Ці рахунки діють до дати проведення річних зборів акціонерів (засновників). На річних зборах зареєстрований фінансовий результат має бути затверджений. Водночас приймається рішення про розподіл чистого прибутку після оподаткування.
Після закінчення кожного фінансового року Правління комерційного банку подає звіт про свою діяльність для затвердження на загальних зборах акціонерів, а також свої пропозиції щодо розподілу отриманого прибутку, включаючи пропозиції про збільшення капіталу банку.
Порядок розподілу прибутку повинен відповідати чинному законодавству України та засновницьким і статутним документам банку.
Прибуток, що підлягає розподілу, розраховується таким чином: чистий прибуток після оподаткування за звітний рік збільшується на розмір нерозподіленого і невикористаного прибутку за результатами попереднього фінансового року і зменшується на розмір відрахувань у офіційні резерви, які формуються згідно з чинним законодавством. До офіційних резервів належать: резервний фонд; загальний резерв.
Резервний фонд створюється згідно з чинним законодавством у розмірі не менше 25 % від суми сплаченого акціонерного (уставного) капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду становить не менше, ніж 5 % від суми чистого прибутку після оподаткування. Після досягнення запровадженого розміру резервного фонду, відрахування можуть здійснюватися на підставі відповідного рішення акціонерів (засновників). Кошти резервного фонду призначені для покриття можливих збитків від банківської діяльності, а також як спосіб реалізації зобов'язань банку при неможливості забезпечити їх виконання за рахунок інших джерел. Кошти резервного фонду обліковуються на рахунку № 000 “Резервні фонди”.
Загальні резерви під певні ризики банку створюються згідно з чинним законодавством і відповідно до нормативних документів Національного банку України, а також якщо це передбачено Статутом банку або ж регламентоване спеціальними постановами загальних зборів акціонерів. Ці резерви обліковуються на рахунку № 000 “Загальні резерви”.
Якщо засновницькими документами передбачено створення спеціальних фондів за рахунок нерозподіленого прибутку (фонди матеріального заохочення, соціального розвитку та ін.), то облік операцій щодо їх формування та використання може здійснюватись у системі рахунків управлінського обліку.
На рівні аналітичного обліку в системі фінансового обліку банк на свій розсуд може відкривати окремі рахунки за видами активів, які забезпечуються повністю або частково власними коштами. Наприклад, це може бути фонд основних засобів, фонд надання позик своїм працівникам тощо.
Розмір прибутку, який скеровується на виплату дивідендів, оголошується на зборах акціонерів.
Дивіденди — це частина чистого прибутку після оподаткування, Що розподіляється між акціонерами банку відповідно до акцій. Дивіденди можуть виплачуватись у формі грошей або додаткових акцій. Таким чином, джерелом виплати дивідендів є чистий прибуток після сплати податку і тому розмір оголошених дивідендів не може перевищувати суми чистого прибутку комерційного банку. Дивіденди можуть виплачуватись наприкінці кварталу, півріччя або за рік.
При обліку операцій з дивідендами беруть до уваги дві дати:
Дату оголошення дивідендів; дату виплати дивідендів.
Розглянемо бухгалтерські проводки, які використовуються Для відображення операцій з розподілу прибутку:
№ з/п | Зміст операції | Дебет рахунку | Кредит рахунку |
1. | Відрахування до резервного фонду | № 000 | № 000 |
2. | Відрахування в загальний резерв | № 000 | № 000 |
3. | Нарахування дивідендів акціонерам | № 000 | № 000 |
4. | Виплата дивідендів акціонерам грошима | № 000 | № 000 |
5. | Облік підтвердженого прибутку, який призначено на капіталізацію, тобто на розширення, банківського бізнесу | № 000 | № 000 |
("254") У законі України “Про внесення змін і доповнень до закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, який введено в дію 01.07.97 р., закладено нову концепцію визначення прибутків суб'єктів господарювання. Згідно з цією концепцією сума прибутку визначається як різниця між валовими доходами та валовими витратами. Однак інтерпретація доходу та видатків у межах цієї концепції має суттєві відмінності від методики визначення доходів і витрат з позицій міжнародних принципів і стандартів обліку.
