів досліджуваних груп.

Порівнюючи результати лабораторних досліджень, можна сказати, що в Гр 1 холестерин та ЛПНЩ знижалися повільніше.

Особливості немедикаментозного лікування.

Профілактичні заходи щодо артеріальної гіпертензії спрямовані на впровадження здорового способу життя і корекцію виявлених факторів ризику. Але в дослідженні ми прослідкували тенденцію ігнорування немедикаментозних принципів лікування АГ, особливо пацієнтами Гр1 (рівень достовірносі у більшості показників склав p <0,05).

Малюнок 11. Особливості стилю життя пацієнтів досліджуваних груп.

Медикаментозне лікування.

Лікування необхідно починати якомога раніше. Поняття «курсове лікування» до антигіпертензивної терапії неприйнятне.

Відомо, що серед вказаних пацієнтами препаратів, деякі не відносяться навіть до групи гіпотензивних, а деякі належать до препаратів другої лінії при лікуванні АГ. Відсоток використання комбінованої терапії також низький.

Беззаперечним фактом є те, що призначення гіпотензивного лікування є пожиттєвим (з корекцією препаратів та дозування), та в дослідженні ми наштовхнулися на болючі факти.

Малюнок 12. Перелік медичних препаратів котрі застосовувалися хворими самовільно.

Відомо, що серед вказаних пацієнтами препаратів, деякі не відносяться навіть до групи гіпотензивних, а деякі належать до препаратів другої лінії при лікуванні АГ. Відсоток використання комбінованої терапії також низький.

Малюнок 13. Особливості медикаментозного лікування пацієнтів досліджуваних груп.

Комбіноване лікування необхідне 50–75 % хворих на артеріальну гіпертензію.

Малюнок 14. Структура комбінованої гіпотензивної терапії серед хворих, які постійно приймають ліки.

Малюнок 15. 1Серед пацієнтів Гр1 та Гр2 позитивний ефект амбулаторного лікування відмітили.

ВИСНОВКИ

1. Особливістю протікання артеріальної гіпертензії у сільських жителів являються більштривала історія артеріальної гіпертензії на момент огляду, більш високі показники артеріального тиску та частоти враження органів-мішеней(гіпертрофія лівого шлуночка серця, враження судин сітківки ока) при підвищеному значенні ІМТ вище норми.

2. Для хворих на артеріальну гіпертензію, проживаючих в селі, відмічений низький рівень виконання заходів немедикаментозної терапії (обмеження вживання кухонної солі, зменшення вживання насичених жирів та холестерину, недостатнє вживання К, Са та Mg, боротьба із надмірною масою тіла), при, в той же час, більших фізичних навантаженнях. Для медикаментозного лікування у пацієнтів із сільської місцевості характерний нижчий рівень контролю за АТ, переважне використання монотерапії в амбулаторних умовах і, відповідно, більш низький рівень ефективності від лікування.

3. Факторами, котрі впливають на якість та ефективність лікування у жителів сільської місцевості є недостатній рівень проведення немедикаментозної терапії у розділи дієтотерапії, неадекватне медикаментозне лікування – використання монотерапії препаратами попереднього покоління.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Посилити роботу лікаря загальної практики сімейної медицини по необхідності використання хворими на артеріальну гіпертензію повного комплексу лікувальних заходів.

2. Необхідно підвищити якість призначення медикаментозної терапії з використанням комбінованої терапії сімейними лікарями, терапевтами, кардіологами. Потрібно посилити якісний склад медикаментозно лікування хворих із сільської місцевості за рахунок використання сучасних принципів : "золотого стандарту" в лікуванні артеріальної гіпертензії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  (1991) Психорелаксация в лечении гипертонической болезни / // Кардиология. – 1991. – Т. 31, № 2. – С. 95–98.

2.  Аксельрод реактивность и интраоперационная артериальная гипертензия у больных ИБС / , , и др. // Анестезиология и реаниматология. – 2000. – № 5. – С. 35–38.

3.  Алмазов для врача общей практики / , // Т. 1. Гипертоническая болезнь. – СПб. Изд-во СПбГМУ, 2001. – С. 127 .

