Партнерка на США и Канаду по недвижимости, выплаты в крипто
- 30% recurring commission
- Выплаты в USDT
- Вывод каждую неделю
- Комиссия до 5 лет за каждого referral
б) якщо керуючому СБЦ також доручають управляти діяльністю з одержання прибутку у своїй СГЗ, то він очолює СБЦ із відповідальністю від А до Я і за свою стратегічну зону
в) менеджер має у своєму розпорядженні: ресурси, у тому числі й фінанси, має також великі повноваження для виконання стратегічних планів
г) здійснює стратегічне планування для своєї СГЗ і є керівником стратегічної зони, а не СБЦ.
9.15. До факторів успіху корпоративної стратегії відносяться:
а) концентрація зусиль вищого керівництва на розробці асортименту продукції;
б) концентрація зусиль вищого керівництва на стратегічному розвитку підприємства;
в) залучення та контроль за рухом короткострокових кредитів;
г) стратегічний контроль за перспективою, а не за результатами попереднього періоду
д) залучення до розв'язання стратегічних проблем тих керівників, які нестимуть відповідальність за впровадження змін.
9.16. До переваг застосування матричних моделей стратегічного аналізу відносяться:
а) необхідність визначення рангів показників;
б) великі можливості узагальнення результатів стратегічного аналізу та відображення їх в зручній для використання формі;
в) установлення стратегічних пріоритетів діяльності підприємства, а також пріоритетів розподілу ресурсів підприємства;
г) пропозиція декількох альтернативних стратегій;
д) можливість визначення стратегії для кожної стратегічної ситуації;
Контрольні запитання впорядкованого вибору відповідей
9.17. Процес планування визначається комплексним характером системи планів, що формуються у такій послідовності:
а) Стратегічні плани окремих бізнес-одиниць, що входять в склад підприємства;
б) Стратегічний план і співставлені з ціллю його розвитку загальноорганізаційні плани;
в) Програми, плани-програми та проекти;
г) Оперативні плани підприємства.
Контрольні запитання самостійного формулювання відповіді
9.18. Внутрішньофірмова організаційна одиниця, яка відповідає за розробку стратегічних позицій підприємства у одній або декількох стратегічних зонах господарювання – це:
9.19. Стратегія із орієнтацією на стабільність за умов стійких позицій на ринку і прикладання максимальних зусиль на збільшення віддачі на користь своїх акціонерів – це стратегія:
_______________________________
9.20. Особливий вид практичної діяльності, який складається із розробки стратегічних рішень, що передбачають висування таких цілей та стратегій поведінки для відповідних об'єктів управління, реалізація яких забезпечує їхнє ефективне функціонування в довгостроковій перспективі.
_______________________
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАПИТАННЯ
9.1. У чому особливість застосування моделі "Мак-Кінсі – 7С?
9.2. Охарактеризуйте переваги та недоліки стратегії фокусування.
ВАРІАНТ 10
Тестові завдання
10.1. До напрямів концентрації зусиль диверсифікованого підприємства не відноситься:
а) переорієнтація на більш привабливі напрями, включаючи й географічну експансію
б) розширення сфери впливу;
в) зміна асортименту продукції;
г) згортання низькорентабельних виробництв.
10.2. Заміна ринкових угод внутрішнім постачанням – це:
а) вертикальна інтеграція;
б) горизонтальна інтеграція;
в) концентрична диверсифікація;
г) конгломератна диверсифікація.
10.3. Стратегія, яка реалізується, коли підприємство надалі не може розвиватися на даному ринку із даним продуктом у рамках даної галузі – це стратегія:
а) диверсифікованого росту;
б) концентрованого росту;
в) внутрішнього росту;
г) усі відповіді правильні.
10.4. Стратегія посилення позиції на ринку, при якій підприємство робить усе, щоб із даним продуктом на даному ринку зайняти кращу позицію – це стратегія:
а) посилення позиції на ринку;
б) розвитку ринку;
в) розвитку продукту;
г) горизонтальна інтеграція.
10.5. Стратегія внутрішнього росту застосовується тоді, коли підприємства мають на меті:
а) приєднання інших підприємств;
б) розширення обсягів продажів, видів продукції, виробничих потужностей ;
в) розширення асортименту товарів;
г) усі відповіді правильні.
10.6. Стратегія, яка спрямована на закриття одного або декількох своїх підрозділів, щоб здійснити довгострокові зміни границь ведення бізнесу – це стратегія:
а) ліквідування;
б) "збирання врожаю";
в) "відсікання зайвого";
г) скорочення витрат.
10.7. Стратегія обмеженого росту відноситься до:
а) функціональних стратегій;
б) корпоративної стратегії;
в) ділової стратегії;
г) оперативної стратегії.
10.8. Методика, що включає послідовне обговорення проблем бізнесу на різних рівнях різної складністю, складається із 9 етапі, це:
а) метод «мозкової атаки»;
б) метод «експертних оцінок»;
в) метод «Lots»;
г) метод «сценарію».
10.9. Матриця, з допомогою якої позіціонується підприємство (види діяльності або продукції) за такими параметрами: джерело конкурентних переваг і стратегічна орієнтація підприємства (весь ринок або окремий сегмент) – це матриця:
а) М. Портера;
б) Бостонської консалтингової групи;
в) "Мак-Кінсі" – Дженерал Електрік;
г) І. Ансоффа.