Таким чином, виникають відмінності в сумі прибутку (збитку), який визначається в системі фінансового обліку і який розраховується відповідно до вимог зазначеного закону і є базою для оподаткування. У зв'язку з цим у банках виникла необхідність організації окремого податкового обліку.
Податковий облік у банку може здійснюватись:
— позасистемно;
— на позабалансових рахунках;
— на балансових рахунках в аналітичному обліку;
— на рахунках восьмого класу.
Порядок ведення податкового обліку визначається банком самостійно.
Контрольні запитання
1. Назвіть ознаки, що визначають класифікацію рахунків для обліку доходів і витрат.
2. Назвіть і схарактеризуйте види доходів банку.
3. Які види витрат банку Вам відомі?
4. У чому полягає суть і призначення правил обліку доходів і витрат?
5. Дайте визначення поняттю “нараховані доходи і витрати”.
6. Дайте визначення поняттю “доходи і витрати майбутніх періодів”.
7. У чому полягає порядок закриття рахунків для обліку доходів і витрат?
8. Схарактеризуйте суть та методику визначення фінансового результату від діяльності банку.
9. Перелічіть напрямки використання чистого прибутку після оподаткування.
10. Пригадайте методику обліку розподілу прибутку та створення резервів.
("255") 11. Чому виникає необхідність ведення податкового обліку?
Вправи для самостійної роботи
Комерційний банк “Аркада” приступив до банківської діяльності 02.03.97р. За період діяльності до 31 березня включно банком проведені такі операції:
1. Банком під час первісної емісії розміщено акцій номіналом 10 грн. по ціні 15 грн. Статутний капітал банку зареєстрований в сумі 6 грн.
2. Згідно з угодою оренди сума орендної плати перераховується за календарний рік разовим платежем. З березня перерахований орендний платіж у сумі грн. 30 березня — платіж місяць.
3. Банк придбав в обласному управлінні НБУ грн. готівкою для проведення операцій з касового обслуговування.
4. На розрахункові рахунки клієнтів банку надійшли з інших банків грошові кошти в сумі 9 грн.
5. У термінові депозити інших банків розміщені грошові кошти в сумі 3 грн.
6. За дорученням клієнтів (банку з розрахункових рахунків перераховані грошові кошти в термінові депозити в сумі 1 грн.
7. На ощадні депозити від населення акумульовані кошти в сумі грн., у т. ч. в іноземній валютідоларів США (офіц. курс НБУ 2 грн. = 1 дол.).
8. Банк придбав на аукціоні 20 березня 100 шт. Облігацій номіналомгрн. по ціні 9 200 грн. Термін погашення облігацій — 20 червня; відсоткова ставка — 30 % річних. 30 березня нарахована сума амортизації дисконту і відсотки.
9. Банком видані короткострокові кредити своїм клієнтам у сумі 1 грн. і клієнтам інших банків у сумі 450000 грн.
10. Банком придбані комп'ютери в кількості 15 шт. на сумугрн.
11. За обладнанням, що знаходиться в експлуатації, нарахована амортизація в сумі 8000 грн.
12. На коррахунки банку в зарубіжних банках зарахована валютна виручка в сумідол. США, що надійшла клієнтам банку за експортними операціями (офіц. курс НБУ 2 грн. = 1 дол. США).
13. Банком видані валютні кредити в сумідол. США (офіц. курс НБУ 2 грн. = 1 дол. США).
14. Банком нарахований резерв на покриття кредитних ризиків у сумі 4000 грн., з них за стандартними кредитами — 200 грн.
15. Банком проведені обмінні операції з купівлі-продажу іноземної валюти:
— куплено 5000 дол. США (за курсом 1,9 грн. = 1дол. США);
— продано 4900 дол. США (за курсом 2,05 грн. = 1 дол. США);
("256") офіційний курс НБУ: 2 грн. = 1 дол. США.