4.  Бузунов мониторирование артериального давления и психофизиологические тесты в диагностике и выборе тактики лечения артериальной гипертензии / Р. В Бузунов, // Кардиология. – 1992. – Т. 32, № 2. – С. 108–112.

5.  . Используйте свой мозг для изменения / Р. Бэндлер, Коннира Андреас, Стив Андреас //Нейролингвистическое программирование.– Ювента, 1994. - 168 с.

6.  О ранней диагностике гипертонической болезни / , // Терапевт, Т. 69, № 4. – С. 10–13.

7.  Должанов ресурсов подсознания для преодоления экстремальных ситуаций / , // Тезисы докладов научных чтений МАНЭБ. - 1998. - С.175.

8.  Есауленко перед экзаменами у студентов высшей школы / , // Актуальные вопросы психологической службы: Материалы всеросс. научно-практич. Конференции. – Воронеж, ВГПУ, 2001. - С.66-68.

9.  Зильбер у больных с сопутствующими заболеваниями и осложняющими состояниями / // Руководство по анестезиологии. – М.: Медицина, 1994. – С.602–634.

10.  Кобалава стандарты по артериальной гипертонии: согласованные и несогласованные позиции / // Кардиология. – 1999. – № 11. – С. 78–91.

11.  Кобалава представлений о стресс-индуцированной АГ / , // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. – 2002. - № 1. – С. 4-15.

12.  Коваленко решения проблем в кардиологии / , // Здоровье Украины. – 2008.- № 8. – С. 36-37.

13.  Константинов ишемической болезни сердца и факторов риска сред г. / , , // Терапевт. арх. -1997. – Т. 69, № 1. – С. - 12–14.

14.  Копина исследования психосоциального стресса как фактора риска сердечно-сосудистых заболеваний / , , // Кардиология– Т.36, № 3. – С. - 53–56.

15.Крафт вопросы по анестезиологии / , – М.: Медицина, 1997. – С.- 132.

16.Кручинина регуляции и ауторегуляции вегетативной функции при психоэмоциональном напряжении у лиц с разным уровнем артериального давления / , // Физиология человека– Т.20, № 3. – С. - 89–97.

17.Лепилин подготовка, анестезия и послеоперационное ведение кардиологических больных при внесердечных операциях / // Болезни сердца и сосудов: Руководство для врачей под ред. .– М.: Медицина– Т.4. – С. 398–411.

18.Литынский артериальной гипертензии у лиц, подвергающихся хирургическим операциям / , , // Тез. докл. Российского национального конгресса кардиологов «Кардиология: эффективность и безопасность диагностики и лечения», Москва, М.: МЗ РФ, ВНОК, РКНПК, ГНИЦПМ, 2001. – С. 228–229.

19.Малышев безопасности анестезии у хирургических больных общего профиля с сопутствующей гипертонической болезнью и ишемической болезнью сердца / , , и др. // Анестезиология и реаниматология. – 1997. – № 4. – С. 4–6.

20.Мостовий і класифікціїї та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів / . – ВінницяС.198-199.

21. А Н. Социально-экономические факторы ишемической болезни сердца / , Д. Шестов // Кардиология. 1992. – Т.32, № 2. С. - 78–81.

21.Новые направления в борьбе с артериальной гипертензией // Провизор. – 2007. - №7.

22.Оганов кардиология: от гипотез к практике / // Кардиология. – 1999. – Т. 39, № 2. С

23.Панов тренировка / , , . - Л.: Медицина, 1973. - С. – 216.

24.Плотников психовегетативных показателей у студентов в условиях экзаменационного стресса /   // Гигиена труда. - 1983. - №5. - С. 48-50.

25.Прощаев обеспечение оперативных вмешательств у больных с артериальной гипертензией / , . – Мн.: БГЭУ, 2003. – С

26.Ромен и его влияние на организм человека / . - Алма-Ата, 1970. – С

27.Свищенко болезнь: реальность проблемы и перспективы ее решения в XXI ст. / // Здоровье Украины. – 2007. - № 21/1. - июль. – С. 39-40

28.Судаков стресс: профилактика и реабилитация / // Терапевт. арх. – 1997. – Т. 69, № 1. – С. - 70–74.