10.10. Особливість широкого фокусуванням диференціації у порівнянні із широкою диференціацією є у тому, що вона:
а) здійснює цінову конкуренцію;
б) робить акцент на відмінність властивостей;
в) робить акцент на специфічні потреби споживачів;
г) здійснює впровадження нових технологій.
10.11. Значення якої функції стало найбільшим після 80-х років в підприємствах розвинутих ринкових держав:
а) фінанси, кадри, обробка даних;
б) інформаційне забезпечення;
в) маркетинг;
г) усі відповіді вірні.
10.12. До стратегічних рішень у сфері номенклатурної стратегії не міститься один із варіантів:
а) збереження номенклатурних груп;
б) збереження номенклатури закупівлі сировини;
в) збільшення переліку номенклатурних груп;
г) збільшення номенклатурних груп у виробничій програмі.
Контрольні запитання множинного вибору відповідей
10.13. До видів зовнішнього розвитку підприємства відноситься:
а) інтенсивний розвиток;
б) інтегральний розвиток;
в) диверсифікованого розвиток;
г) асортиментний розвиток
10.14. Формування корпоративної стратегії потребує таких дій:
а) концентрації зусиль вищого керівництва на розробці асортименту продукції;
б) концентрації зусиль вищого керівництва на визначенні технологічної стратегії;
в) концентрації зусиль вищого керівництва на аналізі стратегічного потенціалу підприємства;
г) стратегічний контроль за перспективою, а не за результатами попереднього періоду;
д) концентрації зусиль вищого керівництва на аналізі ринку продукції.
10.15. До переваг застосування матричних моделей стратегічного аналізу відносяться:
а) оптимальний розподіл напрямів діяльності підприємств відповідно з обраними ознаками;
б) стратегічний характер більшості матриць;
в) виявлення взаємозв'язків факторів, які створюють основу матриці;
г) необхідність використання різних матриць для урахування всіх показників;
д) складність побудови деяких матриць.
10.16. До основних шляхів досягнення підприємством оптимального функціонування (за М. Портером) відносяться:
а) підприємство у своїй галузі може бути виробником із найнижчим рівнем витрат
б) визначення загроз для підприємства, на яких може бути основана ефективна стратегія;
в) підприємство може диференціювати свою продукцію у тих напрямках, які цінуються покупцем;
г) підприємства можуть застосовувати стратегії на широкому ринку або ж на вузькому сегменті ринку, де сфокусована їх діяльність;
д) визначення слабких сторін, які необхідно ліквідувати.
Контрольні запитання самостійного формулювання відповіді
10.17. Підприємства, що прагнуть до диверсифікації продукції, особливо при спробі покинути стагнаційний ринок, застосовують стратегію:
_________________________________
10.18. Стратегія, що означає здоровий шлях раціоналізації та переорієнтації операцій – це стратегія:
_______________________________
10.19. Методика, що допомагає осмислити такі чинникі діяльності підприємства: стратегія, сума навичок, спільні дії, структура організації, системи, співробітники, стиль – це модель:
__________________________
10.20. Стратегія, що являє собою ключову стратегію (підсистему корпоративної стратегії), спрямовану на аналіз, розробку і прийняття стратегічних рішень відносно номенклатури, асортименту, якості й обсягу виробництва продуктів, а також реалізації продуктів на відповідних ринках – це:
____________________________
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАПИТАННЯ
10.1. У чому особливість застосування моделі "LOTS" (лоцман)?
10.2. Охарактеризувати послідовність процесу стратегічного планування в підприємстві та зміст кожної складової.
ВАРІАНТ 11
Тестові завдання
11.1. До напрямів концентрації зусиль диверсифікованого підприємства не відноситься:
а) переорієнтація на більш привабливі гапрями, включаючи й географічну експансію
б) розвиток стратегічних переваг, яких досягнуло підприємство
в) зміна асортименту продукції;
г) проникнення в інші галузі.
11.2. Стратегія росту визначити як:
а) збільшення асортименту продукції;
б) розширення обсягів продажів, видів продукції, виробничих потужностей;
в) просування від простого до більш складного та ефективного;
г) усі відповіді правильні.
11.3. Приєднання підприємств шляхом придбання контрольного пакету акцій – це:
а) злиття підприємств;
б) спільне підприємство;
в) поглинання;
г) створення об’єднань.
11.4. Стратегія додавання такого виду діяльності, який технологічно не пов'язаний із вже існуючим продуктом (або основним бізнесом), що реалізується на новому ринку – це стратегія:
а) конгломератної диверсифікації;
б) центрованої диверсифікації;
в) горизонтальної диверсифікації;
г) пов'язаної диверсифікації.
11.5. Стратегія зовнішнього росту застосовується тоді, коли підприємства мають на меті:
а) приєднання інших підприємств;
б) розширення обсягів продажів, видів продукції, виробничих потужностей ;
в) розширення асортименту товарів;
г) усі відповіді правильні.
11.6. Стратегія як найбільш радикальний варіант, який складається із розпродажу матеріальних запасів і активів підприємства – це стратегія:
а) ліквідування;
б) "збирання врожаю";
в) "відсікання зайвого";
г) скорочення витрат.
11.7. До стратегії обмеженого росту не відноситься стратегія:
а) паузи;
б) диверсифікації;
в) обережного розвитку;
г) прибутковості без змін.
11.8. До визначення суті Моделі "МакКінсі-7С" не відносяться характерні риси:
а) модель є гарним способом осмислення основних внутрішніх чинників підприємства, які впливають на його майбутнє;
б) модель не пропонує готових варіантів стратегії;
в) фактори можливого розширення ринку або відносної частини ринку
г) усі відповіді надають характерні риси.