16. Нараховані відсотки за користування кредитами, виходячи з відсоткової ставки 48 % річних за кредитами в національній валюті, 20 % річних за кредитами в іноземній валюті.
17. Нараховані відсотки за терміновими депозитами: у національній валюті — за відсотковою ставкою 30 % річних; за ощадними депозитами: в іноземній валюті — по ставці 12 % річних, у гривнях — за ставкою 24 % річних.
18. Банк продав право на користування програмним продуктом загрн. іншому банку.
19. Банк видав гарантії клієнтам у сумігрн. Банком одержані комісії за виданими кредитами в сумі 4000 грн.
20. Банком нараховані суми за обслуговування коррахунку в НБУ в сумі 3500 грн. 30 березня.
21. Банк стягнув з клієнтів за розрахунково-касове обслуговування 5000 грн.
22. Банк нарахував заробітну плату співробітникам банку в сумі 8000 грн., податкові і обов'язкові нарахування на зарплату склали 3600 грн.
23. Поточні витрати банку склали 4300 грн. за березень місяць.
• Складіть бухгалтерські проводки за наведеними вище операціями і відобразіть їх в особових рахунках, виведіть залишки.
• Виведіть залишки за рахунками доходів і витрат і визначить фінансовий результат за 1 квартал.
• Який запроваджено порядок ведення рахунків за доходами і витратами?
ГЛАВА 15
ОБЛІК ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ І ВНЕСКІВ ДО ДЕРЖАВНИХ ТА НЕДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ФОНДІВ
Мета вивчення
Після вивчення глави 15 Ви повинні знати:
1. Суть системи оподаткування в Україні.
2. Склад податків, зборів і внесків до державних та недержавних фондів.
3. Законодавчу і методичну базу нарахування всіх видів податків, зборів і внесків.
("257") 4. Методику обліку нарахувань і сплати всіх видів податків, зборів і внесків.
5. Склад та зміст звітності про податки, збори та внески.
6. Методику контролю та санкції за порушення в обліку.
15.1. Види податків, які сплачують комерційні банки
Існуюча система оподаткування сформована на підставі Закону України “Про систему оподаткування”, змін і доповнень до нього та інших законодавчих актів, що видаються згідно з цим законом. Система оподаткування грунтується на принципах стабільності, обов'язковості, соціальної справедливості при визначенні та утриманні податків, зборів і внесків.
Податки — це обов’язкові платежі, утримувані державою з фізичних та юридичних осіб в державний та місцевий бюджети і позабюджетні фонди. В Україні запроваджені такі податки, як податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств і організацій, податок з власників транспортних засобів, податок з реклами, комунальний податок тощо.
Зборами називають обов'язкові платежі юридичних та фізичних осіб за надані їм послуги або на високорентабельні та монопольні товари (продукцію). До зборів відносять акцизний збір, ринковий збір, збір за ордер на квартиру, курортний збір та ін.
Внески до державних цільових фондів — це обов'язкові відрахування юридичних та фізичних осіб на формування державних Цільових фондів. Внески сплачують до пенсійного фонду; фонду сприяння зайнятості населення; фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг; на формування державного іноваційного фонду тощо.
Контроль за дотриманням підприємствами і громадянами податкового законодавства здійснює державна податкова служба, створена при Кабінеті Міністрів України у складі Головної державної податкової адміністрації України та державних податкових адміністрацій в областях, районах, містах і районах у містах. Головним завданням державної податкової адміністрації є забезпечення дотримання законодавства про податки, повний облік усіх платників та інших обов'язкових платежів у бюджет, здійснення контролю і досягнення правильності обчислення та сплати цих платежів.
Важливого значення у формуванні інформації про податки та їх сплату набуває бухгалтерський облік.
Бухгалтерський облік податків, зборів та внесків банки ведуть на рахунках № 000 “Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами” та № 000 “Інша кредиторська заборгованість за господарською діяльністю банку”.