29.Умрюхин тонус и энергозатраты у студентов в процессе результативной учебной деятельности / , , // Вестник Российской академии медицинских наук. - 1999. - №6. - С. 47-51.

30.Урбах анализ в биологических и медицинских исследованиях / . - М.: Медицина, 1985. – С

31.Фаустов функционального состояния нервной системы студентов во время учебы / , // Гигиена и санитария. – 2000. - № 6. - С.33-35.

32.Шестакова окисление липидов при экспериментальной артериальной гипертензии / , , // Патол. физиол. и эксперим. Терапия. – 1994. - № 3. – С. - 38–40.

33.Шулутко концепция артериальной гипертензии / // Кардиология. – 1994, - Т.34, № 11–12. – С. - 34–37.

34.Шулутко гипертензия и почки / , , // Нефрологический семинар, Санкт-Петербург– С

35.Шустов гипертензия: особенности комбинированной терапии / , , С. А Кузин, / Российская ВМА // Лечащий врач. – 2002. – №8.

36.Щербатых подсознательных ресурсов для оптимизации уровня экзаменационного стресса / , // Психология медицинского образования и проблемы безопасности жизнедеятельности. - Воронеж, 1998(б). - С. 85-86.

37.Щербатых страха. - М.: Эксмо-пресс, 1999.- С.- 416.

38.Щербатых вегетативного гомеостаза при эмоциональном стрессе / // Физиология человека. – 2000. – Т. 5. - С. 151-152.

39.Щербатых стресс // / Воронежг.

40.Amigo I., Herrera J. Hypertension and stress // Med. clin., 1993.- Vol. 101, № 14. – Р.- 541–543.

41.Bertolissi M., De Monte A., Giordano parision of intravenous nifedipine and sodium nitropsusside for treatuent of acute hypertension after cardiac surgery // Minerva Anestesiol. – 1998. – Vol. 64, N 7–8. – P. 321–328.

42.Blacker J., Guerin A., Pannier B. et al. Impact of aofrtic stiffness on survival in end-stage renal disease. Circulation. – 1999. – Vol. 9. – P. .

43.Boone J. L. Stress and hypertension // Prim. Care. – 1991. - Vol. 18, N 3. – Р. 623–649.

44.Campese V. M. Neurogenic factors in hypertension: therapeutic implications // Ann. Ital. Med. Int. – 1994. - Vol. 9. – Р. 39–43.

45.Cruickshank J., Thorp J., Zacharias G. Benefit and potential harm of lowering high blood pressure. Lancet, 1987. – Vol. 1. – Р. 581-584.

46.Deinzer R., Kottmann W., Forster P. Herforth A., Stiller-Winkler R., Idel H. // J. Clin. Periodontol. 2000. - Vol. 37, N 1 - P. 74-77.

47.Dickinson C. J. Нейрогенная гипертензия // Кардиология. – 1994. - Vol.34, N 4. - Р.135–141.

48.Franklin S., Gustin W. et al. Hemodynamic patterns of age-related changes in blood pressure: the Framingham Heart Study. Circulation. – 1997. – Vol. 96. – Р. 308-315.

49.Franklin S., Khan S. et al. Is pulse pressure useful in predicting risk of coronary heart-disease // The Framingham Heart Study. Circulation. – 1999. – Vol. 100. – Р. 354-360.

50.Goodloe S. L. Essential hypertension // Anesthesia and coexisting disease. – New York, 1983. – P. 99–117.

51.Grodzicki T., Raizer M., Fagard R. et al. Ambulatory BP monitoring and postprandial hypotension in patients with ISH. J. Hum. Hypert. – 1998. - Vol. 12. – Р. 161-165.

52.Hansson L., Zanchetti A., Carruthers S. et al. Effects of intensive blood pressure lowering and low-dose aspirin in patients with hypertension: principal results of the Hypertension Optimal Treatment (HOT) randomized trial. LancetVol. 351. – P. .