11.9. Матриця, з допомогою якої позиціонується підприємство (види діяльності або продукції) за такими параметрами: привабливість ринку збуту підприємства та конкурентоспроможність підприємства на цільових ринках – це матриця:
а) М. Портера;
б) Бостонської консалтингової групи;
в) "Мак-Кінсі" – Дженерал Електрік;
г) І. Ансоффа.
11.10. Стратегія досягнення зменшення витрат у порівнянні із середнім рівнем по галузі надає підприємству такі додаткові можливості:
а) дозволяє йому витримати тиск під час цінового протистояння;
б) утримання конкурентів від цінової конкуренції;
в) утримання покупців від посилення тиску по приводу зменшення цін;
г) усі відповіді правильні.
11.11. Під час розробки функціональної стратегії не потрібно робити таке:
а) визначити конкретний зміст даної функції та чітко обмежити різницю між функціями;
б) визначити загальну корпоративну місію;
в) спрямувати енергію виконавців усіх функцій у одне русло;
г) збалансувати принципи, які пов’язані з професійною компетенцією, етикою і підприємництвом.
11.12. Підприємства, що бажають зайняти головне місце на ринку за рахунок великих витрат на адаптацію виробництва продукції, яка тільки з’явилася на ринку, використовують стратегію:
а) напівзахисту;
б) аутсайдерства;
в) ринкової конкуренції;
г) цінової конкуренції.
Контрольні запитання множинного вибору відповідей
11.13. Стратегічна роль СБЦ реалізується у вигляді таких альтернативних варіантів:
а) переоцінку перспектив діяльності кожного з бізнес-підрозділів підприємства;
б) менеджер має у своєму розпорядженні: ресурси, у тому числі й фінанси, має також великі повноваження для виконання стратегічних планів
в) розвиток стратегічних переваг, яких досягнуло підприємство
г) здійснює стратегічне планування для своєї СГЗ і є керівником стратегічної зони, а не СБЦ.
11.14. До критеріїв обрання корпоративної стратегії відносяться критерії:
а) вибору асортименту продукції;
б) міри відповідності (із позиції зовнішніх та внутрішніх факторів, можливостей, прагнень);
в) вибору функціональної стратегії;
г) переваги в конкурентній боротьбі;
д) інтенсивності роботи (зростання прибутковості та довгострокової ділової активності, конкурентоспроможності підприємства).
11.15. До недоліків застосування матричних моделей стратегічного аналізу відносяться:
а) необхідність визначення рангів показників;
б) великі можливості узагальнення результатів стратегічного аналізу та відображення їх в зручній для використання формі;
в) установлення стратегічних пріоритетів діяльності підприємства, а також пріоритетів розподілу ресурсів підприємства.;
г) пропозиція декількох альтернативних стратегій;
д) можливість визначення стратегії для кожної стратегічної ситуації;
11.16. Ефективність конкурентної стратегії "лідирування за витратами" забезпечується за рахунок таких умов:
а) особливо сильною є цінова конкуренція серед продавців;
б) домінуючим фактором є ціна, а не особливості чи якість товару;
в) зникнення специфічного сегменту ринку;
г) витрати споживачів на перехід від одного товару до іншого є досить низькими, що прискорює вибір товару з нижчою ціною;
д) визначення слабких сторін, які необхідно ліквідувати.
Контрольні запитання самостійного формулювання відповіді
11.17. Стратегія, що застосовується тоді, коли підприємства мають на меті розширення обсягів продажів, видів продукції, виробничих потужностей – це:
_________________________________
11.18. Стратегія, що зосереджена на встановленні та закріпленні довгострокової конкурентоспроможної позиції в конкретній сфері діяльності підприємства – це:
__________________________________
11.19. Метод, що включає детальне, послідовне (9 етапів) обговорення ряду проблем бізнесу на різних рівнях і різного ступеня складності: від корпоративної місії компанії у цілому до індивідуального проекту усередині підприємства стиль – це модель:
__________________________
11.20. Стратегія, що спрямована на підвищення спеціалізації та концентрації діяльності підприємства з урахуванням вимог певного сегмента без орієнтації на весь ринок – це стратегія:
______________________________
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАПИТАННЯ
11.1. У чому особливість застосування матриці Бостонської консалтингової групм?
11.2. Чому фінансова стратегія вважається найважливішою функціональною стратегією?
ВАРІАНТ 12
Тестові завдання
12.1. До напрямів концентрації зусиль диверсифікованого підприємства не відноситься:
а) розвиток стратегічних переваг, яких досягнуло підприємство;
б) зміна асортименту продукції;
в) переоцінка перспектив діяльності кожного з бізнес-підрозділів підприємства;
г) проникнення в інші галузі.
12.2. В основу стратегії диверсифікації покладено:
а) ідею сегментації ринку;
б) принципи поставки на ринок продукції з унікальними властивостями;
в) орієнтацію на обмежену частину асортименту продукції;
г) орієнтацію на певну групу споживачів.
12.3. Розвиток можна визначити як:
а) збільшення асортименту продукції;
б) розширення обсягів продажів, видів продукції, виробничих потужностей;
в) просування від простого до більш складного та ефективного;
г) усі відповіді правильні.
12.4. Об’єднання підприємств на основі приблизно рівних прав у рамках однієї організації – це:
а) злиття підприємств;
б) спільне підприємство;
в) поглинання;
г) створення об’єднань.