На рахунку № 000 “Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами” відкривають такі аналітичні рахунки за видами податків:
1) податок на прибуток;
2) податок на додану вартість;
3) акцизний збір;
4) прибутковий податок;
5) податок на майно;
6) податок із власників транспортних засобів;
7) фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;
8) фонд сприяння зайнятості населення;
("258") 9) розрахунки з пенсійним фондом за обов'язкові внески на соціальне страхування та за обов'язкові внески з доходів громадян;
10) іноваційний фонд;
11) відрахування на ремонт і будівництво автомобільних шляхів;
12) місцеві податки та збори (деталізовано);
13) інші податки, збори і внески до державних цільових фондів (деталізовано).
До рахунку № 000 “Інша кредиторська заборгованість за господарською діяльністю банку” відкривають такі субрахунки для обліку розрахунків за необов'язковими, добровільними відрахуваннями до різних фондів:
1) розрахунки із соціального страхування:
2) розрахунки із страхування майна;
3) розрахунки із індивідуального страхування;
4) розрахунки з фондом захисту інвалідів;
5) інші не обов'язкові місцеві податки, збори і внески. Аналітичний облік податків, зборів та внесків до державних
цільових фондів ведуть у “Відомості аналітичного обліку розрахунків”.
Головним завданням Такого обліку є:
1) точне визначення видів обов'язкових платежів і термінів їх сплати юридичними та фізичними особами (юридичні та фізичні особи сплачують обов'язкові платежі, виходячи зі специфіки та обсягів своєї підприємницької діяльності);
2) правильне та своєчасне визначення бази для оподаткування і проведення розрахунків обов'язкових платежів. Приступаючи до визначення бази для оподаткування, необхідно грунтовно вивчити методику розрахунку податку і, перш за все, які суми підлягають оподаткуванню, а які не підлягають. Суму обов'язкового платежу визначають на основі бази оподаткування, ставки податку та встановлених пільг;
3) забезпечення у визначені терміни перерахувань грошових коштів, пов'язаних з обов'язковими платежами, на рахунки Державного і місцевих бюджетів, фондів та позабюджетні рахунки. Важливо, щоб не було запізнень при перерахуванні грошових сум, бо за кожен день прострочки платежів передбачені фінансові санкції;
4) дотримання термінів подачі звітності в державну податкову інспекцію та представництва державних фондів на місцях. Найчастіше звітність подають із запізненням або взагалі не подають підприємства, які офіційно зареєстровані, але з тих чи інших причин не виконують статутних функцій.
Таким чином, кожне із визначених вище завдань обліку актуальне і за його дотриманням має стежити безпосередньо головний (старший) бухгалтер з обліку податків.
15.2. Облік прямих податків: з прибутку, за користування землею, з власників транспортних засобів, з громадян
До прямих податків банків відносять податок на прибуток підприємств і організацій, плату за землю, податок із власників транспортних засобів, прибутковий податок з громадян.
("259") Облік податку на прибуток банків. Об'єктом оподаткування банківської діяльності є прибуток, який визначається шляхом зниження суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та суми амортизаційних відрахувань, передбачених Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 000/97-ВР від 22.05.97 р.
Валовий дохід — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській), економічній зоні та за її межами. Структура і перелік видів валових доходів регламентується згаданим вище законом.
Валові витрати виробництва та обігу — це сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що можуть бути придбані цим платником податку для їх подальшого використання. Види витрат регламентуються зазначеним вище законом.
Прибуток від банківської діяльності оподатковується за ставкою 30 % до об'єкта оподаткування.
Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, з поданням не пізніше 25 числа місяця до податкового органу декларації про прибуток за звітний квартал з розрахунками наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.
Протягом кварталу банки сплачують авансові внески до бюджету за підсумками першого та другого місяців кварталу до 20 числа другого і третього місяців кварталу відповідно, без податкової декларації, виходячи з окремого розрахунку, який подається податковому органу в зазначений термін.
На суму нарахованих авансових внесків здійснюється бухгалтерський запис:
Д-т рахунку
№ 000 “Податок на прибуток”;
К-т рахунку
№ 000 “Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами”.
Сума податку, яку треба сплатити, визначається із урахуванням раніше нарахованих платежів.