53.Hypertension, admission blood and perioperative cardiovascular risk / S. J. Howell, Y. M. Sear, D. Yeates et al. // Anaestesia. – 1996. – Vol.51. - N 11. – P. 1000–1004.

54.Howes L., Reld L., Bendle R., Weaving J. The prevalence of isolated systolic hypertension in patients 60 years of age and over attending Australian general practitioners. Blood Press., 1998. - Vol.7. – P. 139-143.

55.Izzo J. Sympathetic nervous system in acute and chronic blood pressure elevation. In Hypertension. S. Oparil, M. Weber

56.Jern S., Berbrant A., Hedner T. Enhanced pressor responses to experimental and daily-life stress in borderline hypertension. J. Hypertens. – 1995.- Vol.13, N 1. – Р. - 69–79.

57.  Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Pressure. 6th Report. Arch. Intern. Med., 1997. - Vol 157. – P. .

58.Kannel W. Risk stratification in hypertension: new insights from the Framingham Study. Am. J. Hyper., 2000. - Vol.13, N 2. - Р. 3-10.

59.Kawecta-Jaszcz K. Effect of professional work and environmental factors on arterial blood pressure. Med. Pr. – 1991. - Vol. 42, N 4. Р–296.

60.  Lemne C., de-Faire U., Fagrell B. Mental stress induces different reactions in nutritional and thermoregulatory human skin microcirculation: a study in borderline hypertension and normotensives. J. Hum. Hypertens. – 1994. - Vol. 8, N 8. Р–563.

61.  Leonetti G., Cuspidi C., Facchini M., Strambla-Badiale M. Is systolic pressure a better target for antihypertensive treatment than diastolic pressure? J. Hypert., 2000. - Vol.18. – Р. 13-21.

62.  Light К. С. Environmental and psychosocial stress in hypertension onset and progression. In Hypertension. S. Oparil, M. Weber

63.  Liu L., W L., Wang iu L J., Gong L. et al. for the Systolic Hypertension in China (Syst-China) collaborative parison of active treatment and placebo for older patients with isolated systolic hypertension. J. Hypertens. – 1998. – Vol.16. – P. .

64.Perry M., Miller P., Fornoff J. et al. Early predictor of 15-year end-stage renal disease in hypertensive patients. Hypertension. – 1995. - Vol. 25. - Р. 587-594.

65.  L., Wang iu L J., Gong L. et al. for the Systolic Hypertension in China (Syst-China) collaborative parison of active treatment and placebo for older patients with isolated systolic hypertension. J. Hypertens. – 1998. – Vol.16. – P. .

66.London G., Guerin A. Influence of arterial pulse and reflective waves on systolic blood pressure and cardiac function. J. Hypert., 1999. - Vol.17 – Р. 3-6.

67.Maes M., Van der Planken M., Van Gastel A., Bruyland K. et al., Influence of academic examination stress on hematological measurements in subjectively healthy volunteers // Psychiatry Res. 1998. - Vol.21.- N 6. - P.581-599.

68.Malathi A., Damodaran A. Stress due to exam in medical students-role of yoga // Indian J. Physiol Pharmacol. 1999.- Vol.43.- N 2.- P.218-224.

69.Mann Samuel J. Severe paroxysmal hypertension: An automatic syndrome and its relationship to repressed syndrome and its relationship to repressed emotions. Psychosomatics. – 1996. - Vol. 37, N 5. – Р–450.

70.  Manuck S. B. Cardiovascular reactivity in cardiovascular disease: "Once more unto the breach". Int J Behav Med. – 1994. – Vol.1. – Р.4-31.

71.  McKeigue P., Reynard J. Relation of nocturnal polyuria of the elderly to hypertension. Lancet. – 2000. – Vol. 355. – Р. 486-491.

72.Peres Olea J. Etiopathogenic factors of arteial hypertension. Rev. Med. Chil. – 1992. - Vol.120, N 6. – Р. 674–679.

73.  Wang iu L J., Gong L. et al. for the Systolic Hypertension in China (Syst-China) collaborative parison of active treatment and placebo for older patients with isolated systolic hypertension. J. Hypertens. – 1998. – Vol.16. – P. .