12.5. Стратегія, коли забезпечується додавання такого виробництва, яке пов'язано технологічно із основною діяльністю підприємства – це стратегія:
а) конгломератної диверсифікації;
б) центрованої диверсифікації;
в) горизонтальної диверсифікації;
г) пов'язаної диверсифікації.
12.6. Стратегія росту застосовується тоді, коли підприємства мають на меті:
а) приєднання інших підприємств;
б) розширення обсягів продажів, видів продукції, виробничих потужностей ;
в) розширення асортименту товарів;
г) усі відповіді правильні.
12.7. Найкраще характеризує визначення стратегії скорочення таке формулювання:
а) стратегія як найбільш радикальний варіант, який складається із розпродажу матеріальних запасів і активів підприємства;
б) стратегія, яка спрямована на закриття одного або декількох своїх підрозділів, щоб здійснити довгострокові зміни границь ведення бізнесу;
в) стратегія, що застосовується відносно безперспективного бізнесу, який не можна прибутково продати, але він в короткостроковому періоді може принести прибутки;
г) усі відповіді правильні.
12.8. При застосуванні стратегії обмеженого росту підприємство розвивається за рахунок:
а) прибутковості без змін;
б) диверсифікації;
в) поглинання підприємств;
г) придбання малих підприємств.
12.9. Матриця, з допомогою якої позиціонуються види діяльності (продукції) за такими параметрами: темпи росту ринків збуту підприємства та відносна ринкова частина підприємства на цільових ринках – це матриця:
а) SWOT-аналізу;
б) Бостонської консалтингової групи;
в) "Мак-Кінсі" – Дженерал Електрік;
г) І. Ансоффа.
12.10. До визначення суті Моделі "МакКінсі-7С" не відносяться характерні риси:
а) модель є гарним способом осмислення основних внутрішніх чинників підприємства, які впливають на його майбутнє;
б) модель не пропонує готових варіантів стратегії;
в) фактори можливого розширення ринку або відносної частини ринку
г) усі відповіді надають характерні риси.
12.11. Найбільший ризик застосування стратегії диференціації міститься у тому, що:
а) збільшуються витрати на виробництво продукції;
б) легко скопіювати відмінність продукції;
в) збільшуються ціни на продукцію;
г) усі відповіді правильні.
12.12. З рухом від корпоративної стратегії до ділової, а потім функціональної:
а) часові рамки звужуються, а специфічність знижується;
б) часові рамки розширюються, а специфічність знижується;
в) часові рамки звужуються, а специфічність зростає;
г) часові рамки розширюються, а специфічність зростає.
12.13. За умов стійкого попиту на продукцію і стійкого постачання сировиною та за умов відсутності гострої конкуренції доцільно:
а) збільшити виробництво одночасно зберігаючи структуру номенклатурних груп;
б) збільшити виробництво одночасно зменшуючи кількість номенклатурних груп;
в) збільшити виробництво одночасно збільшуючи кількість номенклатурних груп;
г) немає вірної відповіді.
Контрольні запитання множинного вибору відповідей
12.14. Поняття “розвиток” в сфері бізнесу використовується для визначення:
а) методів рішення завдань, що дозволяє вести справу у вірному напрямку;
б) сукупності стратегічних ресурсів, які є у розпорядженні підприємства і які визначають обмеження можливостей його функціонування у тих або інших умовах;
в) однієї з чотирьох основних функцій підприємства (три інші – маркетинг, виробництво, управління);
г) універсальної форма організації підприємства, яка існує незалежно від форми власності або сфери діяльності.
12.15. До критеріїв ефективності корпоративної стратегії відносяться критерії:
а) вибору асортименту продукції;
б) відповідності особистим інтересам та амбіціям ключових фігур;
в) вибору функціональної стратегії;
г) узгодженості усіх складових стратегії;
д) міри ризику.
12.16. До недоліків матриці Бостонської консалтингової групи відносяться:
а) зв'язок між відносною частиною ринку та доходністю не настільки сильний як ефект "кривої досвіду";
б) оптимальний розподіл напрямів діяльності підприємств відповідно з обраними ознаками;
в) виявлення взаємозв'язків факторів, які створюють основу матриці;
г) позиція лідера на ринку, який зростає поступово;
д) господарські підрозділи діляться на чотири види.
12.17. Ефективність конкурентної стратегії "лідирування за витратами" забезпечується за рахунок таких умов:
а) витрати споживачів на перехід від одного товару до іншого є досить низькими, що прискорює вибір товару з нижчою ціною;
б) зникнення специфічного сегменту ринку;
в) використовуються декілька способів диференціації товару, але різниця в ціні для споживача є досить відчутною;
г) здійснюється впровадження нових технологій;
д) визначення слабких сторін, які необхідно ліквідувати.
Контрольні запитання самостійного формулювання відповіді
12.18. Просування об'єкту управління від простого до більш складного та ефективного – це:
_________________________________
12.19. Метод, що включає детальне, послідовне (9 етапів) обговорення ряду проблем бізнесу на різних рівнях і різного ступеня складності: від корпоративної місії компанії у цілому до індивідуального проекту усередині підприємства стиль – це модель:
__________________________
12.20. Орієнтир для прийняття рішень на всіх рівнях управління, що обмежує плани нижчих рівнів, оскільки визначає обсяг ресурсів, який є необхідним для вирішення завдань оперативного планування – це:
_______________________
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАПИТАННЯ
12.1. У чому особливість застосування матриці «Мак Кінсі – Дженерал електрик»?
12.2. Обґрунтуйте наявність загальних рис та відмінностей у підходах до формування товарно-ринкової та ресурсно-ринкової стратегії.