При сплаті податку складається така кореспонденція рахунків:
Д-т рахунку
№ 000 “Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами”:
К-т рахунку
№ 000 “Коррахунок у Національному банку України”.
Після завершення року суми податку на прибуток, відображені на дебеті рахунку № 000 “Сплата податку на прибуток”, списуються на рахунок № 000 “Результат поточного року” бухгалтерською проводкою:
Д-т рахунку
№ 000 “Результат поточного року”;
("260") К-т рахунку
№ 000 “Податок на прибуток”.
Внесені до бюджету зайві суми податку зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платнику згідно одержаної від нього письмової заяви.
У бухгалтерському обліку повернення платнику податків суми відображаються записом:
Д-т рахунку
№ 000 “Коррахунок у Національному банку України”;
К-т рахунку
№ 000 “Податок на прибуток”.
Суми податку на прибуток можуть, згідно діючих положень, зараховуватися у певних співвідношеннях до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.
Облік плати за землю. Плата за землю утримується у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від якості та місцезнаходження земельної ділянки за даними Державного земельного кодексу.
Земельний податок сплачують власники землі та землекористувачі, а орендну плату — орендарі. Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі, землекористувачів і встановлюється у вигляді платежів за одиницю земельної площі з розрахунку на рік.
Середні ставки земельного податку затверджуються Верховною Радою України і можуть уточнюватися при зміні кадастрової оцінки землі.
Середні ставки земельного податку доводяться окремо за 1 га ріллі та багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ і окремо за 1 м2 земельних ділянок несільськогосподарського призначення в населених пунктах.
Суму земельного податку юридичні особи обчислюють самостійно за формою, встановленою Головною державною податковою адміністрацією, і щорічно (на 15 липня) подають її районній (міській) державній інспекції.
Реєстрація платників та нарахування земельного податку здійснюється раз на рік станом на 1 травня. Податок сплачується рівними частинами до 15 серпня і 15 листопада.
Нарахована сума податку відображується в обліку:
Д-т рахунку
№ 000 “Сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток”, субрахунок № 000 “Податок на землю”;
К-т рахунку
№ 000 “Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами”.
("261") При сплаті земельного податку:
Д-т рахунку
№ 000 “Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами”;
К-т рахунку
№ 000 “Коррахунок у Національному банку України”.
Розмір, умови і термін внесення орендної плати за землю визначаються за домовленістю сторін в угоді оренди. Розмір орендної плати не може бути меншим від розміру податку за земельну ділянку, яка орендується, а за оренду земель сільськогосподарського призначення не може перевищувати цього податку.
На суму нарахованої орендної плати:
Д-т рахунку
№ 000 “Орендні платежі”;
К-т рахунку
№ 000 “Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами”.
При сплаті орендної плати за землю:
Д-т рахунку
№ 000 “Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами”;
К-т рахунку
№ 000 “Коррахунок у Національному банку України”.
Для забезпечення економічного регулювання земельних відносин при передачі землі у приватну власність, у спадщину, даруванні та одержанні банківського кредиту під заставу застосовується нормативна ціна землі. Вона визначається у сторазовому розмірі земельного податку на неї.
Облік податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є одним із джерел фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування.
Платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів є вітчизняні та іноземні юридичні та фізичні особи й особи без громадянства, які мають власні транспортні засоби (автомобілі, мотоцикли, моторолери) та інші самохідні машини і механізми на пневматичному ходу. Платниками є також власники моторних човнів (катерів, яхт), мотосаней.
Ставки та порядок сплати податку регламентуються місцевими Радами народних депутатів базового рівня.
№ з/п | Об'єкти оподаткування | Ставки податку на рік, у мінімальних заробітних платах |
1. | Автомобілі легкові залежно від потужності двигуна: | 0,01 |
2. | Автомобілі вантажні вантажопідйомністю до 7 т залежно від потужності двигуна: | 0,015 |
3. | Автомобілі вантажні вантажопідйомністю понад 7 т та інші самохідні машини і механізми, автобуси залежно від потужності двигуна: | 0,02 |
Мотоцикли, моторолери та мотоблоки залежно від потужності двигуна: | 0,005 |
("262") Податок не утримується з власників машин і механізмів на гусеничному ходу, а також зернозбиральних та спеціальних комбайнів з двигунами.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується за відповідними ставками на одиницю потужності.