ВАРІАНТ 13
Тестові завдання
13.1. Організаційна одиниця, яка знаходиться усередині підприємства та відповідає за розробку його стратегічних позицій, це:
а) стратегічна зона господарювання;
б) стратегічний центр господарювання;
в) стратегічний бізнес – центр;
г) усі відповіді правильні.
13.2. Придбання виробництва, яке пов’язане із основною діяльністю підприємства технологічно, – це:
а) вертикальна інтеграція;
б) горизонтальна інтеграція;
в) концентрична диверсифікація;
г) конгломератна диверсифікація.
13.3. Стратегія, коли існуюче виробництво залишається у центрі бізнесу, а нове - виникає із можливостей освоєння ринку за умов використання технології або інших сильних сторін функціонування підприємства – це стратегія:
а) конгломератної диверсифікації;
б) центрованої диверсифікації;
в) горизонтальної диверсифікації;
г) пов'язаної диверсифікації.
13.4. Рішення завдань росту за рахунок виробництва нового продукту, який буде реалізовуватися на вже освоєних ринках – це стратегія:
а) посилення позиції на ринку;
б) розвитку ринку;
в) розвитку продукту;
г) горизонтальна інтеграція.
13.5. Робота з розвитку має добрі шанси на успіх, якщо:
а) програму складено на короткий термін;
б) вище керівництво підприємства знає про програму розвитку і обов'язково виконує її;
в) великі зміни в організаційній діяльності здійснюються в межах, які створені у минулому;
г) має місце нечітка організаційна структура.
13.6. Підприємства, які мають стійкі позиції на ринку та прикладають максимум зусиль на збільшення віддачі на користь своїх акціонерів, застосовують стратегію:
а) зростання;
б) обмеженого зростання;
в) зовнішнього росту;
г) скорочення.
13.7. Стратегія, що орієнтується на усунення невеликих джерел витрат і має короткостроковий характер – це стратегія:
а) ліквідування;
б) "збирання врожаю";
в) "відсікання зайвого";
г) скорочення витрат.
13.8. Створення портфельного бізнесу може починатися із:
а) допоміжної функції;
б) взаємодії споживачів та постачальників;
в) розвитку суміжного бізнесу;
г) усі відповіді правильні.
13.9. Методика, яка визначає у конкурентному середовищі вплив на позицію підприємства (продукції) факторів привабливості ринку та стратегічного положення, це:
а) матриця Бостонської консалтингової групи;
б) Мак-Кінсі «Дженерал-Електрік»;
в) Мак-Кінсі «7с»;
г) модель «Lots».
13.10. До стратегічних траєкторії порятунку підприємства-аутсайдера не відноситься:
а) диверсифікація виробництва з метою визначення таких ринків (сегментів ринку), щоб якість товарів сприймалася як достатня, а ціна – як низька.
б) кластеризація споживачів, тобто пошук стійких груп покупців, які мають визначені смакові або інші споживчі переваги;
в) швидке зниження питомих витрат для відтворення рентабельності виробництва;
г) необхідно збільшити ключові компетенції без зростання витрат.
13.11. Якщо підприємство дуже велику увагу приділяє ефективності через зменшення витрат і збільшення обсягу виробництва, то ризик реалізації стратегії є:
а) у великій вартості засобів виробництва;
б) у стандартності та нефірмовості продукції;
в) у тому, що підприємство загубить час при зміні попиту;
г) усі відповіді правильні.
13.12. Ціль функціональної стратегії:
а) розподіл ресурсів відділу, пошук ефективної поведінки підрозділу в межах загальної стратегії підприємства;
б) розподіл ресурсів між підрозділами в межах загальної стратегії підприємства;
в) розподіл ресурсів між видами діяльності в межах загальної стратегії підприємства;
г) усі відповіді правильні.
13.13. Стратегія збільшення цін на нову продукцію з ціллю компенсації витрат на маркетинг та освоєння і може використовуватися у разі контролю над ринком за умов короткострокової товарної інтервенції – це стратегія:
а) цінової конкуренції;
б) знімання вершків;
в) диференціації цін по сегментам ринку;
г) надкусаного яблука.
Контрольні запитання множинного вибору відповідей
13.14. Стратегічна роль СБЦ реалізується у вигляді таких альтернативних варіантів:
а) переорієнтацію на більш привабливі напрями, включаючи й географічну експансію
б) якщо керуючому СБЦ також доручають управляти діяльністю з одержання прибутку у своїй СГЗ, то він очолює СБЦ із відповідальністю від А до Я і за свою стратегічну зону
в) менеджер має у своєму розпорядженні: ресурси, у тому числі й фінанси, має також великі повноваження для виконання стратегічних планів
г) переоцінку перспектив діяльності кожного з бізнес-підрозділів підприємства;
13.15. До особливостей горизонтальної диверсифікації відносяться:
а) стратегія додавання такого виробництва, яке пов'язано технологічно із основною діяльністю фірми;
б) орієнтація уваги на виробництво технологічно не пов'язаних продуктів, які б використовували можливості підприємства і мають вже місце у ньому, наприклад, у сфері постачання;
в) новий продукт необхідно орієнтувати на споживача за якісними характеристиками основного існуючого продукту;
г) пошук можливостей росту на існуючому ринку за рахунок нової продукції, яка потребує нової технології;
д) використанні додаткових можливостей виробництва нових продуктів, які є у існуючому бізнесі.