Транспортні засоби іноземного виробництва, в тому числі й країн СНД, куплені за ВКВ, обкладаються податком за ставкою 2,4 мінімальної заробітної плати з кожної кінської сили потужності двигуна або в розмірі 3,5 мінімальної заробітної плати з кожного кіловата потужності двигуна. Транспортні засоби виробництва СНД, куплені за російські рублі, обкладаються податком за звичайними ставками.
Від сплати податку за підвищеними ставками звільняються:
а) підприємства автомобільного транспорту загального користування, зайняті перевезенням пасажирів;
б) інші підприємства, які мають транспортні засоби для перевезення пасажирів, автомобілі спеціального призначення, технологічні транспортні засоби, що придбані за ВКВ;
в) транспортні засоби іноземного виробництва, придбані за бартерними операціями (у випадках, коли передбачається обмін продукції на транспортні засоби);
г) внесені іноземними інвесторами до статутного фонду підприємства з участю іноземного капіталу або подаровані.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється банками на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин й механізмів за станом на 1 січня поточного року.
Розрахунок податку здійснюється зі сумарної потужності кожного виду та марки транспортних засобів за ставками, визначеними вище. Розмір податку у зв'язку із вибуттям з експлуатації або придбанням транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів протягом року не перераховується.
На суму нарахованого податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів складають таку кореспонденцію:
Д-т рахунку
№ 000 “Сплата інших податків та обов'язкових платежів, крім податку на прибуток”;
К-т рахунку
№ 000 “Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами”.
При сплаті бюджету податку з власників транспортних засобів:
Д-т рахунку
№ 000 “Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами”;
К-т рахунку
№ 000 “Коррахунок у Національному банку України”.
("263") Розрахунки суми податку банки подають до державних податкових адміністрацій за місцем свого знаходження, на підставі даних бухгалтерського обліку, за порядком і термінами, визначеними податковими органами, але не пізніше 15 березня року, наступного за звітним.
Громадяни — власники транспортних засобів сплачують податок за тими ж ставками, що й підприємства. Однак варто зазначити, що у випадку придбання транспортних засобів у другому півріччі громадяни зобов'язані сплатити податок за придбаний транспортний засіб у половинному розмірі від визначеної суми.
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів сплачується:
а) громадянами — власниками транспортних засобів — один раз перед щорічним технічним оглядом, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд;
б) банками — щорічно (перед реєстрацією, перереєстрацією або щорічним технічним оглядом транспортних засобів), але не пізніше першого півріччя.
Облік прибуткового податку з громадян. Платниками прибуткового податку є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства — як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні. До громадян, що мають постійне місце проживання в Україні, належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні не Менше 183 днів у календарному році.
Об'єктом оподаткування громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний дохід за календарний рік (що складається з місцевих сукупних оподатковуваних доходів), одержаних з різних джерел як на території України, так і за її межами. Об'єктом оподаткування громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, є дохід, одержаний з джерел в Україні.
До сукупного оподатковуваного доходу відносять доходи, отримані як у грошовій, так і в натуральній формі (національній або іноземній валюті). Доходи, отримані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за ринковими цінами.
Податок з доходів, одержаних в іноземній валюті, сплачується в українській національній валюті. Перерахунок доходів здійснюється за курсом валют, що запроваджується Національним банком України на дату одержання доходу.
До сукупного оподатковуваного доходу не належить допомога за державним соціальним страхуванням і державним соціальним забезпеченням (крім допомоги за тимчасового непрацездатністю); суми одержуваних аліментів; державні пенсії та додаткові пенсії, що виплачуються за умовами добровільного страхування пенсій; компенсаційні виплати; доходи громадян від продажу продукції сільськогосподарського господарства та продуктів її первинної переробки (за умови вироблення продукції власними силами); суми, одержані громадянами, за обов'язковим і добровільним страхуванням та інші виплати.