13.16. Основою стратегії диференціації є:
а) зниження витрат;
б) підвищення результативності використання товару;
в) звуження ринкового сегменту;
г) підвищення міри задоволення потреб споживачів;
д) зростання продажів.
Контрольні запитання впорядкованого вибору відповідей
13.17. Послідовність розробки загальнокорпоративної стратегії підприємства:
а) зосередження на способах поліпшення загальних показників діяльності компанії у діючих напрямах диверсифікації;
б) визначення ступеня диверсифікації ( в яких галузях діятиме підприємство, чи придбатиме діючі компанії);
в) ранжування привабливості інвестування в різні сфери діяльності для розміщення коштів у найбільш перспективних з них;
г) пошук способів отримання синергічного ефекту в традиційній сфері діяльності та перетворення його на конкурентну перевагу.
Контрольні запитання самостійного формулювання відповіді
13.18. Процес проникнення в нові сфери діяльності, нехарактерні раніше для підприємства або покликані змінити, доповнити чи замінити продукцію, що вже випускається, - це:
_______________________________
13.19. Ця стратегія реалізується, коли підприємство надалі не може розвиватися на даному ринку із даним продуктом у рамках даної галузі:
_________________________________
13.20. Стратегія, що являє собою довгострокову програму конкретних дій зі створення і реалізації продукту підприємства, й спрямована на використання і розвиток усіх виробничих потужностей для досягнення стратегічної конкурентної переваги – це:
____________________________
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАПИТАННЯ
13.1. Що визначає особливості стратегії скорочення підприємства?
13.2. Які ризики пов¢язані зі стратегією "лідирування за витратами"?
ВАРІАНТ 14
Тестові завдання
14.1. До напрямів концентрації зусиль диверсифікованого підприємства не відноситься:
а) переорієнтація на більш привабливі напрями, включаючи й географічну експансію
б) розширення сфери впливу;
в) зміна асортименту продукції;
г) згортання низькорентабельних виробництв.
14.2. Заміна ринкових угод внутрішнім постачанням – це:
а) вертикальна інтеграція;
б) горизонтальна інтеграція;
в) концентрична диверсифікація;
г) конгломератна диверсифікація.
14.3. Стратегія, яка реалізується, коли підприємство надалі не може розвиватися на даному ринку із даним продуктом у рамках даної галузі – це стратегія:
а) диверсифікованого росту;
б) концентрованого росту;
в) внутрішнього росту;
г) усі відповіді правильні.
14.4. Стратегія посилення позиції на ринку, при якій підприємство робить усе, щоб із даним продуктом на даному ринку зайняти кращу позицію – це стратегія:
а) посилення позиції на ринку;
б) розвитку ринку;
в) розвитку продукту;
г) горизонтальна інтеграція.
14.5. Стратегія внутрішнього росту застосовується тоді, коли підприємства мають на меті:
а) приєднання інших підприємств;
б) розширення обсягів продажів, видів продукції, виробничих потужностей ;
в) розширення асортименту товарів;
г) усі відповіді правильні.
14.6. Стратегія, яка спрямована на закриття одного або декількох своїх підрозділів, щоб здійснити довгострокові зміни границь ведення бізнесу – це стратегія:
а) ліквідування;
б) "збирання врожаю";
в) "відсікання зайвого";
г) скорочення витрат.
14.7. Стратегія обмеженого росту відноситься до:
а) функціональних стратегій;
б) корпоративної стратегії;
в) ділової стратегії;
г) оперативної стратегії.
14.8. Методика, що включає послідовне обговорення проблем бізнесу на різних рівнях різної складністю, складається із 9 етапі, це:
а) метод «мозкової атаки»;
б) метод «експертних оцінок»;
в) метод «Lots»;
г) метод «сценарію».
14.9. Матриця, з допомогою якої позиціонується підприємство (види діяльності або продукції) за такими параметрами: джерело конкурентних переваг і стратегічна орієнтація підприємства (весь ринок або окремий сегмент) – це матриця:
а) М. Портера;
б) Бостонської консалтингової групи;
в) "Мак-Кінсі" – Дженерал Електрік;
г) І. Ансоффа.
14.10. Ризик застосування загальної стратегії, яка визначає наявність такого елементу – небезпека імітації унікальних властивостей товару:
а) переваги у витратах;
б) диференціація продукції;
в) фокусування;
г) щось інше.
14.11. До напрямів оцінки досліджень й розробок відносяться:
а) вкладення, для яких необхідно знайти відповідний рівень фінансування; діяльність спрямована на задоволення потреб покупців; обставини, що забезпечують інші стратегії або методи їх забезпечення;
б) досягнення гнучкості й готовності до внесенню змін в виробничу та оперативну діяльність, задоволення потреб і очікувань покупців, питомої та загальної ефективності обладнання та його продуктивності;
в) забезпечення прихильності працівників цілям підприємства, можливостей проведення стратегічних змін, оволодіння навичками, що є джерелом конкурентних переваг підприємства;
г) діяльність, що спрямована на задоволення потреб покупців; надання важливої інформації керівництву для процесу забезпечення стратегії щодо позиціювання товару на ринку; .
14.12. Оновлення продукції, яке розглядається з позиції способів розширення номенклатури не проводиться за рахунок:
а) технології близьких видів продукції, що виробляється;
б) продукції, яка виробляється за допомогою додаткової обробки;
в) близьких по характеру споживання видів продукції, що виробляється;
г) продукції, яка виробляється за допомогою додаткових видів сировини.
Контрольні запитання множинного вибору відповідей
14.13. До видів зовнішнього розвитку підприємства відноситься:
а) інтенсивний розвиток;
б) інтегральний розвиток;
в) диверсифікований розвиток;
г) асортиментний розвиток
14.14. Формування корпоративної стратегії потребує таких дій:
а) концентрації зусиль вищого керівництва на розробці асортименту продукції;
б) концентрації зусиль вищого керівництва на визначенні технологічної стратегії;
в) концентрації зусиль вищого керівництва на аналізі стратегічного потенціалу підприємства;
г) стратегічний контроль за перспективою, а не за результатами попереднього періоду;
д) концентрації зусиль вищого керівництва на аналізі ринку продукції.
14.15. До переваг застосування матричних моделей стратегічного аналізу відносяться:
а) оптимальний розподіл напрямів діяльності підприємств відповідно з обраними ознаками;
б) стратегічний характер більшості матриць;
в) виявлення взаємозв'язків факторів, які створюють основу матриці;
г) необхідність використання різних матриць для урахування всіх показників;
д) складність побудови деяких матриць.
14.16. Ефективність стратегії диференціації зростає на таких ринках де:
а) є різні потреби споживачів чи способи використання товару;
б) можна вносити зміни до характеру товару чи послуги;
в) витрати споживачів на перехід від одного товару до іншого є досить низькими, що прискорює вибір товару з нижчою ціною;
г) здійснюється впровадження нових технологій;
д) незначна кількість конкурентів використовує ті самі методи.
Контрольні запитання самостійного формулювання відповіді
14.17. Підприємства, що прагнуть до диверсифікації продукції, особливо при спробі покинути стагнаційний ринок, застосовують стратегію:
_________________________________
14.18. Стратегія, що означає здоровий шлях раціоналізації та переорієнтації операцій – це стратегія:
_______________________________
14.19. Методика, що допомагає осмислити такі чинникі діяльності підприємства: стратегія, сума навичок, спільні дії, структура організації, системи, співробітники, стиль – це модель:
__________________________
14.20. Документ, що включає основні показники діяльності, які необхідно досягнути до кінця певного періоду – це:
_______________________
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАПИТАННЯ
14.1. Охарактеризувати основні форми зовнішнього росту підприємств.
14.2. Поясніть, чому ресурсна стратегія складається із стратегії обсягу ресурсних запасів та стратегії їх якості.
ВАРІАНТ 15
Тестові завдання
15.1. До напрямів концентрації зусиль диверсифікованого підприємства не відноситься:
а) розвиток стратегічних переваг, яких досягнуло підприємство;
б) зміна асортименту продукції;
в) переоцінка перспектив діяльності кожного з бізнес-підрозділів підприємства;
г) проникнення в інші галузі.
15.2. В основу стратегії диверсифікації покладено:
а) ідею сегментації ринку;
б) принципи поставки на ринок продукції з унікальними властивостями;
в) орієнтацію на обмежену частину асортименту продукції;
г) орієнтацію на певну групу споживачів.
15.3. Розвиток можна визначити як:
а) збільшення асортименту продукції;
б) розширення обсягів продажів, видів продукції, виробничих потужностей;
в) просування від простого до більш складного та ефективного;
г) усі відповіді правильні.
15.4. Об’єднання підприємств на основі приблизно рівних прав у рамках однієї організації – це:
а) злиття підприємств;
б) спільне підприємство;
в) поглинання;
г) створення об’єднань.
15.5. Стратегія, коли забезпечується додавання такого виробництва, яке пов'язано технологічно із основною діяльністю підприємства – це стратегія:
а) конгломератної диверсифікації;
б) центрованої диверсифікації;
в) горизонтальної диверсифікації;
г) пов'язаної диверсифікації.
15.6. Стратегія росту застосовується тоді, коли підприємства мають на меті:
а) приєднання інших підприємств;
б) розширення обсягів продажів, видів продукції, виробничих потужностей ;
в) розширення асортименту товарів;
г) усі відповіді правильні.
15.7. Найкраще характеризує визначення стратегії скорочення таке формулювання:
а) стратегія як найбільш радикальний варіант, який складається із розпродажу матеріальних запасів і активів підприємства;
б) стратегія, яка спрямована на закриття одного або декількох своїх підрозділів, щоб здійснити довгострокові зміни границь ведення бізнесу;
в) стратегія, що застосовується відносно безперспективного бізнесу, який не можна прибутково продати, але він в короткостроковому періоді може принести прибутки;
г) усі відповіді правильні.
15.8. При застосуванні стратегії обмеженого росту підприємство розвивається за рахунок:
а) прибутковості без змін;
б) диверсифікації;
в) поглинання підприємств;
г) придбання малих підприємств.
15.9. Матриця, з допомогою якої позиціонуються види діяльності (продукції) за такими параметрами: темпи росту ринків збуту підприємства та відносна ринкова частина підприємства на цільових ринках – це матриця:
а) SWOT-аналізу;
б) Бостонської консалтингової групи;
в) "Мак-Кінсі" – Дженерал Електрік;
г) І. Ансоффа.
15.10. До визначення суті Моделі "МакКінсі-7С" не відносяться характерні риси:
а) модель є гарним способом осмислення основних внутрішніх чинників підприємства, які впливають на його майбутнє;
б) модель не пропонує готових варіантів стратегії;
в) фактори можливого розширення ринку або відносної частини ринку
г) усі відповіді надають характерні риси.