Сукупний оподатковуваний дохід зменшується на суму мінімальної заробітної плати (неоподатковуваного мінімуму). Оподатковуваний дохід зменшується також у таких випадках:
а) на одну мінімальну заробітну плату на кожну дитину віком до 16 років; пільга надається одному з батьків за місцем основної праці за умови, що його (її) сукупний місячний оподатковуваний дохід не перевищує 10 мінімальних заробітних плат;
б) для громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до першої та другої категорій, а також для інвалідів війни першої групи — 10 мінімальних заробітних плат (включаючи пільги пункту “а” та неоподатковуваний мінімум). Пільга надається за місцем основної праці;
в) для учасників Великої Вітчизняної війни, інших бойових операцій із захисту колишнього СРСР; для військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, які проходили службу в Афганістані та інших країнах, де велись бойові дії; для інвалідів з дитинства, інвалідів першої та другої груп (крім інвалідів війни першої групи); для громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до третьої та четвертої категорій — до 5 мінімальних заробітних плат (включаючи пільги пункту “а” та неоподатковуваний мінімум).
Прибутковий податок зі сукупного оподатковуваного доходу громадян за місцем основної праці (служби, навчання) обчислюється залежно від місячного сукупного доходу, що виражений в неоподатковуваних мінімумах (н. о. м.).
Ставки прибуткового податку з доходів громадян в Україні наведені у таблиці.
№ з/п | Місячний сукупний оподатковуваний дохід (у неоподатковуваних мінімумах) | Ставки та розміри податку |
1. | 3 доходу в розмірі 1 н. о. м. до 17 грн. | Не оподатковується 10 % від суми доходу, що перевищує розмір 1 н. о. м. |
3. | 3 доходу в розмірі від 5 н. о. м. + 1 грн. до 10 н. о. м. | Податок з доходу в розмірі 5 н. о. м. + 15 % від суми, що перевищує дохід у розмірі 5 н. о. м. |
4. | 3 доходу в розмірі від 10 н. о. м. + 1 грн. до 15 н. о. м. | Податок з доходу в розмірі 10 н. о. м. + 20 % від суми, що перевищує дохід у розмірі 10 н. о. м. |
5. | 3 доходу в розмірі від 15 н. о. м. + 1 грн. до 25 н. о. м. | Податок з доходу в розмірі 15 н. о. м. + 30 % від суми, що перевищує дохід у розмірі 15 н. о. м. |
6. | 3 доходу в розмірі понад 25 н. о. м. | Податок з доходу в розмірі 25 н. о. м. + 40 % від суми, що перевищує дохід у розмірі 25 н. о. м. |
("264") Із сум доходів, одержуваних громадянами не за місцем основної Роботи та громадянами, які не мають постійного місця проживання в Україні, податок нараховується до джерел виплати за ставкою 20 %. Нарахування, утримання і перерахування бюджету прибуткового податку юридичні та фізичні особи здійснюють самостійно. На суму нарахованого прибуткового податку складається така кореспонденція рахунків:
Д-т рахунку
№ 000 “Нарахування працівникам банку за заробітною платою”;
К-т рахунку
№ 000 “Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами”.
При перерахуванні коштів у бюджет:
Д-т рахунку
№ 000 “Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами”;
К-т рахунку
№ 000 “Коррахунок у Національному банку України”.
Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної праці, зобов'язані до 1 березня наступного за звітним періодом року подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так і за неосновним місцем праці.
Суб'єкти підприємницької діяльності, які проводять виплати зазначених доходів, зобов'язані не пізніше як через 30 днів після виплати надіслати в податкові органи відомості про виплачені суми доходів і суми утриманого з них податку за формою № 2 “Довідка про суму виплаченого доходу і утриманого податку не за місцем основної праці, в тому числі за сумісництвом та цивільно-правовими угодами”.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 |