15.11. Ризик застосування загальної стратегії, яка визначає наявність таких елементів – небезпека імітації засобів технології й методів виробничого процесу, загроза появи нових технологій, це:
а) переваги у витратах;
б) диференціація продукції;
в) фокусування;
г) щось інше.
15.12. До напрямів оцінки виробничої діяльності відносяться:
а) вкладення, для яких необхідно знайти відповідний рівень фінансування; діяльність спрямована на задоволення потреб покупців; обставини, що забезпечують інші стратегії або методи їх забезпечення;
б) досягнення гнучкості й готовності до внесенню змін в виробничу та оперативну діяльність, задоволення потреб і очікувань покупців, питомої та загальної ефективності обладнання та його продуктивності;
в) забезпечення прихильності працівників цілям підприємства, можливостей проведення стратегічних змін, оволодіння навичками, що є джерелом конкурентних переваг підприємства;
г) діяльність, що спрямована на задоволення потреб покупців; надання важливої інформації керівництву для процесу забезпечення стратегії щодо позиціювання товару на ринку; .
15.13. Стратегія свідомого зменшення цін на нову продукцію з ціллю подолання ринкових бар’єрів, полегшення боротьби з конкурентами, завоювання уваги споживачів – це стратегія:
а) цінової конкуренції;
б) полегшеного проникання;
в) диференціації цін по сегментам ринку;
г) надкусаного яблука.
Контрольні запитання множинного вибору відповідей
15.14. Поняття “розвиток” в сфері бізнесу використовується для визначення:
а) методів рішення завдань, що дозволяє вести справу у вірному напрямку;
б) сукупності стратегічних ресурсів, які є у розпорядженні підприємства і які визначають обмеження можливостей його функціонування у тих або інших умовах;
в) однієї з чотирьох основних функцій підприємства (три інші – маркетинг, виробництво, управління);
г) універсальної форма організації підприємства, яка існує незалежно від форми власності або сфери діяльності.
15.15. До критеріїв ефективності корпоративної стратегії відносяться критерії:
а) вибору асортименту продукції;
б) відповідності особистим інтересам та амбіціям ключових фігур;
в) вибору функціональної стратегії;
г) узгодженості усіх складових стратегії;
д) міри ризику.
15.16. До недоліків матриці Бостонської консалтингової групи відносяться:
а) зв'язок між відносною частиною ринку та доходністю не настільки сильний як ефект "кривої досвіду";
б) оптимальний розподіл напрямів діяльності підприємств відповідно з обраними ознаками;
в) виявлення взаємозв'язків факторів, які створюють основу матриці;
г) позиція лідера на ринку, який зростає поступово;
д) господарські підрозділи діляться на чотири види.
15.17. До основних шляхів досягнення підприємством оптимального функціонування (за М. Портером) відносяться:
а) підприємство у своїй галузі може бути виробником із найнижчим рівнем витрат
б) визначення загроз для підприємства, на яких може бути основана ефективна стратегія;
в) підприємство може диференціювати свою продукцію у тих напрямках, які цінуються покупцем;
г) підприємства можуть застосовувати стратегії на широкому ринку або ж на вузькому сегменті ринку, де сфокусована їх діяльність;
д) визначення слабких сторін, які необхідно ліквідувати.
Контрольні запитання самостійного формулювання відповіді
15.18. Просування об'єкту управління від простого до більш складного та ефективного – це:
_________________________________
15.19. Метод, що включає детальне, послідовне (9 етапів) обговорення ряду проблем бізнесу на різних рівнях і різного ступеня складності: від корпоративної місії компанії у цілому до індивідуального проекту усередині підприємства стиль – це модель:
__________________________
15.20. Підходи до щоденного управління основними функціями підприємства, основною ціллю яких є забезпечення відповідності й підтримки ділової стратегії – це:
____________________________
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАПИТАННЯ
15.1. Коли застосовується стратегія стабільності з точки зору характеристики її різновидів?
15.2. Охарактеризуйте, які пріоритети є складовими змісту фінансово-інвестиційної стратегії.
ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
5.1 Основна література
1. Забродська ія підприємства: Навч посібник в структурно-логічних схемах. /Харк. держ. університет харчування та торгівлі. – Харків, 2008.
2. Мізюк ічне управління: Підручник. – 2-ге вид., переробл. і доповн. - Львів: Магнолія плюс, 2006.
3. Міщенко ічне управління: Навч. посіб. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004.
4. Скібіцький ічний менеджмент: Навч. посібник: К.: «Центр навчальної літератури», 2006.
5. Стратегия предприятия и стратегический менеджмент: Учеб пособие / , , . – Х.: , 2002.
5.2 Додаткова література
6. Стратегічне управління: реалізація стратегії: Навч. посібник для студ. екон. спец – Консум, 2004.
7. І. Стратегія підприємства: Навч. посібник, - Львів: «Новий світ-2000», 2005.
8. , Іщук О. Л., Жалівська І. В. Стратегічний менеджмент: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2003.
9. Попов управление: 17-модульная программа для менеджеров "Управление развитием организации. Модуль 4. – М.:ИНФРА-М, 2000."
10. Стратегическое планирование / Под ред. – М.: «ТАНДЕМ», ЭКМОС», 2002.
11. Стратегія підприємства та стратегічний менеджмент: Навч. посібник / , , . – Х.: ТОВ «Олант», 2002.
12. Стратегический менеджмент: Учебник. – М.: Дело, 2001.
13.Формирование конкурентной позиции предприятия в условиях кризиса: Монография. / , и др. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2007.
14. Є., , Ратушний ічне управління: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2001.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 |


